Постанова № 24487488, 17.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77 ПОСТАНОВА

Іменем України

"17" травня 2012 р. Справа № А18/400-07

Розглянувши матеріали справи за позовом Казенного заводу порошкової металургії

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002341503/0 від 20.06.2007 року.

Суддя Кошик А. Ю.

За участю представників:

Позивач - Василенко О.Я.

Відповідач - не з'явився

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Казенного заводу порошкової металургії (далі - позивач) до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002341503/0 від 20.06.2007 року.

Відповідно до ухвали від 06.08.2007 року було відкрите провадження у адміністративній справі у відповідності до п. 6 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду на 21.08.2007 року.

У судовому засіданні 21.08.2007 року суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до остаточного вирішення спорів у справах Господарського суду Київської області №№ А18/235-07, А18/236-07, А 18/237-07, в яких досліджувались підстави позовних вимог, аналогічні з підставами у справі, що розглядається. Постанови у справах №№ А18/235-07, А18/236-07, А 18/237-07 були оскаржені в апеляційному порядку і результат апеляційного перегляду та встановлені постановами обставини щодо Казенного заводу порошкової металургії, в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України мають значення для вирішення спору, що розглядається.

Крім того, правомірність нарахування податкових зобов'язань спірними податковими повідомленнями-рішеннями, що оскаржуються у справах №№ А18/235-07, А18/236-07, А18/237-07, впливає на розмір податкового боргу позивача, що стосується правомірності винесення податкового повідомлення-рішення, що оскаржується в матеріалах даної справи.

За таких обставин суд дійшов висновку, що без врахування результатів вирішення спорів у справах №№ А18/235-07, А18/236-07, А 18/237-07, повний і об'єктивний розгляд справи неможливий.

Відповідно до ухвали суду від 21.08.2007 року провадження у справі було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до остаточного вирішення спорів у справах Господарського суду Київської області № А18/235-07, №А18/236-07, №А18/237-07.

Враховуючи, що суду стало відомо, що спір у справі №А18/236-07, яка є аналогічною зі справами №А18/235-07, №А18/237-07 вирішено (що підтверджується ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду), суд вважає за доцільне поновити провадження у справі.

Після чого, відповідно до ухвали суду від 21.04.2009 року провадження у справі повторно зупинялось на підставі п.3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України до остаточного вирішення спорів у справах Господарського суду Київської області № А18/235-07, №А18/236-07, №А18/237-07 за наслідками касаційного оскарження.

Судом, сторонам у справі направлено листи з проханням повідомити про обставини, що зумовили зупинення провадження у справі для поновлення провадження у справі та подальшого її розгляду.

15.02.2012 року від позивача у справі до господарського суду надійшли пояснення, з яких вбачається, що справи № А18/235-07, №А18/236-07, №А18/237-07 вже розглянуто. Таким чином, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, тому провадження у справі було поновлено згідно ухвали від 12.04.2012 року та призначено справу до розгляду на 17.05.2012 року.

В судовому засіданні 17.05.2012 року позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем невірно застосовані норми податкового законодавства, а саме перевищено компетенцію та протиправно змінено визначений позивачем напрямок погашення податкових зобов'язань, що призвело до прострочення їх сплати та нарахування штрафних санкцій.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 17.05.2012 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення № 0002341503/0 від 20.06.2007 року необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає вимогам закону.

За результатами проведеної податковим органом перевірки своєчасності сплати податкового зобов'язання за листопад-грудень 2006 року та листопад 2003 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002341503/0 від 20.06.2007 року, яким визначено Казенному заводу порошкової металургії сплатити суму 598,88 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 50 %.

Як вбачається з даних Акту перевірки та викладених у позові обставин, станом на 08.05.2007 року за позивачем обліковувався податковий борг до бюджету та фондів в сумі 2437500 грн.

Позивач в обґрунтування позову повідомив, що протягом 2007 року нараховував поточні податкові зобов'язання по сплаті за землю, декларував їх та сплачував поточні платежі повністю та своєчасно, однак відповідач зараховував всі сплачені в наведений спосіб кошти в рахунок податкового боргу минулих років без повідомлення та згоди платника податку.

Крім того, позивач вважає, що Акт перевірки складений з порушеннями Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. Акт перевірки, складений з суттєвими порушеннями встановлених вимог до його форми і змісту, ставить під сумнів законність винесеного на його підставі повідомлення-рішення.

Також, позивач посилається на порушення відповідачем Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення складене з суттєвими порушеннями Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платниками податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено в Акті, в ході перевірки встановлено, що земельний податок в сумі 1197,74 грн. сплачений позивачем з порушенням терміну сплати.

У відповідності до ст.14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними часками за місяцями.

Податковий розрахунок земельного податку за 2007 рік був поданий КЗПМ 26.01.2007 року до Броварської ОДПІ. Відповідно до п. 4 розрахунку сума земельного податку за поточний рік визначена 14541,60 грн. (в тому числі помісячно в сумі 1211,80 грн.).

Позивач сплачуючи суми визначеного податкового зобов'язання в реквізитах платіжних доручень визначав призначення платежу у відповідності до п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, саме на погашення земельного податку за 2007 рік.

Однак, зі сплачених позивачем протягом лютого-липня 2007 року 5623,80 грн., 1197,74 грн. було спрямовано податковим органом на погашення податкового боргу минулих періодів без повідомлення та згоди платника.

Як вбачається зі змісту позову, позивач вважає, що відповідачем протиправно порушено черговість погашення податкового боргу та змінено зазначені в платіжних дорученнях призначення платежу, оскільки фактично сплачені кошти спрямовано на погашення заборгованості за інші періоди.

На думку позивача зміст п. п. 3.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не містить будь-яких даних стосовно заборони платнику податків сплачувати податкові зобов'язання за наявності податкового боргу, не встановлює порядку та механізму сплати податкового боргу, не встановлює порядку та механізму стягнення боргу за рахунок сплачених платником податкових зобов'язань і в жодному разі не дає повноважень контролюючим органу - податковій службі здійснювати будь-які дії стосовно визначення черговості сплати податків чи погашення боргу, змінювати призначення бюджетного платежу та без згоди платника розпоряджатися його коштами.

Як визначено п.п. 3.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу або згідно з законодавством про банкрутство.

З наявних у справі доказів не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про існування у Казенного заводу порошкової металургії податкового боргу в спірній сумі.

Зокрема, позивач протягом 2007 року нараховував поточні податкові зобов'язання, та сплачував нараховану суму повністю та своєчасно. Це підтверджується податковим розрахунком земельного податку від 26.01.2007 року та платіжними дорученнями де в розділах «призначення платежу»зазначено «земельний податок, нараховано та перераховано повністю», при цьому терміни сплати відповідають відповідним місяцям за які здійснювалися розрахунки.

Не обґрунтовують правомірність дій контролюючого органу посилання на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідного до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Так, відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

При цьому, зміст вищенаведеної статті Закону не містить будь-яких обмежень стосовно заборони платнику податків сплачувати податкові зобов'язання за наявності податкового боргу, не встановлює порядку та механізму сплати податкового боргу, не встановлює порядку та механізму стягнення боргу за рахунок сплачених платником податкових зобов'язань, а також не дає повноважень контролюючому органу здійснювати будь-які дії стосовно визначення черговості сплати податків чи погашення боргу, змінювати призначення платежу та без згоди платника розпоряджатися його коштами.

Окрім того, ст. 6 названого Закону встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків дві податкові вимоги і встановлює строки виконання цих вимог, які фактично і є строками самостійного погашення боргу.

Оскільки такі вимоги позивачу не надсилались, акт перевірки не містить посилань на документи, що підтверджують термін виникнення та суму податкового боргу.

Застосований відповідачем спосіб погашення податкового боргу не враховує особливостей погашення податкового боргу підприємств, які перебувають у державній або комунальній власності, встановлених ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та порушує передбачені Законом гарантії, встановлені для такого виду платників як державні підприємства.

Відповідно до пп. 4.1.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1. ст. 5 Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Позивачем визначене у платіжних документах призначення платежу, та відповідачем неправомірно перераховувались кошти, сплачені позивачем, на погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше.

Відповідно до норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вбачається, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.

Таким чином, доводи Броварської ОДПІ Київської області спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Аналогічна позиція викладена в постановах Київського апеляційного адміністративного суду та ухвалах Вищого адміністративного суду у справах Господарського суду Київської області №№ А18/235-07 та А18/237-07, до розгляду яких зупинялось провадження у даній справі.

Щодо наведених позивачем недоліків в оформленні результатів проведеної перевірки, суд враховує, що в матеріалах справи предметом спору є оскарження податкового повідомлення-рішення, тому дії перевіряючи щодо оформлення результатів перевірки та винесення податкового-рішення, які не стосуються суті порушення, за яке застосована спірна відповідальність, не підлягають дослідженню.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.06.2007 №0002341503/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Казенного заводу порошкової металургії (07400, Київська обл., м.Бровари, Промвузол, код 00186192) 3,40 грн. судових витрат.

Суддя Кошик А.Ю.