Рішення № 24487024, 06.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.12 р. Справа № 5006/2/20пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Уханьової О.О. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи:

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне

обладнання» м. Краматорськ

до відповідачів - 1. Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» м. Київ в

особі Краматорської філії м. Краматорськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський

завод енергетичного машинобудування» м. Краматорськ

про визнання недійсними з моменту укладання договорів відступлення права вимоги №№1,2 від 03.04.2012р., підписаних відповідачами

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - довіреність №25/01-04/2012 від 03.04.2012р.,

від відповідача 1 - ОСОБА_3 - довіреність №84/03 від 22.03.2012р.,

від відповідача 2 - Чалий В.В. - директор підприємства

СУТЬ СПРАВИ:

10.04.2012р. ПАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» м. Краматорськ (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними з моменту укладання договорів відступлення права вимоги №№1,2 від 03.04.2012р., підписаних ПАТ «Брокбізнесбанк» (далі - відповідач 1) та ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі - відповідач 2).

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачами при підписанні спірних договорів норм ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відступлення прав відбулось на стадії виконавчого провадження по справі №19/126.

В підтвердження викладених в позові обставин надав рішення господарського суду Донецької області від 26.10.2010р. по справі №19/126, постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2011р., винесену відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, договори відступлення права вимоги №№1,2 від 03.04.2012р., акт приймання-передачі документів від 03.04.2012р., повідомлення ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» про відступлення права вимоги, претензію ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» №1 про повернення коштів.

23.04.2012р. ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» надане клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю явки. Клопотання господарським судом розглянуто та задоволено.

24.04.2012р. ПАТ «Брокбізнесбанк» надав письмовий відзив на позов №4-499 від 20.04.2012р., в якому заперечив проти позову, оскільки спірні договори укладені сторонами з дотриманням всіх вимог діючого законодавства та не містять порушень ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

14.05.2012р. позивачем надані письмові заперечення на відзив ПАТ «Брокбізнесбанк» та докази часткового виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.10.2010р. по справі №19/126.

15.05.2012р. ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» надав письмовий відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог та зазначив, що спірні договори не суперечать вимогам ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

16.05.2012р. ПАТ «Брокбізнесбанк» наданий кредитний договір №18КЛ-08 від 22.07.2008р. з додатками, іпотечний договір №99 від 24.07.2008р. із змінами, по яких відбулось відступлення права вимоги та документи, що підтверджують їх виконання.

16.05.2012р. в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошена перерва в судовому засіданні до 30.05.2012р., про що належним чином повідомлені представники сторін.

30.05.2011р. ПАТ «Брокбізнесбанк» надав докази повідомлення позивача про відступлення права вимоги.

30.05.2012р. в судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошена перерва в судовому засіданні до 06.06.2012р., про що належним чином повідомлені представники сторін.

06.06.2012р. ПАТ «Брокбізнесбанк» в судовому засіданні надав докази оплати відступлення права вимоги за спірними договорами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

Предметом позову є визнання недійсними з моменту укладання договорів відступлення права вимоги №№1,2 від 03.04.2012р., підписаних ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування».

Підставою є, на думку позивача, порушення відповідачами при підписанні спірних договорів норм ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відступлення прав відбулось на стадії виконавчого провадження по справі №19/126.

Господарським судом при дослідженні матеріалів справи встановлено, що 22.07.2008р. Акціонерним банком "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Краматорської філії (правонаступником якого є відповідач 1) та ВАТ "Технологічне і спеціальне обладнання" (правонаступником якого є позивач, позичальник) був укладений кредитний договір №18КЛ-08, згідно з яким банк зобов'язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах ліміту у сумі 14000000,00грн., а позичальник зобов'язався їх прийняти та повернути до 21.07.2011р. зі сплатою 20% річних за користування кредитом (п. 1 договору).

Укладеними сторонами додатковими угодами був збільшений розмір процентної ставки за користування кредитом: додатковою угодою №2 від 01.10.2008р. до 23,50% річних, додатковою угодою №3 від 10.10.2008р. до 27% річних. Додатковою угодою №5 від 12.12.2008р. був зменшений розмір ліміту кредитування до 13998721,00грн.

Пунктом 2.5 договору сторони передбачили, що повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий банком позичальнику, в строк не пізніше 21.07.2011 року.

Відповідно до пункту 2.6 договору проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений п. 1.1.2 цього договору, на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом із розрахунку 365/366 днів в році та календарної кількості днів в місяці. При розрахунку процентів враховується день надання кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Згідно з пунктом 2.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно з 27 по 30/31 число місяця за період з дня перерахування з позичкового рахунку позичальника грошових коштів на його поточний або інший вказаний позичальником рахунок по останнє число включно місяця, в якому надано кредит. В подальшому проценти нараховуються щомісячно за період з першого по останнє число поточного місяця, при повному погашенні кредиту - до дня погашення (не включно).

Пунктом 2.8 договору (з урахуванням додаткової угоди №4 від 07.11.2008р.) сторони визначили, що проценти за поточний календарний місяць позичальник сплачує на рахунок, вказаний банком, щомісяця до 27 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості за кредитом в повному обсязі.

Банк виконав свої договірні зобов'язання, надав кредит у сумі 13998 721,00грн., проте, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, не сплачував з 01.02.2009р. відсотки за користування кредитом, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 4079438,93грн.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Позивач порушив умови договору щодо сплати відсотків, тому банк 16.07.2009р. та 09.06.2010р. направив йому повідомлення №4-1109 від 13.07.2009р. та №4-386 від 11.05.2010р. з вимогами достроково погасити заборгованість. Вимоги були отримані 20.07.2009р. та 16.06.2010р. і залишені без задоволення, тому банк звернувся до господарського суду з позовом про дострокове повернення заборгованості за кредитом.

26.10.2010р. господарським судом Донецької області по справі №19/126 винесене рішення, яке набрало законної сили, яким з ВАТ "Технологічне і спеціальне обладнання" на користь ПАТ "БРОКБІЗНЕСБАНК" стягнута заборгованість за кредитом у сумі 13998721,00грн., за відсотками у сумі 3707388,93грн., неустойка у сумі 506948,78грн., судові витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового. В іншій частині провадження у справі припинене. Це рішення має преюдиційне значення для розгляду даної справи.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

За змістом ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява №48553/99) визначено, що одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи загальнообов'язковий статус судових актів, визначений ст.ст.124, 129 Конституції України, факт не виконання позивачем належним чином умов кредитного договору №18КЛ-08 від 22.07.2008р. не може бути спростований за умови чинності рішення господарського суду Донецької області від 26.10.2010р. по справі №19/126 та не підлягає доведенню знову.

Також з наданих ПАТ «Брокбізнесбанк» документів вбачається, що Акціонерним банком "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Краматорської філії (правонаступником якого є відповідач 1) та ВАТ "Технологічне і спеціальне обладнання" (правонаступником якого є позивач) підписаний іпотечний договір №99 від 24.07.2008р. (із змінами) з метою забезпечення позичальником умов кредитного договору №18КЛ-08 від 22.07.2008р.

Як вже зазначене вище позивачем неналежним чином виконувались умови кредитного договору, тому з метою примусового виконання рішення господарського суду від 26.10.2010р. по справі №19/126, відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 29.03.2011р. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Після відкриття виконавчого провадження ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» 03.04.2012р. підписані договори відступлення права вимоги:

- №1, яким ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» прийняв всі права вимоги за: кредитним договором №18КЛ-08 від 22.07.2008р., підписаним з позивачем. Відповідно до п. 2 цього договору права вимоги вважаються переданими з моменту та за умови підписання акта приймання-передачі у відповідності до вимог п. 2.3 та здійснення розрахунків (з переданням оригіналу договору, документів в підтвердження надання кредиту, виписки з кредитного рахунку щодо руху коштів по ньому, платіжного документа про перерахування грошових коштів з кредитного рахунку позичальника на його поточний рахунок, відкритий у цедента) у відповідності до вимог п. 3.1 цього договору (в сумі 15138685,19грн.).

03.04.2012р. ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» банком передані всі документи, що підтверджено підписаним сторонами актом приймання-передачі документів.

- №2, яким банк відступив ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» своє право вимоги за іпотечним договором №99 від 24.07.2008р. (із змінами). Моментом переходу права вимоги є факт отримання банком оплати за відступлення прав вимоги відповідно до п. 3.1 договору.

ПАТ «Брокбізнесбанк» підтверджений факт отримання від ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» грошових коштів, а останнім - факт передачі йому всіх обумовлених документів.

В матеріалах справи також наявні докази повідомлення обома сторонами позивача про підписання договорів про відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, в тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частина 1 ст. 513 ЦК України встановлює, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 1 ст. 516 ЦК України встановлює, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню.

В матеріалах справи наявні докази повідомлення обома сторонами позивача про підписання договорів, договори укладені в той самій формі, що й кредитний та іпотечний договори, а також виконані сторонами. Таким чином відповідачами дотримані всі вимоги законодавства щодо здійснення уступки права вимоги, тому спірні договори вважаються господарським судом укладеними і, тому ПАТ «Брокбізнесбанк» здійснене законне відступлення прав ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування».

Позивач просить господарський суд визнати недійсними з моменту укладання договори відступлення права вимоги №№1,2 від 03.04.2012р., підписані ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування», відповідачами при підписанні спірних договорів порушені норми ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відступлення прав відбулось на стадії виконавчого провадження по справі №19/126.

Господарський суд оцінивши в сукупності всі матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої, третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", частиною другою статті 15 Закону України "Про оренду землі" тощо.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони.

На підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Позивач у позовній заяві посилається на невідповідність спірних правочинів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України та положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження».

Положення статті 25 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 12.05.2011р. N3329-VI, тобто яка діяла на час вчинення спірних правочинів) регулюють процесуальний порядок заміни господарським судом сторони на її правонаступника. В цій же статті зазначено, що така заміна можлива на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі і на стадії виконання рішення господарського суду, яке набрало законної сили. Таким чином, відповідачами а ні яким чином не порушені норми цієї статті, тому доводи позивача є безпідставними та не приймаються господарським судом.

Що стосується ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», то в ній закріплено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Тобто, положення цієї статті також регулюють виключно процесуальний порядок заміни сторони у виконавчому провадженні. Крім того, слід зазначити, що в цій статті законодавець надає право на звернення до суду, але не ставить таке звернення у зобов»язання.

Враховуючи все вищезазначене, господарський суд відмовляє в позові в повному обсязі на недоведеністю.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено на позивача покладається сплачений ним судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі ст.ст. 203,215,216,512-514 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,207,208 Господарського кодексу України, Законів України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження», ст.ст.25,33,35,49,81-1,82,82-1,84,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в повному обсязі в позові Публічного акціонерного товариства «Технологічне і спеціальне обладнання» м. Краматорськ до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» м. Київ в особі Краматорської філії м. Краматорськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод енергетичного машинобудування» м. Краматорськ про визнання недійсними з моменту укладання договорів відступлення права вимоги №№1,2 від 03.04.2012р.

Судові витрати покласти на позивача.

Повний текст рішення підписаний 06.06.2012р.

Суддя Уханьова О.О.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд у десятиденний термін з дня підписання повного тексту рішення.