Рішення № 24487054, 14.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.05.12 р. Справа № 29/232

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сончік», м.Бердичів, Житомирська область

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 5 295,00грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сончік», м.Бердичів, Житомирська область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 5 295,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: видаткових накладних, акту звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 30.06.2009р. складає 15 076,44грн., претензії від 05.10.2011р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 610-612, 614, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 54 Господарського процесуального кодексу України.

11.11.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сончік», та письмові пояснення №619 від 07.11.2011р. у яких зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснювала замовлення товару виключно за телефоном, а підтвердженням здійсненого замовлення є її особистий підпис на накладних, що свідчить про прийняття товару.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.12.2011р. справу передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. справу передано на розгляд судді Макаровій Ю.В.

21.02.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано претензію №2 від 08.02.2012р., належним чином засвідчену копію опису поштового вкладення з доказами направлення претензії на адресу Відповідача та квитанції також надано письмові пояснення №103 від 17.02.2012р. у яких зазначає, що з метою виконання вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, Позивачем 08.02.2012р. було направлено Відповідачу претензію №2, в якій продубльовано вимоги претензії №1 від 05.10.2011р. та встановлено вимогу оплатити виниклу заборгованість до 17.02.2012р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 12.03.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.04.2012р. відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України замінено первісного відповідача ОСОБА_1 належним Відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

14.05.2012р. Позивачем через канцелярію суду надані письмові пояснення по справ №378 від 08.05.2012р. у яких зазначає, що товар прийнятий за накладними №353 від 14.02.2008р. та №1122 від 07.05.2008р., приймався особисто Відповідачем - ОСОБА_1, тому жодних доручень чи інших документів з надання повноважень на прийняття товару не вимагалось, також надано видаткові накладні.

Представник Позивача у судове засідання 07.05.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83016, м.Донецьк, вул.Дніпродзержинська, 7/123.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сончік» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було досягнуто усну домовленість щодо поставки товару.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сончік» було здійснено поставку, що підтверджується видатковими накладними №1122 від 07.05.2008р. на суму 3 626,22грн., №353 від 14.02.2008р. на суму 1 668,78грн. Вказані накладні підписані та завірені печатками з боку обох сторін без зауважень.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним.

13 жовтня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача з досудовим попередженням №27 з вимогою здійснити оплату за поставлений товар.

Відповідачем в порушення умов зобов'язань не була здійснена оплата за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 5 295,00грн.

Позивачем на адресу Відповідача було надіслано претензію №1 від 05.10.2011р., претензію №2 від 08.02.2012р. з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 5 295,00грн.

Відтак у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і тому вони порушують правові наслідки.

За цією угодою Позивач взяв на себе зобов'язання Постачальника, а саме: поставляти Відповідачу товар, а останній прийняти та оплатити товар.

Відповідачем від Позивача отриманий товар, що підтверджується видатковими накладними на суму 5 295,00грн., проте Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 оплата за поставлений товар здійснена не була.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки нормативними актами не передбачений порядок виставлення вимоги та її форма, то суд вважає, що претензія №2 від 08.02.2012р., яка направлена Відповідачу з вимогою оплатити отриманий товар у розмірі 5 295,00грн. є вимогою оплати заборгованості у розмірі 5 295,00грн.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність у Позивача права на стягнення заборгованості.

Відтак, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ст. 530 Цивільного кодексу України, на підставі якої зобов'язання щодо стягнення оплати за поставлений товар з відповідача виникає з моменту пред'явлення Позивачем грошової вимоги.

Відповідач порушив зобов'язання, у встановлений строк оплату за поставлений товар не здійснив.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростував припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 5 295,00грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сончік», м.Бердичів, Житомирська область до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 5 295,00грн.задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83016, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сончік» (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Красна, буд. 16, ЄДРПОУ 34126306, р/р 26007300407800 у АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) заборгованість у розмірі 5 295,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (83016, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сончік» (13300, Житомирська область, м.Бердичів, вул.Красна, буд. 16, ЄДРПОУ 34126306, р/р 26007300407800 у АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 14.05.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Риженко Т.М.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.12р.