Рішення № 24461989, 31.05.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

31 травня 2012 р.

Справа 4/23/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д.Нестеров

за участю представників:

позивача :ОСОБА_2 - згідно довіреності;

відповідача :ОСОБА_3 - згідно довіреності;

третьої особи :не з"явився.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - турецьке підприємство "Торговий дім "ЕЛ - ТУР" (вул. Фрунзе, 24, м. Вінниця, 21000) до:Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку м. Вінниці" (вул. Хмельницьке шосе, 23-а, м. Вінниця, 21000) за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Приватне підприємство "Торгово - універсальна фірма "ФЕРІДЕ" (вул. Фрунзе, 24, м. Вінниця, 21000) про визнання припиненим з 02.10.2008 року договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 року, -

ВСТАНОВИВ :

Згідно клопотання від 10.05.2012 р. представника відповідача у справі № 4/23/2012/5003 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представником відповідача в листі від 31.05.2012 р. подано заяву, підтриману в судовому засіданні про заміну в зв"язку із реорганізацією відповідача в справі з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення Промінвестбанку м. Вінниці" на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" м. Київ в особі обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця. В обгрунтування заяви подано копії Положення про Обласне відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця, наказу від 07.03.2012 р. № 62 о/с. Представник позивача не заперечив проти цієї заяви. З огляду на подані в обгрунтування заяви докази, заява відповідача про заміну відповідача процесуальним правонаступником, на підставі ст. 25 ГПК України, підлягає задоволенню. Відповідач у справі Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення Промінвестбанку м. Вінниці" замінюється на Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" м. Київ в особі обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця.

Третя особа в листі № 56 від 30.05.2012 р. на виконання вимог ухвал суду надала письмові пояснення з приводу позовних вимог і заявила клопотання про розгляд справи у відсутність її представників. Представники позивача, відповідача не заперечили проти цього клопотання. З огляду на те, що третя особа на виконання вимог суду в листі № 56 від 30.05.2012 р. надала письмові пояснення з приводу заявленого позову, суд приходить до висновку про те, що нез"явлення представника третьої особи в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, а відтак і про задоволення вказаного клопотання і про розгляд справи у відсутність представника третьої особи.

Відповідач у заяві від 10.05.2012 р. (а.с. 64) просить застосувати строк позовної давності і відмовити в позові. Відповідач у відзиві на позов, наданому в листі від 08.05.2012 р. (а.с.60-61), письмових поясненнях в листі від 25.05.2012 р. і представник в судовому засіданні проти позову заперечили. Покликалися на те, що у забезпечення зобов'язань за Кредитними договорами з ТОВ «СУТП «Торговий дім «ЕЛ-ТУР»укладено Договір поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 року. У зв'язку зі збільшенням зобов'язань ПП «ТУФ «Феріде»перед банком за Кредитними договорами (збільшення процентної ставки та строку користування кредитами), за згодою Поручителя - ТОВ «СУТП «Торговий дім «ЕЛ-ТУР», яка відображена у підписанні договорів внесення змін до договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 р., укладено наступні договора: договір № 06-3.3/278 про внесення змін від 25.04.2008 р. до договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. (збільшення зобов'язань у зв'язку зі збільшенням процентної ставки до 15,0% у гривні та 12,0 % у дол.США); договір № 06-3.3/756 про внесення змін від 10.11.2008 р. до договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. (збільшення зобов'язань у зв'язку зі збільшенням процентної ставки до 18,5% у гривні та 12,5 % у дол.США); договір № 04-3.3/324 про внесення змін від 30.11.2010 р. до договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. (збільшення строку основного зобов'язання до 15.11.2019 року). Статтею 553 ЦКУ встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦКУ). Частиною 2 ст. 553 ЦКУ встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного зобов'язання - Кредитними договорами. За умовами договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 року та договору № 06-3.3/278 про внесення змін від 25.04.2008 р., поручитель - позивач взяв на себе відповідальність виконати зобов'язання за кредитними договорами в сумі основного боргу за кредитами та відсотками, нарахованими за користування кредитами у розмірі 15% у грн.та 12% у дол.США, тобто зафіксував певні межі своєї відповідальності. Тому, при збільшенні процентної ставки за кредитними договорами: договір № 06- 2.1/639 про внесення змін від 02.10.08 р. до кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1018 від 06.11.08 р. (змінено процентну ставку: з 01.10.2008 року - у гривні- 17%, долари СІЛА - 12,3%); Договір № 06-2.1/639а про внесення змін від 02.10.08 р. до кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1019 від 06.11.08 р. (змінено процентну ставку: у гривні - з 01.10.2008 року до 17%),- не відбулося збільшення відповідальності поручителя. Так як ТОВ «СУТП «Торговий дім «ЕЛ-ТУР» станом на 02.10.2008 р. визнавав договір поруки діючим, тому було прийнято рішення по збільшенню своїх зобов'язань перед банком, на підтвердження чого укладено договір № 06-3.3/756 про внесення змін від 10.11.2008 р.(збільшення зобов'язань у зв'язку зі збільшенням процентної ставки до 18,5% у гривні та 12,5 % у дол.США). Наступним підтвердженням дійсності договору поруки є укладений між позивачем і відповідачем договір № 04-3.3/324 про внесення змін від 30.11.2010 р., де відображено збільшення строку основного зобов'язання до 15.11.2019р. Договором поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 року сторони обумовили, що строк дії договору - з моменту підписання до повного виконання зобов'язань по кредитному договору, в забезпечення виконання якого надана порука, а також договорів про внесення змін до нього. Вважає, що оскільки, а ні положення чинного законодавства, а ні умови укладеного між сторонами договору не передбачають права вимоги однієї із сторін щодо припинення зобов'язань по договору поруки, передбачені статтею 559 Цивільного кодексу України підстави припинення поруки застосовуються поза судовим розглядом, що відповідно обумовлене і моментом припинення зобов'язання, який настає в силу положень закону та не залежить від вирішення судом відповідного спору. Договір № 06-2.1/639 про внесення змін від 02.10.08 р. до кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1018 від 06.11.08 р. та договір № 06- 2.1/639а про внесення змін від 02.10.08 р. до кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1019 від 06.11.08 р. підписані виконавчим директором ПП «ТУФ»Феріде»Рзаєвим Різаханом Місір огли (рішення №10 засновника та наказ №02-ГДК додається), який одночасно займав посаду виконавчого директора ТОВ «СУТП «ТД «ЕЛ-ТУР»(протокол №22 зборів та наказ №002-ГДК додається).Отже, поручитель знав про збільшення відсоткової ставки за кредитними договорами у день підписання змін до кредитних договорів. Після підписання сторонами договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. та договорів змін до нього, один примірник договору вручався керівнику позивача. Відмітка про вручення примірника договору не проставлялася. Представник позивача не заперечує про отримання примірників договору поруки та договорів змін до нього. ТОВ «СУТП «Торговий дім «ЕЛ-ТУР», як поручитель, не проводило оплату по погашенню кредитів та відсотків за користування кредитами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Проти застосування строку позовної давності заперечив, вважає його не пропущеним. Із запереченнями відповідача проти позову не погодився. При цьому в листах від 28.05.2012 р., 28.05.2012 р., 30.05.2012 р. покликався на те, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на те, що за умовами договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 року та договору № 06-3.3/280 про внесення змін від 25.04.2008р. поручитель - Позивач взяв на себе відповідальність виконати зобов'язання за кредитними договорами в сумі основного боргу за кредитами та відсотками , нарахованими за користування кредитами у розмірі 15% у грн. та 12% у дол.США. тобто зафіксував певні межі своєї відповідальності. Вважає, що така помилкова думка Відповідача не відповідає дійсності та повністю спростовується наступним: згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У відповідності до п.1.3. договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007р. Поручитель (Позивач) зобов'язується відповідати перед Кредитором (Відповідачем) за кредитним договором на засадах солідарного боржника. Відтак у Відповідача відсутні підстави вважати, що Позивач як поручитель зафіксував певні межі своєї відповідальності, так-як останній є солідарним боржником. П.1.3. договору поруки визначено солідарну відповідальність поручителя, а п.5.7. договору поруки покладено обов'язок на Відповідача збільшення обсягу відповідальності поручителя та перевод на іншого боржника боргу за цим договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін цього договору, що було грубо проігноровано Відповідачем. Таким чином законодавець чітко визначає, що порука припиняється з моменту настання наслідків передбачених ст.559 ЦК України, в даному випадку ч.І ст.559 ЦК України тобто з моменту зміни зобов'язання без згоди поручителя в наслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Підписані 10.11.2008 року та 30.11.2010 року позивачем змін до договору поруки від 06.11.2007 року, укладеного на строк до 15 листопада 2014 року, дія якого фактично припинена 02.10.2008 року на підставі ч.І ст.559 ЦК України, не свідчить про відновлення дії договору поруки від 06.11.2007 року із змінами від 02 жовтня 2008 року так-як суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок згідно із договором поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 року перестали існувати.

Вважає, що незрозумілою є позиція Відповідача відповідно до якої останній вважає, що підтвердженням дійсності договору поруки є укладеними між позивачем і відповідачем договір № 04-3.3/326 про внесення змін від 30.11.2010 р., де відображено збільшення строку основного зобов'язання до 15.11.2019р., та наступне посилання на ч.І. ст.241 ЦК України згідно якої правочин вважається схваленим зокрема у разі; якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Дана правова позиція спростовуються наступним: договори №06- 3.3/758 від 10.11.2008р. та №04-3.3/326 від 30.11.2010р. про внесення змін до договору поруки №06-3.3/1024 від 06.11.2007року слід оцінювати критично, так-як дані договори є нікчемними, так-як ними відповідач намагається внести зміни до договору який вже фактично є припиненим з 02.10.2008року на підставі ч.І ст.559 ЦК України.Так згідно із ч.2 ст.215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Враховуючи положення ч.І ст.559 ЦК України порука припиняється з моменту збільшення зобов'язання - за законом, відтак і дані угоди є недійсними (нікчемними) оскільки внесення змін до угоди правовідносини по якій припинились не допускається. Окрім того посилання Відповідача на ч.241 ЦК України є безпідставними, оскільки даною нормою передбачено, що правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання, в даному ж випадку Позивач не виконував та не приступав до виконання умов договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007р., доказів про те, що позивач як поручитель виконував умови договору поруки у Відповідача відсутні.Позивач підписуючи договори про внесення змін до договору поруки не знав та не міг знати про укладання 02.10.2008р. між Позичальником та Банком угод про збільшення відсоткової ставки за кредитними угодами, так-як про існування таких угод поручитель дізнався лише в листопаді 2011 року з позовних заяв ПАТ "Промінвестбанк" до ПП "ТУФ "ФЕРІДЕ", ТОВ "СУТП "ТД "ЕЛ-ТУР" та ПП "Елтекс-1" про стягнення заборгованості.

Позивач вказує, що відповідач необгрунтовано посилається на на те, що, а ні положення чинного законодавства, а ні умови укладеного між сторонами договору не передбачають права вимоги однієї із сторін щодо припинення зобов'язань по договору поруки, передбачені ч.І ст.559 ЦК України підстави припинення поруки застосовуються поза судовим розглядом, що відповідно обумовлене і моментом припинення зобов'язання, який настає в силу положень закону та не залежать від вирішення судом відповідного спору, оскільки така необгрунтована думка повністю спростовується наступним. П.7 ч.2 ст.16 ЦК України передбачає спосіб захисту порушених прав як припинення правовідношення. Окрім того п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" передбачено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим. Таким чином, вважає, що у Позивача є наявні усі підстави для припинення договору поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 року на підставі ч.І ст.559 ЦК України у зв'язку із зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності починаючи з моменту такого збільшення - 02.10.2008року.

Зазначає, що відповідно до ч.І. ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Стаття 257 ЦК України передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Стаття 261 ЦК України визначає момент початку перебігу строку позовної давності, зокрема частина 1 вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позивач дізнався про існування договорів №06-2.1/639 від 02.10.2008 року про внесення змін до кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1018 від 06.11.2007 року та №06-2.1./639а від 02.10.2008 року про внесення змін до кредитного договору про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1018 від 06.11.2007 року з надісланої позовної заяви за вих.№04-9/16 від 17.10.2011р. ПАТ "Промінвестбанк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця" до ПП "ТУФ "ФЕРІДЕ", ТОВ "СУТП "ТД "ЕЛ-ТУР", ПП "ЕЛТЕКС.-1" про стягнення заборгованості за кредитним договором №06-2.1/1019 та з позовної заяви вих.№04-9/15 від 17.10.201 Іроку АТ Промінвестбанк в м. Вінниця" до ПП "ТУФ "ФЕРІДЕ", ТОВ "СУТП "ТД "ЕЛ-ТУР", ПП "ЕЛТЕКС-1" про стягнення заборгованості за кредитним договором №06-2.1/1018. Тобто 02 жовтня 2008 року боржник (ПП "ТУФ "ФЕРІДЕ") та кредитор (ПАТ "Промінвестбанк") без погодження з поручителем (ТОВ "СУТП "ТД "ЕЛ-ТУР"), договором №06-2.1/639 про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1018 змінили зобов'язання боржника в бік збільшення, зокрема збільшили відсотки за користування кредитом починаючи з 01.10.2008 року з 15%річних до 17% річних у гривні та з 11% до 12,3% річних у доларах США, також 02 жовтня 2008року боржник та кредитор без погодження з поручителем, договором №06-2.1/639а про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1019 змінили зобов'язання боржника в бік збільшення, зокрема збільшили відсотки за користування кредитом починаючи з 01.10.2008 року з 15%річних до 17% річних у гривні. Вказує, що про своє порушене право Позивач дізнався лише в листопаді 2011 року, відтак з урахуванням ч.І ст.261 ЦК України строк позовної давності починає свій відлік з листопада 2011 року, а тому він жодним чином не пропущений і підстав задля застосування строків позовної давності в даній справі немає. Пунктом 1 ч.5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до п.5.5. Договору поруки строк дії договору -з моменту підписання до повного погашення зобов'язання за "Кредитним договором", в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього. Таким чином строк дії договору поруки пов'язаний із погашенням заборгованості по основному кредитному договору, тобто в ньому визначений строк виконання зобов'язання -повне погашення заборгованості, - 15.11.2014 року. Отже з урахуванням того, що в договорі поруки встановлено строк виконання зобов'язання та з урахуванням п.1 ч.5 ст.261 ЦК України строк позовної давності в даній справі починає свій перебіг після закінчення строку виконання зобов'язання, тобто з 15.11.2014 року.

Третя особа в письмових поясненнях наданих в листі № 56 від 30.05.2012 р. вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, оскільки відповідач уклавши 02.10.2008 р. договір № 06-2.1/639 про внесення змін до кредитного договору № 06-2.1/1018 про збільшення з 01.10.2008 р. відсотків за користування кредитом з 15% річних до 17 % річних у гривні та з 11 % до 12,3 % річних у доларах США та уклавши 02.10.2008 р. договір № 06-2.1/639а про внесення змін до кредитного договору № 06-2.1/1019 про збільшення з 01.10.2008 р. відсотків за користування кредитом з 15 % річних до 17 % річних у гривні фактично без згоди поручителя (позивача) змінив зобов"язання внаслідок збільшив їх, а відтак і відповідальність поручителя (позивача), що згідно ч.1 ст. 559 ЦК України призводить до припинення договору поруки.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, оглянувши оригінали поданих позивачем договорів, додатків до них, копії яких подано до справи, повно, всебічно, об"єктивно, в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд на підставі ч.1 ст. 261, ст. 553, 554, ч. 1 ст. 559, ст. 553, 554, 598 ЦК України прийшов до висновку про те, що заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, а позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

06 листопада 2007року між ЗАТ «Промінвестбанк»в особі Відділення Промінвестбанку м. Вінниці та ІШ «ТУФ «Феріде»було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1018 (додаток №1). Згідно умов даного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати в гривні - 15 000 000,00 (П'ятнадцять мільйонів) гривень та в доларах США - 1 500 000,00 (Один мільйон п'ятсот) доларів США (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, 13,5% річних у гривні таї 1% річних у доларах США.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 15 листопада 2014 року.

Відповідно до п.3.4 кредитного договору у випадку порушення Позичальником встановлених п.2.2 цього Договору строків погашення кредиту Позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки розмірі 33 (Тридцяти трьох) процентів річних за кредитом, наданим в гривні, 31 (Тридцяти одного) процента річних за кредитом, наданим в доларах США, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.З. цього Договору.

06 листопада 2007року між ЗАТ «Промінвестбанк»в особі Відділення Промінвестбанку м. Вінниці та ПП «ТУФ «Феріде»було укладено кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 06-2.1/1019.

Згідно умов даного договору Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 10 000 000,00 (десять мільйонів) гривень, на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти в розмірі 13,5% річних.

Пунктом 2.2. кредитного договору передбачено, що дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 15 листопада 2014 року.

В забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань по кредитних договорах 06.11.2007року між Банком та ТОВ «СУТП «ТД «ЕЛ-ТУР»було укладеного договір поруки № 06-3.3/1022. Згідно даного договору ТОВ «СУТП «ТД «ЕЛ-ТУР»зобов'язується перед Відповідачем відповідати за погашення заборгованості позичальника по Кредитним договорах на засадах солідарного боржника.

В подальшому, сторонами кредитних договорів та договору поруки, шляхом укладення додаткових письмових договорів, було змінено їх умови, в т.ч. збільшено обсяг та розміри зобов'язань позичальника і строки їх виконання, а саме:

По кредитному договору про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1018 від 06.11.2007 року:

- договором №06-2.1/274 від 25.04.2008 року було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 15 квітня 2008 року, наданим у гривні до 15% річних, наданим у доларах до 12% річних. Договором № 06-3.3./278 від 25.04.2008 р. було погоджено відповідне збільшення відсоткових ставок, а саме: починаючи з 15 квітня 2008 р. - 15 % у гривнях та 12 % у доларах США.

- договором №06-2.1/639 від 02.10.2008 року починаючи з 01.10.2008 року збільшено відсоткову ставку за кредитом, наданим у гривні, з 15 % до 17%, наданим у доларах з 12% до 12,3%. Дане збільшення відсоткової ставки з поручителем не погоджено.

- договором №06-2.1/752 від 10.11.2008 року починаючи з 07.11.2008 року було здійснено наступне збільшення відсоткової ставки: за кредитом, наданим у гривні починаючи з 07.11.2008 року з 17% річних до 18,5%, за кредитом, наданим у доларах з 12,3% до 12,5%. Договором 06-3.3/756 від 10.11.2008 року було погоджено відповідне збільшення відсоткових ставок, а саме: у гривні з 15 квітня 2008 року до 15%, з 01 жовтня 2008 року до 17%, з 07 листопада 2008 року до 18,5%; у доларах: з 15 квітня 2008 року до 12%, з 01 жовтня 2008 року до 12,3%, з 07 листопада 2008 року до 12,5%.

- договором №04-2.1/321 від 30.11.2010 року було внесено зміни до п.2.1, п.2.2. договору виклавши їх в новій редакції, банк та боржник врегулювали заборгованість по кредитах, що виникла у позичальника станом на 30.11.2010 року в сумі 3923090,00 грн. та 182782,21 дол. США, шляхом її перенесення з простроченої в строкову; продовжено строк користування кредитом до 15.11.2019 року. Договором №04-3.3/324 від 30.11.2010 року було погоджено лише строк користування кредитом, а саме з 15.11.2014 року до 15.11.2019 року. Посилання про врегулювання заборгованості між позичальником та банком немає.

По кредитному договору про відкриття ї відновлювальної кредитної лінії №06-2.1/1019 від 06.11.2007 року:

- договором №06-2.1/275 від 25.04.2008 року було збільшено відсоткову ставку за користування кредитом починаючи з 15 квітня 2008 року до 15% річних. Договором № 06-3.3./278 від 25.04.2008 р. було погоджено відповідне збільшення відсоткових ставок, а саме: починаючи з 15 квітня 2008 р. - 15 % у гривнях та 12 % у доларах США.

- договором №06-2.1/639а від 02.10.2008 року починаючи з 01.10.2008 року збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 15% до 17% річних. Дане збільшення відсоткової ставки з поручителем не погоджувалось.

- договором №06-2.1/753 від 10.11.2008 року починаючи з 07.11.2008 року збільшено відсоткову ставку по кредиту з 17% до 18,5% річних. Договором 06-3.3/756 від 10.11.2008 року було погоджено відповідне збільшення відсоткових ставок, а саме: у гривні з 15 квітня 2008 року до 15%, з 01 жовтня 2008 року до 17%, з 07 листопада 2008 року до 18,5%; у доларах: з 15 квітня 2008 року до 12%, з 01 жовтня 2008 року до 12,3%, з 07 листопада 2008 року до 12,5%.

- договором №04-2.1/322 від 30.11.2010 року було внесено зміни до п.2.1, п.2.2. договору, виклавши їх в новій редакції, банк та боржник врегулювали заборгованість по кредитах, що виникла станом на 30.11.2010 року в сумі 1 154 461,84 грн., шляхом її перенесення з простроченої в строкову; продовжено строк користування кредитом до 15.11.2019 року. Договором №04-3.3/324 від 30.11.2010 року було погоджено лише строк користування кредитом, а саме з 15.11.2014 року до 15.11.2019 року. Посилання про врегулювання заборгованості між позичальником та банком немає.

02 жовтня 2008 року боржник та кредитор без погодження з поручителем, договором №06-2.1/639 про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1018 змінили зобов'язання боржника в бік збільшення, зокрема збільшили відсотки за користування кредитом починаючи з 01.10.2008 року з 15% річних до 17% річних у гривні та з 11% до 12,3% річних у доларах США.

02 жовтня 2008 року боржник та кредитор без погодження з поручителем, договором №06-2.1/639а про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1019 змінили зобов'язання боржника в бік збільшення, зокрема збільшили відсотки за користування кредитом починаючи з 01.10.2008 року з 15%річних до 17% річних у гривні.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Виходячи з аналізу змісту зазначеної норми збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає у разі збільшення розміру плати за кредитом, відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; підвищення розміру відсотків, встановлення (збільшення розміру) неустойки, зміна способу і форми майнового обтяження, умов відповідальності тощо.

Порука припиняється в тому випадку, коли поручитель не надав згоди на такі зміни основного зобов'язання.

Дана правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду України від 23.02.2011 року по справі № 6-57272св10 та від 14.07.2010 року по справі №6-19076ск10.

Відповідно до п.5.7 договору поруки збільшення обсягу відповідальності поручителя та перевод на іншого боржника боргу за цим договором відбувається виключно за взаємною згодою сторін цього договору.

Згідно ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Аналізуючи встановлені судом обставини видно, що підписанням договорів №06-2.1/639 про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1018 та №06-2.1/639а про внесення змін до кредитного договору №06-2.1/1019 відповідач та ПП «ТУФ «Феріде»змінили основне зобов'язання, внаслідок чого було збільшено обсяг відповідальності позивача, як поручителя ПП «ТУФ «Феріде». В свою чергу, враховуючи відсутність згоди позивача на таку зміну зобов'язання, суд дійшов висновку про припинення поруки, яка виникла з договору поруки №06-3.3/1022, на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, з моменту збільшення неузгоджених з поручителем зобов'язань, тобто з 02 жовтня 2008року.

Вказані висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 14.07.2010 року, якою скасовано рішення апеляційного суду м.Києва від 16.03.2010 року в частині відмови в позові особі-3 про припинення поруки за договором від 06.03.08 року та залишено в силі рішення Печерського районного суду м.Києва від 22.12.2009 року, яким позов особи-3 було задоволено.

Так, виходячи з аналізу змісту норм ст.ст. 559, 598 ЦК України припинення зобов'язання поруки означає такий стан сторін, при якому в силу передбачених законом обставин суб'єктивне право і кореспондуючий йому обов'язок перестають існувати.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку присутні усі підстави для визнання припиненим договору поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007року на підставі ч.1 ст.559 ЦК України у зв'язку із зміною зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача з моменту такого збільшення, тобто з 02 жовтня 2008 року.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки згідно ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Згідно ст. 33., ч. 2 ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вимогам вказаних норм законодавства, вимог ухвали суду від 10.05.2012 р., відповідач не надав доказів, а відтак не довів, що позивач вже з 02.10.2008 р. знав про укладення між відповідачем і третьою особою договорів № 06-2.1/639 від 02.10.2008 р., № 6-2.1/639а від 02.10.2008 р., якими передбачалося збільшення зобов"язань - відсоткової ставки за користування кредитом. Суд не бере до уваги пояснення відповідача викладені в листі від 25.05.2012 р., які полягають в тому, що на думку відповідача, позивач знав 02.10.2008 р. про укладення вказаних вище договорів від 02.10.2008 р. про збільшення відсоткової ставки, оскільки ці договори підписував виконавчий директор третьої особи (ПП "Торгово - універсальна фірма "Феріде", позичальника за кредитним договором) Р.М. Рзаєв і він же був виконавчим директором позивача (ТОВ СУТП "Торговий дім "ЕЛ-ТУР", поручитель за договором поруки). Суд не бере до уваги ці пояснення відповідача, тому що договори від 02.10.2008 р. про збільшення відсоткової ставки укладалися Р.М. Рзаєвим, як представником юридичної особи ПП "Торгово - універсальна фірма "Феріде" (позичальник за кредитним договором, третя особа в судовому процесі), а не як представником юридичної особи ТОВ СУТП "Торговий дім "ЕЛ-ТУР" - позивача в судовому процесі, поручителя за договором поруки. Згідно п. 5.7 договору поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. збільшення обсягу відповідальності поручителя (позивач в судовому процесі) відбувається виключно за взаємною згодою сторін. Відтак, відповідач зобов"язаний був повідомити позивача, як юридичну особу про намір з 01.10.2008 р. збільшити відсоткові ставки за користування кредитом і про укладення 02.10.2008 р. договорів про збільшення відсоткових ставок в кредитних договорах, отримати від позивача згоду на це і уклавши 02.10.2008 р. договори про збільшення відсоткових ставок за користування кредитом, повідомити позивача про це і як поручителю направити йому, як юридичній особі копію вказаних договорів від 02.10.2008 р. про збільшення відсоткових ставок за користування кредитом. Відповідач такої згоди від позивача не отримав, доказів направлення йому копій договорів від 02.10.2008 р. про збільшення відсоткових ставок за користування кредитом не надав. Позивач заперечує надання такої згоди та те, що з 02.10.2008 р. знав про вказані договори від 02.10.2008 р. Із пояснень представника позивача в листі від 28.05.2012 р. вбачається, що позивач в жовтні 2011 р. взнав про укладення договорів від 02.10.2008 р. про збільшення відсоткових ставок із позовних заяв відповідача № 04-9/16, № 4-9/15 від 17.10.2011 р. поданих в господарський суд Вінницької області про стягнення з ПП "ТУФ "Феріде", ТОВ "СУТП"Торговий дім "ЕЛ-ТУР", ПП "Елтекс-1" в солідарному порядку 9029340 грн. 86 коп. згідно кредитного договору № 06-2.1/1019 від 06.11.2007 р. і 27780892 грн. 77 коп. згідно кредитного договору № 06-2.1/1018 від 06.11.2008 р. забезпечених договором поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. Дійсно в цих позовних заявах ПАТ "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" посилається на договори № 06-2.1/639а і 06-2.1/639 від 02.10.2008 р. і вказує про збільшення процентних ставок за користування кредитом. З огляду на вказане суд приходить до висновку про те, що відповідач не довів належними засобами доказування того, що позивач, як юридична особа вже з 02.10.2008 р. знав про укладення договорів від 02.10.2008 р. про збільшення відсоткової ставки. Із матеріалів справи і зокрема копії позовних заяв відповідача від 17.10.2011 р. № 04-9/16, від 17.10.2011 р. № 04-9/15 вбачається, що позивач із копій позовних заяв отриманих від відповідача взнав про договори від 02.10.2008 р. про збільшення процентних ставок. Тому суд приходить до висновку про те, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

Суд також не бере до уваги заперечення відповідача проти позову, які полягають в тому, що, на думку відповідача, при укладенні 02.08.2008 р. договорів про збільшення відсоткових ставок за користування кредитом, не відбулося збільшення відповідальності поручителя, оскільки в п.2.1 договору поруки зафіксовані певні межі його відповідальності у вигляді відсотків вказаних в цьому пункті договору поруки.

Пункт 2 договору поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. і взяті в ньому зобов"язання не можуть розглядатися окремо від інших пунктів договору поруки, а мають розглядатися разом і в контексті з іншими пунктами названого договору поруки, в тому рахунку і з п. 2.2 цього договору поруки в якому вказано, що у випадку невиконання або прострочення виконання "Позичальником" (третя особа) зобов"язань, що випливають із кредитного договору, "Поручитель" (позивач) відповідає перед "Кредитором" (відповідач) як солідарний боржник в тому ж обсязі, що і "Позичальник" (третя особа).Відтак збільшення відсоткових ставок з 01.10.2008 р. згідно додаткових договорів від 02.10.2008 р. до кредитних угод для третьої особи (Позичальника) збільшувало обсяг відповідальності за зобов"язаннями і для позивача, як поручителя, а згідно ч.1 ст. 559 ЦК України, п.5.7 договору поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. на це мала бути згода позивача, як поручителя. Додаткові договори № 06-2.1/639 від 02.10.2008 р., № 06-2.1/639а від 02.10.2008 р. щодо збільшення процентної ставки за кредитними договорами № 06-2.1/1018, № 06-2.1/1019 від 06.11.2007 р. щодо збільшення процентної ставки за користування кредитом укладалися банком за договором і відповідачем у справі з "Позичальноком" (третя особа), без участі позивача, як поручителя за договором поруки, в той час, як зазначені зміни збільшують обсяг відповідальності поручителя, що враховуючи положення ч.1 ст.559 ЦК України є підставою для припинення договору поруки. Докази про те, що позивач, як майновий поручитель, повідомлявся про зміни 02.10.2008 р. умов договорів кредиту і давав на це згоду, в матеріалах справи відсутні. Тому, договір поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. припиняється з 02.10.2008 р. - з дати укладення додаткових договорів № 06-2.1/639 від 02.10.2008 р., № 06-2.1/639 а від 02.10.2008 р., якими змінено зобов"язання за кредитними договорами без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача проти позову, які полягають в тому, що підписавши 10.11.2008 р. договір № 06-3.3/756 (а.с.30) про внесення змін до договору поруки від 06.11.2007 р., на думку відповідача, позивач, як поручитель, надав згоду на зміну зобов"язань щодо збільшення процентної ставки за кредитними договорами. Заперечуючи проти позову з цих підстав, відповідач вважає, що позивач тим самим 10.11.2008 р. схвалив договори від 02.10.2008 р. про збільшення процентних ставок і при цьому посилається на ст. 241 ЦК України. Посилання відповідача на вказану норму законодавства безпідставне, оскільки вона регулює вчинення правочинів з перевищенням повноважень і передбачає чинність правочину укладеного неповноважним представником, з моменту його укладення, у випадку наступного схвалення правочину особою, яку представляють. Сторони не посилаються на те, що договори від 02.10.2008 р. про збільшення процентних ставок укладалися з перевищенням повноважень представника. Тому ст. 241 ЦК України не може застосовуватися навіть за аналогією закону. Окрім того, позивач не був стороною договорів від 02.10.2008 р. про збільшення процентних ставок, тому взагалі не міг схвалювати чи не схвалювати ці договори. Суд не бере до уваги договір № 06-3.3/756 від 10.11.2008 р. про внесення змін до договору поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 р., оскільки договір від 10.11.2008 р. не є самостійним, окремим договором, а є похідним від договору поруки № 06-3.3/1022 від 06.11.2007 р. Оскільки цей договір поруки з 02.10.2008 р. припинений, то є припиненим і договір № 06-3.3/756 від 10.11.2008 р. про внесення змін до договору поруки як похідний від нього.

З огляду на вказане, позовні вимоги підтверджуються належними доказами, є законними і підлягаючими задоволенню.

В зв"язку із задоволенням позову судові витрати на судовий збір в сумі 1073 грн., на підставі ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 4-3, 4-5, 25, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Замінити відповідача Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001) в особі Філії "Відділення Промінвестбанку м. Вінниці" (вул. Хмельницьке шосе, 23-а, м. Вінниця, 21000) на процесуального правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" м. Київ в особі обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця.

2. В заяві відповідача про застосування строку позовної давності відмовити.

3. Позов задовольнити.

4. Визнати припиненим договір поруки №06-3.3/1022 від 06.11.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - турецьке підприємство "Торговий дім "ЕЛ - ТУР" та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", в особі Філії "Відділення Промінвестбанку м. Вінниці" (правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" м. Київ в особі обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Вінниця) з 02.10.2008 року.

5. Судові витрати на судовий збір в сумі 1073 грн. покласти на відповідача.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк", код ЄДРПОУ 00039002 (провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько - турецьке підприємство "Торговий дім "ЕЛ - ТУР", код ЄДРПОУ 30294971 (вул. Фрунзе, 24, м. Вінниця, 21000) витрат на судовий збір в сумі 1073 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати третій особі Приватному підприємству "Торгово - універсальна фірма "ФЕРІДЕ" рекомендованим листом або вручити повноважному представнику під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 31.05.2012 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 05.06.2012 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - третій особі (вул. Фрунзе, 24, м. Вінниця, 21000)