Рішення № 24462550, 24.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4229-2012 24.05.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт», м. Київ

про: стягнення 4 416,71 грн.

за участю:

представника Позивача - не з'явились

представника Відповідача - не з'явились

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Київська фасувально-картонажна фабрика», м.Київ (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 4416, 71 грн. -основного боргу, 279, 41 грн. -пені, та 2000,00 грн. -витрат на послуги адвоката.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначено на 25.04.12р.

24.04.2012р. від Позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Позивач зменшив суму позовних вимог на розмір основного боргу -4416,71 грн. та на 2000,00 грн. витрат на правову допомогу, та просив стягнути з Відповідача суму пені у розмірі -279,41 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

25.04.2012р. від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності представника Позивача. Крім того, Позивач надав для залучення для матеріалів справи Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 20.04.2012р. підписаний з боку Позивача із супровідним листом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 24.05.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

18.05.2012р. від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Відповідача.

22.05.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача.

22.05.2012р. від Позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи докази направлення заяви про зменшення позовних вимог.

В судове засідання призначене на 24.05.2012 представники Позивача та Відповідача не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, що підтверджується відмітками про вручення судової кореспонденції на поштових повідомленнях про вручення та клопотаннями, поданими представниками сторін, через канцелярію суду.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення Сторін про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на їх адреси.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених Позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з Відповідача пені у розмірі 279,41 грн. за неналежне виконання останнім зобов'язань щодо поставки замовленого Позивачем товару на підставі усної домовленості між сторонами.

Судом встановлено, що 16.02.2011р. за видатковою накладною № 65947 Відповідач відвантажив Позивачу товар на загальну суму 4 416,71грн.

Позивачем було сплачено передплату за товар на загальну суму 4 416,71 грн., а саме: 28.01.2011р. -суму у розмірі 3397,46 грн. та 01.02.2011р. -суму у розмірі 1 019,25 грн.

У зв'язку з тим, що товар не відповідав замовленню Позивача, останній повернув його, а Відповідач отримав на підставі видаткової накладної (повернення) № КФ-0000002 від 17.03.2011р.

24.11.2011р. Позивачем було направлено Відповідачу вимогу № 1В від 24.11.2011р. про повернення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 4 416.71 грн.

Грошові кошти у розмірі 4 416,71 грн. були повернуті Позивачу лише 20.04.2012р., що підтверджується у зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 279,41 грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України під поняттям „угода" розуміється та визнається певна дія особи, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договори можуть укладатися в усній або письмовій формі (простій чи нотаріальній), якщо для відповідного договору законом не встановлено певної форми.

Виникнення і припинення цивільних прав між сторонами являється їх волевиявлення однієї сторони поставити іншій стороні продукцію за умови її оплатити.

Домовленість сторін спрямована на виконання цих зобов'язань і, тому вони порушують правові наслідки.

Як було встановлено судом, 16.02.2011р. за видатковою накладною № 65947 Відповідач відвантажив Позивачу товар на загальну суму 4 416,71грн.

Позивачем було сплачено передплату за товар на загальну суму 4 416,71 грн., а саме: 28.01.2011р. -суму у розмірі 3397,46 грн. та 01.02.2011р. -суму у розмірі 1 019,25 грн.

У зв'язку з тим, що товар не відповідав замовленню Позивача, останній повернув його, а Відповідач отримав на підставі видаткової накладної (повернення) № КФ-0000002 від 17.03.2011р.

Грошові кошти у розмірі 4 416,71 грн. були повернуті Позивачу лише 20.04.2012р., що підтверджується у зв'язку з чим Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 279,41 грн.

Проте, відповідно вимог ст. ст. 546, 549 ЦК України неустойка (штраф, пеня) нараховуються в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання, якщо це передбачено договором. З урахуванням зазначеного, штрафні санкції (неустойка, пеня, штраф) можуть стягуватися тільки у випадку встановлення їх розміру в договорі чи в законі.

Оскільки сторонами письмового договору укладено не було, сторонами не визначено розмір пені у випадку порушення стороною зобов'язання, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Позивача про стягнення пені у розмірі 279,41 грн. у повному обсягу.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

Суд задовольняє клопотання Позивача про повернення переплаченої суми судового збору у розмірі 31,50 грн., сплачених платіжним дорученням № 6783 від 26.03.2012р. з огляду на таке:

Згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи те, що при поданні позову до суду, Позивачем було сплачено судовий збір у більшому розмірі та з огляду на клопотання Позивача, суд приходить до висновку про правомірність заявленого клопотання, про що приймає відповідну ухвалу.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Київська фасувально-картонажна фабрика», м.Київ (код ЄДРПОУ: 02132384).

У судовому засіданні 24.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлений 29.05.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева