Рішення № 24487306, 29.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/3148-2012 29.05.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "ТММ", м. Київ

про стягнення 435 342, 53 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Галков І.О. -юрисконсульт

від відповідача: Ніколєв О.С. -юрисконсульт

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях з 11.04.2012р. по 11.05.2012р., 25.05.2012р. по 29.05.2012р., згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

За клопотанням сторін, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належній правовій оцінці, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "ТММ", про стягнення з останнього заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 427 781,60 грн., неустойки в сумі 6 088,95 грн., інфляційних в сумі 293,47 грн., трьох процентів річних в сумі 1 178,51 грн. відповідно до Договору фінансового лізингу № 1287/04/2008 від 11.04.2008р.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом, а тому наполягає на задоволенні його позовних вимог.

Відповідач, письмово на листі надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, в зв'язку з наступними обставинами:

· у відповідача відсутні будь-які зобов'язання щодо виплати лізингових платежів, оскільки умови договору щодо сплати лізингових платежів в іноземній валюті протерічать вимогам чинного законодавства, яким передбачено проведення будь-яких розрахунків в національній валюті;

· в укладеному договорі відсутня його ціна, як істотна умова, в зв'язку з чим він є неукладеним;

· позивач передав відповідачу предмет договору на умовах попередньої оплати, а тому заявлений предмет спору не відповідає обставинам справи;

· наданий розрахунок у суми позовних вимог є неправильним і не точним, оскільки в ньому не зазначено курсу Національного банку України по відношенню гривні до долара, який застосовувався при розрахунку лізингового платежу для кожного періоду та станом на 21.04.2008 року становить 8.016875 грн. за один Євро, про що зазначено в п.7.1.1 Договору.

Крім цього, відповідачем наданий контррозрахунок 43-го лізингового періоду, в якому він застосовує курс встановлений НБУ для одного Євро на дату чергового лізингового платежу -8,016875 грн. (курс 1) та заперечує проти курсу 10,839757 (курс 2), який застосовується позивачем.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги доводи представника позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 11.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю - Фірма "ТММ", далі Лізингоодержувач, було укладено договір фінансового лізингу № 1287/04/2008, далі Договір, предметом якого (п. 1.1.) є вантажні автомобілі MAN TGA 41.400 8х4 ВВ у кількості 5 одиниць (далі Предмет лізингу), які Лізингодавець зобов'язується придбати в його власність та передати їх Лізингоотримувачу.

Відповідно до п. 2.3. Договору вартість майна, яке передається Лізингодавцем Лізингоотримувачу становить суму, еквівалентну 680000, 00 умовних одиниць, які виражені в гривнях.

Пункт 7.1. Договору встановлює що його валютою є умовна одиниця, далі у. о., яка виражена в гривнях України та рівна одному Євро по курсу п. 7.1.1., яким введено поняття:

· курс 1- курс, встановлений НБУ для одного Євро станом на 21.04.2008р.;

· курс 2- курс, встановлений НБУ для одного Євро на дату чергового лізингового платежу відповідно графіку внесення платежів.

Додатком № 1 до Договору "Графік внесення платежів", далі Графік, сторони погодили періоди та суму внесення лізингових платежів з розбивкою на 60 лізингових періодів. Курс НБУ на дату підписання Договору становить 8.016875 грн. за один Євро.

Так, на виконання умов Договору, Лізингодавець передав у користування Лізингоодержувача предмет лізингу, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000140 від 12.05.2008р. та довіреністю серії НБЛ № 399608 від 12.05.2008р. виданою відповідачем на ім'я ОСОБА_4. Факт отримання предмету лізингу засвідчують підписи представника відповідача на зазначених документах, що не заперечується відповідачем.

Додатковою угодою №1287/04/2008-ДС/1 до Договору сторони внесли зміни до графіку та погодили новий порядок та строки внесення чергових лізингових платежів, що кореспондується з п. п. 7.5, 7.6. Договору та обов'язком, встановленим п. 7.7 останнього, не залежно від виставлення та отримання рахунків Лізингодавця.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не сплачено лізингові платежі за 43, 44, 45 лізингові періоди , у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на суму 427 781,60 грн.

Оскільки зобов'язання не припинилося виконанням проведеним належним чином з боку відповідача, і з його боку мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач, з посиланням на ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", наполягає на стягненні неустойки в сумі 6088, 95 грн. згідно розрахунку за кожен лізинговий період, яка передбачена сторонами в пункті 9.5. Договору. Так, Лізингодавець має право вимагати сплати неустойки в розмірі 0, 25 % іід суми простроченого платежу за кожен день прострочення в перші п'ять дів прострочення та 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з шостого дня прострочення. Цим же пунктом передбачений обов'язок Лізингоотримувача сплати неустойки.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього додатково інфляційні в сумі 293, 47 грн. та три проценти річних в сумі 1178, 51 грн. окремо за кожен лізинговий період (розрахунок додається).

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін, та досліджено правову норму, яку потрібно застосовувати у спірних відносинах. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір фінансового лізингу.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України „ Про фінансовий лізинг", ст. 806 ЦК України та ст. 292 ГК України за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем.

В силу загальної норми передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної нормі визначеної у частині першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши вказані обставини, суд зазначає наступне:

· відповідно до п. 7.1. Договору, сторонами визначено, що валютою зобов'язання та розрахунків є гривня, яка дорівнює одному Євро за курсом, передбаченим п. 7.1.1. Договору. Вказані умови відповідають приписам ст. ст. 1, 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" приписам ст. 806 ЦК України, 292 ГК України. Те, що вказані умови є не чинними, спростовуються приписами ст ст. 203-215 ЦК України та наданим контррозрахунком відповідача відносно прийняття умов договору, з урахуванням графіку внесення платежів та коливанням курсу євро по відношенню до гривні, що відповідає п. 7.1.1. Договору. Внесення лізингових платежів передбачено Графіком, де відображено зміну курсу Євро до гривні.

· погодження ціни договору, як істотної умови, відбулося відповідно пунктів 2.3. та 7.3. Договору, якими сторони визначили ціну предмету лізингу та суму лізингових платежів, а тому відповідно до вимог ст. ст. 806, 807 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 292 ГК України, він вважається укладеним, згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

· невідповідність предмету спору обставинам справи щодо умови передачі предмету лізингу Лізингоодеоржувачу з попередньою оплатою не відповідають матеріалам справи, скільки предмет даного спору пов'язаний зі стягненням заборгованості за внесення чергового лізингового платежу а не з попередньою оплатою.

· при розрахунку 43-го лізингового платежу як позивач, так і відповідач застосовують курс 2. Втім, відповідачем неправильно трактуються положення п. 7.1.2 щодо застосування до спірного періоду курсу 2 з розрахунку 8,016875 грн. за один Євро, оскільки даним пунктом передбачено розрахунок поточного лізингового платежу на відповідну дату його проведення, зокрема, 22.10.2011р. Так, курс НБУ за один Євро на цю дату становить 10,839757 грн., а тому вірним є розрахунок позивача.

Суд звертає увагу позивача на ті обставини, що підстав вважати Договір недійсним, не чинним або неукладеним немає, оскільки відповідні пункти договору, а також сам договір в цілому не оскаржувався в судовому порядку та не визнаний судом недійсним.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються ним в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що зобов'язання з боку відповідача не припинилося виконанням, проведеним належним чином, відповідачем не надано суду доказів виконання, або неможливості виконання вказаного зобов'язання, беручі до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати лізингових платежів в сумі 427 781,60 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки в сумі 6 088,95 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Різновидом неустойки є пеня, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому законодавець визначає, що кваліфікуючими ознаками пені є:

а) застосування виключно у грошових зобов'язаннях;

б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов'язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки);

в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання;

г) триваючий характер - нарахування пені за кожний день прострочення.

Оскільки, позивачем надано розрахунок неустойки за кожен день прострочення платежу та який не перевищує подвійну облікову ставку НБУ за кожен день прострочення платежу, тому суд дійшов висновку що позивачем нарахована саме пеня, як різновид неустойки, що узгоджується з приписами ст. ст. 546, 549 ЦК України, ст. ст. 230, 231, 232 ГК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 6088, 95 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Наданий позивачем розрахунок річних з та інфляційних відповідає вимогам вказаної статті.

Оскільки мало місце прострочення оплати лізингових платежів за договором, позовні вимоги у частині стягнення з відповідача інфляційних в сумі 293,47 грн. та трьох процентів річних в сумі 1178, 51 грн. також обґрунтовані та підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 8 706, 85 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "ТММ", згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 29.05.12 р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 6, 7, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 1, 3 Закону України "Про несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 625, 629, 638, 806 ЦК України, ст. 55, 180, 181, 202, 203-215, 232, 292, ГК України, ст.ст. 42, 43, 22, 33, 34, 36 , 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "ТММ" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми "ТММ", 03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ 14073675, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг", 03150, м. Київ, вул. Димитрова, буд. 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 33104543, заборгованість з оплати лізингових платежів в сумі 427 781,60 грн., неустойку в сумі 6 088,95, три проценти річних в сумі 1 178, 51 грн., інфляційних в сумі 293, 47 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 8 706,85 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -05.06.12р.

Суддя Ю.О.Підченко