Рішення № 24487073, 05.06.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" червня 2012 р. Справа № 2/5007/45/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1-4/402 від 18.05.12)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (с.Губин Локачинський район Волинська область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 13856,03 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 13856,03 грн., з яких: 12181,50 грн. боргу за поставлений товар, 109,62 грн. інфляційних, 967,85 грн. 25 % річних, 597,06 грн. пені. Позовні вимоги грунтуються на тому, що на підставі договору поставки №Ф-2-2/333 від 25.10.10 позивач поставив ФОП ОСОБА_3 товар, однак підприємець не розрахувався в повному обсязі за поставлений йому товар і на підставі договору про переведення боргу № 19/09-1 від 19.09.11 ФОПОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання виконати грошове зобов'язання перед позивачем в сумі 12181,50 грн., що виникло з Договору поставки № Ф-2-2/333 від 25.10.2010р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив. До суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням відповідача на лікарняному та неможливістю його представника прийняти у часть у судовому засіданні по причині його зайнятості в іншому судовому засіданні.

Відповідно до ст.22 ч.3 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд відхиляє клопотання відповідача, вважає, що відповідач не добросовісно користується своїми правами наданими йому ст.22 ГПК України, оскільки відповідач жодного разу в судове засідання не з'явився та не направив свого представника для участі в судовому засіданні, не виконав вимог ухвал суду від 27.04.12 та від 21.05.12, контрозрахунку суми боргу не надав.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (Постачальник/позивач) був укладений Договір поставки №Ф-2-2/333, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві товар, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно оплачувати його на умовах, передбачених Договором поставки. Так, відповідно п.2.1. цього договору розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі, з відстрочкою платежу шляхом перерахування вартості товару (партії товару) на розрахунковий рахунок Постачальника. Термін оплати товару становить 3 (три) робочих дні з урахування дня виписки видаткової накладної (а.с.9-11).

На виконнання умов договору за видатковою накладною №ПОБГУ000799 від 13.01.2011р. позивач поставив товар (продукти харчування з м'яса птиці) на суму 25 567,50 грн. (а.с.12).

Всупереч умовам договору ФОП ОСОБА_3 здійснила оплату за поставлений товар лише частково на суму 13386,00 грн., тому несплаченим залишився борг в сумі 12181,50грн. (25567,50-13386), що підтверджується підписаним між позивачем та ФОП ОСОБА_3 актом звірки розрахунків станом на 19.09.11 (а.с.14).

В той же день, 19 вересня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, як Первісним боржником, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як Новим боржником (Відповідач) та ТзОВ "Птахокомплекс "Губин", як Кредитором (Позивач) було укладено Договір про переведення боргу № 19/09-1, за умовами якого Первісний боржник передав, а Новий боржник (відповідач) зобов'язався виконати грошове зобов'язання в сумі 12181,50 грн., що виникло з Договору поставки № Ф-2-2/333 від 25.10.2010р., укладеного між Первісним боржником та ТзОВ "Птахокомплекс "Губин". Так, відповідно п.2.1 договору, Новий боржник зобов'язується виконати зобов'язання Первісного боржника перед Кредитором на умовах визначених чинним законодавством до 15 грудня 2011 року включно (а.с.8).

За норами статті 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару не виконав, внаслідок чого станом на день звернення позивача з позовом до суду та на час розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 12181,50грн.

01.03.12 позивач надіслав відповідачу претензію за № 1-4/171 про сплату заборгованості, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 13).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач контррозрахунку суми боргу не надав.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 12181,50грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.4.3 договору від 19.09.11 просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 597,06 грн.(а.с.4).

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.4.3 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за весь період прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони у п.4.3 договору, передбачили 25% річних від простроченої суми за кожен день затримки платежу.

Розмір яких згідно розрахунку позивача, за період з грудня 2011 по березень 2012, становить: 109,62 грн. інфляційних та 967,85 грн. 25% річних. Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 25% річних приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 967,85 грн. 25% річних.

Щодо нарахування інфляційних слід зазначити наступне.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд прийшов до висновку, що позивачем безпідставно врахований індекс інфляції за грудень місяць 2011 року, так як індекс за грудень є таким по відношенню до попереднього місяця, тобто до листопада. А так як строк виконання зобов'язання настав в грудні, то інфляційні можуть бути нараховані з наступногомісяця, тобто з січня 2012 року.

Обрахувавши суму інфляційних нарахувань самостійно, суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 85,26грн., а в частині стягнення 24,36грн. суд відмовляє.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 13831,67грн., з яких: 12181,50 грн. боргу, 597,06 грн. пені, 85,26 грн. інфляційних, 967,85 грн. 25 % річних. В решті позову слід відмовити.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10020, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (юридична адреса: Волинська область, Локачинський р-н,с. Губин, вул. Лісова, 1; фактична адреса: 43000, м. Луцьк, вул. Єршова, 11,оф. 801; код ЄДРПОУ 31603002) - 12181,50 грн. боргу, 597,06 грн. пені, 85,26 грн. інфляційних, 967,85 грн. 25 % річних, 1606,67грн. судового збору.

3.В решті позову відмовити.

4.Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" (код 31603002) зайво сплачений судовий збір в розмірі 31,50грн. (тридцять одна грн.50коп.) сплачений за платіжним дорученням №334 від 20.04.12 на суму 1641,00грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)