Рішення № 24470579, 30.05.2012, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 2117/2115/12 .

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2012 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої судді - Бойко М.Є.

при секретарі - Ярошенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

У березні 2012 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачем - колишнє подружжя, від даного шлюбу мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження дитини шлюбні відносини були повністю припинені, дитина залишилася проживати разом з нею. В період часу з 2005 року відповідач долею дитини не цікавиться, не проявляє до неї ніякої батьківської турботи, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню, аліменти на утримання сина не сплачує. У зв'язку з викладеним просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись в їх обґрунтування на наявність боргу у відповідача зі сплати аліментів, пояснивши при цьому, що державний виконавець жодних виконавчих дій з цього приводу не здійснює. Кожний рік, влітку, дитина приїжджає в м.Таврійськ Херсонської області до дідуся та бабусі - батьків відповідача, з якими останній спільно проживає, проводить тут майже по три місяці, тобто періодично проживає із батьком. Метою позбавлення відповідача батьківських прав є можливість отримати пільги, визначені законами України для дітей, позбавлених батьківського піклування, безкоштовно харчуватися в школі, а при необхідності виїжджати за кордон без дозволу батька, що є важливим, оскільки син займається спортом та їздить на змагання.

Відповідач в судовому засіданні проти позбавлення його батьківських прав спочатку не заперечував, пояснивши, що визнати позов його попросила колишня дружина, мотивуючи це можливістю отримання після цього соціальної допомоги на утримання дитини. У подальшому вказав, що не ухиляється від сплати аліментів, а не перераховує їх у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, оскільки не працює. Разом з тим, дитина кожне літо проживає разом з ним та його батьками в м.Таврійську, він спілкується з нею, по мірі можливості купує необхідні речі, займається вихованням, а тому позов не визнає.

Представник третьої особи в судовому засіданні - органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації в судове засідання не з`явився, в своїй письмові заяві просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги та свої висновки щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 підтримав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_1 від 08.11.2007 року, виданого Другим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управлення юстиції.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 09.08.2005 року шлюб між сторонами розірвано.

Згідно з рішенням Приморського районного суду м.Одеса від 04.03.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3, у розмірі 669 грн. щомісячно, починаючи з 28.09.2009 року і до досягнення дитиною повноліття. Як вбачається з наданих суду довідок, заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 31.08.2011 року становить 5352 грн..

Позов позивачкою заявлений на підставах, передбачених п.2 ст. 164 Сімейного Кодексу України, тобто: ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.ст.150, 164 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін. ), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

У відповідності із п. 16 вищевказаної Постанови особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла 18 років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для утримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до п. 18 цієї Постанови, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачкою, що неповнолітній ОСОБА_3 регулярно приїздить до м.Таврійська Новокаховської міської ради Херсонської області, спілкується з батьком, дідусем та бабусею, проводить з ними багато часу. Батько дитини від спілкування з сином не відмовляється, намагається забезпечити її по мірі власної матеріальної платоспроможності. До рішення суду про стягнення аліментів у розмірі 665 грн. періодично сплачував їх, що підтвердила позивачка особисто. На даний час не працює, матеріально не забезпечений.

Проаналізувавши всі обставини по справі, суд вважає висновок органу опіки і піклування про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків передчасним, переконливі докази щодо цього в ході розгляду справи суду не надані, а тому позбавлення його батьківських прав є недоцільним.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, які свідчать про відсутність доказів на підтвердження винної поведінки відповідача ОСОБА_2 та свідомого нехтування ним своїми обов'язками по вихованню дитини, підстави для позбавлення його батьківських прав у порядку, передбаченому п.2 ст.164 СК України відсутні.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язанні виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ним регулярних стосунків і прямих контактів.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах неповнолітньої дитини, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 164,165, СК України, Закону України «Про охорону дитинства», та керуючись ст.ст.10, 11,60, 209, 212, 214-215, ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя М.Є.Бойко