Рішення № 24419979, 31.05.2012, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 2016/134/2012

Номер провадження 2/2016/236/2012

РІШЕННЯ

іменем України

31 травня 2012 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що за договором № HAZ0AU08950010 від 02.08.2007 року відповідачеві було надано кредит в сумі 20077,63 доларів США строком до 01.08.2014 року, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідач належним чином не виконує зобовязання за кредитним договором, та станом на 29.11.2011 року має заборгованість 19538,11 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 29.11.2011 року складає 155 914, 12 грн. та складається з наступного:

- 12597,70 дол. США - сума заборгованість за кредитом ;

- 4335,68 дол. США - заборгованість за відсотками за користування кредитом;

- 433,65 дол.США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

-2171,08 дол.США -пеня за несвоєчасне виконання зобовязань за договором.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 19 538,11 дол. США що за курсом Національного Банку України складає 155 914, 12 грн. та покласти на відповідача витрати повязані з розглядом справи у суді.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, пояснила, що банком неправомірно предявлено вимоги до відповідача в іноземній валюті, оскільки, відповідно до квитанції № 50510610 від 02.08.2007 року ОСОБА_2 отримав кошти в сумі 70 400 грн. на придбання автомобілю. Позичальник протягом 18 місяців до 26 лютого 2009 року здійснював щомісячне погашення заборгованості перед банком. Після того, як не зміг виконувати належним чином зобовязання перед банком, з вересня 2009 року передав банку автомобіль для реалізації, згідно договору застави. Автомобіль було продано за 68300 грн. (8612,86 доларів США) та суму направлено на погашення заборгованості за кредитним договором. Незважаючи на це банк предявив вимоги до ОСОБА_2 на суму 19538,11 доларів США. Крім того банком неправомірно збільшено відсотки за кредитом та нарахована пеня. Просила застосувати строк позовної давності у відношенні стягнення суми неустойки та пені, відмовивши позивачеві в задоволенні цих вимог, як заявлених за межами позовної давності. Просила зменшити розмір неустойки.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

02.08.2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № HAZ0AU08950010, згідно якого відповідачеві було надано кредит в розмірі 20077,63 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 01.08.2014 року.(а.с.7-9)

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків»є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України «Про Національний банк України»в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків»генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

Надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 526,527,530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно розрахунку заборгованості та розрахунку штрафів, в порушення прийнятих на себе зобов»язань ОСОБА_2 не сплачено залишок за кредитом - 12597,70 дол. США; заборгованість по процентам за користування кредитом -4335,68 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом 433,65 дол. США; пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором- 2171,08 дол. США, а всього 19 538,11 дол. США що за курсом Національного Банку України складає 155 914, 12 грн.(а.с.4-6)

Зобовязання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599601, 604609 ЦК.

Наявність факту реалізації автомобілю відповідача та направлення коштів, отриманих з продажу автомобілю, на погашення заборгованості за кредитним договором, за відсутності реального виконання боржником свого зобовязання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобовязання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту.

Щодо посилання представника відповідача на неправомірність підвищення процентної ставки, то згідно зі статтею 1056-1 ЦК у звязку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, то цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

Виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Крім того, відповідач ОСОБА_2 з 20 листопада 2008 року фактично погодився з такими змінами договору, на підтвердження чого ним здійснювались платежі за новою відсотковою ставкою.

Строк дії кредитного договору № HAZ0AU08950010 до 01.08.2014 року.

Враховуючи положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обовязок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.

Таким чином заява представника відповідача про застосування норм ст. 258 ЦК України не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання).

За порушення виконання зобовязань за кредитним договором нарахована пеня в сумі 2171,08 доларів США.(а.с.4-5)

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_2 не сплачено залишок за кредитом - 12597,70 дол. США; заборгованість по процентам за користування кредитом -4335,68 дол. США; заборгованість по комісії за користування кредитом 433,65 дол. США; пеню за несвоєчасність виконання зобовязань за договором- 2171,08 дол. США, а всього 19 538,11 дол. США.

Посилання представника відповідача на те, що сума пені становить 19 486,33 доларів США, що значно перевищує суму початкового сальдо не відповідає дійсності, та посилання на скрутне матеріальне становище боржника, наявність на утриманні неповнолітньої дитини не є істотними обставинами в розумінні ч.3 ст. 551 ЦК України.

Тому заява представника відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню.

В звязку з тим, що відповідачем та його представником не надано до суду доказів в підтвердження того, що ОСОБА_2 належним чином виконувалися обовязки по кредитному договору, так і щодо суми заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості є обґрунтованими.

Таким чином вказана сума підлягає стягненню з відповідача, як боржника за кредитним договором № HAZ0AU08950010 від 02.08.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10,11,209,212,214-215, 218, ЦПК| України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111 МФО 305299 заборгованість за кредитним договором в сумі 155914,12 грн. ( сто пятдесят п»ять тисяч девятсот чотирнадцять грн.. 12 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк»ЄДРПОУ 14360570 рах.№ 64993919400001 МФО 305299 судовий збір в сумі 1559, 14 грн. (одну тисячу пятсот пятдесят девять грн.. 14 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :