ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-а/1970/2065/12
"25" травня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі
головуючого судді Жука А.В.,
за участю сторін:
секретаря судового засідання Порплиці Т.В.
представника позивача - Богуш Л.Є.;
представника відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за адміністративним позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до малого комунального підприємства «Комунальник»
про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені
ВСТАНОВИВ:
Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (на далі позивач, Фонд) звернулося до суду з адміністративним позовом до малого комунального підприємства «Комунальник»(далі -МКП «Комунальник») про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені в сумі 7266,69 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві, просить стягнути з відповідача вищевказану суму.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним прав судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Мале комунальне підприємство «Комунальник» як юридична особа зареєстровано 16.05.2002 Підволочиською районною державною адміністрацією Тернопільської області з присвоєнням ідентифікаційного коду 31273711.
Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року №875-ХІІ (надалі-Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості 1 робочого місця.
Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою КМ України №70 від 31.01.2007 Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»та Інструкції щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»»№42 від 10.02.2007 було затверджено звіт форми 10-ПІ.
Як вбачається зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ поданого відповідачем до Тернопільського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів 29.02.2012 середньооблікова кількість штатних працівників МКП «Комунальник» в 2011 році складала 12 осіб.
Таким чином для виконання нормативу робочих місць для інвалідів відповідно до ст. 19 Закону на підприємстві повинно бути створене 1 робоче місце для інваліда.
Частиною п'ятою статті 19 Закону передбачено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Як вбачається зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів в 2011 році, поданого МКП «Комунальник»самостійно (а.с. 6), середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність в 2011 році становила 0 осіб.
Згідно ст. 20 Закону підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 20 Закону та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Пунктом 4.4 Рекомендацій Президії Вищого Адміністративного Суду України від 14.04.2008 р. № 07.2-10/2 передбачено, що при розгляді зазначеної категорії справ адміністративним судам потрібно встановлювати такі обставини:
- створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу;
- інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);
- спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування;
- причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.
При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
При цьому слід враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що роботодавець вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, то адміністративним судам потрібно визнавати незаконним застосування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць і відмовляти у задоволенні позову.
Згідно Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 року за № 1534/11814, для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців використовується форма звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій".
Судом встановлено, що МКП «Комунальник»в 2011 році звітів за формою З-ПН «Звіт про наявність вакансій»з метою працевлаштування інвалідів в Підволочиський районний центр зайнятості не подавало, що підтверджується довідкою Підволочиського РЦЗ №03/481 від 28.04.2012 (а.с. 9).
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано нормативу створення робочих місць для інвалідів, а отже МКП «Комунальник»повинно сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі визначеному чинним законодавством.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача складає 14466,67 гривень, що вбачається зі звіту про зайнятість інвалідів (Форма №10-ПІ) за 2011 рік.
Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2012 повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 7233,34 гривень.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 23 дні, він повинен сплатити пеню в розмірі 33,35 гривні.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки вказані вище суми відповідачем добровільно не сплачено у останнього утворилась заборгованість перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 7266,69 гривень, що підтверджується наявними в справі доказами, не спростовано відповідачем, а отже позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з малого комунального підприємства «Комунальник»(ідентифікаційний код 31273711, вул. Грушевського,2, м. Скалат, Підволочиський район Тернопільської області) 7266,69 гривень (сім тисяч двісті шістдесят шість гривень 69 копійок), в тому числі: 7233,34 гривні (сім тисяч двісті тридцять три гривні 34 копійки) - адміністративно -господарських санкцій та 33,35 гривні (тридцять три гривні 35 копійок) -пені, на користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р31213230700408, ГУДКС України в Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 37863778)
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги у порядку і строки, передбачені статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
(постанова виготовлена в повному обсязі 28.05.2012)
Головуючий суддя Жук А.В.
копія вірна
Суддя Жук А.В.
Судове рішення № 24495488, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 25.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1970/2065/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: