Рішення № 24487423, 11.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-12/3684-2012 11.05.12За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі"

про стягнення 2 194,19 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -предст. (дов. б/н від 12.01.2012)

ОСОБА_2 -предст. (дов. б/н від 12.01.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" про стягнення 2 194,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.04.2012.

11.04.2012 відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд вважає за можливе відкласти розгляд справи, задовольнивши клопотання представника відповідача.

Ухвалою суду від 13.04.2012 відкладено розгляд справи на 11.05.2012.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.05.2012 суд оголошує повний текст рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2009 між позивачем і відповідачем було укладено договір підряду №040609/1.

Відповідно до умов договору, позивач за завданням відповідача прийняв на себе виконання додаткових робіт по електропостачанню серверної виробничого комплексу рибопереробного комплексу по вул. Залізничній, 49-А, в с.м.т. Калинівка, Васильківського р-ну, Київської обл.».

Відповідно до п. 2.5, 2.6 договору, відповідач зобов'язався прийняти зазначені в р. 1 роботи та оплатити їх вартість згідно з обумовленими в договорі умовами.

П. 2.1. договору № 040609/1 від 04.06.09 встановлено, що договірна ціна (додаток 1), визначається на підставі кошторисів, складених за нормами Держкомітету будівництва, архітектури і житлової політики України (ДБН 7Т.1.1-1=2000). Крім того, сторонами обумовлено, що договірна ціна динамічна та може змінюватись у випадках передбачених п. 2.2. договору.

На підставі умов п. 2.5 зазначеного договору відповідач повинен був сплатити позивачу вартість виконаних ним робіт за фактичними об'ємами та витратами згідно з актами форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до п. 2.6. договору підряду оплата позивачу за виконані ним роботи повинна була здійснена не пізніше 5 робочих днів після підписання зазначених вище актів та довідки і які були підписані відповідачем та позивачем 20.07.2009 та скріплені печатками.

П. 2.7; 2.8 договору передбачалось, що при проведенні розрахунків за фактично виконані роботи відповідач утримує для формування гарантійного фонду 10% від загальної вартості договору.

Утримані кошти гарантійного фонду відповідач повинен був повернути позивачу в повному обсязі протягом 15-ти робочих днів після підписання акту введення в експлуатацію. Згідно листа Інспекції державного архітектурного контролю у Київській обл. від 25.05.11 р. № 7/10-964 вбачається, що на об'єкт рибопереробного комплексу, що знаходиться у Васильківському р-ні, с.м.т Калинівка по вул. Залізничній, 49-А ТОВ «Тельбі», тобто відповідачу, видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил №00000701 від 02.07.2010.

Таким чином, відповідач повинен був повернути суму гарантійного фонду, яка не враховувалась до цієї дати, отже основна заборгованість відповідача перед позивачем склала 1 800,79 грн.

Крім суми основного боргу, позивач ставить вимоги про стягнення 75,46 грн. -3% річних, 168,79 грн. -збитків від інфляції та пеню в сумі 149,15 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно розрахунку позивача, сума основного боргу згідно договору підряду становить 1 800,79 грн. Розрахунок суми боргу відповідає матеріалам справи, а отже підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

П. 5.4. договору передбачено, що у разі порушення замовником строків оплати, замовник сплачує підряднику (позивачу) пеню в розмірі 0,5 % від вартості неоплачених робіт за кожен день прострочки.

За таких обставин, пеня в сумі 149,15 грн. підлягає до стягнення.

Стосовно стягнення з відповідача 75,46 грн. -3% річних, 168,79 грн. -збитків від інфляції, то слід зазначити наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тельбі" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-Б, код. 31779534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспец Плюс" (03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, 45/72, код 30965042) 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 79 коп. -основного боргу, 75 (сімдесят п'ять) грн. 46 коп. -3% річних, 168 (сто шістдесят вісім) грн. 79 коп. -збитків від інфляції, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 15 коп. пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко