Рішення № 24458225, 29.05.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-2671/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,

при секретарі -Дяченко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів кредиту та іпотеки суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк»звернулося до суду з позовною заявою, яку згодом уточнили, у якій просить стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором, посилаючись на те, що 22.05.2007 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 138/07ф, згідно якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 150 000,0 доларів США, строком до 21.05.2017 року, зі сплатою за користування кредитними коштами 14,0 % річних.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 22.05.2007 р., згідно якого ОСОБА_2 приймає на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 138/07ф від 22.05.2007 року, однак відповідачі порушили умови повернення суми кредиту, відсотків річних за користування кредитом, та інших платежів, згідно умов, положень та графіку погашення кредиту. Також в якості забезпечення своєчасного та повного виконання обов'язків по кредитному договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором іпотеки № 4518 від 23.05.2007 року .

Станом на 28.02.2012 року загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 152 695,0 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 1 237 399,14 гривень.

В судовому засіданні судом ухвалено прийняти поданий зустрічний позов від представника відповідачів про визнання недійсними договору кредиту та договору іпотеки. В зустрічному позові не спростовується укладення договору кредиту та отримання грошів у валюті США, але посилаючись на норми Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про банки та банківську діяльність», Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та Цивільного Кодексу України заявлено, що оскаржені договори є недійсними.

Представник позивача - в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справу у його відсутність, позовні вимоги за первісним позовом підтримав.

Представник первісних відповідачів -ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справу у його відсутність

Суд, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, обґрунтування зустрічного позову, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню, оскільки вони засновані на вимогах законну та підтверджуються наданими доказами, на підставі встановлених фактичних обставин по справі, а вимоги по зустрічному позову такі, що не підлягають задоволенню.

22.05.2007 року між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та відповідачем ОСОБА_1 був укладений та підписаний кредитний договір № 138/07ф, згідно умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у іноземній валюті сумі 150 000, 00 доларів США, строком до 21.05.2017 року, зі сплатою за користування кредитними коштами 14,0 % річних.

У якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між ПАТ «ВіЕйБі Банк»та ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 22.05.2007 р., згідно якого ОСОБА_2 приймає на себе зобов'язання відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 138/07ф від 22.05.2007 року, однак відповідачі порушили умови повернення суми кредиту, відсотків річних за користування кредитом, та інших платежів, згідно умов, положень та графіку погашення кредиту.

Також в якості забезпечення своєчасного та повного виконання обов'язків по кредитному договору ОСОБА_1 та ОСОБА_3 передали в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується договором іпотеки № 4518 від 23.05.2007 року.

Відповідачі порушили умови повернення суми кредиту, відсотків річних за користування кредитом, та інших платежів, згідно умов, положень та графіку погашення кредиту, а також не виконали вимогу банку щодо дострокового погашення заборгованості.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, що не спростовується відповідачами.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачене, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов'язання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України боржник зобов'язаний повернути позивачеві гроші в строк та в порядку, встановленими договором.

Наслідком порушення відповідачем зобов'язань по щомісячному поверненню кредиту та сплати відсотків є можливість застосування позивачем права на дострокову вимогу повернення всієї суми заборгованості по кредиту, що вбачається з положень ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Відповідно до чинного законодавства неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ч. 1,3 ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, заборгованість відповідачів за кредитом та штрафні санкції складає: 152 695,0 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 28.02.2012 року складає 1 237 399,41 гривні, з яких:

- 138 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 28.02.2012 року складає 1 102 164,60 гривен -загальна заборгованість за кредитом;

- 14 695,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 28.02.2012 року складає 117364,55 гривен -заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

А також 17 869 грн. - штраф.

Суд враховує, що штраф (неустойка) нарахована банком починаючи з 01.09.2010 року, тобто в межах річного процесуального строку. Звідси при надані позову 22.09.2010 року підстав для застосування строку позовної давності до вимог стягнення штрафу немає.

Частина 2 ст.192 ЦК України встановлює, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ст.193 ЦК України порядок вчинення правочинів з валютними цінностями встановлюється законом. Згідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземної валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до діючого Декрету КМ України от 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю":

ст.5- НБУ видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій зокрема: пункт в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті; пункт г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

ст.8- для валютних операцій використовуються валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України. Зазначені курси встановлюються НБУ за погодженням з КМ України.

Таким чином, згідно діючого законодавства України операції з валютними цінностями (іноземною валютою) є саме «валютними операціями», які здійснюються банками на підставі відповідної ліцензії.

Згідно матеріалів справи, на час укладення договору кредиту ПАТ Всеукраїнський Акціонерний банк «ВіЕйБі Банк»мав Банківську ліцензію за № 35 видану НБУ 02.07.1992 року, та дозвіл на здійснення операцій № 35-1 з додатком до дозволу № 35-1, яким зокрема надане право на залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України, тобто на видачу кредитів у валюті.

На сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземної валюті. Таким чином, операція з наданням банками кредитів в іноземної валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

Суд вважає, що порядок та підстави видачі індивідуальних ліцензій не врегульовані діючим законодавством та факт відсутності даної ліцензії не є підтвердженням неправомірної діяльності позивача, тому укладення кредитного договору між сторонами з умовами в валюті не є порушенням законодавства.

З матеріалів справи слідує, що первісні відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не довели обґрунтованість вимог по зустрічному позову та наявність підстав для визнання вказаних кредитного договору № 138/07ф від 22.05.2007 року та договору іпотеки від 23.05.2007 року недійсними, відповідно до ст. 203, 215 ЦК України.

Суд приймає до уваги пояснення представника позивача, що за час після звернення банка з вимогою погасити заборгованість та подальшого розгляду справи у суді відповідач не здійснив жодних дій щодо погашення будь-якої частини заборгованості й врегулювання виниклого спору.

Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позивачем вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити у повному обсязі, стягнувши на користь позивача з відповідачів зазначену в позові заборгованість за кредитним договором. В свою чергу вимога заявлена відповідачами в зустрічному позові суд визнає необґрунтованою та неправомірною, тому не підлягаючою задоволенню.

Крім того, у судовому засіданні доведено, що внаслідок невиконання відповідачем кредитного договору позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору та за ІТЗ судового процесу.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 610, 614, 623, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 5 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю (1993), суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного банку «ВіЕйБі Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного банку «ВіЕйБі Банк»(м. Київ, вул.. Зоологічна, буд. 5, МФО 321024, код за ЄДРПОУ 19017842) заборгованість за кредитом станом на 31.08.2010 року в розмірі 152 695,0 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 28.02.2012 року складає 1 237 399,41 гривні, з яких:

- 138 000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 28.02.2012 року складає 1 102 164,60 гривен -загальна заборгованість за кредитом;

- 14 695,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 28.02.2012 року складає 117364,55 гривен -заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами; та 17 869 грн. - штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного банку «ВіЕйБі Банк»суму державного збору в розмірі 850,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 60,0 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного банку «ВіЕйБі Банк»суму державного збору в розмірі 850,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 60,0 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного банку «ВіЕйБі Банк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів кредиту та іпотеки - відмовити в повному обсязі

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Науменко

29.05.2012