Вирок № 24458743, 26.03.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.03.2012 Справа №1-47/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого Ломакіна В.Є.

за участю секретарів Свірської І.Б., Присяжнюка В.В.,

Мельник М.І.

прокурорів Ороновського С.І., Гульовської О.Г.

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, громадянки України, з вищою освітою, неодруженої, пенсіонера, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, проживаючої в АДРЕСА_3, раніше не судимої,

за ч.1 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року), ч.3 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року), ч.4 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_4, яка ніколи не працювала в ТОВ «Бусел-Прикарпаття», 17 листопада 2006 року отримала від невстановленої досудовим слідством особи довідку про місце роботи №108а від 13 листопада 2006 року та довідку про доходи із ТОВ «Бусел-Прикарпаття», що знаходиться в м. Івано-Франківську, з метою їх подальшого подання в Тернопільську філію ВАТ КБ «Хрещатик»для оформлення кредиту. Того ж дня, підсудна ОСОБА_4, перебуваючи по вул. І. Франка, 23 в м. Тернополі, подала завідомо підроблені документи -довідку про місце роботи № 108 а від 13 листопада 2006 року та довідку про доходи із ТОВ «Бусел-Прикарпаття», дані яких не відповідають дійсності, у Тернопільську філію ВАТ КБ «Хрещатик». На підставі поданих завідомо підроблених документів, які надають права, між Тернопільською Філією (далі ТФ) ВАТ КБ «Хрещатик»та ОСОБА_4, 17 листопада 2006 року було укладено кредитний договір № 14-215-СП та видано підсудній грошові кошти в сумі 99 000 доларів США.

Також, у січні 2008 року підсудна ОСОБА_4, знаходячись в АДРЕСА_4, використовуючи персональний комп'ютер та принтер, підробила довідки про доходи №11 від 15 січня 2008 року та № 137 від 10 грудня 2008 року видані ТОВ «Бусел Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_5, які не відповідали дійсності, оскільки ОСОБА_5 на даному підприємстві не працювала, внісши в довідки рукописний текст, та виконавши підписи за бухгалтера і директора товариства, а також виготовила трудовий договір від 22 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та фірмою «Metropolitan Emploment»в особі директора ОСОБА_6, які не відповідають дійсності, з метою їх подальшого використання.

Крім цього, в грудні 2008 року під час здійснення перевірки ТФ ВАТ КБ «Хрещатик»фінансового стану позичальника ОСОБА_5, підсудна ОСОБА_4 використала шляхом подання в ТВ ВАТ КБ «Хрещатик», що по вул.І.Франка, 23 в м. Тернополі, особисто підроблені нею довідки про доходи № 11 від 15 січня 2008 року та № 137 від 10 грудня 2008 року видані на ім'я ОСОБА_5 ТОВ «Бусел-Прикарпаття», а також трудовий договір від 28 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та фірмою «Metropolitan Emploment»в особі директора ОСОБА_6, які не відповідають дійсності.

Також, в лютому 2009 року ОСОБА_4 подала інформацію в агенцію нерухомості «Коло»про продаж квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка була оформлена на ОСОБА_5, а фактично належала їй.

21 лютого 2009 року в агенції нерухомості «Коло», що по вул. Руська, 14 в м. Тернополі, підсудна ОСОБА_4 та ОСОБА_7, яка мала намір придбати житло, домовились про купівлю-продаж квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1. Під час домовленості про умови купівлі-продажу квартири підсудна ОСОБА_4, ввійшовши в довіру ОСОБА_7, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов'язання по продажу квартири, повідомила ОСОБА_7 про те, що на квартиру оформлений кредит, який необхідно сплатити для її переоформлення.

Цього ж дня, підсудна ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 гроші в сумі 35 000 доларів США, що згідно офіційного курсу встановленого НБУ становить 269 500 грн., для погашення суми заборгованості по кредиту в ТФ ВАТ КБ «Хрещатик». Після цього, діючи відповідно до попередньої усної домовленості із ОСОБА_4, потерпіла ОСОБА_7 повністю довіряючи останній, не маючи сумніву щодо намірів підсудної продати квартиру, з метою швидшого погашення кредиту та переоформлення квартири на себе за домовленістю із ОСОБА_4, 14 квітня 2009 року особисто в ТФ ВАТ КБ «Хрещатик»для погашення кредиту оформленого на квартиру, що за адресою АДРЕСА_1, перерахувала грошову суму 100 330 грн.

19 травня 2009 року підсудна ОСОБА_4, не маючи на меті виконувати взяті на себе зобов'язання, недобросовісно використовуючи довірливі відносини, засновані на знайомстві з ОСОБА_7, під приводом продовження внесення грошових коштів для погашення кредиту в ТФ ВАТ КБ «Хрещатик», отримала від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 23 000 дол. США, що згідно офіційного курсу встановленого НБУ становить 175 292,20 грн. Взяті на себе зобов'язання по питанню погашення кредиту за рахунок коштів ОСОБА_7 та переоформлення на неї квартири, що по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 не виконала, а гроші використала на власні потреби. Внаслідок цього, шляхом зловживання довірою ОСОБА_7, підсудна ОСОБА_4 заволоділа грошовими коштами потерпілої на загальну суму 545 122 грн. 20 коп., спричинивши їй шкоду на зазначену суму.

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів визнала повністю та показала, що 17 листопада 2006 року в приміщенні ТФ ВАТ КБ «Хрещатик»подала працівникам банку завідомо підроблені довідки, а саме: довідку про місце роботи за №108а від 13 листопада 2006 року та довідку про доходи видані від імені TOB «Бусел - Прикарпаття», які не відповідають дійсності, оскільки на даному підприємстві вона ніколи не працювала. Відповідно, 17 листопада 2006 року між нею та ТФ КБ «Хрещатик»було укладено кредитний договір та видано їй кредит на суму 99 тисяч доларів США. В цьому ж місяці у неї виникла необхідність у грошах, і вона попросила свою племінницю ОСОБА_5 оформити на себе кредит. Тоді ОСОБА_5 із місця роботи взяла довідку про доходи, яку разом з нею подала в банк «Хрещатик»для оформлення кредиту. Кредит був оформлений на суму 71 тисячу доларів США. Даний кредит ОСОБА_5 був виданий, і вона запевнила останню, що буде його погашати особисто. В заставу банка була передана квартира, що в АДРЕСА_1, на придбання якої і брався кредит. Також на її прохання 29 травня 2007 року ОСОБА_5 оформила кредитний договір на суму 86 тисяч доларів США, і для його оформлення ОСОБА_5 із навчального закладу -університету ім. В. Гнатюка, де вона працювала взяла довідку про доходи, яку разом з нею подала в банк «Хрещатик». Вона запевнила ОСОБА_5, що даний кредит буде сплачувати особисто.

У 2008 році до неї зателефонував працівник банку і сказав, що проводиться перевірка фінансового стану кредитів ОСОБА_5, і необхідно в банк надати ще якісь довідки про додаткові доходи. Коли вона підійшла до банківського працівника, то останній сказав, що в банк необхідно подати ще додаткові довідки про доходи. Тоді вона нічого не повідомляючи ОСОБА_5 про подачу довідок в банк про додаткові доходи, перебуваючи в м. Києві по вул.І.Франка, за допомогою персонального комп'ютера виготовила завідомо неправдиві довідки про доходи на ім'я ОСОБА_5, нібито видані від TOB «Бусел-Прикарпаття», так як насправді вона там не працювала. На вказаних довідках вона особисто поставила свої підписи, підробивши їх. Крім цього, нею був підготовлений трудовий договір від 22 жовтня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_5 працювала на одній із Американських фірм. Даний договір нею було знайдено в мережі інтернет і одного разу, коли вона із ОСОБА_5 їхали в Південну Африку, то передала вказаний договір для підпису, повідомивши ОСОБА_5, що це потрібно було для виїзду, і остання, не читаючи данного договору підписала його. За таких обставин підпис на трудовому договорі дійсно належить ОСОБА_5, хоча остання підписала його не читаючи. Даний договор вона згодом особисто використала, подавши його в банк «Хрещатик».

За фактом шахрайства підсудна ОСОБА_4 повідомила, що вирішила продати квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 що була в заставі банку «Хрещатик»та оформлена на ОСОБА_5 21 лютого 2009 року в приміщенні нотаріальної контори в присутності неї, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та матері потерпілої працівник агенції нерухомості «Коло»- ОСОБА_19, працівник іншої агенції нерухомості обговорювали умови продажу квартири, що знаходиться по АДРЕСА_1. ОСОБА_5 ніякої розмови не вела, а лише стояла в стороні. Тоді вона домовилась із ОСОБА_7 про те, що остання спочатку дасть їй гроші як завдаток в сумі 35 тисяч доларів США, а пізніше іншу суму. Після цього працівник агенції «Коло»ОСОБА_19 оформила договір про наміри, в якому вказувалась що ОСОБА_7 як покупець квартири передає гроші в сумі 35 тисяч доларів в якості завдатку власниці квартири ОСОБА_5 і лише після виконання умов вказаних у договорі про наміри, всі повинні були підписати його. Далі ОСОБА_7 передала їй гроші в сумі 35 тисяч доларів. Згідно умов казаного договору, суму 35 тисяч доларів США ОСОБА_7 передала ОСОБА_5, хоча насправді гроші отримала особисто вона. Після цього, дані гроші, які вона отримала від ОСОБА_7 повинна була б передати в банк для погашення кредиту на квартиру, однак цього не зробила, так як частково, за рахунок грошей потерпілої повіддавала існуючі у неї борги, оскільки підрахувала, що іншої суми, яку повинні в подальшому передати покупці вистачить для того, щоб погасити у банку кредит повністю та переоформити квартиру на ОСОБА_7 Наступного тижня в понеділок вона повинна була б побачитись із ОСОБА_7, ОСОБА_8 біля банку «Хрещатик» для того, щоб отримати решта суму грошей за продаж квартири, однак дану зустріч перенесли на вівторок. У цей день, вівторок, вони зустрілись в будинку за місцем проживання ОСОБА_5, де між ними без участі ОСОБА_5 відбулась розмова, в ході якої ОСОБА_8 просив її, щоб вона дала їм час до липня місяця 2009 року для того, щоб повністю розрахуватись за квартиру. На їх пропозицію вона погодилась. Потім вони домовились про повну оплату за квартиру, тобто решту 38 тисяч доларів США, до квітня місяця 2009 року. Коли вони пішли з квартири, то ОСОБА_5 запитала її чи погашений кредит, на що вона відповіла, що так, тим самим обманувши її, повідомивши про закритий кредит, хоча насправді такого не було. В квітні місяці 2009 року вона зустрілась із ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8, і вони поїхали в банк «Хрещатик», де ОСОБА_7 поміняла гроші в сумі 10 тисяч євро і ту суму грошей внесли для погашення кредиту. Також ОСОБА_8 та ОСОБА_7 декілька разів вносили гроші в банк на погашення кредиту на загальну суму 23 тисячі доларів США. Гроші в сумі 12 тисяч доларів, а також 35 тисяч доларів США, які вона отримала на погашення кредиту в банк не звертала. Спочатку у неї було на меті сплачувати кредит, з отриманих 35 тисяч доларів США та оформити квартиру на ОСОБА_7 23 лютого 2009 року, так як вони попередньо про це домовлялись в агенції «Коло». Проте, 23 лютого 2009 року вона не з'явилась в банк, а зустрілась з ОСОБА_7 24 лютого 2009 року, попросивши відтермінування внесення коштів. Після того, коли вона отримувала гроші від ОСОБА_7, то у неї вже не було на меті сплатити їх на погашення кредиту, тому брала гроші, усвідомлюючи, що їх не використає за призначенням, а так як покупці їй довіряли, то вона, зловживаючи їх довірою, отримані гроші від них не внесла в банк, а витратила на власний розсуд.

Підсудна ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаюється, просить суд, не призначати їй покарання у виді реального позбавлення волі, враховуючи її незадовільний стан здоров'я. Крім цього, підсудна ОСОБА_4 стверджує, що перебуваючи на волі, найближчим часом, зможе повністю відшкодувати завдану шкоду потерпілій.

Окрім повного визнання вини ОСОБА_4, її винність у вчиненні інкримінованих злочинів, доводиться сукупністю досліджених та проаналізованих у судовому засіданні доказів.

Показаннями допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_7, яка показала, що вона звернулась до ОСОБА_8 з проханням допомогли купити квартиру в м. Тернополі, на що він погодився. Тоді вони разом з преси довідались про агенцію нерухомості „Коло", яка продавала квартиру АДРЕСА_1. 20 лютого 2009 року вона зателефонувала в агенцію нерухомості „Коло" та домовились про зустріч біля будинку АДРЕСА_1, де їх чекали представники агенцій нерухомості „Коло", „Версаль" - ОСОБА_19 та ОСОБА_20. Після цього вони з представниками агенцій пішли оглядати квартиру № НОМЕР_1 вказаного будинку, яка їй сподобалась і вона вирішила її купити. 21 лютого 2009 року вона з ОСОБА_8, ОСОБА_9, згідно попередньої домовленості з представниками агенції нерухомості „Коло", приїхали до будинку АДРЕСА_1, де їх чекала ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_4 з своїм братом.Оглянувши квартиру, вони домовились цього ж дня зустрітись в агенції нерухомості „Коло", що по вул. Руська, 14 м. Тернополя. Через 2-3 години вона разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 зустрілись в агенції нерухомості з ОСОБА_4, ОСОБА_5 При зустрічі в приміщенні агенції також були присутні працівники агенцій нерухомості ОСОБА_19 та ОСОБА_20. Вона разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обумовили вартість квартири АДРЕСА_1 в сумі 70000 доларів США. Також працівники агенції, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомили їй, що дана квартира знаходиться в заставі, оскільки існує непогашений кредит взятий в банку „Хрещатик" і для її купівлі необхідно повністю сплатити кредит. На дані умови вона погодилась, домовившись, що буде передавати гроші, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 будуть сплачувати кредит. Після цього в її присутності та в присутності ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 між нею та ОСОБА_5, якій належить квартира АДРЕСА_1 було укладено угоду про наміри, згідно якої продавець ОСОБА_5 зобов'язувалась в подальшому укласти договір купівлі-продажу своєї квартири АДРЕСА_1 з нею, а вона зобов'язувалась виплатити завдаток за купівлю квартири в сумі 35000 доларів США, що еквівалентно 297500 гривень. Дану угоду посвідчили підписами ОСОБА_5, вона та ОСОБА_19 з агенції нерухомості. Одразу після цього в приміщенні агенції нерухомості „Коло" вона в присутності ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_19, ОСОБА_20 передала гроші в сумі 35000 доларів США ОСОБА_5, яка їх перерахувала. Після отримання грошей, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вийшли з приміщення агенції нерухомості. Чи передавала гроші ОСОБА_5 ОСОБА_4 їй невідомо. Крім того, цього ж дня, в приміщенні агенції вона домовилась з ОСОБА_5, що протягом місяця часу передасть їй решта суму грошей та отримає договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, документи на неї і саму квартиру. Тоді ж була досягнута домовленість, що сума купівлі квартири становить 70000 доларів США. Потім вона домовилась з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зустріч 23 лютого 2009 о 10 годині біля банку „Хрещатик", проте 23 лютого 2009 року ОСОБА_4 не відповідала на телефонні дзвінки і в подальшому повідомила, що її в Тернополі немає, ОСОБА_5 також занята, а гроші вони в ближчий час сплатять у банк. Через 20-30 днів, коли вона приїхала з Німеччини на Україну, то зв'язалась з ОСОБА_4, оскільки остання повідомила, що представляє інтереси ОСОБА_5, та вони домовились зустрітись в квартирі АДРЕСА_2. При зустрічі були присутні ОСОБА_4, ОСОБА_8 та вона. ОСОБА_4 повідомила їм, що представляє інтереси ОСОБА_5, проте будь-якого документу не показала. Потім ОСОБА_4 повідомила, що 35000 доларів, які вона передала ОСОБА_5 вже сплатила в банк і готова в подальшому погасити кредит та передати їй квартиру. При цьому вони домовились, що цього ж дня звернуться в банк для погашення кредиту. Далі вона в присутності ОСОБА_8 передала ОСОБА_4 гроші в сумі 23000 доларів США та роз'яснила останній, що це гроші за квартиру АДРЕСА_1, яку вона купує в ОСОБА_5 Після цього вони мали намір йти в банк, проте до ОСОБА_4 хтось зателефонував на мобільний та вона повідомила, що має їхати, а вони зустрінуться через 1-2 години. Після цього ОСОБА_4 не відповідала на дзвінки в результаті чого їм зустрітись не вдалось. Наступного дня вона пішла в банк „Хрещатик", де довідалась, що кредит ще не погашено. 13 квітня 2009 року вона зв'язалась з ОСОБА_4 та разом з нею і ОСОБА_8 прийшли в банк „Хрещатик", де вона перерахувала гроші в сумі 10000 евро на рахунок банка „Хрещатик" для погашення заборгованості по кредиту. Коли вона повністю проплатила гроші за купівлю квартири АДРЕСА_1 в сумі 70000 доларів США, ОСОБА_4 декілька раз запевняла її, що за день два укладе з нею договір купівлі-продажу квартири та передасть документи на неї, проте протягом близько 2 місяців ніяких дій з її сторони не було.

13 квітня 2009 року після сплати грошей на рахунок вона повідомила ОСОБА_4, що повністю передала гроші за квартиру, а натомість ніяких документів не отримала, на що остання повідомила, що на даний час квартира ще в заставі банку та за 2-3 тижні вона повністю погасить кредит. Однак, жодних проплат в банк на погашення кредиту не було, ОСОБА_4 почала уникати зустрічі та розмов з нею, не брала слухавку телефону.

Потерпіла ОСОБА_7 просить суд, суворо покарати підсудну ОСОБА_4, призначивши їй покарання лише у виді позбавлення волі.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, з яких слідує, що в лютому 2009 року ОСОБА_7 попросила його бути присутнім при купівлі нею квартири. В агенції «Коло»він з потерпілою ОСОБА_7 та її матір'ю ОСОБА_9 зустрічалися з ОСОБА_4 В подальшому між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 була підписана угода про наміри. Після чого ОСОБА_7 передала ОСОБА_5 в рахунок оплати квартири частину грошей в сумі 35 000 доларів США. Також вони домовилися, що через декілька днів зустрінуться в банку «Хрещатик»і ОСОБА_7 внесе іншу частину грошей в банк в рахунок погашення кредиту, який був оформлений на квартиру по АДРЕСА_1. Крім того, в квітні 2009 року ОСОБА_7 привезла додому до ОСОБА_5 та передала ОСОБА_4 ще 23 000 доларів США в рахунок повного розрахунку за квартиру. Гроші були передані без документального оформлення. Ці кошти ОСОБА_4 повинна була внести в банк для погашення кредиту оформленого на квартиру. Також потерпіла ОСОБА_7 особисто внесла в банк «Хрещатик»в рахунок погашення кредиту кошти в сумі 10 000 євро, які вона попередньо перевела в гривні.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_9, з яких слідує, що її дочка ОСОБА_7 мала намір придбати квартиру, оскільки хотіла повернутися з Німеччини на постійне проживання в Україну. В агенції «Коло»вони знайшли один варіант, який сподобався ОСОБА_7, а саме, квартиру, що знаходилася по АДРЕСА_1. Після огляду квартири, в приміщенні агенції «Коло»ОСОБА_7 передала племінниці ОСОБА_4 -ОСОБА_5, яка була власницею квартири, частину грошей для оплати її вартості. Після чого ОСОБА_7 виїжджала в Німеччину, а після повернення ще передавала ОСОБА_4 гроші за квартиру. Про купівлю квартири ОСОБА_7 домовлялася з ОСОБА_4, однак після сплати її вартості, квартиру на ОСОБА_7 ОСОБА_4 не переоформила.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_10, з яких слідує, що він є власником агенції нерухомості «Версаль»і разом з працівником агенції нерухомості «Коло»в лютому 2009 року показували ОСОБА_7 квартиру по АДРЕСА_1 для можливого придбання. Попередньо ОСОБА_7 погодилася її придбати. Було з'ясовано, що власником квартири є ОСОБА_5, але її інтереси по продажу буде представляти ОСОБА_4 В приміщені агенції нерухомості «Коло»в присутності ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та працівника агенції ОСОБА_11 було обговорено вартість квартири в межах 65000-70000 доларів США. Переговори щодо вартості велися між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було підписано договір про наміри і було погоджено, що перша частина грошей в сумі 35 000 доларів США, які в якості завдатку ОСОБА_7 передала ОСОБА_5, призначається для погашення кредиту, оскільки квартира знаходилася під заставою в банку «Хрещатик». Чи були внесені вказані кошти в банк, і як відбувалися події надалі йому не відомо.

Показаннями допитаного в судовому засідання свідка ОСОБА_11, з яких слідує, що вона є працівником агенції нерухомості «Коло», в яку звернулася ОСОБА_4 з приводу продажу квартири по АДРЕСА_1, власником якої була ОСОБА_5, остання також висловила своє бажання продати дану квартиру. Квартира продавалася досить довго, серед потенційних покупців була ОСОБА_7 В лютому 2009 року в приміщенні агенції «Коло»в її присутності та присутності ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 домовилися з ОСОБА_7 про продаж квартири та її вартість. В цей же день між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 було підписано, підготовлений нею договір про наміри. ОСОБА_7 передала ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості завдатку 35 000 доларів США, які згідно їхньої домовленості повинні були бути внесені в банк «Хрещатик» в рахунок погашення кредиту, оформленого на ОСОБА_5, оскільки квартира перебувала в заставі банку «Хрещатик». Решта грошей ОСОБА_7 повинна була сплатити при оформленні договору купівлі-продажу. Що було надалі їй не відомо. На даний час квартира не продана.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, з яких слідує, що в 2006 році він працював на посаді економіста відділу активно-пасивних операцій ТФ ВАТ КБ «Хрещатик». В листопаді 2006 року в їх банк звернулася підсудна ОСОБА_4 за отриманням споживчого кредиту на суму 99 000 доларів США під заставу майнових прав. ОСОБА_4 подала необхідні для оформлення кредиту документи: паспорт, дві довідки про доходи видані ТОВ «Бусел-Прикарпаття», які не викликали сумнівів в їх достовірності. Кредитний комітет розглянув звернення ОСОБА_4 та прийняв рішення про надання їй споживчого кредиту в сумі 99 000 доларів США. В подальшому у касі банку дані кошти отримала особисто ОСОБА_4

Також в листопаді 2006 року в банк звернулася ОСОБА_5, яка прийшла разом з ОСОБА_4, з метою отримання кредиту в сумі 71 000 доларів США під заставу квартири, що по АДРЕСА_1. Для отримання кредиту ОСОБА_5 пред'явила довідки про доходи з університету ім. Гнатюка, сумніву в їх достовірності у нього не виникало. Наступний кредит в сумі 83 000 доларів США ОСОБА_5, яка також приходила в банк з ОСОБА_4, отримала в 2007 році.

В 2008 році при перевірці банком фінансового стану позичальника ОСОБА_5 у неї було витребувано довідки про доходи. Вона представила довідки про доходи з університету ім. Гнатюка та ТОВ «Бусел-Прикарпаття». Зустрічних перевірок банком не проводилося. На даний час отримані кредити в банку - не повернені.

Крім цього, свідок ОСОБА_12 повністю підтвердив свої показання, які він давав на досудовому слідстві, з яких слідує, що у 2006 році він працював на посаді економіста відділу активно-пасивних операцій ТФ ВАТ КБ «Хрещатик». У листопаді 2006 року в банк звернулася ОСОБА_4, яка хотіла оформити на себе кредитний договір. Після цього він їй сказав, які документи потрібно, а саме довідки про доходи, документи, які засвідчують особу та документи, які засвідчують про заставне майно. Він з ОСОБА_4 погодили суму кредиту 99 000 доларів США. 15 листопада 2006 року в банк знову прийшла ОСОБА_4 написала заяву про отримання кредиту і подала всі документи, в тому числі дві довідки з місця роботи, довідку № 108а від 13 листопада 2006 року та довідку про доходи за відповідний період від імені ТОВ «Бусел-Прикарпаття». Після перевірки даних документів ознак підробки ним виявлено не було. Кредитним комітетом банку було надано згоду на надання ОСОБА_4 кредиту в сумі 99 000 дол. США.

16 листопада 2006 року в банк звернулася ОСОБА_5 для отримання кредиту та подала всі необхідні документи, зокрема довідку про доходи з університету ім. Гнатюка. Кредитним комітетом було прийнято рішення про надання ОСОБА_5 кредиту на суму 71 000 доларів США. Аналогічно в травні 2007 року на ОСОБА_5 був оформлений ще один кредит на суму 83 000 доларів США і вона для цього подала всі необхідні документи.

У січні 2008 року під час перевірки фінансового стану позичальника ОСОБА_5, остання подала в банк на два кредити довідку про доходи № 137 від 10 грудня 2008 року, видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття», довідку про доходи № 11 від 15 січня 2008 року, видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття»та трудовий договір від 22 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та фірмою «Metropolitan Emploment»в особі директора ОСОБА_6, оглядом яких ознак підробки не виявлено.

При оформленні кредитів на ОСОБА_5 та подачі довідок про доходи із ОСОБА_5 завжди була присутня ОСОБА_4 (т.2_а.с.26-27).

Показаннями допитаного в суді свідка ОСОБА_13, з яких слідує, що він працює в ТФ ВАТ КБ «Хрещатик»з 2005 року, а в кредитному відділі банку з серпня 2007 року. Видачею кредитів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 він не займався, оскільки не працював в кредитному відділі, однак пам'ятає випадок, коли заходив до начальника відділу кредитування фізичних осіб ОСОБА_12, в його кабінеті була присутня ОСОБА_5, а на столі лежали довідки про доходи, видані ТОВ «Бусел-Прикарпаття». Перевірку достовірності цих довідок він не проводив.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14, з яких слідує, що з червня 2002 року вона працює в ТФ ВАТ КБ «Хрещатик»і знайома з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з часу звернення їх за отриманням кредиту. Оформленням кредиту ОСОБА_4 займався ОСОБА_12 Для отримання кредиту ОСОБА_4 представила довідки про доходи з ТОВ «Бусел-Прикарпаття», достовірність яких не перевірялася, вони не викликали сумнівів, були з відбитком круглої печатки ТОВ «Бусел-Прикарпаття». Кредит ОСОБА_4 надавався у 2006 році.

Крім цього, свідок ОСОБА_14 повністю підтвердила свої показання, які вона давала на досудовому слідстві, які є аналогічними показанням даним у судовому засіданні. (т.2_а.с.33).

Оголошеними у судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16, з яких слідує, що він перебуває на посаді директора ТОВ «Бусел-Прикарпаття». За період заснування товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніколи в ньому не працювали, жодних довідок про роботу та доходи на їх ім'я він ніколи не видавав. (т.2_а.с.31).

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, з яких слідує, що в листопаді 2006 року вона на прохання своєї тітки ОСОБА_4 оформила в банку «Хрещатик»кредит на суму 71 000 доларів США для придбання квартири. Для отримання кредиту вона подала в банк довідку з місця роботи та довідку про доходи. Все відбувалося в присутності ОСОБА_4 За отримані кошти вона придбала квартиру по АДРЕСА_1, пошуком якої займалася ОСОБА_4, і в якій вона була лише один раз, оскільки ця квартира була їй не потрібна. Через деякий час ОСОБА_4 повідомила її про намір продати придбану квартиру. Приблизно в лютому 2009 року вона разом з ОСОБА_4 ходила в агенцію нерухомості, щоб оформити продаж квартири по АДРЕСА_1, яка юридично була оформлена на неї. Жодних переговорів з приводу покупця та ціни квартири вона не вела. В агенції нерухомості переговори вели ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в окремій кімнаті. Вона лише підписувала з ОСОБА_7 угоду про наміри, згідно якої ОСОБА_7 нібито передала їй гроші в сумі 35 000 доларів США, хоча насправді цих грошей вона не брала. В подальшому питанням продажу квартири займалася ОСОБА_4 на підставі даного їй доручення. ОСОБА_4 стверджувала, що кредит, який вона брала на придбання квартири по АДРЕСА_1, сплачений.

Також у травні 2007 року на прохання ОСОБА_4, вона в її інтересах оформила ще один кредитний договір в банку «Хрещатик»під заставу своєї квартири по АДРЕСА_2 Отриманні кредитні кошти ОСОБА_4 використала на власні потреби. Для отримання кредиту вона подала в банк «Хрещатик»довідку з місця роботи, довідку про доходи та паспорт. В ТОВ «Бусел-Прикарпаття»та корпорації «Metropolitan Emploment»вона ніколи не працювала і не отримувала заробітну плату. Оформленням та сплатою кредиту займалася ОСОБА_4 Про подання в банк «Хрещатик»довідок про доходи, вданих ТОВ «Бусел-Прикарпаття»їй стало відомо від слідчого, хто їх виготовляв і подавав у банк їй не відомо.

Аналогічні покази свідок ОСОБА_5 дала на досудовому слідстві (т.2_а.с.28-30).

Показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_17, з яких слідує, що в ТОВ «Бусел-Прикарпаття»вона працює з червня 2005 року. Підсудна ОСОБА_4 ніколи в ТОВ «Бусел-Прикарпаття»не працювала. Нею особисто ніколи не підписувалися довідки про розмір заробітної плати на ім'я ОСОБА_4 або ОСОБА_5

Крім цього свідок ОСОБА_17 повністю підтвердила покази, дані нею на досудовому слідстві, які є аналогічними (т.2_а.с.32).

Письмовою заявою ОСОБА_7 від 09 червня 2009 року, в якій вона просить притягнути до відповідальності ОСОБА_4, яка шахрайським способом, зловживаючи її довірою заволоділа грошима в сумі 70 000 доларів США (т.1_а.с.25).

Попереднім договором від 19 травня 2009 року, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, з якого слідує, що сторони зобов'язуються у майбутньому в термін до 05 червня 2009 року укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, а також те, що 13 лютого 2009 року та 21 лютого 2009 року ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 гроші на загальну суму 70 000 дол. США (т.1_а.с.46-47).

Копією розписки від 13 квітня 2009 року, із якої слідує, що ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 70 000 дол. США (т.1_а.с.52).

Випискою з особового рахунку № НОМЕР_2 по кредиту № 14-225-КД від 28 листопада 2006 року, з якої слідує, що 24 березня 2009 року в банк на рахунок внесено гроші в сумі 2350 доларів США та 14 квітня 2009 року на рахунок в банк внесено гроші в сумі 100 330 грн., з якого вбачається, що останню грошову суму на погашення кредиту внесла саме ОСОБА_7 (т.2_а.с.161-162).

Висновком почеркознавчої експертизи № 1-891/09 від 13 жовтня 2009 року, відповідно до якого підписи у довідці про доходи № 137 від 10 грудня 2008 року, виданій ТОВ «Бусел-Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_5 від імені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ймовірно виконано ОСОБА_4 Підписи у довідці про доходи № 11, виданій 15 січня 2008 року ТОВ «Бусел-Прикарпаття»від імені ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на ім'я ОСОБА_5, ймовірно виконано ОСОБА_4 Рукописний та цифровий текст в довідці про доходи № 137 від 10 грудня 2008 року виконано ОСОБА_4, рукописний та цифровий текст в довідці про доходи № 11 від 15 січня 2008 року виконано ОСОБА_4 (т.2_а.с.105-116).

Висновком техніко-криміналістичної експертизи № 1-892/09 від 15 жовтня 2009 року, з якого слідує, що зображення круглої печатки ТОВ «Бусел-Прикарпаття», які містяться на довідці про доходи за період з 01 січня 2006 року по 01 листопада 2006 року нанесені струменево-капельним способом друку за допомогою кольорової копіювально-множильної техніки, тобто зображення не є відбитками печатки, а тому нанесені не печаткою ТОВ «Бусел-Прикарпаття». Відбитки круглої печатки ТОВ «Бусел-Прикарпаття», які поставленні в довідці про доходи № 137 від 10 грудня 2008 року та довідці про доходи № 11 від 15 січня 2008 року нанесені не печаткою ТОВ «Бусел-Прикарпаття». (т.2_а.с.121-130).

Суд, не бере до уваги доводи підсудної ОСОБА_4 про те, що вона не встигла повернути гроші потерпілій на тій підставі, що була затримана працівниками міліції, оскільки протягом усього досудового та судового слідства підсудна не вжила жодних заходів щодо добровільного відшкодування завданого збитку. Також, суд вважає, що підсудна ОСОБА_4 мети виконання своїх зобов'язань не мала. Отримані шахрайським способом кошти від потерпілої ОСОБА_7 привласнила та розпорядилася ними на власний розсуд, тим самим заволоділа ними.

Проаналізувавши досліджені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудної у вчиненні інкримінованих їй злочинів і вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.4 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене у особливо великих розмірах; за ч.1 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року) КК України, як підроблення документа, який видається підприємством, який надає права з метою використання його підроблювачем; за ч.3 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року) КК України, як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_4, суд, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, вважає за необхідне призначити покарання необхідне і достатнє для її виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів, як засудженою, так і іншими особами.

При цьому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини справи, розмір завданої потерпілій шкоди, а також особу підсудної, яка вчинила злочин вперше, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалась, позитивно характеризується за місцем проживання, на спеціальних обліках не перебуває, її вік та стан здоров'я (наявність тяжких хронічних захворювань), перебування на утриманні мати похилого віку і вважає, що її виправлення та перевиховання не можливі без ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкцій інкримінованих злочинів, зокрема за ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі, за ч.1 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року), ч.3 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року) КК України у виді штрафу.

Згідно ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудної є визнання вини, досягнення підсудною пенсійного віку та наявність тяжких хронічних хвороб.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

Остаточне покарання підсудній ОСОБА_4 слід визначити за правилами ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_4 -взяття під варту, до набрання вироку законної сили, залишити без змін.

Строк відбування покарання підсудній ОСОБА_4 слід рахувати з моменту її затримання, а саме, з 24 лютого 2012 року.

У зв'язку з тим, що потерпіла ОСОБА_7 не подала до початку судового слідства цивільного позову, суд вважає за необхідне роз'яснити потерпілій право звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

По справі є судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи (висновок № 1-891/09 від 13 жовтня 2009 року) в сумі 1128 грн. та за проведення техніко-криміналістичної експертизи (висновок 1-892/09 від 15 жовтня 2009 року) в сумі 234 грн. 60 коп., всього на загальну суму 1362,60 грн. (одна тисяча шістдесят дві гривні шістдесят копійок), які слід стягнути з підсудної ОСОБА_4 у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази: довідку видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_4 від 13 листопада 2006 року, довідку про доходи видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_4, довідку про доходи № 137 від 10 грудня 2008 року, видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_5, довідку про доходи № 11 від 15 січня 2008 року, видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття» на ім'я ОСОБА_5, трудовий договір від 22 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та директором компанії «Metropolitan Emploment»ОСОБА_6, які знаходяться в матеріалах справи -залишити при матеріалах кримінальної справи №1-47/2011.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року), ч.3 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року) КК України та призначити їй за цими статтями покарання:

- за ч.4 ст.190 КК України -у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна, що є у власності засудженої;

- за ч.1 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року) КК України -у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1190 грн. (одна тисяча сто дев'яносто гривень);

- за ч.3 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року) КК України -у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень).

Відповідно до вимог ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року), ч.3 ст.358 (в редакції закону від 15 січня 2009 року) КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років з конфіскацією майна, що є у власності засудженої.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4, взяття під варту, до набрання вироку законної сили -залишити без змін.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_4 рахувати з моменту її затримання, а саме, з 24 лютого 2012 року.

Стягнути з засудженої ОСОБА_4 судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи (висновок № 1-891/09 від 13 жовтня 2009 року) в сумі 1128 грн. та за проведення техніко-криміналістичної експертизи (висновок 1-892/09 від 15 жовтня 2009 року) в сумі 234 грн. 60 коп., всього на загальну суму 1362,60 грн. (одна тисяча шістдесят дві гривні шістдесят копійок) в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код ЕДРПОУ 24524727 Банк одержувача: УДК в Тернопільській області, МФО 838012; р/р35221003000215).

Речові докази: довідку видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_4 від 13 листопада 2006 року, довідку про доходи видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_4, довідку про доходи № 137 від 10 грудня 2008 року, видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття»на ім'я ОСОБА_5, довідку про доходи № 11 від 15 січня 2008 року, видану ТОВ «Бусел-Прикарпаття» на ім'я ОСОБА_5, трудовий договір від 22 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5 та директором компанії «Metropolitan Emploment»ОСОБА_6, які знаходяться в матеріалах справи -залишити при матеріалах кримінальної справи №1-47/2011.

Роз'яснити потерпілій ОСОБА_7 право звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженою яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Головуючий суддяВ. Ломакін