Постанова № 24435573, 28.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4425/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника позивача Ольховського С.В. представника позивача Врони С.В. представника позивача Храбрової Ю.В. представника відповідача Гусарова В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель»до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій та визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, який у подальшому збільшила та просить:

- визнати неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель»чинного законодавства України;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172302 від 03.02.2012 року, винесене на підставі Акту № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року;

- визнати неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель»чинного законодавства України;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000542302/4765/23-2 від 05.04.2012 року, винесене на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року;

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000532302/4766/23-2 від 05.04.2012 року, винесене на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 44, 138 Податкового кодексу України, ст. ст. 203, 204, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого ДПА України від 22.12.2010 року № 984, порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

При цьому позивач зазначає, що оскільки всі документи мають всі необхідні реквізити -витрати, вказані в представлених документах, відповідають вимогам чинного законодавства. Виписані постачальником податкові накладні також підтверджують здійснення господарських операцій та є підставою для формування податкового кредиту. Відповідно, наявність всіх документів, необхідних для ведення господарської діяльності, є підставою для формування валових витрат і податкового кредиту. відповідач в акті перевірки визнав правочини такими, що направлені на заволодіння майном держави, без будь-якого обґрунтованого підтвердження таких фактів. За порушення правил податкового обліку відповідальність не поширюється на контрагентів та третіх осіб і її несе сам порушник.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.05.2012 року. У судовому засіданні, відкритому 16.05.2012 року, розгляд справи відкладався.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.20102 року здійснено заміну відповідача -Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська її правонаступником Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю на підставі поданих письмових заперечень.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.02.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000173202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 377570 грн. (основний платіж -377569,00 грн., штрафні санкції -1,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення було винесені на підставі Акту № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Софтранс».

У вказаному акті зазначено, що згідно договору купівлі-продажу від 05.01.2011 року № 05/01-11 ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»отримано від ТОВ «Компанія Софтранс»кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 2265414 грн., у тому числі ПДВ -377569 грн. Невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Літіс Груп», проведеною Лівобережною МДПІ, та невиїзною документальною перевіркою ТОВ СП «Укрліфт», проведеною ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, встановлено порушення ТОВ «Літіс Груп»та ТОВ СП «Укрліфт»ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах з покупцями, серед яких рахується ТОВ «Компанія Софтранс». Отримана інформація свідчить про нереальність здійснення господарської діяльності та невстановлення факту передачі товарів від ТОВ «Компанія Софтранс» на адресу ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель», що свідчить про те, що правочин між підприємствами здійснено без мети настання реальних наслідків.З урахуванням викладеного, ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2011 року ПДВ в сумі 377569 грн. по податковій накладній, отриманій від ТОВ «Компанія Софтранс», за рахунок визнання угоди нікчемною, що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 оку на суму 377569 грн.

Судом встановлено, що 05.04.2012 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000532302/4766/23-2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 28308,90 грн. (основний платіж -28304 грн., штрафні санкції -4,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000542302/4765/23-2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1391183 грн. (основний платіж -1391181 грн., штрафні санкції -2 грн.).

Вказані податкові повідомлення-рішення були винесені на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року».

У вказаному акті зазначено, що згідно договору купівлі-продажу від 05.01.2011 року № 05/01-11 ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»отримано від ТОВ «Компанія Софтранс»кабельно-провідникову продукцію на загальну суму 2869314 грн., у тому числі ПДВ -478219 грн. Невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Літіс Груп», проведеною Лівобережною МДПІ, та невиїзною документальною перевіркою ТОВ СП «Укрліфт», проведеною ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, встановлено порушення ТОВ «Літіс Груп»та ТОВ СП «Укрліфт»ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах з покупцями, серед яких рахується ТОВ «Компанія Софтранс». Згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2011 року № 24011 ТОВ «НВО Приват-Кабель»отримано від ТОВ «Укрпромтехснаб»обладнання на загальну суму 73830 грн., у тому числі ПДВ -12305 грн. Від ДПІ у м. Свердловську отримано акт від 18.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Гермес і К». Згідно пояснень ОСОБА_7 від 15.03.2011 року ТОВ «Гермес і К»не здійснювало поставок товарів у січні 2011 року на адресу ТОВ «Укрпромтехснаб». Невиїзною документальною перевіркою ТОВ «Гран Агропром», проведеною ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, встановлено порушення ТОВ «Гра Агропром»ст. ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу з покупцями, серед яких рахується ТОВ «Укрпромтехснаб». Згідно договору купівлі-продажу від 14.02.2011 року № 2 ТОВ «НВО Приват-Кабель»отримано від ПП «Ново-Ком»товар (припій) на загальну суму 96000 грн., у тому числі ПДВ -16000 грн. Згідно акту про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ново-Ком», складеного Алчевською ОДПІ, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами по ланцюгу постачання. Таким чином, ТОВ «НВО Приват-Кабель»в порушення ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено валовий дохід всього у сумі за 1 квартал 2011 року -2991144 грн. -вартість безоплатно отриманих товарів та в порушення ст. 135 Податкового кодексу України занижено валовий дохід в 2 кварталі 2011 року в сумі 48000 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено їх завищення всього на суму 2532620 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року 2492620 грн., за 2 квартал 2011 року -40000 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його заниження всього у сумі 1391181 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року в сумі 1370941 гн., за 2 квартал 2011 року в сумі 20240 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено його заниження всього на суму 28304,60 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому суд заважке на те, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Судом встановлено, що між ТОВ «Компанія Софтранс»(Продавець) та ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 05/01-11 від 05.01.2011 року.

У відповідності з вказаним договором та видатковими накладними № 460 від 05.01.2011 року на суму 2265414 грн. (ПДВ -377569грн.) та № 1261 від 01.02.2011 року на суму 603900 грн. (ПДВ -100650 грн.), ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»було отримано матеріали та обладнання (дріт, стрічка, пластикат, пряжа, ваги, барвник, лист залізний, тефаблок, алюмфлекс, стренга та ін.).

Також ТОВ «Компанія Софтранс»було надано ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»податкові накладні на продані матеріали та обладнання № 476 від 05.01.2011 року на суму ПДВ 377569 грн. та № 268 від 01.02.2011 року на суму ПДВ 100650 грн.,

Розрахунки за отримані матеріали та обладнання проводились в безготівковій формі.

Транспортування матеріалів та обладнання здійснювалось за рахунок та транспортними засобами ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель», що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Придбані у ТОВ «Компанія Софтранс»матеріали та обладнання були використані ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель» у власній господарській діяльності для виробництва ізольованого проводу та кабелю.

14.02.2011 року між ПП «Ново-Ком»(Продавець) та ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2.

У відповідності з вказаним договором та видатковими накладними № 23 від 04.03.2011 року на суму 48000 грн. (ПДВ -8000 грн.) та № 2 від 17.05.2011 року ТОВ на суму 48000 (ПДВ -8000 грн.) «НВО Завод Приват-Кабель»було отримано матеріали - припій.

Також ПП «Ново-Ком»було надано ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»податкові накладні на продані матеріали № 2 від 12.05.2011 року на суму ПДВ 1666,67 грн., № 23 від 04.03.2011 року на суму ПДВ 3333,33 грн., №851 від 25.02.2011 року на суму ПДВ 4666,67 грн., № 11 від 17.05.2011 року на суму ПДВ 6333,33 грн.

Розрахунки за отримані матеріали та обладнання проводились в безготівковій формі.

Придбані у ПП «Ново-Ком»матеріали були використані ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»у власній господарській діяльності для виробництва ізольованого проводу та кабелю.

24.01.2011 року між ТОВ «Укрпромтехснаб»(Постачальник) та «НВО Завод Приват-Кабель» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 24011.

У відповідності з вказаним договором та видатковою накладною № 0201-27 від 01.02.2011 року на суму 73830 грн. (ПДВ -12305 грн.) «НВО Завод Приват-Кабель»було отримано обладнання -система очищення води.

Також ТОВ «Укрпромтехснаб»було надано ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»податкові накладні на продане обладнання № 8 від 01.02.2011 року на суму ПДВ 5638,33 грн. та № 12625 від 26.01.2011 року на суму ПДВ 6666,67 грн.

Розрахунки за отримане обладнання проводились в безготівковій формі.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін спірних договорів на укладання їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не надав.

Крім того, зміст акту перевірки вказує на те, що фактично підставою для того, щоб вважати спірні договори нікчемними є інформація, отримана від інших податкових органів за результатами проведення ними перевірок платників податків з якими мали договірні відносини контрагенти позивача, про відсутність у них документів, які підтверджували здійснення ними господарської діяльності, незнаходження їх за юридичними адресами та відсутність у них необхідних умов для здійснення господарських операцій.

Проте, правове значення для вирішення спору мають факти здійснення господарських операцій безпосередньо між учасниками цих операції, на підставі яких сформовані дані податкового обліку.

При цьому відносини між учасниками попередніх господарських операцій щодо постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на факт реальності господарських операцій, вчинених між останнім платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Незнаходження платників податків, з якими мали договірні відносини контрагенти позивача, за юридичними адресами, відсутність у них за даними декларацій з податку на прибуток основних засобів тощо не можуть слугувати доказами спрямованості умислу ТОВ «НВО Завод Приват-Кабель»та ТОВ «Компанія Софтранс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Укрпромтехснаб»на порушення публічного порядку при укладанні спірних договорів та не вказують на нереальність господарських операцій здійснених позивачем з вказаними контрагентами.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушників податкового законодавства анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у актах перевірок, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договори, укладені позивачем з ТОВ «Компанія Софтранс», ПП «Ново-Ком», ТОВ «Укрпромтехснаб»нікчемними і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

З огляду на викладене, враховуючи характер та обсяги порушень, допущених відповідачем при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000172302 від 03.02.2012 року, винесене на підставі Акту № 78/23-2/33116889 від 17.01.2012 року.

Визнати неправомірними дії щодо встановлення визначених Актом № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» чинного законодавства України.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000542302/4765/23-2 від 05.04.2012 року, винесене на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000532302/4766/23-2 від 05.04.2012 року, винесене на підставі Акту № 59/23-2/33116889 від 21.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО Завод Приват-Кабель» судовий збір у розмірі 4292,00 грн. (чотири тисячі двісті дев'яноста дві гривні 00 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -28.05.2012 р.

Суддя О.В. Серьогіна