Постанова № 24435714, 31.05.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/4908/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі Окрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості», м. Артемівськ

про погашення податкового боргу Державним науково-виробничим підприємством «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника із земельного податку у сумі 13 070,71 грн. та з податку на додану вартість у сумі 31 250,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за дов. від 16 березня 2012 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби подано позов до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про погашення податкового боргу Державним науково-виробничим підприємством «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника із земельного податку у сумі 13 070,71 грн. та з податку на додану вартість у сумі 31 250,00 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає ст.ст. 14, 16, 41, 95 Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Зазначає, що податковий борг в сумі 44 320,71 грн. у відповідача виник на підставі самостійно поданих податкових розрахунків з плати за землю та податкових декларацій з податку на додану вартість.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду надіслав телеграму, в якій просить розглянути справу без його участі.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне науково-виробниче підприємство «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 06.04.1994р., включене до ЄДРПОУ за номером 05803465, взято на податковий облік Артемівською ОДПІ 16.04.1994р. (арк. справи 7 - 11).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 287.3 ст. 287 Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем до податкового органу було подано розрахунок земельного податку за 2011 рік від 25.01.2011р., в якому самостійно обчислено податкове зобов'язання, в тому числі, за грудень 2011р. в сумі 4356,91 грн.; податкову декларацію з плати за землю на 2012 рік, в якій самостійно обчислено податкові зобов'язання щомісячно в розмірі 4356,90 грн., однак, за січень та лютий 2012 року вказані зобов'язання сплачені не були (арк. справи 14 - 16).

Згідно із пунктами 203.1, 203.2 ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу було подано податкові декларації з податку на додану вартість: № 9013434798 від 16.01.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11 600,00 грн.; № 9005472685 від 15.02.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 578,00 грн.; № 9012142454 від 16.03.2012р., в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11 072,00 грн. (арк. справи 17 - 22).

У зв'язку з тим, що вказані суми податкових зобов'язань з ПДВ та земельного податку не були сплачені, за підприємством значиться борг перед бюджетом по земельному податку в сумі 13 070,71 грн. та з податку на додану вартість у сумі 31 250,00 грн. Сума заборгованості підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 25 - 35).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 06.10.2001р. № 1/33 та друга від 14.11.2001р. № 2/189 податкові вимоги, які отримані відповідачем, про що свідчать копії поштових повідомлень з відміткою про вручення (арк. справи 33 - 24). Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» про погашення податкового боргу Державним науково-виробничим підприємством «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника із земельного податку у сумі 13 070,71 грн. та з податку на додану вартість у сумі 31 250,00 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках Державного науково-виробничого підприємства «Експериментальний машинобудівний завод гірничо-шахтного та технологічного устаткування соляної промисловості» із земельного податку у сумі 13 070,71 грн. та з податку на додану вартість у сумі 31 250,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 травня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 5 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.