Вирок № 24468830, 07.06.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/1-428/2011 року

Провадження № 1/0907/91/2012 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Лазаріва О.Б.,

з участю секретарів Дунди Л.Р., Черепій Н.П.,

прокурорів Баландіної Ю.Ю., Дем»яника В.М.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Вовчинець Івано-Франківської міської ради, жителя АДРЕСА_1, з вищою освітою, українця, громадянина України, одруженого, працюючого директором ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант»», раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_3 вчинив одержання службовою особою юридичної особи приватного права вигоди за вчинення дій або бездіяльності з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Злочин скоєно за наступних обставин. Підсудний ОСОБА_3 відповідно до наказу №1 від 15 листопада 2002 року виконує обов'язки директора ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», відповідно, являючись службовою особою юридичної особи приватного права на якого покладено виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

03.11.2010 року, близько 20-20 год., охоронником ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», потерпілим ОСОБА_2 під час несення служби по охороні об'єктів охорони було умисно пошкоджено банкомат «Приватбанку» по вул.Шкільній, 2 в смт.Рожнятів Івано-Франківської області та виведено з ладу клавіатуру банкомату. По даному факту Рожнятівським РВ УМВСУ в Івано-Франківській області проводилась перевірка за матеріалами ЖРЗПЗ №1254 від 11.11.2010 року, за результатами якої 19.11.2010 року було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи.

05.11.2010 року, дізнавшись про вчинок підлеглого працівника, потерпілого ОСОБА_2 щодо пошкодження банкомата, підсудний ОСОБА_3 розпорядився негайно доставити останнього в офіс ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», що в м.Івано-Франківську по вул.Галицькій, 51-А (офіс 28) з метою проведення з ним профілактичної розмови та попередження останнього про можливі негативні наслідки у випадку невідшкодування спричиненої «Приватбанку» матеріальної шкоди. При зустрічі з потерпілим, яка відбулась 05.11.2010 року в офісі ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», підсудний в грубій та погрозливій формі повідомив ОСОБА_2 про те, що в нього можуть бути серйозні проблеми з представниками правоохоронних органів з приводу пошкодження банкомату і що він як директор фірми його може звільнити з роботи і наказав ОСОБА_2 віддати власну зарплатну банківську картку. Того ж дня, 05.11.2010 року, під час розмови з ОСОБА_2 підсудний висунув категоричну вимогу перед потерпілим щодо необхідності передачі особисто йому грошових коштів в сумі 20 тис. грн. і ствердив, що тільки у випадку передачі йому 20 тис. грн. всі можливі проблеми будуть вирішені і тоді ОСОБА_2 продовжуватиме працювати охоронником в ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант». При цьому, підсудний ОСОБА_3, переслідуючи корисливі мотиви та бажаючи незаконно збагатитись наголосив ОСОБА_2, що питання термінової передачі грошей в інтересах ОСОБА_2 і це не потрібно відтягувати, оскільки від цього залежать інтереси самого ОСОБА_2 щодо подальшого перебування на займаній посаді охоронника.

Перебуваючи під впливом тиску та погрози підсудного ОСОБА_3, як службової особи ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», що наділений правом звільнення працівника із займаної посади, 08.11.2010 року ОСОБА_2 разом із своєю мамою ОСОБА_4 прибув у офіс ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», де зустрілись із ОСОБА_3 Під час розмови в своєму службовому кабінеті ОСОБА_3 в присутності матері ОСОБА_2 в категоричній формі наполягав про термінову необхідність передачі йому 20 тис. грн. за те, щоб в її сина не було проблем на роботі і він залишався працювати в ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант». Вислухавши доводи ОСОБА_2 про те, що в останнього немає такої суми грошей, ОСОБА_3 погодився на те, щоб ОСОБА_2 частину грошей в сумі 10 тис. грн. передав йому як найшвидше, а іншу частину грошей в сумі 10 тис. грн., ОСОБА_2 буде сплачувати щомісячно із своєї заробітної плати. При цьому, ОСОБА_3 в черговий раз наголосив ОСОБА_2, що необхідно діяти оперативно і питання передачі грошей не слід відтягувати.

Будучи під впливом вимагання ОСОБА_3 грошових коштів та не бажаючи втрачати місце постійної роботи, потерпілий ОСОБА_5 10.11.2010 року з метою зустрічі із ОСОБА_3 в черговий раз прибув в офіс ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», де зустрівся з директором ОСОБА_3 Під час зустрічі ОСОБА_3, довідавшись від ОСОБА_2, що той не приніс йому грошей в сумі 10 тис. грн., які він від нього попередньо вимагав, наказав ОСОБА_2 написати заяву на звільнення з роботи без зазначення дати на заяві і попередив, що до того часу поки ОСОБА_5 не передасть йому обумовлену суму грошових коштів в розмірі 10 тис. грн., які він вимагав, заява буде утримуватись у нього і яку тільки обіцяв повернути після отримання грошей від ОСОБА_2

Перед дачею підсудному ОСОБА_3 коштів, потерпілий ОСОБА_2 10.11.2010 року звернувся в УСБУ в Івано-Франківській області із заявою про вимагання в нього хабара ОСОБА_3 в розмірі 20000 грн. 10.11.2010 року потерпілий ОСОБА_2, за попередньою домовленістю із підсудним ОСОБА_3, перебуваючи під впливом вимагання останнім неправомірної винагороди, близько 15-25 год. прибув в офіс ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», що в м.Івано-Франківську по вул.Галицькій, 51-А (офіс 28), зайшов в службовий кабінет директора де перебував ОСОБА_3 і близько 15-30 год. передав останньому на його вимогу грошові кошти в розмірі 10000 грн., які підсудний ОСОБА_3 в своєму службовому кабінеті отримав та прийняв від потерпілого ОСОБА_2, поклавши їх в шухляду свого робочого стола за не звільнення останнього із займаної посади охоронника в ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», що входило в його службові обов'язки.

Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні суду пояснив, що 05.11.2010 року до нього зателефонував працівник КБ «ПриватБанк» ОСОБА_7 та повідомив, що працівник ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», в смт.Рожнятів Івано-Франківської області пошкодив банкомат, скинувши при цьому по електронній пошті фотографії про пошкодження банкомата. Підсудний одразу ж викликав до себе в офіс потерпілого для вияснення причин пошкодження останнім майна банку. Під час розмови з потерпілим останній ніяк не міг пояснити свої дії. При цьому, підсудний дав потерпілому номер телефону працівника банку ОСОБА_7 з метою добровільного відшкодування за пошкоджений банкомат, про що ОСОБА_2 не заперечував. Перед цим підсудний в телефонній розмові від працівників банку довідався, що ремонт банкомату обійдеться приблизно 2 тисячі доларів США. Після вказаної розмови потерпілий залишив свою зарплатну карточку в бухгалтерії. В понеділок 08.11.2010 року потерпілий ОСОБА_2 прийшов разом з своєю мамою для врегулювання ситуації, що склалася. Мати потерпілого говорила, що сума в 20000 грн. є дуже великою, і що вона може позичити в знайомих лише 10000 грн., для відшкодування шкоди, спричиненої її сином. Підсудний погодився, щоб потерпілий відшкодував половину суми в 10000 грн. одразу, а іншу частину коштів буде стягнуто поступово з його заробітної плати. Також, ОСОБА_2 підтвердив бажання піти до служби охорони «ПриватБанку». На наступний день до підсудного зателефонував працівник банку ОСОБА_7 та повідомив, що потерпілого в нього не було і він передає матеріали про пошкодження банкомату до міліції. 10.11.2010 року зранку до офісу ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» прийшов потерпілий ОСОБА_2 та повідомив, що він шукає гроші. Він також добровільно погодився написати заяву на звільнення. При цьому, підсудний казав потерпілому не класти число на заяві про звільнення. Цього ж дня після обіду до службового кабінету підсудного забіг потерпілий ОСОБА_2 та сказав, що в нього є гроші. Підсудний повідомив останньому, щоб той звернувся в бухгалтерію товариства. Проте, ОСОБА_2 кинув кошти на стіл підсудного та вибіг з кабінету, після чого підсудного було затримано працівниками СБУ. Підсудний також підтвердив, що за пошкодження банкомату ПАТ «ПриватБанк» ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» перерахувало банку кошти в сумі 21000 грн. Підсудний ОСОБА_3 підтвердив, що в нього не було умислу на отримання хабара, а лише бажання відшкодувати шкоду ПАТ «ПриватБанк», яке було основним клієнтом ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант».

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що 03.11.2010 року в смт.Рожнятів по вул.Шкільній, 2 ним було пошкоджено банкомат «ПриватБанку». 05.11.2010 року він перебував в наряді ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» по охороні об»єктів. Вертаючись з відпрацювання в с.Рівна Рожнятівського району на мобільний телефон ОСОБА_8 подзвонив підсудний ОСОБА_3 та сказав, щоб вони негайно приїхали до нього. Після цього вони поїхали в м.Калуш де зустрілися з ОСОБА_6 та всі разом направилися в м.Івано-Франківськ. Перебуваючи в офісі ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» потерпілого покликали до кабінету підсудного. В ході розмови ОСОБА_9 сказав, що потерпілий повинен дати 20000 тисяч грн. за те, щоб не передавати матеріали в міліцію щодо пошкодження банкомата і щоб він залишився на роботі. При цьому, ОСОБА_3 говорив, що потерпілий обов»язково повинен дати хоча б половину - 10000 грн., а іншу половину будуть стягувати з його заробітної плати. Вказані кошти потерпілий мав віднайти до понеділка 08.11.2010 року, в іншому разі він буде звільнений з роботи. Підсудний також наказав потерпілому віддати зарплатну банківську картку. В понеділок потерпілий разом з мамою приїхав до підсудного ОСОБА_3 де ОСОБА_2 просив підсудного надати йому довідку про заробітну плату для отримання кредиту. Підсудний також говорив, щоб потерпілий не тягнув з коштами та приніс їх на наступний день. Оскільки підсудний вимагав в нього кошти за не звільнення потерпілого з роботи, останній порадившись з своїм адвокатом вирішив звернутись в СБУ з метою викриття підсудного. 10.11.2010 року під час чергової зустрічі з ОСОБА_3 на вимогу останнього потерпілий власноручно написав заяву на звільнення з роботи без зазначення дати на заяві. 10.11.2010 року близько 15-30 год. потерпілий в службовому кабінеті ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» передав підсудному ОСОБА_3 10000 грн., які той вимагав в потерпілого, поклавши їх у верхню шухляду свого робочого столу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, який працює юрисконсультом ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» суду підтвердив, що 04.10.2010 року йому стало відомо, що працівник їхнього товариства в смт.Рожнятів пошкодив банкомат «ПриватБанку», що його сильно здивувало. При цьому, адміністрація «ПриватБанку» звернулась з вимогою про негайне відшкодування шкоди в суді 20000 грн., в іншому разі всі договори про охорону об»єктів банку будуть негайно розірвані, а матеріали передані до міліції. Порадившись з директором ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» вони вирішили негайно зв»ячатися з потерпілим та вияснити причину його дій, запросивши ОСОБА_2 до Івано-Франківська. 05.11.2010 року під час розмови з потерпілим, останній нічого не міг пояснити з приводу його дій щодо пошкодження банкомата. В кабінеті підсудного були також присутні працівники ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 За наслідком вказаної розмови було прийнято рішення про відшкодування збитків банку за рахунок фірми, а потім вказані витрати стягувати з потерпілого. 10.11.2010 року в приміщенні фірми з потерпілим знову була розмова з приводу подальшого відшкодування шкоди у зв»язку з пошкодженням банкомату.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підтвердили, що 10.11.2010 року вони були понятими під час описування коштів в сумі 10000 грн. в приміщенні УСБУ в Івано-Франківській області. Цього ж дня вказані кошти були вилучені у підсудного ОСОБА_3 в його службовому кабінеті, що по вул.Галицькій в м.Івано-Франківську. За наслідком вчинення слідчих дій свідки підписували відповідні процесуальні документи.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що 06.11.2010 року до неї зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що її син «влип» в 20000 грн. і щоб вона їхала до директора ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» ОСОБА_3 08.11.2010 року свідок разом з потерпілим приїхали до підсудного. Під час розмови підсудний повідомив, що її син пошкодив банкомат, і що на відшкодування шкоди необхідно 20000 грн., з який 10000 грн. потрібно буде сплатити одразу, а іншу частину коштів поступово будуть стягувати з заробітної плати сина. При цьому свідок говорила підсудному, що в неї не має таких коштів, і що їй необхідно буде позичити гроші або оформити позику в банку. В подальшому під час консультацій з юристами, один з адвокатів повідомив, що їх обдурюють. Саме тому син вирішив звернутись з відповідною заявою в СБУ.

Свідок ОСОБА_13, який працює головним бухгалтером ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» суду пояснив, що 05.11.2010 року до них в офіс приїхали потерпілий ОСОБА_2 та свідки ОСОБА_6 і ОСОБА_8 При цьому всі запитували чому той пошкодив банкомат, на що ОСОБА_2 відповідав, що йому щось «переклинуло». Директор ОСОБА_3 просив потерпілого піти до банку та розібратись з порядком відшкодування шкоди, однак, потерпілий з невідомих причин похід до банку ігнорував. 10.11.2010 року підсудний знову прийшов на фірму та власноручно написав заяву на звільнення. Свідок також підтвердив, що ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» перерахувало ПАТ «ПриватБанк» 21845 грн. за пошкодження потерпілим ОСОБА_2 банкомату.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 05.10.2010 року до нього зателефонував ОСОБА_3 та попросив його негайно доставити в м.Івано-Франківськ працівника їхнього товариства, потерпілого ОСОБА_2 По дорозі потерпілий розповів, що в смт.Рожнятів він пошкодив банкомат «ПриватБанку», вдаривши його, оскільки хотів зняти гроші. В автомобілі також знаходився працівник охоронної фірми «Атлант» ОСОБА_6 Під час розмови в службовому кабінеті ОСОБА_3, підсудний сказав, що банк виставив фірмі рахунок за пошкодження банкомата.

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що 05.10.2010 року він був присутній в службовому кабінеті ОСОБА_3 в м.Івано-Франківську під час розмови з потерпілим, де останній не заперечував факт пошкодження ним банкомата «ПриватБанку» в смт.Рожнятів. Під час розмови з потерпілим, в кабінеті ОСОБА_3 також були присутні ОСОБА_8 та юрисконсульт підприємства ОСОБА_10 При цьому, всіх цікавила в потерпілого причина пошкодження банкомата. На той час йшла мова про суму відшкодування в розмірі 20000 грн.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, суду пояснив, що він надає консультаційні послуги ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» щодо об»єктів, які знаходяться під охороною вказаного товариства. Щодо пошкодження банкомата в смт.Рожнятів, свідок ствердив, що оскільки вібродатчик спрацював три рази, він може ствердно сказати, що по банкомату було щонайменше три удари.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, суду пояснив, що він працює головним експертом з внутрішньої безпеки Івано-Франківської філії «ПриватБанку». Свідок підтвердив, що службу безпеки банку на початку листопада 2010 року поступала інформація про пошкодження 03.11.2010 року банкомата в смт.Рожнятів. Переглянувши відеозаписи було встановлено, що працівник охоронної фірми наносить удари по банкомату. Свідок по телефону зв»язався з директором ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» ОСОБА_3 При цьому, підсудний 05.11.2010 року запевняв свідка, що охоронець, який пошкодив банкомат обов»язково прийде в банк, щоб вирішити питання відшкодування завданої шкоди. В подальшому до свідка телефонував адвокат потерпілого ОСОБА_15 з питань визначення суми відшкодування. Оскільки, потерпілий на з»являвся в банк матеріали про пошкодження банкомату були направлені до міліції. В подальшому ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант» перерахувало банку приблизно 22000 грн. в рахунок відшкодування шкоди, спричиненої працівником охорони.

Крім цього, вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненому доводиться іншими письмовими та речовими доказами по справі, які були предметом дослідження в ході судового слідства по справі.

Відповідно до даних протоколу прийняття усної заяви від 10.11.2010 року, потерпілий ОСОБА_2 заявив, що підсудний ОСОБА_3 вимагає у нього в якості хабара 20000 грн. за не звільнення його з роботи та за не передачу матеріалів щодо його протиправної діяльності до органів внутрішніх справ (а.с.7 т.1).

Згідно протоколу огляду місця події від 10.11.2010 року, в підсудного ОСОБА_3, з приміщення офісу ТзОВ «Атлант», було виявлено та вилучено 10000 грн. - предмет неправомірної вигоди (а.с.16-19 т.1).

Факт вимагання неправомірної вигоди підсудним ОСОБА_3 в потерпілого ОСОБА_2 підтверджується стенограмами розмов, які відбулись 10.11.2010 року між підсудним та потерпілим. Аудіозаписи згаданих розмов досліджувалися під час судового слідства (а.с.149-152 т.2).

Наявні в справі речові докази: заяви потерпілого ОСОБА_2 про звільнення з роботи за власним бажанням без дати; пластикова зарплатна банківська картка потерпілого, вилучена підсудним ОСОБА_3; копія довідки про доходи ОСОБА_2 №170 від 08.11.2010 року та письмове повідомленням з «Приватбанку», підтверджують факт вимагання підсудним неправомірної вигоди в потерпілого (а.с.30 т.1, а.с.43-47 т.2).

Відповідно до матеріалів Рожнятівського РВ УМВС, було проведено перевірку по факту пошкодження жителем м.Калуша, потерпілим ОСОБА_2 банкомату CAIF 2819 змонтованого за адресою смт.Рожнятів, вул.Шкільна, 2 (а.с.39-41 т.3).

Відповідно до висновку експертизи спеціальних хімічних речовин №1370 від 26.11.2010 року, встановлено, що на представлених для експертного дослідження грошових купюрах, вилучених згідно протоколу огляду місця події від 10.11.2010 року виявлено спеціальну хімічну речовину з яскравою жовто-зеленою люмінесценцією, яка містить люмінофор одинаковий з люмінофором, що міститься в речовині «Промінь-1», наданий на порівняння (а.с.39-41 т.3).

Відповідно до висновку експертизи спеціальних хімічних речовин №1371 від 30.11.2010 року встановлено, що на представлених для експертного дослідження ватних тампонах із змивами з пальців правої та лівої рук підсудного ОСОБА_3 та шухляди виявлено сліди спеціальної хімічної речовини з яскравою жовто-зеленою люмінесценцією. Речовина, виявлена на ватних тампонах має спільну родову належність із речовиною з аерозольного "Промінь-1", наданий на порівняння (а.с.46-48 т.3).

Даними судово-криміналістичної експертизи №09/07-452 від 26.11.2010 року встановлено, що двадцять купюр номіналом по 500 грн. відповідають способу нанесення зображення та первинним елементам захисту, що є на купюрах номіналом 500 грн., які знаходяться в офіційному обігу (а.с.55-57 т.3).

Отже, судом встановлено, що підсудний ОСОБА_3 будучи службовою особою юридичної особи приватного права, ТзОВ «Охоронна фірма «Атлант», незаконно вимагав в потерпілого ОСОБА_2 кошти в сумі 10000 грн. за не звільнення з роботи, у зв»язку з пошкодженням останнім банкомата Івано-Франківської філії «ПриватБанку», що в смт.Рожнятів Івано-Франківської області. У зв»язку з цим в потерпілого було вилучено зарплатну карточку та зобов»язано ОСОБА_2 написати заяву на звільнення без зазначення дати. Вказані обставини підтверджують умисний характер дій підсудного щодо отримання неправомірної вигоди від потерпілого. 10.11.2010 року підсудний ОСОБА_3 прийняв від потерпілого 10000 грн., що підтверджується наявними в справі доказами.

Суд звертає увагу, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 було кваліфіковано за ч.2 ст.368 КК України. Проте, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207-6 від 07.04.2011 року, з врахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» №4025-6 від 15.11.2011 року, до Киримінального кодексу України внесено зміни, якими було розмежовано відповідальність службових осіб державних чи комунальних підприємств, установ та організацій та службових осіб юридичної особи приватного права за отримання незаконної вигоди. Так, відповідно до ч.4 ст.368-3 КК України передбачено відповідальність за одержання службовою особою юридичної особи приватного права вигоди за вчинення дій або бездіяльності з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди. Санкцією вказаної статті встановлено відповідальність у виді штрафу від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, яка є менш важчою ніж санкція ч.2 ст.368 КК України, відповідно до якої обвинувачується підсудний. Згідно ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом»якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності. За таких обставин суд вважає за необхідне дії підсудного ОСОБА_3 перекваліфікувати з ч.2 ст.368 КК України на ч.4 ст.368-3 КК України.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.368-3 ч.4 КК України, оскільки він вчинив вчинив одержання службовою особою юридичної особи приватного права вигоди за вчинення дій або бездіяльності з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто передає чи надає таку вигоду, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

При призначенні підсудному покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного. До обставин, що пом'якшують підсудному покарання, суд відносить те, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, виключно позитивно характеризується за місцем свого проживання та праці, вчинення злочину у зв»язку з неправомірними діями потерпілого, підсудний має незадовільний стан здоров»я, дружина підсудного теж має незадовільний стан здоров»я, є інвалідом третьої групи.

Обставин, які б обтяжували підсудному покарання, судом не встановлено.

З врахуванням наведених вище пом"якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливим застосувати до підсудного ст.69 КК України та призначити йому основне покарання у виді штрафу нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст.368-3 ч.4 КК України, а також не застосовувати таку додаткову міру покарання, як конфіскацію майна.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України, та з застосуванням ст.69 КК України, призначити покарання у виді штрафу в розмірі 127500 (сто двадцять сім тисяч п»ятсот) грн., з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності на строк два роки, без конфіскації майна.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 підписку про невиїзд залишити без змін.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 в користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС Івано-Франківської області, р/р 31255272210165 код 25574765 МФО 836014 Банк одержувача УДК Івано-Франківської ообласті, 1521 (тисячу п»ятсот двадцять одну) грн. 12 коп. за проведення судових експертиз.

Речові докази, мобільний телефон, марки «Самсунг SGH-900i» (пакет №6) - повернути засудженому ОСОБА_3; зарплатну картку (пакет №8), грошові кошти в сумі 10000 грн. (пакет №4) - повернути потерпілому ОСОБА_2; компакт диск та аудіо касету із записом оперативно-технічних заходів (пакет №9), відеокасету із записом огляду місця події (пакет № 7), документи - залишити при матеріалах кримінальної справи, інші речові докази - знищити.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_3, відповідно до постанови старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_16 від 07.12.2010 року - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом п'ятнадцяти діб з часу проголошення шляхом подачі апеляції через Івано-Франківський міський суд.

Суддя О.Б.Лазарів