Рішення № 24442430, 25.04.2012, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М. В.

суддів: Марчука В.Т., Половінкіної Н.Ю.

секретар Ласій О.І.

за участю представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_3, на заочне рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 02 лютого 2010 року та рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 06 квітня 2011 року в загальній сумі 2000 грн. на утримання неповнолітніх двох дітей є надто великим і повинен бути зменшеним, а для стягнення коштів на утримання відповідачки по 1000 грн. щомісячно до досягнення дитини трьох років підстав немає, оскільки він є непрацездатним.

Просив зменшити розмір аліментів та стягнути з нього на користь відповідачки аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення ними повноліття та звільнити його від сплати аліментів на утримання відповідачки, починаючи з 22.08 2011 року.

Заочним рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на утримання двох неповнолітніх дітей згідно рішень апеляційного суду Чернівецької області від 02.02.2010 року та Садгірського районного суду м. Чернівці від 06.04.2011 року.

_________________

22ц-456 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції Байцар Л.В.

Категорія 46/48 доповідач Савчук М.В.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 24.11.2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн., щомісячно, до досягнення їхньою дитиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, починаючи з 24.11.2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 01 березня 2012 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2011 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_3, просить скасувати рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2011 року в частині стягнення з нього на утримання ОСОБА_1 аліментів в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 24.11.2011 року та ухвалити нове рішення, яким звільнити від сплати аліментів на утримання ОСОБА_1, починаючи з 25.08.2011 року в повному обсязі. Змінити оскаржуване рішення в частині стягнення з нього на утримання дітей аліментів в частині строку, а саме стягнення такого розміру аліментів починати з 25.08.2011 року .

Посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що він важко хворіє, переніс операцію 25.08.2011 року, з 16.09.2011 року по 29.09.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні, продовжує лікування, не працює і не може працювати та утримувати себе, відповідачку та дітей, здійснює догляд за престарілою тіткою. Крім того, відповідачка є працездатною та матеріально забезпеченою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати заочне рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Посилається на незаконність рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

На думку апелянта позивач не довів належними доказами обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції врахував матеріальне становище платника аліментів, його стан здоров'я, та інші обставини, що мають значення, і зменшив розмір стягуваних аліментів на утримання дітей до розміру 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття і на користь відповідачки на її утримання аліменти в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, починаючи з моменту подачі позову до суду - 24.11.2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів вважає, що з висновком суду повністю погодитись не можна.

Стаття 309 ЦПК України передбачає, що підставами для скасування

рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по справі, неповно

з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, а тому заочне рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2011 року слід змінити в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 і скасувати в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_4

Як встановлено судом першої інстанції, сторони зареєстрували шлюб 28.09.2002 року. Від спільного проживання у шлюбі у них народились двоє дітей: донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3; донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4.

На підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 06.04.2011 року з позивача стягуються аліменти на утримання доньки - ОСОБА_5 у розмірі 1500 грн. щомісячно та аліменти на утримання ОСОБА_1 в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Згідно рішення апеляційного суду Чернівецької області від 02.02.2010 року стягуються аліменти з позивача на утримання доньки - ОСОБА_4 у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не має постійного місця роботи та постійний заробіток (дохід).

Відповідно до ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу отримує в натурі, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою платника або одержувача аліментів.

Таким чином, колегія суддів вважає помилковим висновок суду про стягнення аліментів в розмірі 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття.

Стаття 192 ч.1 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбаченим цим законом.

Колегія суддів вважає, що розмір аліментів на утримання дітей необхідно визначити у твердій грошовій сумі, оскільки позивач не працює, не має постійного заробітку і одержувач аліментів просив стягувати аліменти у твердій грошовій сумі.

Враховуючи стан здоров'я позивача те, що він важко хворіє, переніс операцію 25.08.2011 року, з 16.09.2011 року по 29.09.2011 року перебував на стаціонарному лікуванні, продовжує лікування, не працює і не може працювати, здійснює догляд за престарілою тіткою, відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів про те, що позивач може щомісячно виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 у розмірі 1500 грн., та матеріальний стан відповідачки, рішення суду слід змінити в частині стягнення аліментів і визначити розмір аліментів в 500 грн. щомісячно до досягнення повноліття починаючи з 24.11.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у зменшенні стягуваних аліментів на її утримання.

При вирішенні розміру аліментів на утримання ОСОБА_1 суд правильно виходив з матеріального стану та стану здоров'я платника аліментів і визначив у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення доньки ОСОБА_5 трьох років, починаючи з 24.11. 2011 року.

В решті рішення суду необхідно залишити без змін, оскільки є обгрунтованим, доводи апеляційних скарг зроблених судом висновків не спростовують.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів ,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, інтереси якого за довіреністю представляє ОСОБА_3, задовольнити частково.

Заочне рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2011 року змінити в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 і скасувати в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину ОСОБА_4.

Позов ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 500 гривень щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи з 24.11.2011 року.

Відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді :