Постанова № 24492835, 17.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2012 р. 10:57 Справа №2а-4056/11/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Кожевнікової І.С.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. довіреність від 03.01.2012 р.,

від позивача - ОСОБА_2 - довіреність від 03.01.2012 р.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 01.03.2012р.

від третьої особи - ОСОБА_4, довіреність від 12.03.2012р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державного казначейства у м. Сімферополі Головного управління Державного казначейства України в АР Крим,

про скасування Податкової вимоги № 682 від 04.03.2011 року.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративною позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про скасування податкової вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 682 від 04.03.2011 року.

Позов мотивовано тим, що відповідач виніс вимогу про сплату податкового боргу, в порушення норм Податкового кодексу України, оскільки у позивача на час її винесення відсутній податковий борг.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.04.2011 р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.05.2011 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державного казначейства у м. Сімферополі ГУ ДКУ в АР Крим. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від18.10.2011 р. замінено позивача - Відкрите акціонерне товариство "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" на Публічне акціонерне товариство "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів".

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.01.2012 р. замінено третю особу - Управління Державного казначейства у м. Сімферополі Головного управління Державного казначейства України в АРК на Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим.

Представники позивача у судовому засіданні 17.04.2012 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.04.2012 року проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надав пояснення по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАСУ України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1. ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у відносинах з Публічним акціонерним товариством "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів", під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Публічне акціонерне товариство «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» є юридичною особою, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради АР Крим 31.07.1998 року. (ідентифікаційний код 00951971) (а.с.99).

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим на ім'я Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський комбінат хлібопродуктів» було направлено податкову вимогу № 682 від 04.03.2011 року про сплату суми в розмірі 173 474,39 грн. боргу, що виник в наслідок неповернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгоспродукції за держконтрактом у 1995-1997 роках (а.с.17).

Не погодившись з зазначеною вимогою позивач звернувся до суду.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

До функцій державних податкових інспекцій в районах, містах, без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" віднесено, зокрема: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контроль своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів (п.п.1,3 ст.10).

Суд зазначає, що предметом позову є наявність заборгованості позивача щодо повернення бюджетних позичок та оскарження права податкового органу на її стягнення.

Оскаржувана податкова вимога винесена відповідно до ст.20,59,60 Податкового кодексу України.

Згідно п.п.41.1.1 п.41.1. ст. 41 ПК України органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є контролюючими органами в розумінні Кодексу.

Відповідно до п.20.1.28. ст.20 ПК України податковий орган має право стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Глава 9 Розділу ІІ регламентує порядок погашення податкового боргу платників податків.

Відповідно ч.9 ст.17 Бюджетного Кодексу України прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що органи податкової служби наділені повноваженнями щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позиками (кредитом) за правилами, визначеними ПК України для погашення податкового боргу, що включає звернення стягнення як на кошти боржника, так і на його майно.

Проте, суд не погоджується з доводами відповідача щодо правомірності винесення податкової вимоги про сплату вказаної заборгованості у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 59.1, ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається платнику податків у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

При цьому, якщо суму грошового зобов'язання платника податків розраховано контролюючим органом, якій не є органом державної податкової служби (п.59.2 ст.59), такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.14.1.153. ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Отже податкова вимога є рішенням податкового органу, до якого визначається сума податкового боргу, та може бути винесена лише стосовно податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.56.1. ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п.п.14.1.175. ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Суд зазначає, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 ст.14 ПК України ).

Відповідно до п.п.14.1.156. ст.14 ПК України податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Таким чином, системний аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок про те, що податковим боргом є лише узгоджене та своєчасно не сплачене грошове зобов'язання зі сплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Судом встановлено, що Податкова вимога № 682 від 04.03.2011 року була винесена відповідачем щодо повернення бюджетних позичок, виданих на закупівлю сільгосппродукції у 1995-1997 роках.

Згідно Постанови Кабінету міністрів України «Про забезпечення матеріально-технічними ресурсами сільськогосподарського виробництва у 1995 році» від 18.01.1995 р. № 37, Постанови Кабінету міністрів України «Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996 рік» від 12.03.1996 р. № 323, Розпорядження Кабінету міністрів України від 13.03.1997 р. № 131-р сільськогосподарським товаровиробникам під державні контракти виділялася бюджетна позика - через Міністерство сільського господарства та продовольства України, ДАК «Хліб Україна», а також фінансова позика - через фінансові органи, органи Державного казначейства.

Бюджетна позика за державним замовленням на закупівлю зерна у 1995-1997 роках надавалась сільськогосподарським товаровиробникам у порядку, визначеному спільним Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 12.07.1995 р. № 119\109\193 та спільним Наказом Міністерства фінансів України, Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996 р. № 72\113.

Згідно зазначених нормативних актів затверджено методику та порядок надання, обчислення, облік та повернення бюджетної позики. Згідно зазначених нормативних актів бюджетна позика надавалась на підставі підписаних документів за формою, згідно додатків, а саме насамперед Договору про надання бюджетної позики для авансування закупівлі зерна за державним замовленням між відділенням Державного казначейства України та заготівельним підприємством. Однак зазначений Договір не було укладено з Позивачем.

Заборгованість, про яку йдеться в позові не є податковою заборгованістю, контролюючий орган не проводив узгодження цієї суми як податкового зобов'язання.

Як вже зазначалось згідно з п. 59.2 ст. 59 Податкового кодексу України якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно матеріалів справи заступником начальника Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Алієвим Р.Р на адресу управління Державного казначейства в м. Сімферополі АР Крим було направлено лист № 19 291/9/24-3 від 07.12.2012 року, у якому відповідач з посиланням на спільний Наказ Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 74/194 від 25.04.2002 року просив надати належним чином оформлене Подання.

13.12.2010 року управлінням Державного казначейства в м. Сімферополі АР Крим було надано відповідь, згідно якої у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують видачу бюджетних позичок, Управління надало до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим не подання на стягнення простроченої заборгованості з підприємств-боржників згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 24.10.2001 № 1387, а інформацію про стан заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, наданими на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним замовленням (контрактом) 1995-1997 роках.

Згідно ст. 41 ПК України контролюючими органами є органи державної податкової служби та митні органи.

Таким чином, органи Державного Казначейства не мають повноважень контролюючих органів відповідно до норм ПК України.

Згідно з приписами Податкового Кодексу України податкова вимога може бути винесена тільки стосовно стягнення податкового боргу на підставі подання, яке у спірних правовідносинах не оформлялось Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим.

Суд вважає, що право на стягнення простроченої заборгованості за бюджетними кредитами (позиками), надане органам податкової служби в порядку, встановленому Главою 9 Розділу ІІ Податкового Кодексу України, в тому числі п.п.95.2 ст.95 , не пов'язане з повноваженнями податкового органу на винесення податкової вимоги на вказану заборгованість, оскільки вказана норма встановлює терміни стягнення податкового боргу (60 днів з дня направлення вимоги), а на стягнення простроченої заборгованості за бюджетними кредитами (позиками) в силу ст.50, 17 Бюджетного кодексу України не поширюється позовна давність.

Приймаючи до уваги викладене суд, оскільки зазначена заборгованість не є податковим боргом, зазначає, що, відповідач не мав повноважень на винесення оскаржуваної податкової вимоги, у тому числі на підставі інформації Державного Казначейства.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні відповідні повноваження з повернення бюджетних позик у зв'язку з чим, враховуючи приписи п.п. 60.1.4. ст. 60 ПК, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 17.04.2012 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАСУ постанова складена у повному обсязі 20.04.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати Податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі № 682 від 04.03.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів" витрати зі сплати судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.