Рішення № 24487163, 30.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.12 Справа № 5009/1270/12

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-Гран" (69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 26; 69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 34)

про стягнення суми 48000,00 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -ОСОБА_1 (особисто, свідоцтво НОМЕР_2);

Від відповідача -ОСОБА_2 (дов. б/н від 22.05.2012р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 48 000,00 грн. заборгованості за договором на надання юридичних послуг від 01.02.2011р.

Ухвалою господарського суду від 05.04.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1270/12, справі присвоєно номер провадження 20/33/12, судове засідання призначено на 15.05.2012р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 30.05.2012р.

30.05.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі ст.ст. 525, 625 ЦК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 48000,00 грн. заборгованості за період з лютого по вересень 2011р. включно за надані послуги по договору від 01.02.2011р.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав із підстав, зазначених у письмовій заяві від 30.05.2012р., зазначивши, зокрема, наступне. Відповідач ніколи не укладав жодних договорів із ФОП ОСОБА_1 та не співпрацював із ним. У діях колишнього директора ТОВ "Адалід-Гран" вбачаються ознаки шахрайства, оскільки він викрав документи первинної бухгалтерії у підприємства, а також деякі пусті бланки з поставленими на них відбитками печатки ТОВ "Адалід-Гран" та, можливо, з попередньою змовою ОСОБА_1 підробив договір від 01.02.2011р. про надання юридичних послуг, а разом із ним і акти приймання-передачі, що містяться у матеріалах справи. Це не поодинокий випадок незаконних дій ОСОБА_3, коли він працював на посаді директора ТОВ "Адалід-Гран". Ухвалою від 19.04.2012р. у справі № 5009/1050/12 (суддя Соловйов В.М.) матеріали справи направлено до прокуратури Запорізької області для проведення перевірки та прийняття рішення відповідно до ст. 97 ГПК України. Відповідач не має документів у підтвердження укладення ним договору про надання юридичних послуг від 01.02.2011р. Жодних первинних документів за даним правочином підприємство не має, а це свідчить про те, що ОСОБА_3 навмисно уклав даний договір зі ОСОБА_1 із метою стягнення з підприємства грошових коштів. Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Адалід-Гран" від 16.11.2011р. було звільнено з посади директора підприємства ОСОБА_3 через його протиправні дії. Позовну вимогу вважає безпідставною. У заяві викладено клопотання про зупинення провадження у справі та надіслання матеріалів справи № 5009/1270/12 до слідчих органів Запорізької області для проведення перевірки.

Клопотання судом відхилено як необґрунтоване з підстав, які викладені у мотивувальній частині рішення. Інших клопотань не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (виконавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Адалід-Гран" (замовник, відповідач у справі) укладений договір на надання юридичних послуг, згідно з умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по комплексному юридичному обслуговуванню та представленню інтересів замовника в державних органах та суспільних організаціях на протязі дії терміну дії даного договору, а також забезпеченню економічної безпеки підприємства замовника на протязі дії даного договору (п. 1.1 договору).

Замовник зобов'язався виплачувати виконавцю винагороду в залежності від об'єму виконаних робіт, на підставі виставлених виконавцем актів виконаних робіт, прийнятих та підписаних замовником (п. 2.1.4).

У розділі 3 сторони обумовили розрахунки за договором. Відповідно до п. 3.1 вартість робіт по даному договору в місяць становить 6000,00 грн. без ПДВ. Оплата по даному договору проводиться на підставі акта приймання-здачі виконаних робіт, оформленого між сторонами, який складається виконавцем щоквартально до 30 числа останнього місяця кварталу та подається на підпис замовника, який зобов'язується в 2-денний строк повернути виконавцю підписаний екземпляр акта чи надати мотивовану відмову від його підписання (п. 3.2). Розрахунок та оплата по договору проводиться на протязі 3-х днів після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.3).

Згідно з п. 6.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, при цьому може бути достроково припинений в будь-який час по вимозі однієї із сторін.

Договір від 01.02.2011р. підписаний сторонами, з боку відповідача (замовника) скріплений печаткою підприємства.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем та відповідачем були підписані акти приймання-здачі робіт: № 1 від 31.03.2011р. (за період з 01 лютого по 31 березня 2011р.) на суму 12000,00 грн.; № 2 від 30.06.2011р. (за період з 01 квітня по 30 червня 2011р.) на суму 18000,00 грн.; № 3 від 30.09.2011р. (за період з 01 липня по 30 вересня 2011р.) на суму 18000,00 грн.

Акти підписані сторонами, з боку виконавця (відповідача) скріплені печаткою підприємства. В актах зазначено, що претензій до об'єму та якості виконаних робіт замовник не має; даний акт є підставою для проведення взаємних розрахунків та платежів між сторонами.

На письмову вимогу позивача (вих. № 10/11 від 11.10.2011р.) про погашення заборгованості в сумі 48000,00 грн. відповідач надав лист (а.с. 12) від 14.10.2011р. № 14-01, згідно з яким наявність заборгованості в сумі 48000,00 грн. пояснює відсутністю фінансової можливості, зазначає, що борг буде погашений одразу після поліпшення фінансової ситуації на підприємстві.

Відповідачем сума заборгованості сплачена не була, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 48000,00 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору від 01.02.2011р. сторони визначили вартість робіт, підставу її оплати, порядок розрахунків (п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору). У матеріалах справи містяться підписані відповідачем без зауважень акти приймання-передачі робіт за договором від 01.02.2011р. на загальну суму 48000,00 грн., оригінали яких оглядалися в судовому засіданні.

Таким чином, вимоги про стягнення 48000,00грн. основного боргу є обґрунтованими.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що договір від 01.02.2011р. відповідачем не укладався, послуги за даним договором позивачем не надавалися. Усно представник відповідача зазначив, що взагалі невідомо які послуги, начебто, надавалися позивачем, оскільки їх опис в актах не наводиться. Разом з тим, в актах приймання-здачі робіт №№ 1, 2, 3 зазначено, що виконавцем (позивачем) виконано слідуючі роботи по наданню юридичних послуг, згідно з умовами договору від 01.02.2011р.: складення та переукладення договорів, забезпечення економічної безпеки підприємства: а) переддоговірна робота з потенційними контрагентами з метою визначення їх платоспроможності для організації подальшої роботи по укладенню договорів на різних умовах оплати, б) контроль за виконанням укладених договорів з боку дебіторів замовника; представлення інтересів замовника в судових, податкових та інших державних органах. Крім того, в договорі сторонами не обумовлено конкретної форми акта приймання-здачі робіт, який подається позивачем на підпис відповідачу.

Суд зазначає, що у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Так, відповідно до змісту даної норми, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач не надав судового рішення стосовно визнання укладеного між сторонами у справі договору від 01.02.2011р. на надання юридичних послуг недійсним. Зустрічний позов відповідачем заявлено не було. Інші заперечення відповідача та долучені документи (квитанції, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкові декларації) судом до уваги не беруться, оскільки не спростовують викладені вище обставинами.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню повністю.

У судовому засіданні представником відповідача підтримано клопотання, викладене в письмовій заяві від 30.05.2012р. про надіслання матеріалів справи № 5009/1270/12 до слідчих органів Запорізької області для проведення перевірки та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі.

Розглянувши клопотання, суд вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Таким чином, статтею 79 ГПК визначено право, а не обов'язок господарського суду на надсилання матеріалів справи до слідчих органів. Викладені в заяві відповідача факти стосовно незаконних, протиправних дій колишнього директора ТОВ "Адалід-Гран" ОСОБА_3 відповідачем жодними доказами, в розумінні ст.ст. 32, 33 ГПК України, не підтверджені. Крім того, згідно з долученими до клопотання документами, 12.03.2012р. відповідач звертався із заявою до Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області стосовно незаконних дій колишнього керівника і постановою від 21.03.2012р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину, передбаченого ст.357 КК України. Відповідач не позбавлений права оскаржити дану постанову в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України. В зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для надсилання матеріалів справи до слідчих органів, вважає можливим розглянути справу по суті, тому в заявленому відповідачем клопотанні відмовлено.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

При пред'явленні до суду даного позову позивачем було сплачено згідно з квитанцією № 7526237 від 03.04.2012 р. судовий збір у розмірі 1660,00 грн.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Таким чином, за подання позовної заяви, за якою порушено провадження у даній справі, належало сплатити судовий збір у розмірі 1609,50 грн., сума переплати позивачем судового збору склала 50 грн. 50 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи зазначені приписи законодавства, суд вважає за необхідне повернути за ухвалою суду позивачу -фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, із Державного бюджету України суму 50 грн. 50 коп. надмірно сплаченого згідно з квитанцією № 7526237 від 03.04.2012р. судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-Гран" (юридична адреса: 69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 34, поштова адреса: 69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, 26 код ЄДРПОУ 37221941) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму 48000 (сорок вісім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (69124, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із Державного бюджету України суму 50 (п'ятдесят) грн. 50 коп. надмірно сплаченого згідно з квитанцією № 7526237 від 03.04.2012 р. судового збору.

Повне рішення складено 05.06.2012р.

Суддя Л. П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання (складення).