Постанова № 24445365, 29.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2937/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Солоніченко О.В.,

при секретарі Балябі В.С.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 27.12.2011),

представників відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 03.05.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 03.03.2012 року на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача № 23 від 28.02.2012 разом з копією наказу № 106 від 28.02.2012 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Ровенькиантрацит».

01.03.2012 відповідачем було складено акт «про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Державного підприємства «Ровенькиантрацит» з питань правомірності нарахування податку на прибуток підприємства за період 01.07.2011- 30.09.2011, податку на додану вартість за період 01.08.2011 - 31.08.2011» № 81/08-2/32320704.

Проведення вказаної перевірки та складання акту позивач вважає незаконним вказуючи, що у порушення вимог п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України відповідач належним чином не повідомив позивача про проведення перевірки, оскільки повідомлення та наказ про призначення перевірки були отримані підприємством після її проведення. Тобто, вчасно не вручивши повідомлення та наказ, відповідач не мав законних підстав починати проведення перевірки.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про порушення податковим органом норм ст. 19 Конституції України та є перевищенням повноважень, наданих податковому органу законодавством України.

За таких підстав позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки позивача з питань правомірності нарахування податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2011 по 30.09.2011, податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, на підставі наказу «Про проведення документальної позапланової перевірки «Ровенькиантрацит» № 106 від 28.02.2012, яка була проведена 01.03.2012.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, в яких, серед іншого, зазначив, що п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України передбачає можливість проведення перевірки за умови надіслання платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручення уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. При цьому, згідно з п. 79.3 цієї статті присутність платника при проведенні перевірки не обов'язкова.

Відповідач зазначає, що з метою вручення повідомлення та наказу про проведення перевірки 29.03.2012 до позивача було відряджено співробітника СДПІ. Посадові особи позивача відмовились від отримання вказаних документів, про що 29.02.2012 було складено акт за № 15/08-2/32320704.

01.03.2012 податковим органом на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення було направлено копію наказу про проведення перевірки, письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки, та повідомлення про запрошення представника платника з питання ознайомлення та підписання акту документальної позапланової перевірки.

Таким, чином, на думку представника відповідача, податковим органом дотримано всі вимоги законодавства щодо призначення та проведення перевірки.

Крім того, пославшись на лист Вищого адміністративного суду України від 27.07.2010, відповідач зазначив про те, що самі по собі дії по проведенню перевірки не створюють юридичних наслідків. Такі наслідки несуть виключно податкові повідомлення-рішення, які і були прийняті податковим органом за результатами перевірки позивача.

За таких підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Державне підприємство «Ровенькиантрацит», ідентифікаційний код 32320704, зареєстроване виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 14.04.2003, перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську.

Відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Луганську видано наказ № 106 від 28.02.2012 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Ровенькиантрацит», яким призначено провести 01.03.2012 документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2011 по 31.09.2011 (а.с.61).

Правомірність та підстави призначення перевірки позивачем в адміністративному позові не оскаржуються.

Копію вказаного наказу, повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.02.2012 за № 23, а також повідомлення про запрошення представника платника податків з питання ознайомлення та підписання акту документальної позапланової перевірки від 28.02.2012 за № 3595/10/08-2109 відповідачем 01 березня 2012 року направлено позивачу супровідним листом від 28.02.2012 № 3574/10/08-2109, поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 60-64).

Зазначені документи отримано позивачем 03 березня 2012 року, що підтверджено матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

01 березня 2012 року співробітниками відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 та податку на прибуток підприємства за період з 01.07.2011 по 31.09.2011, за результатами якої 01.03.2012 складено акт за № 81/08-2/32320704 (а.с.29-39).

За результатами та на підставі акту перевірки 21.03.2012 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000568012 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 623506,5 грн., та № 0000688012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 874570,00 грн. (а.с.27-28).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, який набрав чинності 01.01.2011 (надалі - ПК України).

Підпункт 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Виходячи з норм пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Особливості здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено ст. 79 ПК України.

В силу п. 79.1. цієї статті документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. За приписами п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з адміністративного позову та пояснень представника позивача, підставою для визнання дій відповідача протиправними позивач вважає несвоєчасність повідомлення податковим органом про початок проведення перевірки.

Проте, наведені норми ст. 79 ПК України не встановлюють строк, у який податковий орган має повідомити платника податків про проведення перевірки.

Як зазначалось, повідомлення про проведення перевірки та наказ про її призначення відповідачем направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначені документи позивачем отримано.

Тобто, відповідачем дотримано вимоги п.п. 79.1 та 79.2 ст. 79 ПК України.

Враховуючи також норми п. 79.3 ст. 79 ПК України, згідно з якими присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, суд в даному випадку не вважає несвоєчасне отримання позивачем повідомлення та наказу про проведення перевірки, порушенням прав позивача.

Суд погоджується з доводами відповідача, що самі по собі дії щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки не впливають на права та обов'язки позивача.

Виходячи з вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача. При цьому, суд враховує, що позивач про негативні наслідки несвоєчасного отримання повідомлення та наказу про проведення перевірки не зазначає.

Як зазначалось, за результатами перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток. Саме ці рішення створюють юридичні наслідки для позивача, оскільки стосуються його зобов'язань, що виражені в грошовому еквіваленті, мають очевидний економічний характер, та можуть призвести до збільшення чи зменшення активів позивача. Тому, в разі непогодження з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, належним способом звернення за захистом порушених прав, має бути саме звернення щодо скасування рішень податкового органу.

Крім того, суд враховує твердження відповідача про відмову уповноважених осіб позивача від отримання повідомлення та наказу про проведення перевірки, що відповідачем оформлено актом відмови посадових осіб ДП «Ровенькиантрацит» від отримання наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 15/08-2/32320704 від 29.02.2012 (а.с. 25).

В силу норм ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ч.2 цієї статті покладає обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішень на суб'єкта владних повноважень.

Проте, такий обов'язок суб'єкта владних повноважень не звільняє позивача від обов'язку доведення перед судом переконливості своїх позовних вимог.

Суд не приймає посилань представника позивача в судовому засіданні на порушення, допущені відповідачем при складанні вказаного акту про відмову від отримання повідомлення та наказу про проведення перевірки, оскільки доказів на спростування цього факту позивачем в судовому засіданні не надано.

З огляду на викладені обставини, підстав для задоволення адміністративного позову судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 05 червня 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко