Рішення № 24462537, 30.05.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р. Справа № 5010/128/2012-28/10

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Кавлак І.П.,

судді Неверовської Л.М., судді Михайлишина В.В.

При секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімер",

вул. Запорізька, 10, м. Бориспіль, Київська область, 08300

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж"

вул. Паркова, 18а/24, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в розмірі 514992 грн. 66 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність № б/н від 14.02.12)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № 11 від 25.05.12)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" про стягнення заборгованості в розмірі 514992 грн. 66 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання зобов»язань з оплати поставленого товару (труб), згідно доданих до матеріалів справи видаткових накладних, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 514992 грн. 66 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.02.12.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.12 розгляд справи відкладено в зв»язку з неявкою представника відповідача.

13.03.12 та 22.03.12 за участі представників сторін в порядку ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оголошено перерву про що письмовим повідомленням попереджено представників сторін під розписку (а.с. 53, 64).

13.03.12 представником відповідача подано заяву про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№ 1643/2012).

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.12 відкладено розгляд клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи в наступне судове засідання; за клопотанням позивача, в порядку ст. 69 ГПК України, продовжено строк розгляду спору на 15 днів по 17.04.12; розгляд справи відкладено на 11.04.12.

10.04.12 через загальний відділ господарського суду відповідачем подано клопотання про колегіальний розгляд справи (вх.№2456/12-с; а.с. 72).

11.04.12 в судовому засіданні представники відповідача підтримали зазначене вище клопотання.

Ухвалою господарського суду від 11.04.12 розгляд справи відкладено в зв"язку з необхідністю вирішення питання про колегіальний розгляд справи.

12.04.12 розпорядженням заступника голови господарського суду справу скеровано до колегіального розгляду; до складу суду введено суддів Михайлишина В.В. та Круглову О.М.; судове засідання по розгляду справи призначено на 17.05.12.

17.05.12 розпорядженням голови господарського суду, у зв»язку з перебуванням судді Круглової О.М. на лікарняному, введено в склад судової колегії по розгляду справи № 5010/128/2012-28/10 замість судді Круглової О.М. - суддю Неверовську Л.М.

17.05.12 представник відповідача в судове засідання не з»явився.

17.05.12 за вх. № 3265/2012-свх до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване неможливістю прибуття в судове засідання директора ТзОВ "Укрнафтогазмонтаж" і уповноваженого на участь у справі представника.

17.05.12 надійшло клопотання відповідача (вх. № 3266/2012-свх) про направлення справи на колегіальний розгляд в зв"язку із складністю справи.

Враховуючи клопотання відповідача (вх. № 3266/2012-свх від 17.05.12) про призначення колегіального розгляду розгляд справи відкладено на 30.05.12.

18.05.12 розпорядженням голови господарського суду справу скеровано для подальшого розгляду колегії у складі трьох суддів: головуючий суддя Кавлак І.П., судді - Михайлишин В.В., Неверовська Л.М.

30.05.12 через канцелярію господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду спору (вх.№ 3632/2012 свх) мотивоване необхідністю подання доказів по справі.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача позов визнає, поставку товару не заперечує, але підтримує клопотання про відкладення розгляду справи мотивуючи можливістю укладення з позивачем мирової угоди.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки в матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, надання документів, необхідних на його думку, для розгляду спору; представник позивача категорично заперечує проти відкладення розгляду справи, вищезазначене клопотання вважає умисним затягуванням судового процесу по розгляду справи.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд вважає що спір може бути вирішено в даному засіданні, отже справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК за наявними в ній матеріалами. Відповідач не позбавлений права щодо укладення мирової угоди, оскільки частиною 4 ст. 121 ГПК України передбачено укладення мирової угоди в процесі виконання рішення.

Присутнім в судових засіданнях представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем - ТзОВ "Укрполімер" на підставі видаткових накладних (а.с. 17, 19, 21): № УП-0000494 від 17 червня 2011 року на суму 101444 грн. 94 коп., № УП-0000526 від 25 червня 2011 року на суму 237709 грн. 82 коп., № УП-0000561 від 05 липня 2011 року на суму 175837 грн. 90 коп. поставлено відповідачу - ТзОВ "Укрнафтогазмонтаж" товар - труби, загальною вартістю 514992 грн. 66 коп.

Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім»я ОСОБА_3 (а.с. 16,18, 20): серія ААГ - № 297034 від 16 червня 2011, серія ААГ - № 297046 від 25 червня 2011 та серія ААГ - № 297809 від 5 липня 2011. Відповідачем не подано суду доказів вилучення або анулювання вказаних довіреностей в порядку встановленому п.п 9, 10 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених і використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом Мінфіну України від 16.05.96 р. N 99.

В зазначених вище видаткових-накладних є посилання на рахунок-фактуру № УП-0000531 від 16 червня 2011 року на суму 514992 грн. 66 коп.; також зазначено: найменування, кількість та ціна товару. Як вбачається з наявного в матеріалах справи рахунку-фактури № УП-0000531 від 16.06.11 (а.с. 15) - рахунок дійсний до сплати до 05.08.11.

Проте, вартість товару, поставленого ТзОВ "Укрполімер" на підставі видаткових накладних та отриманого ТзОВ "Укрнафтогазмонтаж" на підставі довіреностей, відповідачем не сплачена, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка Бориспільського районного відділення «Райффайзен Банк Аваль»вих. № С11-0000-156/25/24 від 11.01.12 (а.с. 34), внаслідок чого утворився борг в сумі 514992 грн. 66 коп.

Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог статей 202, 204 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно частин першої та другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У відповідності із частиною першою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено листи-вимоги № 176 від 02.11.11 (а.с. 22-24) та № 198 від 13.12.11 (а.с. 27-29) з вимогою погасити існуючий борг, що підтверджується фіскальним чеком №6698 від 03.11.11 та фіскальним чеком №4846 від 14.12.11 (а.с. 25,43). Проте, вимоги щодо сплати заборгованості залишені без відповіді та задоволення. Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Факт проведення суб'єктом підприємницької діяльності господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами. Відповідно до п.1 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Дослідивши в сукупності подані позивачем в обгрунтування позовних вимог первинні бухгалтерські документи (накладні та довіреності на одержання товару), в яких належним чином зафіксовано та підтверджено здійснення господарської операції щодо отримання товару відповідачем, суд прийшов до висновку, що наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи є доказом, що господарська операція виконана і мають юридичну (доказову) силу. Крім того, в якості доказу передання відповідачеві товару позивачем до матеріалів справи додані податкові накладні (а.с.56-58), які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно видаткових накладних: № УП-0000494 від 17 червня 2011, № УП-0000526 від 25 червня 2011 року та № УП-0000561 від 05 липня 2011 року. Згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Ухвалою господарського суду від 02.04.12 судом витребувано від ДПІ м.Івано-Франківська декларації з ПДВ за червень-липень 2011 року ТзОВ «Укрнафтогазмонтаж»та розшифровки податкових зобов»язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів.

13.04.12 через канцелярію господарського суду ДПІ у м. Івано-Франківську направило вказані декларації з ПДВ та розшифровки податкових зобов»язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів. Вищезазначені докази (а.с. 81-86) також підтверджують доводи позивача щодо поставки відповідачу товару на суму 514992 грн. 66 коп., оскільки відповідачем відображено спірну господарську операцію з поставки та включено відповідні суми ПДВ до податкового кредиту.

Згідно приписів ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду. Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань стосовно оплати поставленого товару (труб), згідно доданих до матеріалів справи видаткових накладних. Факт поставки відповідачу товару на суму 514992 грн. 66 коп. підтверджений наявними в матеріалах справи письмовими доказами та визнається представником відповідача в судовому засіданні. Також не підлягає задоволенню клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи (вх.№ 1643/2012 від 13.03.12; а.с 48-49) з огляду на наступне.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Призначення судової експертизи є правом суду, яким він користується виходячи з конкретних обставин справи. Крім того, висновок експерта може бути визнаний судом як доказ нарівні з іншими доказами по справі; не має заздалегідь визначального значення.

Відповідач просить призначити судову почеркознавчу експертизу щодо належності підписів на видаткових накладних № УП-0000494 від 17 червня 2011 року на суму 101444 грн. 94 коп. та № УП-0000561 від 05 липня 2011 року на суму 175837 грн. 90 коп. - ОСОБА_3

Для вирішення даного спору та встановлення судом обставин, що пов»язані з поставкою товарів, позивачем та ДПІ в м. Івано-Франківськ надані також інші докази (рахунок-фактура № УП-0000531 від 16 червня 2011, податкові накладні, декларації з ПДВ за червень-липень 2011 року ТзОВ «Укрнафтогазмонтаж» та розшифровки податкових зобов»язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів). Крім того, поставка товару на суму 514992 грн. 66 коп. визнається представником відповідача в судовому засіданні.

З урахуванням того, що достовірність будь-яких доказів відповідно до ст.ст. 32, 43 ГПК України перевіряється у зіставленні декількох доказів та при оцінці усіх доказів в їх сукупності, призначення судової експертизи є недоцільним.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що судом встановлені дані, що входять до предмету доказування підстави для призначення судової експертизи у суду відсутні.

За наведених обставин та правових норм позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню. Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача. На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст. 11, 202, 204, 205, 525, 526, 530, 639, 692, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" про стягнення заборгованості в розмірі 514992 грн. 66 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазмонтаж" (вул. Паркова, 18а/24, м. Івано-Франківськ, 76000; код 34623037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполімер" ( вул. Запорізька, 10, м. Бориспіль, Київська область, 08300; код 31477793) -514992 (п»ятсот чотирнадцять тисяч дев»ятсот дев»яносто дві)грн. 66 коп. заборгованості, 10300 (десять тисяч триста)грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.12 .

Головуючий суддя І.П. Кавлак

Суддя В.В. Михайлишин

Суддя Л.М. Неверовська

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кавлак І. П. 05.06.12