Рішення № 24410041, 10.05.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа №412/1580/2012

2/412/2422/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Браги А.В.,

при секретарі -Лампіки О.В.,

за участю представника позивача -Олексюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2012 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що 03 грудня 2007 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №220348988, за яким відповідач отримала кредит в розмірі 30795 доларів США, зобов'язавшись його повернути до 03 грудня 2013 року відповідно до графіку погашення кредиту, сплативши 12,2% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. Оскільки відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконує, позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості, яка станом на 11 листопада 2011 року склала 62361,82 доларів США, що є еквівалентом 497790,76 гривень. Також представник позивача просив суд покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 03 грудня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як кредитодавцем, правонаступником якого є позивач (а.с.16), та відповідачем, як позичальником, укладено кредитний договір №220348988 (а.с.5-8), за умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 30795 доларів США, а позичальник -повернути вказаний кредит до 03 грудня 2013 року відповідно до графіку погашення кредиту, сплативши 12,2% річних за користування кредитом, а також інші обов'язкові платежі. За порушення строків повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом позичальник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Окрім того, умовами вказаного кредитного договору передбачено право кредитора вимагати дострокове виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором у випадках невиконання умов цього договору із погашення заборгованості за кредитом.

Як свідчить наявна в матеріалах справи копія меморіального ордеру (а.с.9) від 03 грудня 2007 року, кредитодавцем на виконання умов кредитного договору №220348988 від 03 грудня 2007 року були надані позичальнику обумовлені в договорі кредитні кошти в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором №220348988 від 03 грудня 2007 року, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач своєю письмовою вимогою від 24 жовтня 2011 року просив відповідача погасити, а також здійснити дострокове погашення кредиту (а.с.10). Дана вимога відповідачем виконана не була, а розмір заборгованості станом на 11 листопада 2011 року складає 62361,82 доларів США (а.с.12-13), що з урахуванням встановленого НБУ на 11 листопада 2011 року офіційного курсу гривні до долару США становить 497790,76 гривень (а.с.14), а саме:18528,83 доларів США - непогашена сума кредиту, 9893,32 доларів США -несплачені проценти, 33939,67 доларів США -пеня.

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище кредитного договору, врегульовані нормами ЦК України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст.550 ЦК України).

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Статтею 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання повинне бути виконане в гривнях, а у випадку визначення грошового еквіваленту в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитним договором №220348988 від 03 грудня 2007 року, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем та відповідачем даного договору із дотриманням вимог діючого законодавства, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даним договором, та встановлено наявність у позивача права вимагати дострокового повернення кредиту і наявність обов'язку відповідача здійснити таке дострокове повернення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, однак частково - в розмірі 230000 гривень.

Підставою для такого рішення суду є застосування судом положень ст.551 ч.3 ЦК України, згідно яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. З цього приводу слід відзначити, що відповідно до ст.549 ЦК України різновидом неустойки є пеня, яку позивач за даним позовом нарахував відповідачу кредитним договором в сумі 33939,67 доларів США, в той час як сума основного боргу складає 18528,83 доларів США, що значно менше суми пені. За таких обставин суд вважає за необхідне зменшити розмір зазначеної пені, що, в свою чергу, пропорційно зменшує до 230000 гривень загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача в національній валюті України гривні у відповідності до ст.533 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору на суму 3219 гривень, сплата якого підтверджується відповідним платіжним дорученням (а.с.4).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, 533, 536, 549, 550, ч. 3 ст. 551, ст. ст. 610 - 612, 625, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212 - 215, 223 - 232 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором від 03 грудня 2007 року № 220348988 у сумі 230000,00 гривень, де 147902, 76 гривень сума основного зобов'язання, 78971, 45 гривень -нараховані відсотки, 3125, 88 гривень, - нарахована пеня.

В решті позову, - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду, що складаються з судового збору покласти на відповідача, стягнувши з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції 3219, 00 гривень.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. ст. 223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя А.В. Брага