Рішення № 24409019, 27.03.2012, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа №412/2540/2012

2/412/2675/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді -Браги А.В.,

при секретарі -Лампіки О.В.,

за участю представника позивача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

ВСТАНОВИВ:

27 лютого 2012 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої послався на те, що 26 липня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/104872/3181/73, за умовами якого вказаний відповідач отримала кредит в розмірі 67150 доларів США, зобов'язавшись його повернути в строк та на умовах, визначених договором -відповідно до платіжного календаря, але не пізніше 26 липня 2012 року, сплативши 12,5% річних та інші обов'язкові платежі. Виконання ОСОБА_3 своїх договірних зобов'язань забезпечено договором поруки №014/3181/218, укладеним 26 липня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, як поручителем. Посилаючись на невиконання відповідачами взятих на себе за вказаними договорами грошових зобов'язань, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на свою користь суму заборгованості за кредитним договором№014/104872/3181/73 від 26липня 2006 року, яка станом на 09лютого 2012 року склала 90951,68 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на вказану дату становить 726694,83 гривень. Також позивач просив покласти судові витрати на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що між АППБ «Аваль», як кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_3, як позичальником, 26 липня 2006 року укладено кредитний договір №014/104872/3181/73. За умовами даного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 67150 доларів США, а позичальник, в свою чергу, зобов'язалась повернути кредит до 26 липня 2012 року щомісячними ануїтетними платежами відповідно до платіжного календаря, а також сплатити 12,5% річних за користування кредитом та інші обов'язкові платежі. За порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом позичальник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Окрім того, умовами вказаного кредитного договору передбачено право кредитора вимагати дострокове виконання позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором у випадках невиконання умов цього договору із погашення заборгованості за кредитом. Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору №014/104872/3181/73 від 26 липня 2006 року, копією положення позивача.

Як свідчить наявна в матеріалах справи копія меморіального ордеру від 26 липня 2006 року, кредитором були надані позичальнику обумовлені кредитним договором кошти в повному обсязі.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_3 взятих на себе договірних зобов'язань між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 26 липня 2006 року укладено договір поруки №014/3181/218. За умовами даного договору вказаний відповідач, як поручитель, зобов'язався перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі із відповідачем ОСОБА_3 за невиконання останньою взятих на себе договірних зобов'язань за кредитним договором №014/104872/3181/73 від 26 липня 2006 року. Викладене підтверджується копією договору поруки №014/3181/218 від 26 липня 2006 року.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 не виконує належним чином взяті на себе грошові зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач, скориставшись правом вимагати дострокове повернення кредиту та плати за нього, своїми письмовими вимогами від 27 вересня 2010 року просив відповідачів погасити, здійснивши дострокове повернення кредиту. Оскільки відповідачі вказані вимоги не виконали, розмір заборгованості станом на 09 лютого 2012 року склав 90951,68 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 09 лютого 2012 року становить 726694,83 гривень, а саме: 53457,99 доларів США (427124 гривень) -непогашена сума кредиту, 12355,36 доларів США (98718,1 гривень) -проценти за користування кредитом, 25138,33 доларів США (200852,73 гривень) -пеня. Викладені обставини підтверджуються копіями вимог від 27 вересня 2010 року, розрахунком заборгованості за кредитом станом на 09 лютого 2012 року, копією службового розпорядження від 08 лютого 2012 року №205/50 про офіційний курс гривні до іноземних валют на 09 лютого 2012 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, який є обов'язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов'язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (ст.550 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Положеннями ст.533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інше не передбачено договором або законом.

Отже, вирішуючи питання щодопозовних вимог позивача за кредитним договором №014/104872/3181/73 від 26 липня 2006 року, договором поруки №014/3181/218 від 26 липня 2006 року, приймаючи до уваги, щов судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачами даних договорів, а також встановлено невиконання відповідачами, на відміну від позивача, своїх зобов'язань за даними договорами та встановлено наявність у позивача права вимагати дострокового повернення кредиту і наявність обов'язку відповідачів здійснити таке дострокове повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору на суму 3219 гривень, сплата якого підтверджується відповідним платіжним дорученням.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553 -554, 610 - 612, 625, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212 - 215, 223 - 232 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором №014/104872/3181/73 від 26 липня 2006 року, договором поруки № 014/3181/218 від 26 липня 2006 року у сумі 726 694, 83 гривні.

Судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду, що складаються з судового збору покласти на відповідачів, солідарно стягнувши з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Дніпропетровської обласної дирекції 3219, 00 гривень.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. ст. 223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя А.В. Брага