Постанова № 24495438, 12.04.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1471/12

"12" квітня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

при секретарі Бойко Н.Б.

за участю:

прокурора Олійника А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом прокурора Монастириського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі до державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод»про стягнення заборгованості на суму 76183,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Монастириського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі, надалі позивач, звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод», надалі відповідач, про стягнення заборгованості на суму 76183,50 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного внеску, однак всупереч вимог ч. 8 ст. 9 вказаного Закону не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України в період з лютого 2011 року по квітень 2012 року. Таким чином, в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплачував страхові внески та єдиний внесок, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 76183,50 грн., яка підлягає стягненню.

Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі свого представника у судове засідання не направило, надавши клопотання про розгляд справи без його участі. Заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав повністю з мотивів передбачених у позові, просив стягнути з відповідача заборгованість на суму 76183,50 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справ за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, оцінивши представлені по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а також не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Відповідач, відповідно до ст. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року, ст. 15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року (далі Закон про пенсійне страхування) та ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року (далі Закон України), є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, порядок сплати яких передбачений „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України" (затверджена постановою правління ПФ України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі Інструкція).

Статтею 1 Закону України про пенсійне страхування встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частиною шостою статті 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Згідно із ст. 20 Закону про пенсійне страхування відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків станом на 20.03.2012 року та становить 49339,52 грн.

Сума страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що стягується за даним позовом підтверджена обліковими картками платника, довідкою -розрахунком суми заборгованості на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на березень 2012 року (а.с. 10-18).

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області за несвоєчасну сплату страхових внесків, рішенням № 07 від 02 квітня 2007 року (а.с. 7) до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 4,34 грн. та нараховано пеню в розмірі 0,17 грн., рішенням № 165 від 28 липня 2008 року (а.с. 9) застосовано фінансову санкцію в сумі 410,86 грн. та нараховано пеню в розмірі 37,54 грн. та рішенням № 107 від 13 травня 2010 року (а.с. 8) до відповідача застосовано фінансову санкцію в сумі 46,70 грн. та нараховано пеню в розмірі 233,97 грн. Доказів скасування вказаних рішень в адміністративному порядку чи визнання їх недійсними в судовому порядку, відповідач суду не надав.

Таким чином заборгованість на момент розгляду справи по сплаті страхових внесків, фінансових санкцій та пені перед Управлінням Пенсійного фонду України в Монастириському районі в добровільному порядку не сплачена та складає 50068,59 грн. (49339,52 грн. + 729,07 грн.)

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4, п.3 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон №2464), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Монастириському районі Тернопільської області.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. №1423.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону №2464 та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Судом встановлено, що сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску станом на 20.03.2012 року, яка виникла за період з лютого 2011 року по квітень 2012 року, складає 26114,91 грн.

Відповідач внески в строки, визначені ст. 9 Закону № 2464, а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом не сплатив.

Сума заборгованості відповідача зі сплати єдиного внеску підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: даними картки особового рахунку платника єдиного внеску (а.с. 19-20), довідкою - розрахунком заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Згідно частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та єдиного внеску у розмірі 76183,50 грн. є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 69, 70, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Ковалівський горілчаний завод»(код 32147811) на користь Управління Пенсійного фонду України в Монастириському районі 76183,50 грн. (сімдесят шість тисяч сто вісімдесят три гривні 50 копійок) заборгованості, в тому числі:

- 49339,52 грн. недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

- 457,56 грн. заборгованості по штрафних санкціях;

- 271,5 грн. заборгованості по пені;

- 26114,91 грн. недоїмки по сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.