Рішення № 24462091, 31.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.05.12р. Справа № 8/5005/3691/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", (м. Київ) в особі Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", (м. Охтирка, Сумська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвогнетрив", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 17-05/11.1 від 17.05.11р. у загальному розмірі 20 892,67 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. № 26 від 26.12.11р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" (далі-позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвогнетрив" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 17-05/11.1 від 17.05.11р. у загальному розмірі 21 473,70 грн.

У судовому засіданні 15.05.12р. від Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" подано уточнення, в якому позивач просить суд зменшити розмір позовних вимог по справі, у зв'язку з проведенням звірки між сторонами та стягнути з відповідача заборгованість за договором № 17-05/11.1 від 17.05.11р. у загальному розмірі 20 892,67 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 19 544,47 грн. - основний борг, 996,03 грн. - пеня, 158,25 грн. - інфляційні втрати, 193,92 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 17-05/11.1 від 17.05.11р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, згідно поштовим повідомленням, які повернуті до господарського суду та знаходяться в матеріалах справи.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія", як покупець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрвогнетрив", як постачальник, було укладено договір № 17-05/11.1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати товар, а покупець прийняти і оплатити за ціною та в кількості згідно специфікації на умовах, визначених у договорі. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товаротранспортної накладної), яка підтверджує факт передачі товару.

Термін дії даного договору встановлюється з моменту його фактичного підписання і до 31 грудня 2011 року. По фінансовим зобов'язанням - до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Зі згодою сторін, цей договір може бути продовженим (п.п. 11.1, 11.2 договору).

Згідно п. 2.1. договору, асортимент і ціна товару узгоджуються в специфікації до договору. Специфікація затверджується сторонами встановленою формою і є невід'ємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає суму вартості доданих до цього договору специфікацій (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 даного договору товар поставляється на умовах, домовлених у додаткових угодах (специфікаціях), і є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що датою поставки товару вважається дата, вказана у товарній накладній.

Умови оплати, якщо інше не вказано в доданих до даного договору специфікаціях, є його невід'ємною частиною, на кожну узгоджену партію товару, здійснюється наступним чином: аванс у розмірі 100 % вартості заявленої к виготовленню і відвантаженню партії товару. Оплата за товар здійснюється в національній валюті України за цінами даного договору шляхом переказу грошових коштів покупцем на поточний розрахунковий рахунок постачальника. Розрахунок по даному договору здійснюється на підставі розрахунків, пред'явлених постачальником (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 договору).

Відповідно договору, постачальник зобов'язується поставити і передати, а покупець прийняти і оплатити цеглу шамотну за ціною та в кількості згідно специфікації, а саме: цеглу ША - 8 з пакетуванням в кількості 12 тн., цеглу шамотну фасонну по кресленням замовника з пакетуванням та дерев'яними піддонами (3 шт.) в кількості 3,300 тн. (далі-товар) на загальну суму 49 248,00 грн.

Позивач зазначає, що оплату товару здійснив в повному обсязі відповідно до виставленого відповідачем рахунку № 321-11 від 10.05.2011р., згідно платіжного доручення № 3188 від 18.05.2011р., яке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 16).

Крім того, відповідно до надісланого відповідачем гарантійного листа № 922 від 22.08.2011р. позивач здійснив доплату за поставку транспортним засобом боржника на склад позивача в сумі 2 520,00 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять грн.), відповідно рахунку № 663-13 від 22.08.2011р. та платіжного доручення № 390 від 26.08.2011р.

Поставку товару відповідач здійснив лише частково, а саме поставив цеглу шамотну фасонну по кресленням замовника з пакетуванням дерев'яними піддонами (3 шт.) в кількості 3,300 тн. (товарно-транспортна накладна БО№ 230 від 30.08.2011р.).

Загальна сума поставки дорівнює: (26 070,00(цегла) + 165,00(пакетування) + 165,00(дерев'яні піддони)) * 1,2 (ПДВ) = 31 680,00 грн.

Таким чином, непоставленим товаром залишилась цегла ША - 8 з пакетуванням в кількості 12 тн.

Вартість непоставленого товару складає у сумі 17 568,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач, за нездійснення поставки повинен повернути 2 520,00 грн., у зв'язку з чим, загальна сума боргу дорівнює у розмірі 20 088,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання товару або повернення суми попередньої оплати.

В порушення п. 1.1, договору відповідач в повному обсязі не поставив продукцію позивачу. Внаслідок чого позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням було направлено претензію з вимогою у 7-ми денний термін з дня отримання даної претензії здійснити поставку продукції в повному обсязі, або повернути протягом 3-х банківських днів суму передплати за непоставлений та нездійснення поставки в сумі 20 088,00 грн.

Відповідно до норми ст. 530 Цивільного кодексу України кінцевим терміном поставки товару є 14.12.2011р.

Термін дії договору відповідно до п. 11.1 договору закінчився 31.12.2011р.

Враховуючи положення ст. 612 Цивільного кодексу України позивач відмовився від виконання відповідачем зобов'язання з поставки продукції у зв'язку з простроченням її поставки. Про таку відмову відповідача було повідомлено шляхом направлення претензії рекомендованим листом з повторною вимогою повернути протягом 3-х банківських днів суму передплати за непоставлений товар та нездійснення поставки в сумі 20 088,00 грн. Претензія була отримана представником відповідача 01.03.2012р.

Проте, відповідач на жодну претензію відповіді не надав, вимоги, висунуті в претензіях, не виконав.

Заборгованість відповідача перед позивачем за період з 15.12.2011 року по 13.04.2012 року становить у розмірі 20 088,00 грн.

15.05.12 р. у судовому засіданні від Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" подано уточнення, в якому позивач просить суд просить зменшити розмір позовних вимог по справі, у зв'язку з проведенням звірки між сторонами та уточненням боргу і стягнути з відповідача заборгованості за невиконання договору поставки 19 544,47 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за невиконання договору поставки становить у сумі 19 544,47 грн., згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.05.09р. по 01.05.12р., який підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками підприємств.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у сумі 19 544,47 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором № 17-05/11.1 від 17.05.11р. у сумі 19 544,47 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу за поставлений товар у сумі 19 544,47 грн.

Згідно п. 7.6. договору поставки, у разі прострочення оплати товару постачальник стягує з покупця пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми неоплаченого, в термін товару за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 7.6. договору поставки та ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 996,03 грн., інфляційних втрат у сумі 158,25 грн. та 3% річних у сумі 193,92 грн., згідно розрахунку, що додається до позовної заяви (а.с. 46).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 996,03 грн., інфляційні втрати у сумі 158,25 грн. та 3% річних у сумі 193,92 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвогнетрив" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59, офіс 24-27; р/р 26001000908501 в АТ Астра Банк в м. Києві, МФО 380548, ІПН 327239904673, код ЗКПО 32723990) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" в особі Охтирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Брок-Енергія" (42700, Сумська область, м. Охтирка, вул. Снайпера, 13 ; р/р 2600503560728 в ПАТ КБ "Правекс-Банк" м. Київ, МФО 321983, код ЗКПО 06711512) - 19 544 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 47 коп. основного боргу, 996 (дев'ятсот дев'яносто шість) грн. 03 коп. пені, 158 (сто п'ятдесят вісім) грн. 25 коп. інфляційних втрат, 193 (сто дев'яносто три) грн. 92 коп. 3% річних, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін