Ухвала суду № 24463924, 06.06.2012, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Справа № 0549/3001/2012

УХВАЛА

іменем України

"06" червня 2012 р., Суддя Торезького міського суду Донецької області Чапланова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОДПІ в м. Торез Донецької області, ВДВС Торезького міського управління юстиції про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОДПІ в м. Торез Донецької області, ВДВС Торезького міського управління юстиції про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту. Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Торезького міського суду від 20 жовтня 2011 року з його дружини -відповідачки по вказаній справі, на користь ОСОБА_3 стягнуто 292 701 грн. 23 коп.

Постановою державного виконавця ВДВС Торезького МУЮ від 13 лютого 2012 року відкрито провадження і запропоновано ОСОБА_2 в добровільному порядку погасити суму боргу до 21 лютого 2012.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не сплатила зазначену суму в указаний строк, державний виконавець ВДВС Торезького МУЮ 17.05.2012 року провів опис і арешт майна, що знаходиться у квартирі № 16, будинку 29, розташованого на мікрорайоні «30 років Перемоги»в м. Торезі.

Вважає, що арешт майна проведений неправильно, оскільки в акті опису і арешту майна включено майно, частина якого належить йому, а інше їм з відповідачкою -ОСОБА_2, на праві спільної сумісної власності.

Крім того, при опису майна державному виконавцеві говорилось, що нею завищені ціни на майно, яке вона описує, зокрема: душева кабіна, яка встановлена в 2007 році, придбана була за 2680 грн., а в акті опису майна, після її експлуатації на протязі 5 років, державний виконавець оцінив її в 3000 грн.; водонагрівач електричний був встановлений і пущений в експлуатацію в 2006 році. Первісна його вартість складала 1100 грн. Таким чином, за 7 років експлуатації вартість електронагрівача також збільшилась і амортизація склала всього 100 грн.; шафа із дзеркалом (частина передньої) також купувалась у 2004 році за 450 грн., а державний виконавець оцінив її у 800 грн.

В опис і арешт майна включений телевізор JVC модель -2155 VE, який був подарований йому його сестрою на шести десятиріччя, про що свідчить кредитний договір взятий на її ім'я. Вважає, що зазначений телевізор повинний бути виключений із акту опису і арешту майна.

Інше майно повинно бути оцінено з урахуванням його вартості у час придбання і зносу.

Після правильної оцінки майна, просив виключити із акту опису, за мінусом телевізора, 1/2 частину майна, оскільки воно купувалось ним з відповідачкою в період їх зареєстрованого шлюбу, і він має право на 1/2 його частину.

Державним виконавцем в акт опису майна включено майно на суму 7300 грн., з яких 200 грн. -вартість телевізора, що належить йому на праві особистої власності, і який він бажає виключити із опису. Доля кожного в майні, що залишилось на суму 7100 грн., складає 3550 грн. На зазначену суму він просить залишити за ним майно на праві його особистої власності.

Позивач просить визнати за ним право власності і звільнити з-під арешту телевізор JVC моделі -2155 VE, вартістю 200 грн. Визнати за ним і відповідачкою право спільної сумісної власності на майно, що включено в акт опису і арешту майна, з урахуванням дійсної вартості майна: меблевий гарнітур вартістю 300 грн.; 2 крісла -по 500 грн. кожне; журнальний стіл -500 грн.; шафу із дзеркалом (частина передньої) -800 грн.; водонагрівач електричний -1000 грн.; пральну машину -500 грн.; душеву кабіну -3000 грн., всього на суму 7100 грн., звільнив з-під арешту і залишити за ним 1/2 частину майна на суму 3 550 грн.

Ухвалою судді Торезького міського суду Донецької області від 25 травня 2012 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОДПІ в м. Торез Донецької області, ВДВС Торезького міського управління юстиції про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту, залишено без руху тому, що вона не в повному обсязі відповідає вимогам закону Стаття 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, якщо особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч.5 ст. 119 ЦПК України, в редакції чинній з 01.11.2011 року, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VІ.

Відповідно до ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, відповідно до підпункту 1 пункту 1 ч.2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, що у теперішній час складає не менше 214грн. 60 коп. та не більше 3219 грн.

В теперішній час діють наступні реквізити для оплати судового збору: Код ЄДРПОУ(суду) - 02895780, пункт __ (вказувати пункт таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору); отримувач -УДКСУ у м.Торезі (м. Торез); код ЄДРПОУ (банку) -37643908; банк отримувача -ГУДКСУ у Донецькій області; МФО -834016; № рахунку -31212206700084; код - 22030001.

Позивачем, при подачі позову не додано документу, що підтверджує сплату судового збору. У позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на те, що він є інвалідом другої групи, але в позовній заяві не зазначено доказів, чим це підтверджується.

Тому позивачу було необхідно сплатити судовий збір та надати суду документ, чим це підтверджується. Або, якщо позивача звільнено від сплати судового збору, надати суду документ, який це підтверджує.

В порушення п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК Україні позовна заява не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису»за правилами, установленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Відповідачами в справі суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках -особу, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

У тих випадках, коли опис провадився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач притягується відповідна державна податкова інспекція.

З матеріалів справи вбачається, що опис та арешт майна проведено у зв'язку із стягненням з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики.

Тому, в позовній заяві в якості відповідача також необхідно було зазначити особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, та відповідно до п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України зазначити точне місцезнаходження цього відповідача, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий та відповідно до ч.1 ст. 120 ЦПК України надати копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

В порушення п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено точну адресу відповідача -ВДВС Торезького міського управління юстиції, що позбавляє суд можливості належним чином повідомити відповідача - ВДВС Торезького міського управління юстиції, про час та місце розгляду справи.

Враховуючи роз'яснення, що містяться у п.7 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року "Про судову практику по справах про виключення майна з опису", що в тих випадках, коли предметом позову є частка в спільній сумісній власності на неподільну річ, на яку звертаються конфіскація або стягнення на користь організації, питання про виключення цієї речі з опису (за відсутності іншого спільного майна) вирішується відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, даних у п.7 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 " Про судову практику у справах за позовами на захист права приватної власності". При цьому суд з урахуванням конкретних обставин може виключити річ з акта опису і стягнути з позивача на користь держави чи на користь організації грошову компенсацію за частку, що припадає боржнику, або залишити річ в описові, зобов'язавши відповідну державну податкову інспекцію або організацію виплатити позивачу відповідну частину її вартості.

У зв'язку з наведеним позивачу необхідно було зазначити дійсну вартість майна, зазначеного у позові, на теперішній час (що необхідно також для визначення ціни позову, визначення та підтвердження розміру судового збору відповідно до заявлених вимог), чим це підтверджується.

У відповідності зі ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовна заява подана без дотримання вимог ст.119,120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, надає строк для усунення недоліків.

Позивачу було запропоновано виправити недоліки позовної заяви та надано строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У вказаний строк і на момент винесення ухвали позивач усунув не всі недоліки позовної заяви.

На усунення недоліків позовної заяви позивач надав позовну заяву з уточненими позовними вимогами. Але зазначена позовна заява в порушення п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК Україні не містить ціну позову щодо вимог майнового характеру. В порушення п.2 ч.2 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено точну (правильну) адресу відповідача -ВДВС Торезького міського управління юстиції, що позбавляє суд можливості належним чином повідомити відповідача - ВДВС Торезького міського управління юстиції, про час та місце розгляду справи. В позовній заяві не зазначено дійсної вартості всього майна, зазначеного у позові та включеного до акту опису, на теперішній час (що необхідно також для визначення ціни позову, визначення та підтвердження розміру судового збору відповідно до заявлених вимог, для правильного вирішення питання про визнання права власності на зазначене майно), чим це підтверджується.

Відповідно до ст.121 ЦПК України, якщо заява подана без дотримання вимог ст.ст.119,120 ЦПК України, вона залишається без руху, про що повідомляється позивач і йому надається строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.119,120 ЦПК України, то позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.119,120,121 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Вважати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОДПІ в м. Торез Донецької області, ВДВС Торезького міського управління юстиції про визнання права власності, звільнення майна з-під арешту, - не поданою і повернути позовну заяву позивачу.

Роз'яснити ОСОБА_1, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області через Торезький міський суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. М. Чапланова