Постанова № 24445963, 29.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 травня 2012 р. № 2-а- 3392/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Степанця Р.П.,

представника позивача - Бабіної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТВАСС», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001672302 від 21 вересня 2011 року про визначення податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" з податку на прибуток підприємств в сумі 124 666,50 грн., у тому числі: 100 216,00 грн. - за основним платежем, 24 450,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001692302 від 21 вересня 2011 року про визначення податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" з податку на додану вартість в сумі 7 065,00 грн., у тому числі: 5 652,00 грн. - за основним платежем, 1 413,00 - за штрафними (фінансовими санкціями); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001682302 від 21 вересня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72 415,00 грн. та застосування штрафних (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 67 767,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 22.06.2011 року №1943/23/33673904 та внесених до нього змін №10238/10/23-203 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 14.09.2011 року за №4050/10/25-103 відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 21.09.2012 року №0001672302, №0001682302, №0001692302. Позивач не погоджується з такими податковим повідомленнями - рішенням та вважає, що при їх прийнятті відповідач неправильно визначив суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та з податку на додану вартість, а також прийняв рішення, що суперечать законодавству України з питань оподаткування, у зв'язку з чим податкові повідомлення - рішення від 21.09.2012 року №0001672302, №0001692302 є протиправними та підлягають скасуванню у повному обсязі, а податкове повідомлення - рішення від 21.09.2012 року №0001682302 підлягає частковому скасуванню (в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4648,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. позивач погоджується та податкове повідомлення - рішення від 21.09.2012 року №0001682302 в цій частині не оскаржує). Позивач вважає висновок відповідача про заниження скоригованого валового доходу в сумі 20841,00 грн. безпідставним та неправомірним, оскільки при здійсненні кінцевими покупцями повної оплати за придбаний природний газ і переході права власності на нього позивачем проводились через реєстратор розрахункових операцій повні суми покупки (з урахуванням сум попередньої оплати, здійсненої такими кінцевими покупцями), що були відображені в звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій та включені до показників рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» декларацій за відповідні періоди, в яких ця оплата була отримана (за вирахуванням сум попередньої оплати, сплаченої позивачу кінцевими покупцями в минулих податкових періодах). Позивач також не погоджується з висновками відповідача про завищення валових витрат в ІV кварталі 2010 року в сумі 326405,00 грн. та податкового кредиту в сумі 65281,00 грн., оскільки у нього є в наявності належним чином оформленні первинні документи, що підтверджують придбання у ТОВ «Укрнадраресурси» природного газу, а тому, на думку позивача, він мав всі законні підстави і право для формування витрат для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток та включення сплачених ним сум ПДВ до податкового кредиту з ПДВ за цими взаємовідносинами. Висновки відповідача про завищення валових витрат в ІV кварталі 2008 року в сумі 53617,00 грн. позивач також вважає безпідставними та протиправними, оскільки позивачем за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року було здійснено коригування витрат з електропостачання від АК «Харківобленерго» на суму 53617,00 грн. на підставі акту звірки розрахунків з послуги використання електроенергії за особовим рахунком позивача, рахунків АК «Харківобленерго» на оплату послуг з використання електроенергії, які не були враховані під час проведення перевірки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просили суд їх задовольнити.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року відповідача - Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова, замінено його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Московському районі м. Харкова).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що під час проведення планової виїзної перевірки було встановлено порушення позивачем п.п. 4.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток у розмірі 100216,00 грн.; п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість у розмірі 8138,00 грн. та завищення податкового кредиту у сумі 69929,00 грн., що вплинуло на заниження суми податку до сплати до бюджету у розмірі 5652,00 грн. та завищенню від'ємного значення ПДВ за березень 2011 року у розмірі 72415,00 грн. При цьому перевіркою було встановлено, що підприємством не в повному обсязі відображені операції з реалізації газу за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, а саме підприємство здійснювало розрахунки у готівковій формі через застосування реєстраторів розрахункових операцій, однак в декларації з податку на прибуток підприємством задекларовано суму нижчу аніж в звіті про розрахункові операції, внаслідок чого, позивачем занижено валовий дохід на суму 20841,00 грн. Перевіркою також встановлено завищення позивачем валових витрат в ІV кварталі 2008 року в сумі 53617,00 грн., оскільки підприємством без наявності підтверджуючих документів в декларації з податку на прибуток за 2008 рік відображено коригування валових витрат (збільшення) на суму 53617,00 грн. у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок. Порушення також були виявлені по взаємовідносинам з ТОВ «Укрнадраресурси», дані проведення перевірки якого свідчать про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) та вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Укрнадраресурси» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Укрнадраресурси». Крім того, перевіркою ТОВ «Укрнадраресурси» встановлені взаємовідносини з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, стан відмінний від нульового або якими в податковій звітності не відображені взаємовідносини з ТОВ «Укрнадраресурси». Таким чином, відповідач вважає правомірним нарахування позивачу грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями - рішеннями, а тому просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТВАСС» (далі - ТОВ «ЕТВАСС») зареєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради з 22.08.2005 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Московському районі м. Харкова т є платником податку на додану вартість з 13.10.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №086362, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №117525, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100160483 (а.с. 8-10 том 2).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЕТВАСС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року, на підставі якої було складено акт від 22.06.2011 року №1943/23/33673904 (а.с. 17-89 том 1).

Висновками акту перевірки від 22.06.2011 року №1943/23/33673904 встановлено порушення позивачем п.п. 5.1.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» всього на суму 9900,00 грн.; п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» всього на суму 81601,00 грн.; п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з завищенням валових витрат у 2008 році всього на суму 13404,00 грн.; п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з завищенням суми податкового кредиту всього у сумі 7980,00 грн.; п.п. 7.2.1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту витрат по придбанню метану у квітні-травні 2010 року на загальну суму 23243,85 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з завищенням суми податкового кредиту у грудні 2010 року на загальну суму 63281,00 грн.

На підставі вказаних висновків ДПІ у Московському районі м. Харкова 14.07.2011 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0001152302, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств на загальну суму 130533,75 грн. (у тому числі за основним платежем - 104905,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 25627,75 грн.); №0001162302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача у розмірі 1840,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. (а.с. 90-91 том 1).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями 21.07.2011 року позивачем було подано скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 14.09.2011 року №4050/10/25-103 (а.с. 92-97 том 1), яким податкове повідомлення - рішення від 14.07.2011 року №0001152302 було скасовано в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5866,25 грн. (основний платіж - 4689,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1177,25 грн.), в іншій частині вказане рішення залишено без змін; податкове повідомлення - рішення від 14.07.2011 року №0001162302 залишено без змін; збільшено суму зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, визначену у податковому повідомленні - рішенні №0001162302 на 70575,00 грн.; зобов'язано ДПІ у Московському районі м. Харкова прийняти податкове повідомлення - рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 7065,00 грн. (основний платіж - 5652,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1413,00 грн.), що також було залишено без змін рішенням Державної податкової служби України від 30.11.2011 року за №6471/6/10-2115, прийнятим за результатами розгляду скарги позивача від 28.09.2011 року (а.с. 99-103 том 1).

09.09.2011 року ДПІ у Московському районі м. Харкова були внесені зміни за №10238/10/23-203 до акту перевірки від 22.06.2011 року №1943/23/33673904 (а.с. 104-154 том 1), висновками яких встановлено порушення позивачем п.п. 4.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податку на прибуток у розмірі 100216,00 грн.; п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість у розмірі 8138,00 грн. та завищення податкового кредиту у сумі 69929,00 грн., що вплинуло на заниження суми податку до сплати до бюджету у розмірі 5652,00 грн. та завищенню від'ємного значення ПДВ за березень 2011 року у розмірі 72415,00 грн.

На підставі зазначених висновків та з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 14.09.2011 року №4050/10/25-103 ДПІ у Московському районі м. Харкова 21.09.2011 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0001672302, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств на загальну суму 124666,50 грн. (у тому числі за основним платежем - 100216,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24450,50 грн.); №0001682302, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість позивача у розмірі 72415,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.; №0001692302, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 7065,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 5652,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1413,00 грн.) (а.с. 155-157 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки відповідача про заниження позивачем скоригованого валового доходу в сумі 20841,00 грн.; про завищення позивачем валових витрат в ІV кварталі 2010 року в сумі 326405,00 грн. та податкового кредиту в сумі 65281,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укрнадраресурси»; про завищення позивачем валових витрат в ІV кварталі 2008 року в сумі 53617,00 грн.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем скоригованого валового доходу в сумі 20841,00 грн., суд зазначає наступне.

З акту перевірки від 22.06.2011 року №1943/23/33673904 та внесених до нього змін від 09.09.2011 року №10238/10/23-203 вбачається, що до вказаних висновків відповідач дійшов, оскільки вважає, що підприємством не в повному обсязі відображені операції з реалізації газу за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у ІІ кварталі 2009 року, у І кварталі 2010 року, у ІІІ кварталі 2010 року, у І кварталі 2011 року.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами, у тому числі, загальний дохід від продажу товарів (робіт, послуг) (п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Як вбачається з наданих до суду представником позивача декларацій з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2009 року, за І квартал 2010 року, за ІІІ квартал 2010 року, за І квартал 2011 року, звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за зазначений період (а.с. 167-193 том 1, а.с. 141-143 том 2) та з пояснень наданих у судовому засіданні вбачається, що отримані у ІІ кварталі 2009 року, у І кварталі 2010 року, у ІІІ кварталі 2010 року, у І кварталі 2011 року суми коштів у загальному розмірі 20841,00 грн. були включені позивачем до показників рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» декларацій за відповідні періоди. Оскільки вказані суми кошти були частковою (попередньою) оплатою за природний газ, позивачем через реєстратор розрахункових операцій були проведені зазначені суми при здійсненні кінцевими покупцями повної оплати за придбаний природний газ, що відображено в звітах про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за відповідні періоди. При цьому, до показників рядку 01.1 «Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)» декларацій за відповідні періоди були включені лише суми кінцевої оплати, здійсненої покупцями природного газу (за вирахуванням сум попередньої оплати, сплачених позивачу кінцевими покупцями в минулих податкових періодах).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем в повному обсязі відображені операції з реалізації газу за готівку із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій у ІІ кварталі 2009 року, у І кварталі 2010 року, у ІІІ кварталі 2010 року, у І кварталі 2011 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про заниження позивачем скоригованого валового доходу в сумі 20841,00 грн., вважає їх безпідставними та не обґрунтованими.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат в ІV кварталі 2010 року в сумі 326405,00 грн. та податкового кредиту в сумі 65281,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укрнадраресурси», суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ". Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Так, положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Суд також зазначає, що до 01.01.2011 року порядок нарахування платником податку податкового кредиту встановлювався Законом України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна повинна містити: порядковий номер, дату виписки, назву юридичної особи, податковий номер, місцезнаходження юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, опис (номенклатуру) товарів (робіт) та їх обсяг та ціну поставки.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, до складу валових витрат включаються будь-які витрати, які пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ЕТВАСС» (комітент) та ТОВ «Укрнадраресурси» (комісіонер) було укладено договір комісії №КН-81/10 від 17.02.2010 року, відповідно до якого комітент доручив, а комісіонер взяв на себе зобов'язання укласти за винагороду від свого імені та за рахунок комітента договори спрямовані на купівлю (поставку) останньому в 2010 році природного газу (а.с. 194-198 том 1).

Відповідно до умов зазначеного договору у грудні 2010 року позивач отримав від ТОВ «Укрнадраресурси» природній газ в об'ємі 143,668 тис. куб.м. на загальну суму 384618,31 грн., у тому числі ПДВ - 64103,05 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу за грудень 2010 року від 31.12.2010 року (а.с. 200 том 1).

Сторонами зазначеного договору підписано акт виконаних послуг за грудень 2010 року від 31.12.2010 року, відповідно до якого сума комісійної винагороди за грудень 2010 року склала 7068,47 грн., у тому числі ПДВ - 1178,08 грн. (а.с. 203 том 1).

Відповідно до виписаних ТОВ «Укрнадраресурси» рахунків №К-3323 від 31.12.2010 року, №В-3378 від 31.12.2010 року (а.с. 202, 205 том 1) позивачем було сплачено за отриманий від ТОВ «Укрнадраресурси» природній газ та відповідну комісійну винагороду в повному обсязі, що підтверджується виписками з рахунку та карткою рахунку (а.с. 17-19 том 2).

ТОВ «Укрнадраресурси» видані позивачу податкові накладні №5383 від 31.12.2010 року на суму 384618,31 грн. (ПДВ - 64103,05 грн.), №5384 від 31.12.2010 року на суму 7068,47 грн. (ПДВ - 1178,08 грн.) (а.с. 201, 204 том 1), що були включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року (а.с. 206-207 том 1).

На підставі зазначених податкових накладних ТОВ «ЕТВАСС» у грудні 2010 року включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 65281,13 грн., що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2010 року з відповідними додатками до цієї декларації, поданими до відповідача (а.с. 208-216 том 1).

Транспортування отриманого від ТОВ «Укрнадраресурси» природного газу здійснювалось відповідно до умов договору на транспортування природного газу промисловим та комунально-побутовим споживачам №03Т-23-КП/88318 від 01.01.2010 року, укладеного між ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», ВАТ «Харківгаз» та позивачем (а.с. 11-13 том 2). Факт виконання послуг з транспортування природного газу та їх оплати за зазначеним договором підтверджується актом виконаних наданих послуг з транспортування природного газу та технічним актом з транспортування природного газу за грудень 2010 року, податковою накладною №156/3 від 31.12.2010 року, рахунком та рахунком-фактурою за грудень 2010 року, випискою з рахунку (а.с. 16, 53-54, 71 том 2).

Отриманий природний газ поставлено позивачем кінцевим споживачам, що підтверджується відповідними видатковими накладними, виписками з рахунку, звітом про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) (а.с. 144-164 том 2).

Під час розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до відповідності спірного правочину вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Отже, будь-яких порушень порядку виписки та заповнення податкових накладних в акті перевірки та під час їх дослідження в судовому засіданні не встановлено.

Окрім цього, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця (у тому числі відповідальність за відсутність продавця за своїм місцезнаходженням, за неприйняття або не визнання податковими органами звітності контрагентів тощо).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було включено до складу валових доходів в ІV кварталі 2010 року суму 326405,00 грн. та до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 65281,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укрнадраресурси».

Право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним податку на додану вартість у складі ціни товару, що підтверджується наданими позивачем до суду доказами: податковими накладними, актами виконаних послуг та приймання-передачі, рахунками та виписками з рахунку.

Окрім цього, як вбачається з акту перевірки від 22.06.2011 року №1943/23/33673904 та внесених до нього змін від 09.09.2011 року №10238/10/23-203, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов до висновків до висновків про завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укрнадраресурси» є виключно висновки Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, викладені в акті перевірки ТОВ «Укрнадраресурси», дані проведення якої свідчать про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Крім того, перевіркою ТОВ «Укрнадраресурси» встановлені взаємовідносини з підприємствами, які мають ознаки фіктивності, стан відмінний від нульового або якими в податковій звітності не відображені взаємовідносини з ТОВ «Укрнадраресурси».

З цього приводу суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем валових витрат в ІV кварталі 2010 року в сумі 326405,00 грн. та податкового кредиту в сумі 65281,00 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Укрнадраресурси».

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем валових витрат в ІV кварталі 2008 року в сумі 53617,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року позивачем було здійснено коригування витрат з електропостачання від АК «Харківобленерго» на суму 53617,00 грн. на підставі рахунків на оплату за використання електроенергії за 2008 рік та довідки про нарахування по підприємству за період з 02.2008 року по 03.2011 року (а.с. 20-41 том 2), що відповідачем не було враховано під час проведення перевірки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було відображено коригування валових витрат в сумі 53617,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача про завищення позивачем валових витрат в ІV кварталі 2008 року в сумі 53617,00 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001672302 від 21 вересня 2011 року про визначення податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" з податку на прибуток підприємств в сумі 124 666,50 грн., у тому числі: 100 216,00 грн. - за основним платежем, 24 450,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001692302 від 21 вересня 2011 року про визначення податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" з податку на додану вартість в сумі 7 065,00 грн., у тому числі: 5 652,00 грн. - за основним платежем, 1 413,00 - за штрафними (фінансовими санкціями); № 0001682302 від 21 вересня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72 415,00 грн. та застосування штрафних (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 67 767,00 грн. є протиправними, а отже підлягають скасуванню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001672302 від 21 вересня 2011 року про визначення податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" з податку на прибуток підприємств в сумі 124 666,50 грн., у тому числі: 100 216,00 грн. - за основним платежем, 24 450,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001692302 від 21 вересня 2011 року про визначення податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТВАСС" з податку на додану вартість в сумі 7 065,00 грн., у тому числі: 5 652,00 грн. - за основним платежем, 1 413,00 - за штрафними (фінансовими санкціями).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова № 0001682302 від 21 вересня 2011 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 72 415,00 грн. та застосування штрафних (фінансові) санкції в розмірі 1 грн. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 67 767,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.06.2012 року.

Суддя Піскун В.О.