Рішення № 24462830, 01.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.12 Справа№ 5015/1255/12

За позовом: Заступника прокурора області -прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз", м.Львів

до відповідача Львівської виправної колонії №48, м.Львів

про стягнення 107392грн. 05коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання: Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Г.

від позивача: Шевчик О.І.

від відповідача: не з'явився

Представникам прокуратури та позивача роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено заступником прокурора області -прокурором міста Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Львівгаз до Львівської виправної колонії №48 про стягнення 106351грн. 02коп. основного боргу, 37грн. 53коп. інфляційних втрат, 162грн. 99коп. 3 % річних та 840грн. 51коп. пені.

Ухвалою суду від 02.04.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.04.2012р. З метою добровільного погашення боргу, в судовому засіданні 24.04.2012р. судом оголошено перерву до 15.05.2012р., яку продовжено до 29.05.2012р.

В судовому засіданні 29.05.2012р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги подали суду клопотання про припинення провадження у справі в зв"язку із сплатою суми основного боргу.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд встановив наступне:

30.12.2010р. між Публічним товариством по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" та Львівської виправної колонії №48 (споживач) укладено договір №4042 з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій та договір на постачання природного газу за регульованим тарифом, відповідно до п.1.1 яких є позивач зобов"язався надавати відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу та відповідно надати послуги з постачання та транспортування природного газу, а відповідач здійснювати оплату відповідно до умов цих договорів. Вказані договори укладені сторонами з протоколом розбіжностей.

Відповідно до п.7.1 договору №4042, оплата за постачання та транспортування газу здійснюється відповідачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок позивача в наступному порядку: 50% від запланованих для поставки обсягів газу у поточному звітному місяці до 10 числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до абз. 3 п.4.6 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом, у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до актів приймання -передачі природного газу з грудня 2011р. по січень 2012р. передано природний газ, за який відповідач в повному обсязі не розрахувався, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становила 106351грн. 02коп.

Станом на 29.05.2012р. відповідачем повністю сплачено заборгованість за спожитий природний газ.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України - зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов"язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов"язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів,

необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої

сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п.8.2 договору №4042 та п.6.2.2 договору на постачання природного газу за регульованим тарифом прокурор просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 840грн. 51коп. за період з 26.12.2011р. по 21.02.2012р. Розглянувши дану вимогу, суд прийшов до висновку про те, що вона не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до протоколу розбіжностей до договору №4042 з постачання на транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій від 30.12.2011р. п.6.2.2 вилучено з договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 37грн. 53коп. та 162грн. 99коп. 3 % річних. Розглянувши дану вимогу, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 37грн. 53коп. інфляційних втрат, 162грн. 99коп. 3 % річних. В частині стягнення суми основного боргу -провадження у справі підлягає припиненню. В частині стягнення пені в розмірі 840грн. 51коп. -відмовити.

Судовий збір згідно ст.. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 530, 625, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Львівської виправної колонії №48, м.Львів, вул.Хуторівка, 2 (ідентифікаційний код 08681175) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м.Львів, вул.Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) 37грн. 53коп. інфляційних втрат, 162грн. 99коп. 3 % річних. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Львівської виправної колонії №48, м.Львів, вул.Хуторівка, 2 (ідентифікаційний код 08681175) в доход державного бюджету 2131грн. 03коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення суми основного боргу -провадження у справі підлягає припиненню.

5. В частині стягнення пені в розмірі 840грн. 51коп. -відмовити.

Суддя Гоменюк З.П.