Рішення № 24462275, 22.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 5006/12/36/2012

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Міщенко Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», м. Дніпропетровськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Вугледар

про стягнення 25200,00грн. та зобов'язання відповідача повернути кавомашину.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Вугледар про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4200,00грн., штрафу у розмірі 21000,00грн. та зобов'язання відповідача повернути кавомашину.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору оренди №28/1 ЕД від 02.09.2010р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо сплати орендної плати, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 4200грн., що стало підставою для нарахування штрафу в сумі 21000,00грн. Крім того, у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином. Конверт, у якому було надіслано процесуальний документ відповідачу, повернувся на адресу суду із довідкою поштового відділення, у якій зазначено причину повернення: «за закінченням терміну зберігання». Крім того як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач - ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: 85670, м. Вугледар, вул. Трифонова, б. 15, кв. 39. Саме за цією адресою, яка зазначену у витягу судом були надіслані ухвали про порушення провадження та про відкладення розгляду справи.

В силу ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі Закон) Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно приписів ст.16 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Статтею 18 Закону встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того за приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 18 Закону України "Про мови в Український РСР" (від 28 жовтня 1989р. N8312) та клопотання представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) 03 вересня 2010р. було укладено договір оренди обладнання №28/1ЕД, за умовами якого Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання для приготування кавовмісних напоїв та зобов'язується сплатити Орендодавцю орендну плату, а також Орендодавець поставляє, а Орендар купує у Орендаря каву, чай на умовах передбаченими даним договором.

Відповідно до умов п.1.4. договору передача орендованого майна здійснюється сторонами відповідно до акту приймання-передачі. Орендоване майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання актів приймання-передачі орендованого майна. (п. 2.1. договору).

Згідно п.2.2. договір діє з дати його підписання та до сплаву дванадцяти місяців з моменту прийняття орендованого майна Орендарем відповідно останнього акту приймання-передачі.

За приписами п.3.1. договору розмір щомісячної орендної плати з урахування ПДВ складає 5% від вартості всього обладнання, що знаходиться в оренді. Орендар сплачує орендну плату в гривнях на розрахунковий рахунок Орендодавця в строк до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем, в якому орендувалося майно (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.4. договору встановлено, що Орендодавець має право розірвати договір оренди в односторонньому порядку при невиконання або неналежному виконанні Орендарем зобов'язань за договором.

Відповідно до п.5.2. договору Орендар зобов'язані своєчасно здійснювати платежі передбачені договором.

Пунктами 6.1.-6.2 договору також встановлений обов'язок Орендаря придбавати у Орендодавця товар з метою його використання на орендованому майні та в період дії договору Орендар зобов'язаний використовувати на орендованому майні товар, придбаний тільки у Орендодавця.

За приписами п.6.3. договору Орендар щомісячно здійснює закупівлю у Орендодавця каву не менше 4кг. Орендар сплачує за придбаний у Орендодавця товар на розрахунковий рахунок Орендодавця протягом 14 календарних днів з моменту придбання товару. Датою придбання товару вважається дата зазначена Орендодавцем у видатковій накладній. (п. 6.4. договору).

При виконання Орендарем всіх договірних зобов'язань належним чином орендна плата з урахуванням ПДВ складає 1 (одну) гривню в місяць за кожну одиницю обладнання. Орендар сплачує орендну плату відповідно до п.3.3 договору. (п.6.5. договору).

Згідно п.7.1. договору повернення майна Орендар здійснює своїми силами та за свій рахунок протягом 3 робочих днів з моменту розірвання або закінчення строку дії договору.

Відповідно до п.8.4.4. договору при невиконанні або неналежному виконанні, зокрема, п. 6.2. договору Орендар сплачує Орендодавцю штраф в розмірі 100% від вартості обладнання. За приписами п.8.5.1. договору у разі затримки повернення обладнання на 30 та більше календарних днів Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 200% вартості обладнання.

Даний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. (п.9.1. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

До укладеного договору 03.09.2010р. між сторонами було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Орендодавець передав Орендарю кавомашину моделі Solis M500 Digital, номер АОО19991, у кількості 1шт., вартістю 7000,00грн. Акт приймання-передачі підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

03 жовтня 2011р. позивачем на адресу відповідача було надіслано Вимогу про розірвання договору, повернення майна та сплати боргу №328 від 30.09.2011р., у якій позивач довів до відома відповідача, що договір оренди обладнання №28/1 ЕД від 03.09.2010р. припинив свою 03.09.2011р. і Орендодавець заперечує відносно поновлення договору. Також у цій вимозі позивач просив відповідача сплатити суму боргу за оренду обладнання за 12 місяців у розмірі 4200,00грн., штраф відповідно до п. 8.4.4. договору у розмірі 7000,00грн. та повернути обладнання на адресу Орендодавця. Дана вимога була надіслана на адресу відповідача 03.10.2011р., що підтверджується наданою позивачем квитанцією №1234 від 03.10.2011р. та описом вкладення до цінного листа від 03.10.2011р.

Відповідачем відповіді на вимогу надано не було, борг не сплачено, орендоване майно не повернуто, у зв'язку із чим, за розрахунком позивача, за відповідачем утворилася заборгованість з орендної плати, яка на момент звернення до суду із позовом складає 4200,00грн. та штраф за невиконання умов договору у розмірі 21000,00грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.509 Цивільного кодексу України та ст.173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Статтею 526 Цивільного кодексу України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу приписів передбачених ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права (п.1 ст.761 ЦК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.283 ГК України та ч.1 ст.759 ЦК України, за договором оренди (найму) одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи відповідач свої зобов'язання за Договором оренди №28/1 ЕД від 03.09.2010р. належним чином не виконав, орендну плату не сплачував, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 4200,00грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості сумі 4200,00грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 291 ГК України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків (ст. 766 ЦК України).

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона булла одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи надіслану позивачем на адресу відповідача вимогу, згідно умов п.4.4. Договору, а також те, що станом на час прийняття рішення у справі майно Орендарем не повернуто, суд вважає вимогу Орендодавця про повернення орендованого майна правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки затримка повернення майна триває більш ніж 30 календарних днів, на підставі умов п.п.8.5.1 Договору позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 200% від вартості обладнання та у зв'язку із невиконанням умов п.6.2. договору - штраф у розмірі 100% від вартості обладнання, що передбачено в умовах п.8.4.4. договору.

Статтею 1 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань установленням окремого виду відповідальності.

Частиною першою статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відтак у пункті 8.4.4. та пункті 8.5.1. договору оренди № 28/1 ЕД від 03.09.2010р. сторони передбачили, що за порушення умов п.6.2. договору та термінів повернення обладнання з орендаря стягується штраф.

Таке право узгоджується із свободою договору, передбаченого статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи те, що сторонами за взаємною згодою встановлено відповідальність за порушення зобов'язань у вигляді застосування штрафу у розмірі 100% та 200% від вартості обладнання, що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення ними умов договору, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача штрафу правомірною такою, що підлягає задоволенню.

Правова позиція щодо стягнення додаткової відповідальності у вигляді стягнення з відповідача штрафу висловлена Верховним Судом України у постанові від 30 травня 2011 року у справі № 42/252.

Отже, встановивши факт невиконання відповідачем зобов'язання по своєчасному і в повному обсязі по внесенню орендної плати, господарський суд дійшов ґрунтовного висновку про стягнення заборгованості по орендній платі, поверненню майна та стягнення штрафу.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України).

Відповідно до вимог ст.84 ГПК України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку - повернути обладнання кавомашину) суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі ст.ст.11, 202, 509, 526, 530, 598, 599, 610-612, 627, 759, 761, 762,, 785 ЦК України, ст.ст.173, 188, 193, 216, 283, 285, 291 ГК України та керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 20, 22, 28, 32-34, 36, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус», м. Дніпропетровськ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Вугледар про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 4200,00грн., штрафу у розмірі 21000,00грн. та зобов'язання відповідача повернути кавомашину, задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ДФ КБ «Приватбанк», МФО 335436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, р/р 26001060196826 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 35737974) заборгованість з орендної плати в сумі 4200,00грн., штраф у розмірі 21000,00грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50грн.

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ДФ КБ «Приватбанк», МФО 335436) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кедр Еспрессо Хаус» (49050, м. Дніпропетровськ, пл. Ак. Стародубова, 1, оф. 121, р/р 26001060196826 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 35737974) обладнання - кавомашину Solis M 500 Digital, завод ской номер АОО 19991 в кількості 1 шт. впродовж 20 календарних днів з дня набрання рішення законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 травня 2012р.

Суддя Тоцький С.В.