Ухвала суду № 24471551, 29.05.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1101/12

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Мінєєва Лілія Іванівна, Олійник Сергій Васильович,

Куленко Ольга Яківна

відповідач (апелянт) : Бондарук Євгеній Сергійович, Лучинський Павло Васильович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналітика" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аналітика" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року задоволено даний адміністративний позов.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

В судовому засіданні представники апелянта апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, просили вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представники позивача з вимогами апеляційної скарги не погодилися, оскільки вважають, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Аналітика" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 5040/23/13337103 від 23.12.2011 року, яким зроблено висновки про порушення пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, яке полягало у завищенні позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 4 792 701 грн. за II-III квартали 2011 року внаслідок включення до складу витрат суми списаної у IV кварталі 2010 року безнадійної дебіторської заборгованості у розмірі 5 311 962 грн., у зв'язку з чим підприємством було занижено податок на прибуток на суму 119 430 грн.

Крім того, вказаним актом перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Аналітика" вимог п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягало у нездійсненні коригування податкових зобов'язань шляхом нарахування ПДВ на вартість матеріалів, що були раніше придбані та використані для виготовлення експортної продукції не в межах господарської діяльності, яка передбачає отримання доходу, у результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року на суму 137 314 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000082310, № 0000072310 та № 0000092310 від 13.01.2012 року, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 4 792 701 грн., збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 119 430 грн. та збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 171 640 грн., з яких 137 314 грн. основного платежу і 34 329 грн. штрафних (фінансових) санкцій за ставкою 25% від донарахованого ПДВ.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при проведенні перевірки позивача податковим органом не враховано певні норми Податкового кодексу України, що призвело до помилкового висновку про порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

Особливості справляння податку на прибуток підприємств, з огляду на предмет розгляду даної справи, визначаються підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, п. 1 якого визначено, що Розділ III цього Кодексу, положеннями якого визначається порядок обрахування та сплати податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Підпунктами 2 та 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України визначено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу (податок на прибуток підприємств) платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

В свою чергу, пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України у 2011 році повинен застосовуватись з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Водночас, порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів визначений ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", де визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Дана норма кореспондується з положеннями Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143.

До того ж, п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Таким чином, товариством в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за IIІ квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, перенесло показник, відображений в рядку 08 декларації, складеної за І квартал 2011 року.

Отже, виходячи з наведеного, позивач, на думку колегії суддів, правомірно склав декларацію з податку на прибуток, а відтак податковим органом безпідставно прийнято відносно останнього оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000092310 від 13.01.2012 року щодо збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 171 640 грн., колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

На виконання контракту № 02/2009 Е від 22.01.2009 року ТОВ "Аналітика" було виготовлено і поставлено нерезиденту GmbH (Німеччина) цифровий літаковий сканер вартістю 812 350,00 євро/8 098 471,50 грн. з кінцевим строком надходження валютної виручки 24.10.2009 року. Станом на 01.01.2010 року, тобто на початок періоду, що перевірявся, вказана сума облікована товариством як прострочена дебіторська заборгованість. За наслідками вжитих позивачем заходів щодо стягнення цієї заборгованості, 24.12.2010 року на підставі рішення суду на валютний рахунок ТОВ "Аналітика" було зараховано 86 670,68 євро/725 871,82 грн., що склало 6,2911% від заявленої суми вимог до нерезидента GmbH (Німеччина). Решта суми простроченої дебіторської заборгованості, а саме 725 679,32 євро/7 198 794,37 грн. була списана з балансу підприємства як безнадійна заборгованість.

Законом України від 25.03.2005 року за № 2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України», який вступив у дію з 31.03.2005 року, внесено зміни до п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість".

У цій ж редакції п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" був чинним станом на грудень 2010 року і передбачав, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Таким чином, нова редакція цього пункту передбачала коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ постачальника і отримувача у разі, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала.

Отже, за своїм змістом пункт 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачає коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому податковий кредит та податкові зобов'язання з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості та визнанням боргу покупця безнадійним коригуванню не підлягають.

Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що цифровий літаковий сканер, поставлений нерезиденту на виконання контракту № 02/2009 Е від 22.01.2009 року, був виготовлений ТОВ "Аналітика" саме в межах свого основного виду діяльності -виробництво оптичних приладів та фотографічного устаткування.

Тому покликання відповідача на порушення підприємством у зв'язку з його виробництвом п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"є безпідставними і необґрунтованими, а з урахуванням того, що вищезазначені положення цього Закону не містять будь-яких застережень щодо зв'язку між використанням придбаних товарів у межах оподатковуваних операцій господарської діяльності платника податків та можливих подальших наслідків реалізації продукції, виробленої в межах такої господарської діяльності, надуманим також слід вважати висновок податкового органу про те, що придбані для виробництва товару матеріали, оплата за який у подальшому не надійшла, не можуть розглядатися як такі, що використані в межах господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 червня 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.