Рішення № 24456798, 30.05.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/9072/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 травня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді -Притули Н.Г.

при секретарі: Поляковій Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві про зняття арешту з нерухомого майна,-

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2012 року до суду надійшла зазначена позовна заява.

В позовних вимогах позивач просить зняти арешт з належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1. З метою відчуження квартири та отримання Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, позивач в березні 2012 року звернувся до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна та отримав відповідь про те, що на його квартиру накладено арешт. Після цього ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса з заявою про надання витягу з Єдиного реєстру заборон відчужень об'єктів нерухомого об'єктів нерухомого майна та дізнався, що арешт на квартиру було накладено постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві АА№855936 від 30.01.2006 р.

Як зазначає позивач, він звернувся до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві з заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 та отримав лист в якому було відмовлено у знятті арешту з квартири АДРЕСА_1, оскільки виконавчі провадження за 2006 рік знищені за терміном зберігання, перевірити наявність проваджень за якими було накладено арешт на майно позивача не виявляється можливим.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Вислухавши думку позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору-купівлі продажу від 07.02.2002 року є власником квартири АДРЕСА_1.

Як вбачається з реєстраційного посвідчення №003816 від 25.04.2002 року, право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно Витягу з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 14.03.2012 року №35238801, який наданий приватним нотаріусом ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 накладено арешт на нерухоме майно на підставі постанови АА №855936 від 30.01.2006 року.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, однак як вбачається з листа №ДВ/4 від 22.03.2012 року, відповідач відмовив позивачу в задоволені його заяви, оскільки виконавчі провадження за 2006 рік знищені за терміном зберігання і не перебувають у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч.1 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частина 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження»визначає, що у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

А тому, оскільки право власності позивача ніким не оспорюється, підстав для накладення заборони на відчуження квартири на даний час немає, тому суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та зняття арешту з квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. Конституції України, ст.321 ЦК України, ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.10,11,60,159,212,214,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м.Києві про зняття арешту з нерухомого майна -задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Сторона, яка не була присутня при проголошенні рішення має право на його оскарження протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: