Рішення № 24487436, 29.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. Справа № 18/036-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа», м.Ірпінь

до Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа», м.Боярка

про стягнення 19109,64 грн.

Суддя А.Кошик

Представники:

Від позивача: Сутковий М.В. (директор)

Від відповідача: Доля С.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»(далі - позивач) до Комунального підприємства Київської обласної ради «Києво-Святошинська тепломережа»(далі - відповідач) про стягнення 19109,64 грн.

Провадження у справі №18/036-12 порушено відповідно до ухвали суду від 27.03.2012 року та призначено справу до розгляду на 05.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.04.2012 року подав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 24610,90 грн. неустойки за прострочення повернення майна з оренди.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.04.2012 року подав суду заперечення на позовну заяву. Розгляд справи відкладався на 08.05.2012 року.

У судовому засіданні 08.05.2012 року представником позивача подано письмові пояснення на заперечення відповідача.

Дослідивши у судовому засіданні подані документи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових доказів, необхідних для повного та всебічного вирішення спору. У зв'язку з чим., розгляд справи відкладався до 22.05.2012 року.

В судовому засіданні 22.05.2012 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував. Судом було оголошено перерву до 29.05.2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено.

04 січня 2011 року між Комунальним підприємством Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»(Орендодавець) та Комунальним підприємством «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (Орендар) було укладено Договір оренди № 1. Відповідно до Договору та Акту приймання-передачі від 04.01.2011 року Орендарю було передано в оренду транспортні засоби, екскаватор та електрозварювальний апарат.

Відповідні обставини підтверджуються підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим їх печатками Договором № 1 від 04.01.2011 року з Додатком №1, в якому погоджено перелік об'єктів, які передаються в оренду.

Про передачу позивачем та прийняття відповідачем об'єктів оренди свідчить Акт приймання-передачі до Договору оренди № 1 від 04.01.2011 року, який підписано повноважним представником відповідача без зауважень та скріплений його печаткою.

Відповідно до п. 10.4. чинність Договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно з п. 2.3 Договору у разі припинення (розірвання) Договору об'єкти оренди повертаються Орендарем Орендодавцю не пізніше семи календарних днів.

Як передбачено п. 10.1 Договору, строк його дії закінчується 03.01.2012 року.

Відповідно до п. 2.3 Договору об'єкти оренди вважаються поверненими з моменту підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі.

Однак, відповідач в порушення наведених умов Договору оренди, своєчасно та в установленому порядку, орендоване майно не повернув після закінчення терміну дії Договору оренди.

Як пояснив, позивач, 29.12.2011 року він звертався до відповідача з письмовою вимогою (лист № 566 від 29.12.2011року) щодо повернення майна з оренди до 04.01.2012 року. У відповідь на вимогу позивача, відповідач 28.02.2012 року повідомив про повернення спірного майна, що за твердженням позивача не відповідає дійсності. Відповідач факт повернення майна не довів, докази підписання Акту приймання-передачі майна з оренди відповідачем не надано.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що спірне майно було передано в управління відповідача згідно рішення Київської обласної ради п'ятого скликання від 24.11.2009 року № 612-28-У.

Відповідні обставини спростовані позивачем наданим суду розподільчим балансом станом на 01.01.2010 року та актом приймання-передачі основних засобів на виконання рішення Київської обласної ради п'ятого скликання від 24.11.2009 року № 612-28-У.

З наданих позивачем доказів вбачається, що спірні транспортні засоби та зварювальний апарат не входили до складу основних засобів, переданих за відповідним рішенням обласної ради. Відповідні обставини відповідачем не спростовані.

Крім того, відповідач пояснив, що Договір оренди був ним підписаний, але автотранспорт знаходився на території позивача в м. Ірпені.

Враховуючи, що сторонами було укладено Договір оренди та підписано Акт приймання-передачі майна, майно перейшло у володіння та користування відповідача, який і визначав його місцезнаходження. Про факти чинення перешкод в користуванні орендованим майном суду не надано доказів, також не надано доказів звернення до позивача з вимогами про усунення перешкод чи про розірвання Договору оренди у зв'язку з фактичною неможливістю користування майном.

В подальшому, відповідач стверджував, що спірне майно неправомірно було передане в оренду, оскільки перебувало в податковій заставі. В спростування відповідних обставин позивачем надано витяг про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень нерухомого майна, з якого вбачається, що майно позивача перебувало в податковій заставі з 25.02.2011 року, тобто після укладення 04.01.2011 року спірного Договору оренди. Крім того, відповідач не пояснив, яким чином податкова застава перешкоджала користуванню майном, оскільки обмеження стосуються лише розпорядження майном за погодженням з обтяжувачем. Також, відповідачем не надано доказів визнання Договору оренди недійсним, як такого, що укладений з порушенням вимог законодавства.

Суд не приймає посилання відповідача на Договір оренди від 04.01.2012 року про передачу спірного майна КП «Теплоенергопостач»Ірпінської міської ради, оскільки такий Договір укладено після закінчення спірного Договору оренди і лише факт його підписання не свідчить про повне виконання.

Також, відповідач в судовому засіданні 22.05.2012 року стверджував, що спірне майно було фактично повернуто з оренди задовго до закінчення терміну дії спірного Договору оренди, однак, не надав суду жодних доказів, відповідні обставини позивачем заперечено.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення Договору оренди № 1 від 04.01.2011 року та передача об'єктів оренди відповідачу, відповідачем не доведено факт своєчасного повернення орендованого майна та підписання відповідного акту про повернення, наведені відповідачем заперечення суперечливі і спростовані позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач (орендар) не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача неустойку згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період прострочення повернення майна з оренди з 10.01.2012 року (останній день передачі орендованого майна (за договором) по (згідно заяви про збільшення позовних вимог) 04.04.2012 року всього в сумі 24610,90 грн., виходячи з вартості орендної плати за 1 день в сумі 144,77 грн. за 85 днів прострочення.

Про необхідність сплати неустойки позивачем надсилалась відповідачу претензія 11.02.2012 № 23 від 09.02.2012 року, яка залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок позову, судом встановлено, що неустойка нарахована у відповідності до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України в подвійному розмірі орендної плати за фактичний час прострочення повернення майна з оренди, таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 Господарсько-процесуального кодексу України на користь позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Києво-Святошинська тепломережа»Київської обласної ради (08150, Київська обл., м. Боярка, вул.50-річчя Жовтня, 9, код 23576122) на користь Комунального підприємства Київської обласної ради «Ірпіньтепломережа»(08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Партизанської комуни, 11, код 13712765) 24610,90 грн. неустойки та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.Ю.Кошик