Рішення № 24487617, 29.05.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. Справа № 5019/706/12

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго"

до відповідача Приватної фірми "Біна"

про стягнення 2 496 грн. 63 коп..

В засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 06 від 15.04.2011р.).

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство "АЕС Рівнеобленерго" звернулося до господарського суду з позовом до відповідача - Приватної фірми "Біна" про стягнення 2 318 грн. 87 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію та 177 грн. 76 коп. пені.

В судовому засіданні 29.05.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2012р. не з'явився, вимог не заперечив. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 34 було направлено ухвалу від 04.05.2012р. з довідкою відділення підприємства зв'язку: "Фірма вибула". З спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження Приватної фірми "Біна": м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 34. Вищезазначені обставини свідчать про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч п. 5 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" - відомостей про зміну фактичного місця проживання. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Приватну фірму "Біна".

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі позивача та відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 847 (надалі - Договір; а.с. 8-13), згідно умов якого, позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з сумарною приєднаною потужністю 25 кВт, а відповідач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов даного Договору.

Відповідно до пункту 2.3.3. Договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 "Порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків" (надалі - Додаток № 4; а.с. 15).

У відповідності до пункту 2.2.2. Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" (надалі - Додаток № 1; а.с. 14)).

Додатком № 1 до Договору визначено обсяги постачання електричної енергії.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік відповідач не пізніше 1 листопада поточного року надає позивачу відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" та додаток № 2 "Обсяги постачання електричної потужності споживачу та субспоживачу"). У разі ненадання відповідачем зазначених відомостей у встановлений термін розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік установлюється позивачем на рівні відповідних періодів поточного року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не перевищив обсяг визначений в даному додатку.

Згідно пункту 8.1. Договору, оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється відповідачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача в терміни визначені Додатком № 4.

Пунктом 10.2. Правил користування електричною енергією, передбачено, що споживча електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків.

Пунктом 3 Додатку № 4 передбачено, що розрахунки за електроенергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний розрахунок із спеціальним режимом використання позивача.

Згідно пункту 4 Додатку № 4, відповідно до визначеної згідно пункту 5 цього додатку величини коштів за фактично спожиту електроенергію позивач виписує відповідачу рахунок на оплату електричної енергії, який має бути оплачений протягом 5 операційних днів від дня отримання відповідачем рахунку.

Позивачем відповідачу виписувалися рахунки за липень 2010 року та листопад 2010 року (а.с. 19, 23) на загальну суму 2 318 грн. 87 коп., які відповідачем не оплачені.

Позивач направляв відповідачу попередження (а.с. 18, 22), з вимогою оплати вказані рахунки. Вказані вимоги відповідачем залишені без задоволення та відповіді.

Таким чином, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 2 318 грн. 87 коп..

Відповідно до пункту 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3., 2.2.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідними додатком, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0.05% за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

На підставі пінту 4.2.1. Договору позивач нарахував відповідачу пеню за період з 23.04.2010р. по 22.05.2011р. в розмірі 177 грн. 76 коп. (розрахунок а.с. 26).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 318 грн. 87 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію та 177 грн. 76 коп. пені стверджуються Договором, рахунками та іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 2 496 грн. 63 коп.. На відповідача на підставі статті 49 ГПК України покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватної фірми "Біна" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, буд. 34, код ЄДРПОУ 23300673) на користь Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, буд 71, код ЄДРПОУ 05424874) -2 318 грн. 87 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію на р/р 260313036327 в Рівненське ОУ ВАТ ОБ України, МФО 333368, 177 грн. 76 коп. пені та 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору на р/р 26009002745000 в ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Горплюк А.М.

Рішення підписане суддею "31" травня 2012р..