Ухвала суду № 24455737, 30.05.2012, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Демянчук С.В.

суддів: Ковалевича С.П., Ковальчук Н.В.,

секретаря судового засідання: Коробчук А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката ОСОБА_2 на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років та про стягнення аліментів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

в с т а н о в и л а :

В січні 2012 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років та про стягнення аліментів.

Вимоги обґрунтовувала тим, що 09 серпня 1997 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації актів про одруження Млинівським райвідділом реєстрації актів громадського стану Рівненської області зроблено актовий запис за № 46.

Від цього шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

На даний час вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років. У зв'язку з цим ніде не працює, її рідні не мають можливості надавати їй матеріальну допомогу, оскільки це може робити відповідач, який тимчасово працює закордоном в Португалії та має можливість надавати таку допомогу.

Діти знаходяться на її утриманні, коштів для забезпечення належних умов для їх розвитку категорично не вистачає. Крім того, вона часто хворіє та потребує лікування, а це також чималі кошти. Інших дітей, окрім спільних відповідач немає. Аліментів нікому не сплачує.

Просила суд винести рішення про стягнення з ОСОБА_1 на її користь __________________

Провадження №22ц-1790/1042/2012 Головуючий у суді 1 інстанції: Коваленко В.М.

Доповідач : Демянчук С.В.

аліменти на утримання дітей в розмірі по три тисячі гривень щомісячно, на кожну дитину до досягнення ними повноліття, кошти на її утримання 1500 гривень до досягнення дитиною трьохрічного віку.

В судовому засіданні позивач змінила позовні вимоги, викладені в позовній заяві та просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку та доходів щомісячно, на двох дітей, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, та стягнути на її утримання по 1500 гривень щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2012 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трьох років та про стягнення аліментів задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку та доходів ОСОБА_1 щомісячно, на двох дітей, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 11 січня 2012 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на її утримання по 1000 гривень щомісячно, до досягнення сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнуто ОСОБА_1 на користь Управління Державного казначейства у Млинівському районі судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на дітей у межах суми платежу за один місяць допущено до обов'язкового негайного виконання.

Не погодившись із ухваленим рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вказує, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не вірно застосовано норму ст. 182 СК України, під час розгляду справи судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, які суд вважає встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому є всі підстави для його зміни.

Вказуює, що стороною позивача в якості доказу було представлено фотокопію декларації про доходи з перекладом (а.с. 105-106). З огляду на сам зазначений документ вважаю, що суд мав би визнати його неналежним доказом та не приймати до уваги, так як представлена суду фотокопія декларації не посвідчена належним чином, оскільки на ній відсутня будь-яка мокра печатка чи штамп, а також судом першої інстанції не було з'ясовано джерело з якого надійшла декларація.

Зазначає, що його довіритель згідний сплачувати аліменти в гривневому еквіваленті на території України в розмірі по 860 грн. на кожну дитину та 430 грн. на дружину. Такий розмір аліментів був би справедливим для обох сторін, оскільки стягувана сума дала б можливість позивачу нормально забезпечувати як свої так і потреби дітей.

Просить рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2012 року змінити та постановити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 860 грн. до досягнення ними повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі по 430 грн. щомісячно до досягнення сином ОСОБА_5 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4.

В решті рішення залишили без змін.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 -адвокат ОСОБА_2, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надав пояснення в межах її доводів.

ОСОБА_3, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликалася на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_3 і відповідач ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 1997 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а. с. 3).

Від шлюбу мають дітей : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в свідоцтві про народження яких відповідач зазначений батьком (а. с. 10,11).

ОСОБА_3. знаходиться у декретній відпустці і на даний час не працює. Відповідач тимчасово працює закордоном в Португалії.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Згідно із ч. 4 ст. 84 СК України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_3 потребує постійного лікування. /а.с.91-95/

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище позивача та відповідача.

Тому, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 аліментів на утримання дружини ОСОБА_3, з якою проживає їх дитина -ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення останнім трьох років та аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Разом з цим, суд першої інстанції, стягуючи з відповідача на утримання дружини аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно, правомірно виходив з положень ст. 84 СК України , вірно врахувавши, що відповідач може надавати матеріальну допомогу в визначеному судом розмірі.

Представник відповідача не спростував спроможність ОСОБА_1 надавати таку допомогу.

Згідно принципу диспозитивності цивільного судочинства / ст.11 ЦПК України/ суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до норм ЦПК, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Обов'язок доказування і подання доказів процесуальним Законом / ст.60 ЦПК/ покладено на сторони.

Однак, будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу, які є належними і допустимими, спростовуючих висновки апеляційного суду, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 суду не надав.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що суд необгрунтовано взяв до уваги, як доказ доходів відповідача, довідку надану банком. Представник відповідача не спростував, що на момент звернення позивачки до суду, та на час розгляду справи відповідач мав інший дохід.

Наданий апеляційному суду представником відповідача контракт на працю від 23 березня 2012 року про щомісячний дохід відповідача в сумі 518, 75 євро не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення та визначення аліментів в твердій грошовій сумі. Навпаки, даний контракт підтверджує правильність висновків суду про визначення аліментів на утримання дітей в частці від доходу.

Не підтверджуються жодним доказом доводи представника апелянта про те, що відповідач має інші доходи, що є підставою для визначення аліментів в твердій грошовій сумі.

Відхиляє суд і доводи апелянта про неможливість сплачувати відповідачем кошти на утримання дружини в розмірі 1000 грн., оскільки наявні докази дають підстави про спроможність ним сплачувати зазначену суму аляментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Поскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, правильно встановив дійсні обставини справи, з'ясував характер взаємовідносин сторін, постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий суддя: С.В. Демянчук

Судді : С.П.Ковалевича

Н.М.Ковальчук