Рішення № 24417615, 12.04.2012, Хрустальний міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснолуцький міський суд Луганської області)

Справа № 1211/2-1774/11

Провадження № 2/1211/56/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 квітня 2012 рокум. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Палюх Т. Д.,

при секретаріЛебединець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красному Лучі

справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнский Акціонерний банк «ВІ ЕЙ БІ Банк до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21.07.2011року звернувся до суду із позовною заявою, в обгрунтування якої зазначив, що 22 січня 2008 року між ПАТ "Ві Ей ОСОБА_3" (далі - "Банк") та

громадянином України ОСОБА_1( "Позичальник") був укладений кредитний договір № 9/7/2008 на надання кредиту в сумі 33 734доларів США 06 центів в порядку і на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього на придбання автомобіля марки MITSUBISHI модель GRANDIS 2007 року випуску, шасі № VIN-JMBLRNA4W7Z 001028 JMBLRNA4W7Z 001028 тип ТЗ легковий, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на строк по 21 січня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5 відсотків річних, а з 19.11.2008 року - 17,5 відсотків річних відповідно до додаткового договору № 1 від 19.11.2008року.

Відповідач 1 ОСОБА_1 прийняв на себе зобов"язання сплачувати щомісячно проценти за користування кредитом та щомісячні платежі на погашення кредиту відповідно до графіку.

У забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором «Банком»

22 січня 2008 року укладено договір поруки з Відповідачем 2 ОСОБА_2, відповідно до якого вона на добровільних засадах прийняла на себе зобов"язання перед "Банком" солідарно відповідати за зобов"язаннями ОСОБА_1, які виникають з умов зазначеного кредитного договору, у повному обсязі цих зобов"язань.

"Банк" виконав свої зобов"язання та надав Відповідачу 1 грошові кошти в сумі

33 734доларів США 06 центів, тобто повністю виконав умови договору.

З метою забезпечення виконання зобов»язань Відповідача 1 за кредитним договором між ним і «Банком»було укладено договір застави № 267 від 22.01.2008року з додатковими умовами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому, і що складають невід»ємну частину цього договору( далі - договір застави), відповідно до пункту 1.1 якого Відповідач 1 передав «Банку» у заставу автомобіль марки MITSUBISHI модель GRANDIS 2007 року випуску, шасі № VIN-JMBLRNA4W7Z 001028 JMBLRNA4W7Z 001028 тип ТЗ легковий, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідач 1 не виконує зобов»язання по своєчасному поверненню заборгованості за кредитом та сплаті процентів за користування кредитом.

Станом на 23.06.2011року заборгованість за кредитом складає 377 735грн.42коп.,

яка складається з наступного:

- за тілом кредиту 30 791,26 USD, за відсотками за користування кредитом 13 746,47 USD, що разом складає 44 537,73 доларів США, а по курсу НБУ 7,9785 грн. за 1 долар США - 355 344грн.28коп.;

- комісія за РО 6 357грн.05коп.;

- плата за пропуск платежів 16 034,09грн.

Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості 377 735грн.42коп. і понесені позивачем судові витрати у справі в сумі 1820грн. та звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки MITSUBISHI модель GRANDIS 2007 року випуску, шасі № VIN-JMBLRNA4W7Z 001028 JMBLRNA4W7Z 001028 тип ТЗ легковий, державний реєстраційний номерВВ0042ВР, зареєстрований 21.01.2008року ВРЕР міста Красний Луч УДАЇ УМВС України на праві власності за Відповідачем 1 ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВВС 069270.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов.

Відповідач 1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що восени 2008 року «Банк» підвищив йому процентну ставку за договором, а у 2009 році відбувалася мирова фінансова криза і він не мав можливості погашати щомісячний платіж, який був збільшений банком, неодноразово звертався до позивача із проханням надати йому кредитні канікули, але йому в цьому було відмовлено.

Після об»явленої судом перерви у розгляді справи Відповідач 1 телефонним зв»язком просив розглянути справу за його відсутності. Надав суду письмову заяву, що надійшла 04.04.2012року, у якій просив суд застосувати строк позовної давності і відмовити позивачу у позові у зв»язку з пропуском строку позовної давності. Вважає, що перебіг трирічного строку почався з дати здійснення ним останнього платежу за кредитом, а саме 10.12.2008року, тому на момент подачі позовної заяви цей строк сплив.

Відповідач 2 та її представник позов не визнали . Відповідач 2 суду пояснила, що на момент укладення кредитного договору вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах із Відповідачем 1, але їхній шлюб не був зареєстрований, і Відповідач 1 оформив право власності н придбаний за кредитом від 22.01.2008року вищезазначений автомобіль MITSUBISHI на себе. Потім вони зареєстрували шлюб, але їхнє сімейне життя не склалося, і 10.09.2009року шлюб між ними було розірвано. Вона й Відповідач 1 у добровільному порядку поділили сумісне майно, про що склали письмову розписку, при цьому автомобіль MITSUBISHI залишився у власності Відповідача 1. Тому вона вважає, що погашати кредит на купівлю цього автомобіля повинен саме Відповідач 1.

Представник Відповідача 2 суду пояснила, що вважає неукладеним відповідно до правил статті 638 ЦК України вищевказаний договір поруки від 22.01.2008 року між «Банком»і Відповідачем 2 ОСОБА_2, оскільки у пункті 2.1 цього договору не вказаний номер рахунку, на який поручитель мав вносити грошові кошти, а вказані лише початкові його цифри - № 2620, тому сторони не досягли згоди щодо порядку виконання поручителем обов»язків у разі порушення боржником зобов»язань за кредитним договором.

Термін повного виконання боржником Відповідачем 1 обов»язку повернути отримані кредитні кошти настане 21.01.2015року, але, оскільки боржник припинив з січня 2009року сплату платежів, позивач на підставі вимог статті 1050 ЦК України вимагає від боржника дострокового повернення всієї суми кредиту, що відповідає пункту 2.7. кредитного договору. Але позивачем не виконано узгоджений умовами

п. 2.7.2 кредитного договору порядок реалізації вказаного положення: дострокове виконання зобов»язань повинно бути проведено позичальником (поручителем) протягом 7 днів з дати отримання позичальником вимоги про дострокове виконання боргових зобов»язань. В застереженні 2 пункту 2.7.4 кредитного договору сторони встановили, що вимога вважається надісланою в день направлення її на адресу позичальника, що зазначена в цьому договорі. Документом, що підтверджує відправлення «Банком» листа про вимогу усунення порушення, виконання порушеного зобов»язання та про дострокове повернення кредиту є квитанція поштового відділення про відправлення відповідного рекомендованого листа позичальнику чи квитанція поштового відділення про неможливість вручити такий рекомендований лист позичальнику. Але позивач не надав доказів як направлення на адресу позичальника (Відповідача 1) та поручителя (Відповідача 2) вимог про дострокове погашення всієї суми кредиту, так і направлення на виконання п.2.3 договору поруки на адресу поручителя повідомлень про невиконання боржником зобов»язань за кредитним договором № 9/7/2008 від 22.01.2008року.

Тобто, позивач в порушення вказаного положення договору жодного разу, починаючи з січня 2008 року ні в який спосіб не повідомив поручителя про порушення позичальником своїх зобов»язань перед позивачем.

Згідно з пунктом 3.7 договору поруки б/н від 22.01.2008 року він набирає чинності з моменту його підписання сторонами 22 січня 2008року.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється. Згідно ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем до матеріалів справи, порушення виконання основного зобов»язання Відповідачем 1

за кредитним договором відбулося 11січня 2009року. Протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання, тобто до 11 липня 2009року, вимога не була пред»явлена позивачем поручителю, тобто Відповідачу 2, тому на підставі ч.4 ст. 559 ЦК України цей договір поруки припинився з 11 липня 2009року.

Будь - яких заперечень щодо неправильності виконаного позивачем розрахунку заборгованості за кредитом у сумі 377 735грн.42коп. відповідачі суду не надали.

Вислухавши сторони та їх представників, вивчивши письмові матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме: позовні вимоги до Відповідача 1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги до Відповідача 2 задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.1.1,1.1,1.3,1.3.1 кредитного договору укладеного між позивачем та Відповідачем 1 останній зобов»язався належним чином прийняти, використовувати і

повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит( встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.

Відповідно до ст. 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦКУ за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 625 ЦКУ боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

Статтею 1050 ЦКУ визначено, що якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до п.4.3 кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, та за несвоєчасну повну чи часткову сплату за обслуговування кредиту позичальник сплачує «Банку» штраф у розмірі 20 відсотків від суми невиконаних зобов»язань, строк сплати яких настав.

Вимоги позивача підтверджуються матеріалами справи - копіями кредитного договору із додатком 1(а.с.5-11), копією додаткового договору № 1 до кредитного договору, згідно з яким «Банк» і Відповідач 1 ОСОБА_1В домовилися, що за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 17,5% річних

( а.с.21-22), копією договору купівлі - продажу автомобіля( а.с.16-17), копіями договору застави вказаного автомобіля(а.с.13-13) та договору про зміну умов зазначеного договору застави (а.с.15), а також копією додаткового договору до кредитного договору щодо порядку сплати штрафу за неналежне виконання грошових зобов»язань з погашення кредитної заборгованості(а.с.20).

Позивачем було вірно розраховано заборгованість Відповідача 1, відповідно до якої станом на 23 червня 2011року заборгованість Відповідача 1 перед «Банком» складає:

- за тілом кредиту 30 791,26 USD, за відсотками за користування кредитом 13 746,47 USD, що разом складає 44 537,73 доларів США, а по курсу НБУ 7,9785 грн. за 1 долар США - 355 344грн.28коп.( згідно довідки ПАТ «Ві Ей ОСОБА_3»станом на 12 квітня 2012 року курс Національного Банку України становив 7,9850грн. за 1 долар США, що є більшим, ніж курс на 13.05.2011року 7,9785грн., відповідно до якого проведено розрахунок заборгованості за тілом кредиту та за відсотками, тому суд, не виходячи за межі заявлених позивачем позовних вимог відповідно до правил ст. 11 ЦПК України стягує заборгованість за тілом кредиту та відсотками в національній валюті у заявленій позивачем сумі 355 344грн.28коп.);

- комісія за РО 6 357грн.05коп.;

- плата за пропуск платежів(штраф 20 % від суми невиконаних зобов»язань за останні 12 місяців) 16 034,09грн., а всього 377 735грн.42коп.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на сплив строку позовної давності у справі, оскільки загальний строк позовної давності у три роки позивачем не пропущений, оскільки до суду він звернувся у межах цього строку. Перебіг строку давності почався відповідно до ст.ст.251- 253 ЦКУ з наступного дня після порушення позичальником виконання зобов»язання, тобто з 11 січня 2009року і мав би закінчитись 11 січня 2012року, а позивач звернувся до суду 21 липня 2011року. Що стосується встановленої статтею 258 ЦКУ спеціальної позовної давності в один рік для вимог про стягнення неустойки( штрафу), вона також дотримана позивачем (штрафи нараховані за період одного року до звернення до суду).

Із копії свідоцтва про реєстрацію ТС серії ВВС 069270 підтверджується, що

автомобіль марки MITSUBISHI модель GRANDIS 2007 року випуску, шасі № VIN-JMBLRNA4W7Z 001028 JMBLRNA4W7Z 001028 тип ТЗ легковий, державний реєстраційний номерВВ0042ВР, зареєстрований 21.01.2008року ВРЕР міста Красний Луч УДАЇ УМВС України на праві власності за ОСОБА_1В.( а.с.29).

Заявою ОСОБА_1 від 22.01.2008року повідомляються органи нотаріату України та усі, кого це стосується, що заявник в шлюбі на час придбання рухомого майна автомобіля марки MITSUBISHI модель GRANDIS 2007 року випуску, шасі № VIN-JMBLRNA4W7Z 001028 JMBLRNA4W7Z 001028, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не перебував, фактичні шлюбні відносини не підтримував, зазначене

рухоме майно не є сумісною власністю(а.с.30).

Оскільки можливий факт перебування Відповідача 1 та Відповідача 2 на час придбання автомобілю у фактичних шлюбних відносинах між собою відповідно до вимог закону має бути встановлений судовим рішенням, що набрало законної сили, а таке на час розгляду справи відсутнє, суд визнає встановленим фактом те, що вищезазначений автомобіль є власністю Відповідача 1 ОСОБА_1

Виходячи з цього, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 267 від 22.01.2008року підлягають задоволенню, з оглядом на правила ЗУ «Про заставу»і статей 589, 590 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦКУ за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

У відповідності із ст.554 ЦКУ у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого поручительством, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки.

Відповідно до п.п. 2.7.1, 2.7.2 кредитного договору «Банк» має право вимагати виконання боргових зобов»язань в цілому, або у визначеній частині у випадку невиконання позичальником та (або) поручителем своїх боргових та інших зобов»язань за цим договором та договором застави та договором поруки. При цьому виконання боргових зобов»язань повинно бути проведено позичальником (поручителем) протягом семи робочих днів з дати отримання позичальником вимоги про виконання боргових зобов»язань. За застереженням 2 пункту 2.7.4 кредитного договору вимога вважається надісланою в день направлення її на адресу позичальника, що зазначена в цьому договорі. Документом, що підтверджує відправлення «Банком» листа про вимогу усунення порушення, виконання порушеного зобов»язання та про дострокове повернення кредиту є квитанція поштового відділення про відправлення відповідного рекомендованого листа позичальнику чи квитанція поштового відділення про неможливість вручити такий рекомендований лист позичальнику( а.с.6).

Судом встановлено, що 3 березня 2009року Відповідачу 1 ОСОБА_1 було надано повідомлення вимогу, відповідно до якої його було повідомлено, про те, що

станом на 3 березня 2009року за кредитним договором обліковується прострочена кредитна заборгованість, яку необхідно погасити до 13 березня 2009року (а.с.66, 69,70).

Таким чином, строк виконання порушеного зобов»язання, який був встановлений позивачем - це 13 березня 2009року.

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦКУ порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання не пред»явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов»язання не встановлений або встановлений моментом пред»явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред»явить позову до поручителя

протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Доказів пред»явлення такої вимоги до поручителя Відповідача 2 протягом шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст. 559 ЦКУ(до 13 вересня 2009року), як і доказів отримання Відповідачем 2 цієї вимоги, позивач суду не надав.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 525, 526,533, 554, 559, 625, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Всеукраїнский Акціонерний банк " Ві Ей ОСОБА_3" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, зареєстрованого за адресою:

Луганська область, місто Красний Луч, вул. Вінницька, буд.12-а., ін.н. НОМЕР_2 на користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнский Акціонерний банк Ві Ей ОСОБА_3" заборгованість за кредитним договором № 9/7/2008 від 22 січня 2008року в сумі 377 735грн.42коп. та понесені судові витрати в сумі 1820грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитом звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки MITSUBISHI модель GRANDIS 2007 року випуску, шасі № VIN-JMBLRNA4W7Z 001028 JMBLRNA4W7Z 001028 тип ТЗ легковий, державний реєстраційний номерВВ0042ВР, зареєстрований 21.01.2008року ВРЕР міста Красний Луч УДАЇ УМВС України на праві власності за ОСОБА_1, свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії ВВС 069270.

У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області

шляхом подачі у 10-денний строк з дня його проголошення, а відповідачем ОСОБА_1 у той же строк з дня отримання його копії, апеляційної скарги

через Краснолуцький міський суд.

Суддя: