Справа № 2-1922/12
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
при секретарі Вороні В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Електромонтаж» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановив:
07.06.2011 року позивач звернулася в суд з позовом до ЗАТ «Електромонтаж»про стягнення заборгованості по заробітній платі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що з 2005 року працювала на посаді головного економіста відокремленого підрозділу Київського спеціалізованого управління №423 ЗАТ «Електромонтаж», а наказом №49-К від 22.06.2010 року була звільнена за власним бажанням. На момент її звільнення залишилася невиплаченою нарахована заробітна плата в сумі 32 000,76 грн.. На її вимогу щодо проведення розрахунку при звільненні відповідач не вчиняє відповідних дій.
Просила стягнути з відповідача в примусовому порядку заборгованість по заробітній платі в розмірі 32 000, 076 грн. та компенсацію за затримку виплати заробітної плати за весь період затримки.
До початку судового розгляду справи позивач уточнила свої позовні вимоги у частині стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні. Просила стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, що на момент звільнення складала 32 000, 76 грн., а також середній заробіток за час затримки проведення розрахунку при звільненні, розмір якого розрахувати з її середньомісячного заробітку, що на момент звільнення складав 1 387, 47 грн..
У судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали у повному обсязі. Просили стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату, компенсацію за затримку виплати заробітної плати по час вирішення справи судом.
Представник відповідача у судовому засіданні визнала факт невиплати заробітної плати позивачу, посилаючись на труднощі у здійсненні господарської діяльності підприємством. Просила надати підприємству можливість для виплати позивачу заборгованості по заробітній платі частинами.
Заслухавши думку осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом директора ЗАТ «Електромонтаж»від 30.12.2005 року №149-К ОСОБА_1 була зарахована на посаду головного економіста відокремленого підрозділу Київського спеціалізованого управління №423, а 22.06.2010 року звільнена за власним бажанням відповідно до наказу №49-К від 22.06.2010 року, що підтверджується даними трудової книжки серії БТІ №2610165 (а.с.3-6).
За даними довідки ЗАТ «Електромонтаж»№61 від 12.05.2011 року, заборгованість ЗАТ «Електромонтаж»по заробітній плат перед зав»яловою Л.Т,станом на 12.05.2011 року становить 32 000, 76 грн. (а.с.7),
За правилами ч. 1 ст. 115 КЗпП України, заробітна плати виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми можуть бути виплачені не пізніше наступного дня після пред»явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із ЗАТ «Електронмаш»та заборгованість останнього по заробітній платі, що належить до виплати позивачу станом і на час судового розгляду справи.
Наразі, невиплата ЗАТ «Електромонтаж» заробітної плати ОСОБА_1. за відпрацьований місяць, а також не проведення розрахунку при її звільненні є грубим порушенням законодавства про працю з боку ЗАТ «Електромонтаж»відносно позивача, а невиплачена заробітна плата підлягає стягненню у примусовому порядку з виплатою середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку за правилами ст. 117 КЗпП України.
Отже, стягненню з ЗАТ «Електронмаш»на користь ОСОБА_1. підлягає невиплачена заробітна плата на момент її звільнення у сумі 32 000, 76 грн..
Крім того, судом встановлено, що відповідачем не проведено розрахунку при звільненні ОСОБА_1., чим порушено вимоги ч.1 ст. 116 КЗпП України.
За правилами ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 115 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Час затримки виплати ОСОБА_1. розрахунку при звільненні з 23.06.2010 року по 17.052012 року складає повних 22 місяці та 5 робочих днів за червень 2010 року, 10 робочих днів за травень 2012 року. За повних 22 місяці до стягнення підлягає (1 387, 57 х 22 = 30 524,34) 30 524, 34 грн.. За 5 робочих днів червня до стягнення підлягає (1 387,57 : 21(робочий день у червні) = 66,07 грн. х 5 (робочих днів) =330,35 грн.) 330, 35 грн. За 10 робочих днів у травні 2012 року до стягнення підлягає (1 387, 57 : 20 (робочих днів у травні) = 69,37 х 10 (робочих днів) = 693, 70 грн.. Всього середній заробіток за час затримки проведення розрахунку при звільненні складає (30 524, 34 + 330,35 + 693,70 = 31 548,39) 31 548, 39 грн..
Таким чином, за правилами ч. 1 ст. 117 КЗпП України за час затримки проведення розрахунку при звільненні, стягненню з ЗАТ «Електромонтаж»на користь ОСОБА_1. підлягає стягненню середній заробіток у розмірі 31 548, 39 грн..
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи на користь держави має сплатити відповідач.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115,116,117 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60,88,208,213-215,218 ЦПК, суд -
вирішив:
позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Електромонтаж» про стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електромонтаж» (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 10-б, код ЄДРПОУ 01417446, ІПН 014174426502, р/р 26008010706501 в ПАТ «Альфа-банк»м. Київ, МФО 300346) невиплачену заробітну плату при звільненні у розмірі 32 000, 76 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 31 548, 39 грн., а всього до стягнення підлягає 63 549 (шістдесят три тисячі п»ятсот сорок дев»ять) грн. 15 коп..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електромонтаж»(01033, м. Київ, вул. Паньківська, 10-б, код ЄДРПОУ 01417446, ІПН 014174426502, р/р 26008010706501 в ПАТ «Альфа-банк»м. Київ, МФО 300346) на користь держави судовий збір у розмірі 635 (шістсот тридцять п»ять) грн. 49 коп..
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електромонтаж»(01033, м. Київ, вул. Паньківська, 10-б, код ЄДРПОУ 01417446, ІПН 014174426502, р/р 26008010706501 в ПАТ «Альфа-банк»м. Київ, МФО 300346) на користь держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп..
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії, через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Судове рішення № 24458874, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 17.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1922/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: