Рішення № 24441155, 14.05.2012, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-600/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2012 року м. П'ятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого -судді Резніченка М.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гук С.Р.,

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

представників третіх осіб - Корф В.С., Свистуна І.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Союз»П'ятихатського району Дніпропетровської області, треті особи -відділ Держкомзему у П'ятихатському районі Дніпропетровської області, Троїцька сільська рада П'ятихатського району, про повернення в натурі безпідставно набутого майна (земельної ділянки), відшкодування доходів від цього майна та заподіяної шкоди,

в с т а н о в и в:

13.09.2011 р. ОСОБА_2 пред'явила в суді позов до ПСП «Агро-Союз»П'ятихатського району про повернення в натурі безпідставно набутого майна (земельної ділянки), відшкодування доходів від цього майна та заподіяної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що вона у приватній власності має земельну ділянку площею 6.380 га, вартість якої складає 76252,16 грн.. 15.02.2006 р. між нею і ПСП «Агро-Союз»нібито був укладений договір оренди цієї ділянки строком на 5 років, однак фактично договір вона не підписувала. Цей договір побачила у травні 2009 р. в П'ятихатському РВ ГУМВС України після звернення до правоохоронних орнанів з заявою про самовільне зайняття земельної ділянки. Прокуратурою району за вказаним фактом 25.05.2009 р. було порушено кримінальну справу відносно службових осіб ПСП «Агро-Союз»за ст.. 364 ч. 2 КК України за зловживання службовим становищем та ст.. 1971 ч. 1 цього ж Кодексу за самовільне зайняття земельної ділянки, однак справа провадженням не закінчена. Її зять ОСОБА_6 за її ж проханням у 2009 р. засіяв земельну ділянку соняшником, та відповідач пере культивував її і пересіяв гречкою. 24.12.2008 р. державним інспектором управління з контролю за використанням і охороною земель ОСОБА_7 проведено перевірку дотримання вимог законодавства на території Троїцької сільської ради, про що складено акт, з якого слідує, що ПСП «Агро-Союз»використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації, адже крім того, що договір оренди нею не підписаний, так він не пройшов і державної реєстрації, а лише посвідчений в Троїцькій сільській раді. Вважає, що підприємство «Агро-Союз»з 15.02.2006 р. набуло земельну ділянку в користування без достатньої правової підстави та використовував її до 2009 р. включно, отримував доходи від урожаю. На неодноразові звернення до керівника підприємства про повернення ділянки заяви залишалися без реагування. Після закриття кримінальної справи 19.07.2011 р. вона подала скаргу до Генеральної прокуратури України. На підставі проведених розрахунків вважає, що відповідач має сплатити їй 15802,42 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за період 2007-2009 р.р., 30520,54 грн. доходів, які підприємство могло одержати від використання ділянки, понесені судові витрати і 500 грн. витрат на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 і її представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В частині вимог щодо повернення земельної ділянки в її законне володіння ОСОБА_2 14.05.2012 р. відмовилася, про що її представник подав письмову заяву, і ця відмова прийнята судом.

Відповідач Приватне сільськогосподарське підприємство «Агро-Союз»П'ятихатського району Дніпропетровської області в особі директора ОСОБА_9 про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток, в судове засідання не з'явився повторно і свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи -відділу Держкомзему у П'ятихатському районі ОСОБА_4 проти задоволення позову не заперечив і пояснив, що Троїцька сільська рада у 2006 р. не мала повноважень реєструвати договори оренди, оскільки ці функції були передані у 2003 р. Центру ДЗК. З 01 січня 2011 р. Жовтоводська філія ДП «Центр ДЗК»переведена під юрисдикцію відділу Держкомзему у П'ятихатському районі. У відділі з 2006 р. по теперішній час інформація про державну реєстрацію договору оренди землі від 15.02.2006 р., цкладеного між ОСОБА_2 і ПСП «Агро-Союз»відсутня.

Представник Троїцької сільської ради П'ятихатського району Свистун І.Й. позов підтримав частково і пояснив, що в укладенні договорів оренди він особисто участі не приймав, однак йому відомо, що ОСОБА_2 передавала в оренду свою земельну ділянку ПСП «Агро-Союз», яке обробляло ділянку, сплачувало орендодавцю орендну плату, витрачало на обробіток землі паливно-мастильні матеріали, зерно.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6.380 га (пай № 256), яка розташована на території Троїцької сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДП № 013700, виданого 10 серпня 2001 року на підставі рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Троїцької сільської ради П'ятихатського району № 60 від 04.05.2001 р. (а.с. 9).

Грошова оцінка вищевказаної земельної ділянки складає 76252,16 грн. (а.с. 10).

24.12.2008 р. Державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у Дніпропетровській області Крихтою В.М. за участю землевпорядника Троїцької сільської ради П'ятихатського району Ємець Л.Г. проведено обстеження земельних ділянок, які знаходяться на території Троїцької сільської ради за межами населеного пункту, в звязку з самовільним зайняттям земельних ділянок загальною площею 226,37 га.. Площа земельної ділянки загальної площі 12,45 га, належної ОСОБА_11 і ОСОБА_2, знаходиться в розораному та засіяному озимим ячменем стані. За результатами обстеження земельних ділянок встановлено, що земельні ділянки використовуються ПСП «Агро-Союз»в особі директора ОСОБА_12 без правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації (а.с. 25).

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_13 пояснила, що до 2008 р. вона працювала у ПСП «Агро-Союз»бухгалтером. На прохання голови сільської ради ОСОБА_14 підприємство взяло в оренду земельні ділянки жителів АДРЕСА_1, у тому числі і ОСОБА_2. Ділянки були занедбані, тому на їх оборобіток витрачено кошти, щоб підготувати землю під посів.

Свідок ОСОБА_15 показала, що з 2004 р. по 2008 р. працювала інспектором відділу кадрів і бухгалтером в ПСП «Агро-Союз», складала списки орендодавців. Деякі орендодавці зверталися з вимогою розірвати договори оренди, однак чи зверталася до підприємства ОСОБА_2 їй не відомо, але земельна ділянка, належна їй на праві власності, знаходилася в оренді ПСП на умовах договору оренди.

З показань свідка ОСОБА_16 слідує, що вона працює головою Троїцької сільської ради і їй відомо, що ОСОБА_2неодноразово укладала з різними підприємствами договори оренди земельної ділянки, належної їй на праві власності, у томі числі до 2005 р. з ПСП «Горизонт», яке збанкрутувало, у 2006 р. ділянка була передана в оренду «Інвестр Україна», земельна ділянка оброблялася одноосібно. У лютому 2006 р. до сільської ради було надано на реєстрацію договори оренди земельних ділянок, у тому числі і договір, укладений між ОСОБА_2 і ПСП «Агро-Союз». Їй було відомо, що такі договори на той час мали реєструватися в сільській раді, тому 03.04.2006 р. договір зареєстрований у Троїцькій сільській раді, про що у державному реєстрі земель нею вчинено відповідний запис. Лише у березні 2008 р. сільрадою передані Книги реєстрації договорів оренди до Жовтоводського відділу ДП «Центр ДЗК». Вважає, що порушень з її боку не допущено.

Допитаний свідок ОСОБА_17 пояснив, що він працює механізатором і йому відомо, що до 2010 р. земельну ділянку, належну ОСОБА_2, обробляло ПСП «Агро-Союз», а в подальшому цією ділянкою користується ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_6 показав, що позивачка є його тещею і йому відомо, що з 2005 р. по 2009 р. включно земельну ділянку, належну ОСОБА_2, обробляло ПСП «Агро-Союз». Про нібито укладений договір оренди вона дізналася у 2008 р. в П'ятихатському РВ ГУМВС України. Прпотягом 2007-2008 р.р. ОСОБА_2 отримувала орендну плату, про що ставила підписи у відомостях, а у 2009 р. орендну плату їй не сплачено, на земельній ділянці відповідачем була засіяна гречка. У 2010-2011 роках земельною ділянкою за дорученням ОСОБА_2 користується він.

Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Крім того, статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями статтей 124-126 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, що оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 210 ч. 1 ЦК України передбачено, що якщо правочин підлягає державній реєстрації, то він є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1088 повноваження щодо ведення державного реєстру земель покладені на Центр Державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст.. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що в момент вчинення правочину сторонами не були дотримані вимоги, встановлені наведеними нормами чинного законодавства, договір оренди не пройшов державної реєстрації, однак у цьому випадку має місце використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, а не її самовільне зайняття. Висновок суду ґрунтується на тому, що ПСП «Агро-Союз»протягом 2007-2008 років після погодження і підписання договору оренди землі сторонами 15 лютого 2006 р., що ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечила, дійсно проводило на належній їй земельній ділянці сільськогосподарські роботи, не змінюючи характеру її цільового призначення, однак позивач не довела і не спростувала факту не підписання нею вказаного договору, не ініціювала дослідження договору на предмет чи виконаний підпис у договорі оренди нею чи іншою особою, що було роз'яснено судом, однак своє право не використала. Крім того, в частині позовних вимог щодо повернення земельної ділянки в її законне володіння позивач відмовилася, подавши суду письмову заяву, та пояснила, що починаючи з 2009 р. вона безперешкодно володіє і користується земельною ділянкою, а за 2007-2008 роки отримувала від відповідача орендну плату сільськогосподарською продукцією, одержаною підприємством із земельної ділянки, тобто сторони фактично виконували умови договору оренди земельної ділянки, претензій за вказаний період до відповідача не висловила.

За розрахунком позивача розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПСП «Агро-Союз»за період з 2007 р. по 2009 р. включно, розмір заподіяної шкоди складає 15802,42 грн., однак в цій частині вимог слід відмовити, оскільки протягом 2007-2008 р.р. ОСОБА_2 отримувала від ПСП «Агро-Союз»орендну плату, факт самовільного зайняття земельної ділянки у суді не доведений.

За розрахунком розміру доходів, які підприємство могло б одержати від користування належної ОСОБА_2 земельної ділянки за період з 2007 р. по 2009 р. включно, їх розмір складає 30520,54 грн., та цю вимогу суд задовольняє частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що за період 2007-2008 р.р. ПСП «Агро-Союз»повністю провело розрахунок по орендній платі з ОСОБА_2, що підтверджується як самою позивачкою, так і відомостями про видачу натуроплати орендодавцям, у тому числі і ОСОБА_2, однак щодо проведення орендної плати за 2009 р. жодних доказів сторонами не надано, тому суд дійшов висновку, що стягненню підлягають 8704,54 грн. в рахунок відшкодування отримання можливого мінімального доходу з розрахунку врожайності згідно довідки Управління агропромислового розвитку П'ятихатської райдержадміністрації від 20.05.2010 р. № 311 (а.с. 28), за умови, що у 2009 р. земельна ділянка ПСП «Агро-Союз»була засіяна насінням гречки, яка складає 4,3 ц/га, або 0,43 тони/га, тоді 0,43 т/га х 6,38 га = 2,74 тони з ділянки. При розрахунку суд бере до уваги Загальний звіт по результатах торгів сільськогосподарською продукцією, продуктами її переробки, продовольством на Акредитованих товарних біржах України за грудень 2009 р., згідно якого тільки по Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі «Прайс»ціна гречки 1 класу склала 3176,84 грн. за 1 тону (2,74 т х 3176,84 = 8704,54 грн.).

За загальними вимогами ст.1166 ЦК України ч. 1) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. ст. 156, 157 ЗК України власникові земельної ділянки відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок встановлення обмежень для користування земельними ділянками та приведення земель сільськогосподарського призначення у стан непридатний для використання згідно з призначенням. Відшкодовують ці збитки громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників та погіршує якість земельних ділянок, розташованих у зоні їх відповідальності.

В заперечення доводів позивача відповідач суду доказів не надав.

Розмір позовних вимог на день постановлення судом рішення позивачем не збільшувався.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 8704,54 грн., а також понесені витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 500 грн. (а.с. 31), сплачений судовий збір у сумі 214,60 грн., що пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с. 1, 2).

На підставі ст.ст. 210, 640, 1212-1214 ЦК України, ст..ст. 125, 156, 157 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 84, 88 ч. 1, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Агро-Союз»П'ятихатського району Дніпропетровської області (51600, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, вул.. Дніпровська, 23, код ЄДРПОУ 33704880) на користь ОСОБА_2 8704 (вісім тисяч сімсот чотири) гривні 54 копійки в рахунок відшкодування доходів від майна, а також 500 гривень витрат на правову допомогу, 214 гривень 60 копійок сплаченого судового збору і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 19 травня 2012 р..

Суддя: