Рішення № 24462511, 30.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/34/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.12 Справа № 5009/1357/12

За позовом Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шмідта, буд. 20)

до Управління комунальної власності Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І Бердянської ради, буд. 2)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Бердянська міська рада (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І Бердянської ради, буд. 2)

2. Головне управління юстиції в Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 164)

про визнання частково недійсним пункту договору оренди комунального майна

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача -ОСОБА_1 (дов. № 208/1 від 01.03.2012 р.);

ОСОБА_2 (дов.№209/1 від 01.03.2012р.);

Від відповідача - ОСОБА_3 (дов. № 246 від 16.01.2012 р.);

Від третьої особи-1 -не з'явився (ОСОБА_4, дов. № 01-0269/40,

у судовому засіданні 21.05.2012 р.);

Від третьої особи-2 - ОСОБА_2 (дов.№1538/02 від 14.03.2012р.);

ОСОБА_1 (дов. № 1540/02 від 14.03.2012 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про визнання недійсним пункту 3.1 договору оренди комунального майна № 1286 від 29.12.2008р. у частині встановлення, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянськ, орендної плати в сумі, яка перевищує одну гривню за рік.

Ухвалою господарського суду від 12.04.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/1357/12, справі присвоєно номер провадження 20/34/12, на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено Бердянську міську раду в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, судове засідання призначено на 27.04.2012р. Ухвалою від 27.04.2012р. на підставі ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено Головне управління юстиції в Запорізькій області, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 21.05.2012р. У судовому засіданні на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 30.05.2012 р.

30.05.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням доповненої позовної заяви, прийнятої до розгляду судом у порядку ст..22 ГПК України, які мотивовані наступним. 29.12.2008р. між сторонами у справі було укладено договір № 1286 оренди комунального майна -нежитлового приміщення площею 527,60 кв.м за адресою: м. Бердянськ, вул. Горбенка 1строком з 29.12.2008 р. по 29.11.2011 р. Оскільки позивач є державним органом, фінансується з держбюджету, згідно з рішенням Бердянської міськради від 02.10.2008 р. № 30 розмір орендної плати встановлено у сумі 1,00 грн. до 31.12.2008 р. Згідно з рішенням Бердянської міськради від 03.02.2009 р. № 61 розмір орендної плати встановлено у сумі 1,00 грн. з дати укладення договору до 31.12.2009 р. Згідно з рішенням Бердянської міськради від 30.06.2010 р. № 37 розмір орендної плати встановлено у сумі 1,00 грн. з 01.06.2010 р. до 31.12.2010 р. Рішенням Бердянської міськради від 30.12.2010 р. № 26 розмір орендної плати встановлено у сумі 1,00 грн. з 01.01.2011 р. до 31.03.2011 р. Після того як Бердянською міськрадою не було вирішено питання щодо розміру орендної плати в 1 грн. в періоди з 01.01.2010 р. по 31.05.2010 р., з 01.04.2011 р. по 29.11.2011 р. відповідач вимагає сплати орендної плати, здійснюючи розрахунок виходячи з суми 22474,90 грн. за 1 місяць (зокрема, згідно з листом від 15.04.2010р. № 707 суму за місяць визначено, починаючи з 26602,86 грн.). У пункті 3.1 договору визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянська і складає станом на 01.11.2008 р. суму 22474,90 грн.; орендна плата установлюється з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди, яка становить 22474,90 грн. х Іінф. Але дане положення суперечить як іншим положенням розділу 3 даного договору (пункту 3.2 договору, реченням 4, 5 пункту 3.1 договору з доповненнями згідно додаткових угод від 08.05.2009 р., 08.11.2010 р.), так і вимогам ст. 203 ЦК України, в зв'язку з чим є підстави для визнання даного положення частково недійсним. Спірне положення договору суперечить ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786. Також суперечить Методиці розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянська, затвердженої рішенням Бердянської міськради від 24.05.2005 р. № 22. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" методика розрахунку орендної плати визначається органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Пунктом 10 Методики, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, встановлено, що розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, становить 1 гривню. Всупереч п. 10 Методики, затвердженої рішенням Бердянської міськради, в договорі взагалі не зафіксовано розмір орендної плати за перший місяць оренди. Розрахунок місячної орендної плати передбачено п. 12 Методики м. Бердянська, якому повністю протирічить п. 3.1 договору, оскільки не враховано індекс інфляції за вересень-грудень 2008 р., а враховано індекси інфляції за липень-вересень 2008 р. Крім цього, розмір орендної плати вираховувався станом на 01.11.2008 р., в той час як договір був укладений 29.12.2008 р. Договором (п. 3.1.1) всупереч п. 16 Методики м. Бердянська не визначено на індекс інфляції за який місяць (попередній чи поточний, інше) необхідно корегувати орендну плату, що взагалі унеможливлює розрахунок орендної плати. Обґрунтовуючи позов ст.ст. 203, 215,216 ЦК України, просить позов задовольнити, визнати недійсним пункт 3.1 договору оренди комунального майна № 1286 від 29.12.2008р. у частині встановлення, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянськ, орендної плати в сумі, яка перевищує одну гривню за рік.

27.04.2012р. судом отримано письмові клопотання позивача про витребування від Бердянської міської ради Запорізької області завіреної належним чином копії "Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Бердянська", затвердженої рішенням Бердянської міської ради №22 від 24.05.2005р., а також клопотання про зупинення провадження у справі №5009/1357/12 до вступу в силу судового рішення по справі №2а-0870/3668/12 Запорізького окружного адміністративного суду за позовом Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької міської ради до Бердянської міської ради про визнання частково незаконним та скасування рішення. Ухвалою суду від 27.04.2012р. клопотання про витребування Методики задоволено, клопотання про зупинення провадження у справі відхилено.

У судовому засіданні 21.05.2012р. представники третьої особи-2 підтримали письмове клопотання, яке надійшло через канцелярію суду 21.05.2012р., про зупинення провадження у справі № 5009/1357/12 до вирішення по суті та вступу в силу судового рішення по справі № 0870/3668/12 за позовом Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області до Бердянської міської ради Запорізької області про визнання частково незаконним та скасування рішення. Разом з тим, пояснили, що у зв'язку з тим, що судове засідання по справі № 0870/3668/12 призначено на 21.05.2012р., можливо перенесення розгляду справи господарського суду після цієї дати.

У судовому засіданні 30.05.2012р. представниками третьої особи -2 було підтримано письмове клопотання про зупинення провадження у справі та представниками позивача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі № 5009/1357/12 до розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом по суті справи № 0870/3668/12. При цьому надали копії ухвали Запорізького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 24.05.2012р. у справі №0870/3668/12 та копії апеляційної скарги на дану ухвалу та копії фіскального чеку і реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції від 29.05.2012р.

Клопотання судом відхилено як необгрунтоване з підстав, які викладені у мотивувальній частині рішення.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві, в якому зазначено, зокрема, наступне. Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Управління комунальної власності Бердянської міської ради. Положеннями Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, за користування об'єктом оренди орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах. Позивач безпідставно стверджує про невідповідність п. 3.1 договору оренди п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р., оскільки зазначена постанова не регулює правовідносини оренди саме комунального майна. При укладенні договору оренди сторони досягли згоди з усіх його пунктів (умов), договір укладений відповідно до вимог діючого законодавства. Вважає позовні вимоги протиправними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третьої особи-1 (Бердянська міська рада) у судове засідання 30.05.2012 р. не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Про час та місце судового слухання повідомлений належним чином, оскільки представник був присутній у судовому засіданні 21.05.2012 р., в якому судом оголошувалась перерва, та з учасниками судового процесу узгоджувалась дата наступного судового засідання. В судовому засіданні 21.05.2012 р. представник третьої особи-1 зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, надав письмовий відзив, в якому викладено слідуюче. Відповідно до законодавства орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, державну політику у сфері оренди здійснюють, зокрема, органи місцевого самоврядування -щодо майна, яке перебуває у комунальній власності. Твердження позивача щодо невідповідності п. 3.1 договору оренди комунального майна від 29.12.2008 р. № 1286 п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786 є безпідставним, оскільки зазначена постанова не регулює правовідносини щодо оренди саме комунального майна (п. 1 зазначеної Методики). Договір оренди укладений за беззаперечної згоди сторін, зокрема, на оскаржуваний пункт 3.1 вказаного договору, та відповідно до вимог діючого законодавства. Враховуючи специфіку правовідносин оренди, вважає, що у разі визнання недійсним вказаного пункту договору він може бути визнаний недійсним лише на майбутнє. У разі визнання недійсним вказаного пункту договору в договорі буде відсутня одна із істотних умов, а саме: умова щодо орендної плати з урахуванням її індексації. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа-2 (Головне управління юстиції у Запорізькій області) надала письмове пояснення, в якому викладено наступне. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Методика розрахунку орендної плати визначається органами місцевого самоврядування для об'єктів, що перебувають у комунальній власності на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Згідно з п. 10 Методики, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету, становить 1 гривню. Спірне положення договору суперечить ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 р. № 786, Методиці розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянська, затвердженій рішенням Бердянської міськради від 24.05.2005 р. № 22. Невірним є положення договору як щодо суми 22474,90 грн., так і подальших сум орендної плати, зазначених у договорі. Здійснити обґрунтований розрахунок подальшої орендної плати, виходячи з суми 22474,90 грн. відповідно до підпункту 3.1.1 п. 3.1 договору, неможливо. Пунктом 3.1 договору не визначено орендною платою за який період є сума 22474,90 грн. (за рік, місяць, день, інше). Вважати суму 22474,90 грн. розміром орендної плати за перший місяць неможливо, оскільки цю суму згідно п. 3.1 договору визначено станом на 01.11.2008р., а першим місяцем оренди за договором, укладеним 29.12.2008 р., є грудень 2008р., невірно застосований індекс інфляції. На даний час орендодавець вимагає сплати орендної плати, здійснюючи розрахунок виходячи з суми 22474,90 грн. за 1 місяць, що може нанести суттєву шкоду державному бюджету, інтересам суспільства. Просить у позові відмовити.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України за відсутності представника третьої особи-1.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2008р. між Управлінням комунальної власності Бердянської міської ради (Орендодавець, відповідач) та Бердянським міськрайонним управлінням юстиції Запорізької області (Орендар, позивач) укладено договір оренди комунального майна №1286, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування з метою використання під відділ реєстрації актів цивільного стану убудовано-прибудоване нежитлове приміщення площею 527,60 кв.м, яке розміщене за адресою: м. Бердянськ, вул. Горбенка, 1. Вартість приміщення визначена згідно зі звітом про оцінку майна і становить за оцінкою, виконаною станом на 31.08.2008р., суму 2236444,00 грн. без ПДВ, за 1 кв.м. - 4 238,90грн. (п. 1.1).

Вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням сторонами договору та акта здачі-приймання вказаного майна (п. 2.1). Власником орендованого майна залишається територіальна громада, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2).У п.2.4 визначені особливі умови договору оренди: платником за оренду цього приміщення є Головне управління юстиції в Запорізькій області.

Згідно з п.п. 10.1,10.8 договір діє з 29.12.2008 р. до 29.11.2011 р. строком на 2 роки і 11 місяців. Взаємовідносини сторін, не врегульовані договором, регламентуються чинним законодавством.

Суду не надано доказів, що орендодавець або орендар направляли заяви про припинення або зміну договору до або протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, тому в силу приписів ч.2ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У розділі 3 договору сторонами визначено орендну плату. Згідно з п. 3.1 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Бердянська і складає станом на 01.11.2008 р. 2236444,00 грн. х 10% : 12 міс. = 18637грн.03 коп. х 0,995 х 0,999 х 1,011 = 18729грн.08 коп., ПДВ 20% - 3745грн.82 коп. Разом: 18729грн.08 коп. + 3745грн.82 коп. = 22474грн.90 коп.

У п. 3.1.1 передбачено, що орендна плата установлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок №34220999700011 ГУДКУ у Запорізькій області Запоріжжя МФО 813015, код ЄДРПОУ 34676953, одержувач: місцевий бюджет м.Бердянська, щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням індексу інфляції з початку строку оренди, щодо суми орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди, яка становить 22 474грн. 90 коп. х 1інф.

Згідно з рішенням 51 сесії (П частина) Бердянської міської ради 5 скликання від 02.10.2008 р. № 30 "Про встановлення розміру орендної плати" розмір орендної плати встановлюється у сумі 1,00 грн. до 31.12.2008 р. (п. 3.2 договору).

Сторонами вносилися зміни до договору оренди № 1286. Додатковою угодою від 08.05.2009 р., керуючись рішенням 59 сесії (П частина) Бердянської міської ради 5 скликання від 03.02.2009 р. № 61 доповнено п. 3.1 договору наступними словами: "Встановити розмір орендної плати 1,00 грн. з дати укладання договору оренди до 31.12.2009 р.".

Додатковою угодою від 08.11.2010 р., керуючись рішенням 86 сесії Бердянської міської ради 5 скликання від 30.06.2010 р. № 37 доповнено п. 3.1 договору наступними словами: "Встановити орендну плату у розмірі 1,00 грн. з 01.06.2010 р. до 31.12.2010 р.".

Рішенням 5 сесії Бердянської міської ради Запорізької області 6 скликання від 30.12.2010 р. № 26 вирішено: встановити орендну плату у розмірі 1,00 грн. з 01.01.2011 р. до 31.03.2011 р. Бердянському міськрайонному управлінню юстиції Запорізької області за оренду приміщення, розташованого в м. Бердянськ по вул. Горбенка, 1 площею 527,60 кв.м; орендарю погасити заборгованість з орендної плати у сумі 136408,39 грн. і пені -6369,19 грн. та здійснити поточний ремонт орендованого приміщення та привести його у належний стан.

Доказів укладення додаткової угоди на підставі рішення Бердянської міської ради Запорізької області № 26 від 30.12.2010 р. суду не надано.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем здійснювалось листування стосовно встановлення позивачу орендної плати у розмірі 1,00 грн. Листом від 11.12.2009 р. за № 02-6169/37 в.о. міського голови повідомив про відмову у клопотанні про встановлення орендної плати у розмірі 1,00 грн. на 2010 рік, а також про те, що з 01.01.2010 р. буде нараховуватися орендна плата згідно п. 3.1 договору.

09.04.2012р. Бердянське міськрайонне управління юстиції Запорізької області звернулося до господарського суду з даним позовом та просить визнати недійсним пункт 3.1 договору оренди комунального майна № 1286 від 29.12.2008р. у частині встановлення, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянськ, орендної плати в сумі, яка перевищує одну гривню за рік.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази та вислухавши доводи представників сторін, третіх осіб, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню на наступних підставах.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення договору) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Відповідність правочину (договору), в тому числі в частині, вимогам законодавства визначається на момент укладення договору.

Правовідносини сторін урегульовано договором оренди комунального майна.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" ( в редакції, чинній станом на 29.12.2008р.) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Статтею 3 цього Закону встановлено, що відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст.10 "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору.

Предметом позовних вимог є визнання судом недійсним правочину в частині, а саме: пункту 3.1 договору оренди комунального майна № 1286 від 29.12.2008р. у частині встановлення, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянськ, орендної плати в сумі, яка перевищує одну гривню за рік.

Згідно з ст.623 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка вказана у підставі позову, річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна. У разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено більший розмір орендної плати. Методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі. Орендарям збиткових підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати. Порядок визначення таких підприємств (об'єктів), а також умови надання цих пільг встановлюються: Кабінетом Міністрів України - для підприємств (об'єктів), що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для підприємств (об'єктів), що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для підприємств (об'єктів), що перебувають у комунальній власності.

У спірному п. 3.1 укладеного між сторонами договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Бердянська і складає станом на 01.11.2008р. 2236444,00 грн. х 10% : 12 міс. = 18637грн.03 коп. х 0,995 х 0,999 х 1,011 = 18729грн.08 коп., ПДВ 20% - 3745грн.82 коп. Разом: 18729грн.08 коп. + 3745грн.82 коп. = 22474грн.90 коп.

Тобто, орендна плата визначена на підставі Методики, затвердженої органом місцевого самоврядування -Бердянською міською радою для об'єкта, що перебуває у комунальній власності, як і передбачено ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Цією статтею не обмежений розмір орендної плати для державного органу 1 грн., тому п.3.1 договору вказаній нормі Закону не суперечить.

Суд також звертає увагу, що ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній на момент укладення договору 29.12.2008р., не містила приписів про визначення Методики розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності. Тому спірний пункт договору не суперечить п.10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, на яку посилається позивач та третя особа -2 (Головне управління юстиції у Запорізькій області).

Статтею 3 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема: свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

В силу приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Так, відповідно до ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Вказана у підставі позову стаття 216 ЦК України також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки встановлює правові наслідки недійсності договору оренди.

Посилання позивача щодо суперечності визначення ціни у п.3.1 договору Методиці розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянська, затвердженій рішенням Бердянської міськради від 24.05.2005 р. № 22, суд також вважає необґрунтованим, оскільки, по-перше, позивачем застосовано ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції, чинній на момент вирішення спору, а не на момент укладення договору: по-друге, фактично позивач оспорює розрахунок, наведений у п.3.1, тоді як предметом є визнання недійсним договору в частині, а не спір на стадії укладання договору; по-третє, посилання позивача на неясність щодо періоду, за який нарахована сума 22 474,90грн. (за рік, місяць, день), а також щодо індексу інфляції по даному предмету позову також є необґрунтованим, оскільки позивач не позбавлений права звернутись з позовом до суду про тлумачення умов договору (ст.ст.213, 637 ЦК України).

У судовому засіданні 30.05.2012р. представниками третьої особи -2 було підтримано письмове клопотання про зупинення провадження у справі та представниками позивача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі № 5009/1357/12 до розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом по суті справи № 0870/3668/12. При цьому надали копії ухвали Запорізького окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без розгляду від 24.05.2012р. у справі №0870/3668/12 та копії апеляційної скарги на дану ухвалу та копії фіскального чеку і реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції від 29.05.2012р.

Клопотання судом відхилено як необгрунтоване у зв'язку з наступним. Згідно з наданими позивачем матеріалами, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2012 р. адміністративний позов у зазначеній справі залишено без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України у зв'язку з пропуском встановленого строку звернення до суду. На даний час відсутні докази прийняття Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги на дану ухвалу до розгляду. Враховуючи предмет та підстави позову у справі № 5009/1357/12, відсутність доказів прийняття до розгляду апеляційної скарги на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24.05.2012р. про залишення адміністративного позову без розгляду, господарський суд визнав можливим на підставі ст.79 ГПК розглянути спір по суті.

Крім того, вирішуючи спір, суд бере до уваги наступне.

Приписами ст.12 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільна права вільно, на власний розсуд. Згідно з ст.ст.22,83 ГПК України зміна предмету або підстав позову є правом позивача.

Позивач просить визнати недійсним пункт 3.1 договору оренди комунального майна № 1286 від 29.12.2008р. у частині встановлення, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Бердянськ, орендної плати в сумі, яка перевищує одну гривню за рік.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, в тому числі частково, покладається на позивача.

Оцінивши умови спірного пункту договору, а також предмет позову, викладений у резолютивній частині позовної заяви та її доповненні, суд приходить до висновку, що позовна вимога по суті носить загальний характер. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях чи носити альтернативний характер. Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" рішення з господарського спору має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Суд звертає увагу, що у разі визнанні п.3.1 недійсним в редакції, запропонованій позивачем, вказані дії будуть суперечити п.3.1.1 договору, в якому вказано, що сума орендної плати, визначеної за перший місяць після укладення договору оренди, становить 22 474грн., 90 коп. х 1 інф.

На підставі викладеного, позивачем не доведено невідповідність спірного п.п.3.1 договору вимогам законодавства, а також те, що договір був би вчинений відповідачем і без включення до нього цього пункту в частині визначення орендної плати в сумі, яка перевищує одну гривню за рік.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними, тому у задоволенні позову з підстав, які заявлено, відмовляється у повному обсязі.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33,34,49,79 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 05.06.2012р.

Суддя Л. П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання (складення).