Рішення № 24487012, 20.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.12 р. Справа № 37/162пн

Господарський суд Донецької області у складі судді: Гриник М.М.

при секретарі судового засідання Захаровій В.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача Донецької міської ради, м. Донецьк

про визнання права власності на об'єкт нерухомості капітальне будівництво - нежитлове приміщення майстерні з ремонту взуття загальною площею 45,40 кв.м, розташоване на земельній ділянці площею 0,0150 га по АДРЕСА_1

третя особа без самостійних вимог на предмет спору, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 м. Донецьк

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4 за довіреністю від 23.11.2011р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: ОСОБА_5 за довіреністю від 26.11.2011р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської ради, м. Донецьк, про визнання права власності на об'єкт нерухомості капітальне будівництво -нежитлове приміщення майстерні з ремонту взуття загальною площею 45,40 кв.м, розташоване на земельній ділянці площею 0,0150 га по АДРЕСА_1.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012р. по справі №37/162пн скасовано рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. та справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 01.03.2012р. справа №37/162пн прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (вх. №06-06/1441 від 15.03.2012р.) як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк про визнання права власності на об'єкт нерухомості.

До розгляду заяви по суті та винесення ухвали про порушення провадження у справі від третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в даному випадку позивача, надійшла заява (вх. №06-10/5318 від 19.03.2012р.) про повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 63 ГПК України. Ухвалою суду від 19.03.2012р. позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк про визнання права власності на об'єкт нерухомості повернута без розгляду.

Від фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до суду надійшла заява (вх. №06-10/5317 від 19.03.2012р.) про вступ у справу в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. В заяві фізична особа-підприємець ОСОБА_3 як на підставу залучення його до участі у даній справі посилається на укладення з позивачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за №6586. За вказаним договором купівлі-продажу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (продавець) передав, а фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (покупець) прийняв у власність будівлю майстерні з ремонту взуття літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнання права власності на яку є предметом спору у справі №37/162пн.

Згідно ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Згідно діючого законодавства норми інституту третіх осіб покликані захистити права та охоронювані законом інтереси осіб, які не є учасниками спірних матеріальних правовідносин, але знаходяться із однією із сторін процесу у таких відносинах, які можуть змінитись у результаті винесеного рішення.

Розглянувши вищевказану заяву, суд дійшов висновку про її обґрунтованість, тому як рішення суду по даній справі може вплинути на права та інтереси фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 За таких обставин клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про залучення його в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору підлягає задоволенню.

Позивач надав до суду заяву про відмову від позову у зв'язку з відсутністю предмету спору в порядку п.п. 1-1, 4 ст. 80 ГПК України.

Третя особа надала до суду клопотання про відмову у задоволенні заяви про відмову від позову, оскільки такі дії позивача порушують права та інтереси третьої особи.

Статтею 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

В даному випадку дії позивача, пов'язані із відмовою від позову, порушують права третьої особи, яка за договором купівлі-продажу придбала у позивача об'єкт нерухомого майна, право власності на який визнається у даній справі. За вказаних обставин, суд не приймає відмову позивача від позову, залишає заяву про відмову від позову без задоволення та розглядає спір по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, господарський суд Донецької області , -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012р. по справі №37/162пн скасовано рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. та справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Під час нового розгляду справи по суті господарським судом Донецької області встановлено наступне:

В червні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Донецької міської ради про визнання права власності на об'єкт нерухомості капітальне будівництво -нежитлове приміщення майстерні з ремонту взуття загальною площею 45,40 кв.м, розташоване на земельній ділянці площею 0,0150 га. по АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовано тим, що самовільно збудована будівля, відповідає будівельним нормативам, земельну ділянку під зазначеною будівлею відведено позивачеві в установленому порядку, окрім того відсутнє порушення прав інших осіб.

Рішенням господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. позовні вимоги задоволено повністю. Визнано право власності на об'єкт нерухомості капітальне будівництво - нежитлове приміщення майстерні з ремонту взуття літ. А-1, загальною площею 45,40 кв.м, яка складається із тамбура площею 4,8 кв.м., майстерні площею 37,2кв.м., комори площею 1,3 кв.м., санвузлу площею 2,1 кв.м., розташоване на земельній ділянці площею 0,0150 га по АДРЕСА_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.2011р. рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. залишено без змін.

Після набрання рішення господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. та ухвали про роз'яснення рішення господарського суду Донецької області від 02.12.2009р., законної сили, позивачем 09.12.2009р. в комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» в книзі 19 чн за номером запису 10166 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомості, про свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24726447 за реєстраційним номером 29126213.

В подальшому, 11.12.2009р. між позивачем поданій справі, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (покупцем) (третя особа без самостійних вимог на предмет спору по даній справі) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого продавець (позивач) передав, а покупець (третя особа) прийняв у власність будівлю майстерні з ремонту взуття літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, визнання права власності на яку є предметом спору у справі №37/162пн.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що право власності на нерухоме майно у покупця виникає з моменту державної реєстрації договору згідно ст. 344 Цивільного кодексу України.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.12.2009р. посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за №6586. В матеріалах справи є витяг з Державного реєстру правочинів №8062072 від 11.12.2009р., який свідчить про здійснення реєстрації договору купівлі-продажу нерухомого майна саме 11.12.2009р.

Таким чином, право власності на будівлю майстерні з ремонту взуття літ. А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перейшло до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. В матеріалах справи є витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24784443 від 14.12.2009р., в якому зафіксовано право власності ОСОБА_3 на вищевказаний об'єкт нерухомості згідно договору купівлі-продажу від 11.12.2009р. Тобто, позивач у даній справі, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 станом на момент нового розгляду справи господарським судом фактично вже не є власником спірного об'єкту нерухомості, право власності на який він просить суд за ним визнати.

Тобто, на час повернення справи на новий розгляд, позивач вже не є особою, якій належить спірне майно та яка потребує захисту в судовому порядку.

Проаналізувавши вказані обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача до відповідача про визнання права власності на об'єкт нерухомості капітальне будівництво - нежитлове приміщення майстерні з ремонту взуття загальною площею 45,40 кв.м, розташоване на земельній ділянці площею 0,0150 га по АДРЕСА_1, задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю у позивача станом на момент винесення судом рішення у даній справі права вимоги визнання за ним права власності на майно, яке за договором купівлі-продажу було відчужено іншій особі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до Донецької міської ради, м. Донецьк, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м. Донецьк, про визнання права власності на об'єкт нерухомості капітальне будівництво -нежитлове приміщення майстерні з ремонту взуття загальною площею 45,40 кв.м, розташоване на земельній ділянці площею 0,0150 га по АДРЕСА_1.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриник М.М.

Повний текст рішення складено та підписано 26.03.2012р.