Рішення № 24462031, 31.05.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 травня 2012 р.

Справа 14/36/2012/5003

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5; 79013, м. Львів, а/с 9754)

до: державного підприємства "Державна картографічна фабрика" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19)

про стягнення 9727 грн. боргу за поставлену продукцію

Головуючий суддя Тварковський А.А.

Cекретар судового засідання Горейко М.В.

Представники :

позивача: ОСОБА_1 , довіреність 17 від 17.01.2012 р., паспорт серії НОМЕР_1, виданий Галицьким РВ ЛМУ УМВС України у Львівськый області 29.03.1999 року;

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 30.05.2012 р., паспорт серії НОМЕР_2 виданий Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 22.12.1999 р.,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотеп" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до державного підприємства "Державна картографічна фабрика" про стягнення 9 727,00 грн. боргу за поставлену продукцію.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.05.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 14/36/2012/5003 та призначено до розгляду на 17.05.2012 року.

17.05.2012р. ухвалою господарського суду Вінницької області розгляд справи відкладено до 31.05.2012р. у зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням останнім витребовуваних судом доказів.

Крім того, позивачем (17.05.2012 р.) в судовому засіданні подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2000 грн., оскільки останнім борг у цій частині сплачено, що підтверджується копією банківської виписки від 04.05.2012 р.

На визначену дату (17.05.2012 р.) в судове засідання з'явився представник позивача та відповідача.

Представником відповідача в судове засідання через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву №1904/01 від 19.04.2012 р., в якому останній зазначив про часткове визнання заявленого ТОВ "Екотеп" позову в сумі 7727 грн., оскільки 04.05.2012 р. державним підприємством "Державна картографічна фабрика" було частково сплачено борг перед позивачем в сумі 2000 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №22345 від 04.05.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

У листопаді 2011р. державне підприємство "Державна картографічна фабрика" (відповідач) на підставі видаткових накладних №7613 від 01.11.2011 р. на суму 18900 грн., №8412 від 22.11.2011р. на суму 1827 грн. та довіреності №798 від 22.11.2011 р. отримало від товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (позивач) поліграфічний матеріал на загальну суму 20727 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними №7613 від 01.11.2011 р., (а.с.3) №8412 від 22.11.2011р. (а.с.4) та довіреністю №798 від 22.11.2011 р. на отримання товару (а.с. 5).

Товар був прийнятий відповідачем в повному обсязі без будь-яких зауважень та без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача на накладних.

Відповідач розрахунки за поставлений товар провів частково, що стверджується копіями банківських виписок (а.с. 6-9), поясненнями позивача та іншими матеріалами справи. Решту коштів за отриманий товар, як встановлено судом з матеріалів справи, відповідачем перераховано не було.

Непроведення відповідачем остаточних розрахунків спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як видно з матеріалів справи позивачем направлялася відповідачу лист-вимога №1502/04 від 15.02.2012 р. (а.с. 10), яка останнім була виконана частково.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача частині стягнення боргу в сумі 7277грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Стосовно стягнення решти боргу в сумі 2000 грн. суд зазначає, що позивачем (17.05.2012 р.) в судовому засіданні подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2000 грн., оскільки останнім борг у цій частині сплачено, що підтверджується копією банківської виписки від 04.05.2012 р. та оригіналом платіжного доручення №22345 від 04.05.2012 р.

Суд, дослідивши вищевказане клопотання, дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення основної заборгованості в сумі 2000 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч вище наведеному та вимогам ухвали суду відповідач, не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу у сумі 7727 грн., в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів). Більше того, позовні вимоги в сумі 7727 грн. визнав повністю.

Враховуючи вище наведене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Державна картографічна фабрика" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19, код ЄДРПОУ 02570457, р/р №26008010417800, МФО 351005 у АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екотеп" (79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5; 79013, м. Львів, а/с 9754, код ЄДРПОУ 19332414, поточний рахунок № 26001000000244 у ПАТ "Фольксбанк", м. Львів, МФО 325213) 7727 грн. (сім тисяч сімсот двадцять сім гривень) заборгованості за поставлену продукцію.

Провадження у справі в частині стягнення 2000 грн. боргу припинити відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 05 червня 2012 р.

Суддя Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (79013, м. Львів, вул. Архітекторська, 7/5; 79013, м. Львів, а/с 9754)

3 - відповідачу (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19)