Ухвала суду № 24416846, 07.05.2012, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2703/3106/2012

Категория

УХВАЛА

07 травня 2012 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі: головуючого судді Гаркуша О.М.

при секретарі Грищенко Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Севастополі скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Севастополя,

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя, в якій просить визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя ОСОБА_2 про звернення стягнення на доходи боржника від 25.10.2011 по виконавчому листу №2-5231/06. Скаргу мотивовано тим, що в провадженні ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя знаходиться виконавчий лист № 2-5231/06, виданий 20.04.2007 на виконання рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 12.12.2006 у справі №2-5231/06 про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), однак не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 17.10.1996. Однак 25.10.2011 старшим державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя ОСОБА_2 було прийнято постанову про звернення стягнення на доходи боржника, згідно з якою з усіх видів заробітку (доходів) боржника відраховується на користь ОСОБА_5 50 % у рахунок погашення боргу, який створився з 01.04.2006, після погашення боргу провадиться утримання в розмірі ј частини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, щомісячно до повноліття дитини. 21.02.2012 ОСОБА_1 у приміщенні ВДВС був ознайомлений з постановою старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя ОСОБА_2 від 25.10.2011 про звернення стягнення на доходи боржника, оскільки поштою на його адресу постанова не направлялася. За наслідком ознайомлення з постановою від 25.10.2011 йому стало відомо, що в нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів, однак сума боргу в постанові вказана не була. Дана постанова про стягнення боргу направлена для виконання за місцем роботи ОСОБА_1 ТОВ НПП „Компасс. Заявник вважає вказану постанову неправомірною, оскільки 25.05.2007 між ним та ОСОБА_3 був укладений письмовий договір (мирова угода), який є в матеріалах виконавчого провадження в ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя, відповідно до якого він зобовязався погасити заборгованість за аліментами та визначений розмір аліментів в сумі 150 грн. щомісячно, та який він виконує належним чином.

В судовому засіданні заявник підтримав скаргу та її обґрунтування, наполягаючи на її задоволені.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не зявився, про місце та час розгляду справи сповіщений належно, суду в.о. начальника ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя надіслав клопотання про перенесення судового засідання, однак поважності причин не можливості зявлення не надав.

З огляду на вимоги ст.386 ЦПК України суд вважає можливим розглянути дану скаргу у відсутність представника зацікавленої особи, визнаючи достатніми для прийняття рішення по суті наявні в матеріалах справи письмові докази.

Заслухавши заявника, дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до виконавчого листа у справі № 2-5231/06, виданого Ленінським районним судом м.Севастополя 20 квітня 2007 р. було стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення повноліття дитиною, починаючи утримання з 17.10.2006. 25.05.2007р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 в приміщенні ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі в присутності державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі ОСОБА_4 було укладено мирову угоду про виплату аліментів та заборгованості за аліментами. Відповідно до вказаної мирової угоди було вирішено щомісячно в строк до 8 числа кожного місяця сплачувати ОСОБА_3 готівковими грошовими коштами аліменти в сумі 150 грн., які нараховуються з заробітної плати добровільно без направлення виконавчого листа по місту роботи ОСОБА_1 в ТОВ НПП «Компасс» (п.2.). У випадку невиконання заявником зобовязань зі сплати аліментів, передбачених вказаною мировою угодою, встановлено право ОСОБА_3 направити виконавчий лист за місцем його роботи, а також звернення до Ленінського РВ УМВС України в м.Севастополі с заявою про притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.164 КК України.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя ОСОБА_2 від 25.10.2011 про звернення стягнення на доходи боржника було встановлено проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5, яка мешкає за адресою: м.Севастополь, вул. Новоросійська, 18-7, поштовим переказом за рахунок боржника, 50 % у рахунок погашення заборгованості з аліментів, яка створилася з 01.04.2006, після погашення боргу проводити утримання в розмірі ј частини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, щомісячно до повноліття дитини. Копію постанови направити для виконання до ТОВ НПП „Компасс (п.2,3,9).

На підставі ст.182 Сімейний кодекс України (далі - СК України) мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. В силу приписів ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Приймаючи до уваги, що 25.05.2007, підписуючи мирову угоду, стягувач була згодна на отримання аліментів у твердій грошевій сумі в розмірі, яка визначена була за домовленістю батьків на підставі ст.181 СК України, а не за рішенням суду, і перестала визнавати ці домовленості тільки звернувшись до державного виконавця в серпні 2011 року, тому суд вважає, що у державного виконавця не було підстав для нарахування заборгованості з 01.04.2006, оскільки аліменти, які стягувач отримує за рішенням суду з пенсії заявника (а.с. 3) та сума, яку боржник сплачує добровільно, відповідають мінімуму, визначеному законом для стягнення згідно з рішенням суду, а тому з моменту звернення стягувача державний виконавець у відповідності до ст.74 Закону України „Про виконавче провадження в редакції, що діє з 09.03.2011, повинна була звернути стягнення аліментів на заробітну плату, повідомив про це боржника.

Суд також звертає увагу, що права стягувача на отримання з заробітної плати боржника суми не меншої ніж 30% від прожиткового мінімуму не порушуються, оскільки при отриманні аліментів в твердій сумі за згодою сторін це ні є обовязковою умовою, і крім того, цей мінімум згідно довідки про розмір відрахувань з пенсії заявника (а.с. 3) стягувачем отримується, тобто права дитини не порушені.

Крім того, суд зауважує, що в постанові державного виконавця від 25.10.2011 не вказано розмір заборгованості зі сплати аліментів, яку повинен сплатити боржник, що унеможливлює виконання цієї постанови.

Також суд зазначає, що не має підстав стягувати із заявника заборгованість, оскільки між стягувачем та боржником був визначений розмір аліментів, підлягаючий сплаті заявником, не має доказів звернень стягувача до Ленінського РВ УМВС України в м.Севастополі із заявою про отримання копії виконавчого листа для направлення до другого місця роботи або виконання інших умов мирової угоди від 25.05.2007.

Викладене свідчить про те, що постанова про звернення стягнення на доходи боржника від 25.10.2011 по виконавчому листу № 2-5231/06 прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», що є підставою для визнання її неправомірною та скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.58 Конституції України, ст.74 Закону «Про виконавче провадження», ст.372, ст.ст.383-387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Севастополя задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Севастополя ОСОБА_2 по встановленню порядку та розміру утримання з ОСОБА_1 аліментів неправомірними.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Севастополя ОСОБА_2 від 25.10.2011 про звернення стягнення на доходи боржника за виконавчим листом № 2-5231/06, виданим Ленінським районним судом м.Севастополя 20.04.2007.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний термін з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінський

районного суду м. Севастополя О.М.Гаркуша