Постанова № 24463217, 30.05.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р.Справа № 5017/610/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Лавриненко Л.В.,

секретар судового засідання Підгурський Д.Л.

за участю представників сторін:

від ДПІ у Приморському районі м. Одеси не з'явилися

від ТОВ „Фортуна-Лайн" не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на постанову Господарського суду Одеської області

від 20.03.2012р.

у справі № 5017/610/2012

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-Лайн"

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2012р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.05.2012р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 20.03.2012р. у справі № 5017/610/2012.

За правилами ст. 77 ГПК України 08.05.2012р., розгляд справи в апеляційному порядку відкладено на 30.05.2012р.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 11.05.2012р., проте у судове засідання не з'явилися, про причини не повідомили, у зв'язку з чим скарга розглядається за наявними матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду від 01.03.2012 року порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-Лайн" з підстав, передбачених ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Одеської області від 20.03.2012р. зі справи № 5017/610/2012 (суддя Лепеха Г.А.) визнано банкрутом ТОВ „Фортуна-Лайн"; відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Холохоленка Олександра Володимировича; припинено повноваження органів управління ТОВ „Фортуна-Лайн" щодо управління банкрутом та розпорядження його майном; зобов'язано ліквідатора банкрута в п'ятиденний строк подати оголошення про визнання ТОВ „Фортуна-Лайн" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у офіційному друкованому органі (газети „Голос України" чи „Урядовий кур'єр") з метою виявлення всіх кредиторів, докази подачі оголошення надати суду. Оголошення повинно містити відомості, вказані у ч.5 ст.23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; зобов'язано ліквідатора провести ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-31, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та надати суду звіт.

Постанова суду вмотивована тим, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредитора не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Не погоджуючись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції від 20.03.2012р. з даної справи скасувати, та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскарженого судового рішення, зокрема, судом не враховано вимоги ст.ст. 6, 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ч. 4 ст. 105, ч. 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 ЦК України, та ст.ст. 60, 61 ГК України.

Крім вказаних порушень норм права, особа, яка подала апеляційну скаргу вказує також на не надання можливості органам державної податкової служби виконати вимоги п.п. 78.1.7 ст. 78 Податкового кодексу України, тобто здійснити документальну позапланову виїзну перевірку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:

Власником Товариства з обмеженою відповідальністю „Фортуна-Лайн" прийнято рішення від 14.11.2011р. про припинення діяльності підприємства шляхом його ліквідації, створено ліквідаційну комісію у складі Гринішина Олексія Андрійовича, Холохоленко Олександра Володимировича, головою ліквідаційної комісії призначено Холохоленко О.В. (а.с. 10)

Згідно із листом ліквідатора ТОВ „Фортуна-Лайн" від 27.01.2012р., з 31.10.2011р. у товариства існує заборгованість перед суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_4 за договором по передпродажній підготовці товару від 01.07.2011р. на загальну суму 80 000грн. Вказаний договір та акти прийому передачі виконаних робіт від 31.07.2011р. та від 31.08.2011р. надані товариством в додатках до заяви про визнання банкуртом.(а.с. 9, 12-14)

Листом від 08.11.2011р. ТОВ „Фортуна-Лайн" повідомило суб'єкта підприємницької фізичну особу ОСОБА_4 про підтвердження наявності боргу в сумі 80 000грн. та зазначило, що товариство є неплатоспроможним. (а.с. 11)

Рішенням від 03.02.2011р. ліквідатор ТОВ „Фортуна-Лайн" Холохоленко О.В. вирішив звернутись до господарського суду Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство товариства в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". (а.с. 8)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, дослідивши підстави визнання боржника банкрутом та доводи апеляційної скарги зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

За приписами ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Втім, матеріали справи не містять доказів повідомлення товариством державного реєстратора про прийняття власником ТОВ „Фортуна-Лайн" рішення щодо припинення юридичної особи, з метою проведення державним реєстратором відповідної реєстраційної дії, що, зокрема позбавило можливості податковий орган та інших потенційних або явних кредиторів дізнатись про розгляд даної справи судом.

Відтак, посилання органу ДПІ в цій частині є правомірними та обгрунтованими.

Згідно із ч. 4 ст. 105 ЦК України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікується відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів, щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Між тим, ТОВ „Фортуна-Лайн" не надано доказів розміщення в друкованих засобах масової інформації, в яких публікується відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється (Бюлетень державної реєстрації), повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості встановлення факту додержання вказаних вимог закону.

Отже доводи особи, яка подала апеляційну скаргу в цій частині повністю відповідають нормам чинного законодавства та грунтуються на наявних в матеріалах справи документах.

За приписами ч. 1 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Проте, матеріали справи не містять проміжного ліквідаційного балансу затвердженого учасником юридичної особи, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, наявність якого обов'язкова для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, чим порушено вимоги ст. 111 ЦК України.

Таким чином, доводи ДПІ у Приморському районі м. Одеси в цій частині є правомірними та обгрунтованими.

При цьому, в зв'язку з відсутністю проміжного ліквідаційного балансу, Одеський апеляційний господарський суд позбавлений можливості оцінити наданий ліквідаційний баланс, в зв'язку із чим вказаний документ, як доказ підтверджуючий певні обставини справи, до уваги колегією суддів не приймається.

Згідно із ч. 3 ст. 60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Втім, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4, який за доводами заявника є кредитором товариства, про неможливість сплати боргу та звернення до суду, оскільки наявний в матеріалах справи лист від 08.11.2011р. (який на думку заявника підтверджує наявність боргу та відповідно кредитора товариства) не свідчить про відправку та отримання вказаною особою відповідного листа. При цьому, матеріали справи не містять відповіді СПД ФО ОСОБА_4 на вказаний лист, а відтак заявником не підтверджено належними та допустимими доказами здійснення ліквідаційною комісією боржника всіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також повідомлення явних кредиторів, про ліквідацію ТОВ „Фортуна-Лайн".

Крім того, на момент звернення з заявою про порушення справи про банкрутство, ТОВ „Фортуна-Лайн" знаходилося на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси (а.с. 19), однак заявником не надано доказів повідомлення вказаного податкового органу про ліквідацію підприємства.

Разом з тим, вказаний державний орган є потенційним, явним (у розумінні статті 60 ГК України) кредитором боржника.

При цьому, в матеріалах справи відсутня заява ТОВ „Фортуна-Лайн" про припинення платника податків та докази її надсилання податковому органу.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 ГК України, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання.

Між тим, матеріали справи не містять будь яких доказів оцінки ліквідаційною комісією майна боржника.

Крім того, слід відзначити, що рішення ліквідатора про звернення до господарського суду Одеської області із заявою про банкрутство ТОВ „Фортуна-Лайн" прийнято 03.02.2011р. (а.с. 8), тобто до рішення засновника про ліквідацію товариства від 14.11.2011р. (а.с. 10), чим порушені вимоги ст.ст. 105, 110 ЦК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду зазначає, що дотримання зазначених вище вимог законодавства має істотне значення для правильного вирішення справи, так як здійснення ліквідатором заходів у ліквідаційній процедурі спрямоване на задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майна боржника, а відтак в зв'язку з невиконанням ТОВ „Фортуна-Лайн" вимог чинного законодавства України, які є необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", постанова господарського суду першої інстанції від 20.03.2012р. є неправомірною, необгрунтованою та такою, що прийнята в порушення норм матеріального і процесуального права, що згідно із ст. п. 4 ст. 104 ГПК України є підставою для її скасування судом апеляційної інстанції.

Слід зазначити, що правова позиція щодо необхідності дотримання заявником порядку, передбаченого ч. 4 ст. 105 ЦК України при зверненні із заявою про порушення справи про банкрутство за правилами ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»наведена у постанові Верховного Суду України від 10.06.2008 року у справі №15/682-б та постановах Вищого господарського суду України від 13.10.2009р. у справі №5/591/08, від 10.02.2010 року у справі №18/198/09 та від 03.03.2011 року у справі №2/60/09.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 „Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: „Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1.1 частини першої статті 80 ГПК України ( за відсутністю предмету спору)

Враховуючи викладене колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржену постанову господарського суду Одеської області від 20.03.2012р. зі справи № 5017/610/2012 слід скасувати, провадження у справі припинити.

Керуючись п.1-1. ст. 80, ст.ст.77,85,99,101-105 ГПК України суд

Постановив:

Постанову господарського суду Одеської області від 20.03.2012р. зі справи № 5017/610/2012 скасувати, провадження у справі припинити.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяВ.Т. Пироговський Судді В.І. Картере Л.В. Лавриненко Повний текст постанови підписано 31.05.2012р.