Постанова № 24493974, 04.05.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2012 р. Справа № 2a-1083/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Біньковської Н.В.

при секретарі судового засідання Хоми О.В.

за участю:

прокурора - Маланчука В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення податкового боргу в сумі 96454,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби звернувся в суд з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Живиця" про стягнення податкового боргу в сумі 96454,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом по орендній платі за землю за період з 15.12.2011 року по 17.04.2012 року в загальній сумі 96454,14 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 89769,19 грн. та нарахованої пені в сумі 6684,95 грн. Вказану суму податкового боргу відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав на адресу суду клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності представника Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. За таких обставин, враховуючи положення частини 4 статті128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 17.11.2011 року), суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.1991 року ПАТ "Живиця" зареєстроване Долинською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.15-16), взяте на облік як платник податків та є платником орендної плати за землю.

Загальна сума заборгованості відповідача по орендній платі за землю за період з 15.12.2011 року по 17.04.2012 року перед бюджетом становить 96454,14 грн.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 9.1.10. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1. статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4. статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно підпункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до ст.36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 27.01.2011 року ПАТ "Живиця" подано до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2011 рік, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань за грудень 2011 року в сумі 27785,00 грн. (а.с.11-12).

Також судом встановлено, що відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання по орендній платі за землю за січень 2012 року в сумі 44360,25 грн., за лютий 2012 року в сумі 44360,25 грн. та за березень 2012 року в сумі 44360,25 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) за 2012 рік (а.с.13-14). Частина нестягнутого у судовому порядку та несплаченого податкового боргу по орендній платі за землю на момент розгляду справи за основним платежем становить 89769,19 грн.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ) в сумі 89769,19 грн., є узгодженими з дня подання таких декларацій та являються податковим боргом відповідача.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю нараховано пеню у розмірі 6684,95 грн.

Згідно підпункту 129.1.1. підпункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом. Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 129.4. статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1. цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи Долинською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області надсилалася ПАТ "Живиця" податкова вимога форми "Ю" від 03.10.2011 року за № 292, яка 03.10.2011 року отримана відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної вимоги та є неоскарженою та невідкликаною (а.с.10).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг у сумі 96454,14 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу платника податків (а.с.8), податковою вимогою форми "Ю" за № 292 від 03.10.2011 року (а.с.10), податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік (а.с.11-12), податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а.с.13-14), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ПАТ "Живиця" податкового боргу в сумі 96454,14грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Живиця" (ідентифікаційний код 13652508) в дохід бюджету з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують такого платника податків та за рахунок його готівки податковий борг в сумі 96454 (дев'яносто шість тисяч чотириста п'ятдесят чотири) гривні 14 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Біньковська Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 08.05.2012 року.