Вирок № 24408523, 24.05.2012, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 2117/1-347/11 .

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2012 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

головуючої - судді Бойко М.Є.

при секретарі - Ярошенко І.В.,

за участю прокурора - Покрищенка П.В.,

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нова Збур»ївка Голопристанського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працюючого до взяття під варту заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області, зареєстрованого: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, у вчиненні злочинів, передбачених

ч.1 с. 367, ч.3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_4, працюючи згідно наказу начальника Головного управління юстиції в Херсонській області № 05-01/159 від 09.03.2010 року на посаді старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області, маючи 13 ранг державного службовця, на якого, відповідно до вимог Конституції України, Закону України "Про державну службу", Закону України "Про державну виконавчу службу", Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про боротьбу з корупцією" і його посадової інструкції, покладений обов'язок реалізовувати державну політику у сфері своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень судів, третейських судів і інших органів, а також службових осіб відповідно до законів України, таким чином будучи службовою особою - представником влади, наділеним правом в межах своєї компетентності пред'являти вимоги, а також приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої приналежності і підлеглості, вчинив службову халатність за наступних обставин.

20.01.2010 року Комсомольським районним судом м. Херсона було видано виконавчий лист на підставі судового рішення у справі № 2-127/10 про стягнення із ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12" (далі - ЗАТ "РБУ -12") на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 248 572, 17 грн., 3 % річних, що складає 5 904, 44 грн., а також 14 914, 33 грн. збитків від інфляції, судових витрат у розмірі 200, 00 грн., і 230, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

25.02.2010 року на підставі цього виконавчого листа, старшим державним виконавцем ВДВС Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсоні Милокостим Д.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в ході якого у подальшому з метою примусового виконання рішення суду було накладено арешт на кошти боржника - ЗАТ "РБУ № 12" (ЄДРПОУ 03333245), на розрахункових рахунках в банківських установах, у межах суми, що підлягала стягненню, зокрема, і на розрахунковий рахунок 26008006192 в ХФ КБ "Західінкомбанк" (МФО 352327).

В той же час, 30.09.2009 року Господарським судом Херсонської області був виданий Наказ № 11/444-08 про примусове виконання рішення суду про стягнення з частки науково-виробничого комерційного підприємства "Атон" (далі - ЧНПКП "Атон") на користь ЗАТ "РБУ-12" заборгованості в загальній сумі 79 200, 78 грн.

В цьому Наказі суду прямо зазначено номер належного ЗАТ "РБУ-12" (ЄДРПОУ 03333245) розрахункового рахунку, на який слід перерахувати стягнуті кошти, а саме: розрахунковий рахунок 26008006192 в ХФ КБ "Західінкомбанк" (МФО 352327).

21.04.2010 року, на підставі вищезазначеного Наказу суду, старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ в Херсонській області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, а 27.04.2010 року зобов'язання боржником було виконано шляхом перерахування ЧНПКП "Атон" коштів у розмірі 79 200, 78 грн. на розрахунковий рахунок Головного управління юстиції в Херсонській області.

28.04.2010 року, голова правління ЗАТ "РСУ № 12" ОСОБА_6, згідно договору відступу права вимоги від 15.12.2009 року відносно відступу ЗАТ "РБУ № 12" права вимоги приватному підприємцеві ОСОБА_7 боргу ЧНПКП "Атон" в сумі - 78 299, 78 грн. основного боргу, 783, 00 грн. витрат по сплаті держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувся до старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ в Херсонській області ОСОБА_4 із заявою про перерахування коштів, стягнутих з ЧНПКП "Атон" на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ХФ "Кредитпромбанк" (МФО 352651), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, при цьому, не вказавши, що цей рахунок належить приватному підприємцеві ОСОБА_7

29.04.2010 року підсудний, у функціональні обов'язки якого входило примусове виконання рішень судів, перебуваючи в адміністративному приміщенні ВДВС ГУЮ в Херсонській області, за адресою: м. Херсон, вул. Комкова, 87/2, замість того, щоб діяти так, як того вимагають інтереси служби, через неналежне виконання своїх службових обов'язків, не перевіривши належним чином відомості у заяві ОСОБА_6, порушуючи вимоги ст. 44-1 Закону України "Про виконавче провадження", видав розпорядження про перерахування грошових коштів в сумі 79 200, 78 грн., стягнутих з ЧНПКП "Атон", за наказом Господарського суду Херсонської області за № 11/444-08 від 30.09.2009 року, на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ХФ "Кредитпромбанк" (МФО 352651), що належить приватному підприємцеві ОСОБА_7, при цьому вказавши стягувачем - ЗАТ "РБУ № 12", з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1, тобто - ідентифікаційним номером фізичної особи.

30.04.2010 року, на підставі вказаного, недбалим чином виданого розпорядження старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ в Херсонській області ОСОБА_4., затвердженого заступником начальника ГУЮ в Херсонській області - начальником ВДВС ОСОБА_8, грошові кошти у розмірі 79 200,78 грн., стягнуті з ЧНПКП "Атон", за наказом Господарського суду Херсонської області за № 11/444-08 від 30.09.2009 року, були перераховані з депозитного рахунку ГУЮ в Херсонській області на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_7

Як наслідок, в результаті неналежного виконання своїх службових обов'язків старшим державним виконавцем ОСОБА_4, не виявилося можливим виконати виконавчий лист Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.01.2010 року (на підставі рішення суду у справі № 2-127/10) про стягнення із ЗАТ "РБУ № 12" на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 248 572, 17 грн., 3 % річних, що складає 5 904, 44 грн., а також 14 914, 33 грн. збитків від інфляції, судових витрат у розмірі 200, 00 грн., і 230, 00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, чим заподіяно істотну шкоду його законним правам, свободам та інтересам .

Також, ОСОБА_4, несумлінним ставленням до своїх службових обов'язків завдав істотну шкоду інтересам держави, яка виявилась у підрванні авторитету і престижу Державої виконачої служби України

2. Він же, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, за виконання дії з використанням наданої йому влади в інтересах того, хто дає хабара, вимагав та одержав хабар у розмірі 4 тис. грн. .

Злочин вчинено за наступних обставин.

Згідно наказу №05-01/571 від 17.06.2010 року в.о.начальника Головного управління юстиції у Херсонській області з 17.06.2010 року ОСОБА_4, займаючи посаду заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, маючи 12 ранг та 5 категорію державного службовця, відповідно до ст.ст. 4, 25 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 04.12.1990 року №509-ХІІ, здійснюючи функції представника влади, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, попередженою під розпис про необхідність сумлінно виконувати обов'язки, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця, керуючись у своїй діяльності Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження" та іншими законодавчими актами України, 11.04.2011 року, виконуючи виконавчі дії по виконавчому провадженню не майнового характеру, за рішенням Господарського суду Херсонської області від 19.12.2008 року про зобов»язання приватного підприємця ОСОБА_2 повернути ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд» бетонні майданчики виробничо-торгівельної бази ВАТ «Херсоноблагробуд», які розташовані по вул. Промисловій, 7 у м.Нова Каховка Херсонської області, а саме: №23 площею 33 м2, без номера, площею 9 м2, №239 площею 71,5 м2 з приведенням їх у придатний для подальшого використання стан шляхом демонтажу контейнера магазина з прибудовою, розташованого на бетонних майданчиках площею 42 м2 та будівлі магазину, розташованого на бетонному майданчику площею 71,5 м2 на виробничо-торгівельній базі ВАТ «Фірма «Херсоноблагробуд» по вул. Промисловій, 7 у м.Нова Каховка Херсонської області, примусово частково виконав вказане рішення суду по демонтажу групи зблокованих магазинів, один з яких належить ОСОБА_2 та описав й наклав арешт на майно, що в ньому знаходилось.

Згодом, з кінця квітня 2011 року по 06.05.2011 року, ОСОБА_4, керуючись мотивами корисливої зацікавленості, використовуючи свої владні повноваження, пред»явив ОСОБА_2 вимогу щодо передачі йому незаконної грошової винагороди в розмірі 4000 гривень за найшвидше повернення описаного та арештованого майна, а потім, посилаючись на вимоги свого начальника, змінив вимогу про передачу йому незаконної грошової винагороди на суму в розмірі 5000 гривень, на що останній, усвідомлюючи, що ОСОБА_4, з використанням своїх владних повноважень може затримати повернення описаного та арештованого майна, внаслідок чого він зазнає збитків, оскільки не має можливості реалізовувати товар, з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, вимушений був погодитись передати ОСОБА_4 вказану ним суму.

08.05.2011 року, в період часу з 18.00 години до 18.30 години ОСОБА_2, в ході перевантаження із автомобілю в інший автомобіль описаного та арештованого майна, на дорозі при в»їзді в с.Веселе Бериславського району Херсонської області, на вимогу ОСОБА_4 та за вказівкою останнього передав йому через водія автомобілю ОСОБА_12 частину визначеної ОСОБА_4 суми незаконної винагороди в розмірі 4000 гривень (десять купюр номіналом по 100 гривень, п»ятнадцять купюр номіналом по 200 гривень кожна).

В ході судового слідства підсудний ОСОБА_4 фактично повністю не визнав наявність в його діях складу інкримінованих злочинів, хоча ї стверджував, що вину визнає частково.

Пояснив, що навесні 2010 року у Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області, в якому він на той час працював старшим державним виконавцем, а з 17.06.2010 року - заступником начальника, надійшов наказ Господарського суду Херсонської області № 11/44408 від 12.04.2010 року про стягнення з підприємства «Атон» на користь ЗАТ «Ремонтно-будівельне управління № 12» заборгованості в сумі 79 200,78 грн.. 21.04.2010 року він виніс постанову про його прийняття та відкриття виконавчого провадження. В ході примусового виконання ним проводились перевірки рахунків та майнового стану боржника - «Атона», з метою виявлення його майна, надсилались запити до відповідних установ, були арештовані розрахункові рахунки. Після проведення таких дій боржником 27.04.2010 року добровільно на розрахунковий рахунок Головного управління юстиції в Херсонській області перераховано всю суму боргу, про що він дізнався 29.04.2010 року з виписки по руху грошових коштів у бухгалтерії ГУЮ. Боржника - «Атона» по довіреності представляв потерпілий по справі - ОСОБА_1, який повідомив, що теж має майнові претензії до «РБУ -12». 28.04.2010 року до підрозділу надійшла заява голови правління ЗАТ «РБУ-12» ОСОБА_6, в якій він просив перерахувати ці кошти на розрахунковий рахунок підприємства в Херсонській філії «Кредит промбанку», 29.04.2010 року ним винесено відповідне розпорядження, а 30.04.2010 року кошти перераховано і, після письмового підтвердження від ОСОБА_6 про їх отримання, 05.05.2010 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв»язку із його повним виконанням боржником. Він дійсно роз»яснював голові ЗАТ «РБУ-12» ОСОБА_6, що той сам може повідомити будь-який розрахунковий рахунок, на який потрібно перерахувати отримані від «Атона» кошти , але, коли ОСОБА_6 йому цей рахунок повідомив, не перевірив якому ж підприємству у дійсності він належить, зокрема, чи взагалі це рахунок стягувача. Вважає, що й не повинен був цього робити, оскільки обов»язку перевіряти належність рахунків сторонам виконавчого провадження не мав. Про те, що насправді стягувач вказав рахунок приватного підприємця ОСОБА_10, а не ЗАТ «РБУ № 12» він не знав. Вже пізніше довідався, що у Комсомольському ВДВС є виконавчий документ про стягнення з ЗАТ «РБУ № 12» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі приблизно 200 000 грн. Відповідність кодів ЄРДПУ в заяві стягувача та виконавчому документі він також не перевіряв, оскільки довіряв керівнику ЗАТ «РБУ-12» і не знав та не думав, що насправді цей код належить фізичній особі. Крім того, право ЗАТ «РБУ № 12» як стягувача вказати самостійно будь-який рахунок для перерахування коштів передбачено ч.3 ст. 44-1 Закону України «Про виконавче провадження». Підсудний також вважає, що його діями потерпілому ОСОБА_1 жодної шкоди не заподіяно, він і на даний час не втратив можливості отримати кошти, оскільки виконавчий лист про стягнення на його користь не повернуто без виконаня, а лише зупинено в зв'язку із порушенням справи про банкрутство ЗАТ «РБУ № 12»

По 2 епізоду підсудний ОСОБА_4 суду пояснив, що у нього в провадженні на виконанні перебували три виконавчих провадження відносно ОСОБА_2 по примусовому виконанню рішення Господарського суду Херсонської області, одне - про стягнення з останнього грошових коштів і два - про його зобов»язання повернути ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд» бетонні майданчики шляхом демонтажу розташованих на них магазина з прибудовою. Вказане рішення ОСОБА_2 було виконано частково, а саме: сплачено заборгованість по арендній платі. З метою ж виконання судового рішення в частині звільнення бетонних майданчиків ним та членами виконавчої групи демонтовано магазин, який належав ОСОБА_2, здійснено опис та арешт його товару, обладнання, меблів та іншого майна, про що складено відповідний акт, в якому зазначено, що вилучене майно передається на зберігання ОСОБА_11 Майно було арештовано та вилучено з магазину, оскільки не було демонтовано ще один контейнер, прибудову, а також боржником не сплачено штрафи, виконавчий збір та всі витрати на проведення виконавчих дій. 11.04.2011 року ОСОБА_2 сплатив всі заборгованості та повідомив його про це шляхом написання відповідних заяв, надавши квитанції про оплату, а потім кілька разів звертався то по телефону, то особисто з проханням повернути йому вилучене майно. Він же роз»яснював йому, що квитанція не є підставою для передачі арештованого майна, доки кошти не з»являться на рахунку ВДВС в Херсонській області та до того часу поки він (ОСОБА_2) самостійно не звільнить інший бетонний майданчик шляхом звільнення від контейнеру та прибудови до металокаркасного вагону. 04.05.2011 року ОСОБА_2 надав фотокартки на підтвердження того, що ним демонтовано цю прибудову, а майданчик звільнено та заяву про зняття арешту. Він відповів ОСОБА_2, що потрібно ще оплатити витрати, пов»язані із зберіганням та доставкою арештованого майна, які складають приблизно 3000 грн. та 1000 грн. відповідно. 06.05. 2011 року ОСОБА_2 знову прийшов до нього та в черговий раз почав його просити передати йому арештоване актом від 11.04.2011 року майно. Оскільки він сказав, що можна буде зробити це після 09.05.2011 року, потерпілий запропонував передати гроші на погашення зазначених витрат безпосередньо при передачі майна. Він (ОСОБА_4) поспілкувався із ОСОБА_11 з цього приводу, той проти повернення майна не заперечував, але при цьому повідомив, що витрати зросли до 5000 грн. Він довів це до відома ОСОБА_2, пообіцявши, що передасть йому майно 07.05.2011 року, але не виконав обіцянку, адже вказав у постанові про проведення виконавчих дій дату - 08.05.2011 року. ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_11 погано себе почуває, тому не має можливості приїхати в м.Нова Каховка.

08.05.2011 року, приблизно о 14.00 год., він разом із ОСОБА_11 на автомобілі останнього «Лексус» приїхали у приватний сектор в м. Нова Каховка до одного з будинків, там вже стояв автобус марки «Івеко», його водій та двоє вантажників. Завантаживши автобус сумками, він зателефонував ОСОБА_2 та запитав куди везти майно. ОСОБА_2 запропонував зустрітись біля гаражного кооперативу. Вони поїхали до місця призначення, прочекали там потерпілого більше години, а потім вирішили повернутись у м. Херсон, оскільки зберігати арештоване майно в м. Нова Каховка було досить затратно. Коли вони вже переїхали Каховську ГЕС, зателефонував ОСОБА_2 та попросив його зачекати . Домовились зустрітись біля с. Казацьке Бериславського району. Вони із ОСОБА_11 чекали ОСОБА_2 на узбіччі вздовж автошляху.

Хвилин через 10-15 на автобусі марки «Мерседес-Віто» білого кольру під»їхав ОСОБА_2, за ним інший автомобіль - білого кольру мікроавтобус, марки «Рено» та автомобіль марки «Таврія» з якого вийшла, як він зрозумів, дружина ОСОБА_2.

Автобус «Рено» під»їхав задом до задніх дверей автобусу «Івеко» та двоє чоловіків, яких ОСОБА_2 представив як вантажників, почали перевантажувати арештоване майно із автобуса «Івеко» в мікроавтобус «Рено». Він спитав ОСОБА_2, чи привіз той гроші на погашення витрат, але останній сказав, що в нього є тільки 4 тисячі. Порадившись зі ОСОБА_11, він повідомив ОСОБА_2, що хай буде зараз 4 000, а тисяча потім, але до цього він все майно йому не поверне. Після цього він дав вказівку ОСОБА_2 віддати гроші водію автобусу «Івеко» - ОСОБА_12, а коли той повернувся і сказав, що гроші віддав, мав намір складати акт державного виконавця про передачу майна, але був затриманий співробітниками СБУ. Через хвилин 20-30 приїхала слідчо-оперативна група та почала проводити огляд місця події, а його разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Сума витрат, пов»язаних із зберіганням майна, яку він визначив спочатку у 4 тис., а потім у сумі 5000 грн. складається з вартості послуг вантажників (приблизно по 40 грн. за годину кожному, а працювали вони 12 годин), витрат на придбання пального для чотирьох поїздок з м. Херсон до Нової Каховки та у зворотньому напрямку, приблизно по 250 грн. за одну та приблизно 2000 грн. - за зберігання майна в м. Нова Каховка. Він дійсно вимагав від ОСОБА_2 сплатити ці кошти та відмовлявся до цього повернути належне останньому майно, а також сказав, що, крім цього, потрібно заплатити особисто йому, а також начальнику підрозділу по 500 грн., маючи при цьому на увазі свої витрати на пальне, відрядження, а також, за умови, якщо доведеться використати автомобіль начальника. За використання особистого транспорту - близько п»ятиста гривень, а в разі використання службового транспорту його начальника - теж п»ятсот гривень. Визнає свою вину в тому, що погодився отримати ці кошти від ОСОБА_2 готівкою, а не як належить: через банк, на депозитний рахунок підрозділу по примусовому виконанню рішень, а потім вже, склавши відповідні документи, зокрема, калькуляцію витрат, акт виконаних робіт та інші, перерахувати їх зберігачу майна. Також, його вина полягає і в тому, що він не розрахував витрати вже після закінчення виконавчого провадження та винесення відповідної постанови, як це передбачено Законом України «Про виконавче провадження», не витребував від ОСОБА_11 документи, які підтверджували понесені останнім витрати, не виніс постанову про їх стягнення, але він допустив таку помилку, оскільки бажав скоріше повернути майно ОСОБА_2 та розрахуватись із ОСОБА_11 за його зберігання. Крім того, Закон «Про виконавче провадження» прямо не забороняє йому так вчиняти.

Керуючись ст. 67 КПК України, суд, проаналізувавши нижченаведені докази за своїм внутрішнім переконанням з точки зору їх допустимості, достатності, обєктивності, неспростовності, з урахуванням того, що по справі забезпечено всебічний, повний та обєктивний розгляд обставин в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність предявленого ОСОБА_4 обвинувачення, оскільки на підставі допустимих та достатніх доказів встановлено відсутність будь-яких істотних суперечностей стосовно обставин справи, що інкриміновані підсудному.

Так, вина підсудного у скоєнні інкримінованих йому злочинів, крім часткового визнання її підсудним, підтверджується наступними доказами, дослідженими та перевіреними в ході судового слідства.

По ч.1 ст. 367 КК України:

- наказом начальника Головного управління юстиції в Херсонській області за № 05-01/159 від 09.03.2010 року, згідно якого ОСОБА_4 прийнятий на посаду старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області( т.4 а.с.125);

- виконавчим провадженням по виконанню рішення Господарського суду Херсонської області про стягнення з ЧНПКП "Атон" на користь ЗАТ "РБУ № 12" 78 299, 78 грн. боргу, 783, 00 грн. витрат по сплаті держмита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальній сумі 79 200, 78 грн.(т.3 а.с. 87-134);

- наказом Господарського суду Херсонській області № 11/444-08 про примусове стягнення з ЧНПКП "Атон" на користь ЗАТ "РБУ № 12" 79 200, 78 грн.., в якому прямо вказаний номер належного ЗАТ "РБУ № 12" (ЄДРПОУ 03333245) розрахункового рахунку, на який слід перерахувати стягнуті кошти, а саме - розрахунковий рахунок 26008006192 в ХФ КБ "Захидинкомбанк" (МФО 352327). (т.3 а.с.110);

- виконавчим провадженням по виконанню рішення Комсомольського районного суду м. Херсон про стягнення із ЗАТ "Ремонтно-будівельне управління № 12" (далі - ЗАТ "РБУ № 12") на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 248 572, 17 грн., 3 % річних, що складає 5 904, 44 грн., а також 14 914, 33 грн. збитків від інфляції, судових витрат у розмірі 200, 00 грн. і 230, 00 грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в ході виконання якого старшим державним виконавцем Милокостим Д.Л. був проведений комплекс заходів стосовно примусового виконання вищезгаданого рішення суду, у тому числі був накладений арешт на засоби боржника - ЗАТ "РБУ № 12" (ЄДРПОУ 03333245) на розрахункових рахунках в банківських установах, у межах суми, що підлягає стягненню, зокрема - на розрахунковий рахунок 26008006192 в ХФ КБ "Західінкомбанк" (МФО 352327) (т.3 а.с. 136-314);

- речовим доказом - розпорядженням старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ в Херсонській області ОСОБА_4. від 29.04.2010 року про перерахування грошових коштів в сумі 79 200, 78 грн., стягнутих з ЧНПКП "Атон", за наказом Господарського суду Херсонської області за № 11/444-08 від 30.09.2009 року, на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ХФ "Кредитпромбанк" (МФО 352651), що належить приватному підприємцеві ОСОБА_7, при цьому з вказаним стягувачем - ЗАТ "РБУ № 12", з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_1, тобто - ідентифікаційним номером фізичної особи (т.4 а.с. 102);

- речовим доказом - реєстром документів по розрахунковому рахунку ГУЮ в Херсонській області № 37318005004797, за період часу з 30.04.2010 року по 03.05.2010 року.(т.4 а.с.103);

- речовим доказом -платіжним дорученням № 2579 від 30.04.2010 року про перерахування Головним управлінням юстиції в Херсонській області грошових коштів в сумі 79 200, 78 грн., стягнутих з ЧНПКП "Атон" за наказом Господарського суду Херсонської області за № 11/444-08 від 30.09.2009 року, на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ХФ "Кредитпромбанк" (МФО 352651), що належить приватному підприємцеві ОСОБА_7(т.4 а.с.109);

- речовим доказом - роздруківкою руху грошових коштів по розрахунковому рахунку НОМЕР_3 в ХФ "Кредитпромбанк" (МФО 352651), належному приватному підприємцеві ОСОБА_7, за період часу з 29.04.2010 року по 03.05.2010 року, згідно якої 30.04.2010 року на підставі недбалим чином виданого розпорядження старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ в Херсонській області ОСОБА_4., грошові кошти у розмірі 79 200,78 грн., стягнуті з ЧНПКП "Атон", за наказом Господарського суду Херсонської області за № 11/444-08 від 30.09.2009 року, були перераховані з депозитного рахунку ГУЮ в Херсонській області на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_7 (т.4 а.с.115);

- матеріалами службової перевірки ХФ ПАТ "Кредитпромбанк" від 26.10.2010 року, якою встановлено, що службові особи ХФ ПАТ "Кредитпромбанк" при перерахуванні грошових коштів у розмірі 79 200,78 грн., стягнутих з ЧНПКП "Атон", за наказом Господарського суду Херсонської області за № 11/444-08 від 30.09.2009 року, з депозитного рахунку ГУЮ в Херсонській області на розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_7, діяли відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України за № 22 від 21.01.2004 року, якою передбачено, що в платіжному дорученні обов'язковими реквізитами являються розрахунковий рахунок і назва банку з кодом МФО, а також ідентифікаційний податковий номер для фізичних осіб і код ЄДРПОУ для юридичних осіб. ХФ ПАТ "Кредитпромбанк" отримує електронний перевід в автоматичному режимі, після чого комп'ютерна система ідентифікує клієнта шляхом звірки номеру розрахункового рахунку і ідентифікаційного податкового коду клієнта або ж коду ЄДРПОУ для юридичних осіб, які є унікальними і не можуть повторюватися, на відміну від П.І.Б. особи або назви юридичної особи (т.4 а.с.129-140).

В ході судового слідства потерпілий ОСОБА_1 пояснив, що одразу ж після того, як йому стало відомо про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_4 по примусовому виконанню наказу Господарського суду від 12.04.2010 року про стягнення з ЧНПКП «Атон» на користь ЗАТ «РБУ № 12» боргу в сумі 79200,78 грн., він повідомив підсудного, державного виконавця ВДВС Комсомольського районного управління юстиції в м. Херсон, начальника ВДВС Головного управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_8, а також начальника цього управління про те, що у Відділі державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про примусове стягнення на його (ОСОБА_1) користь з ЗАТ «РБУ-12» 248 572,17 грн. Всі ці особи запевнили його, що, як тільки гроші будуть стягнуть з «Атона» на розрахунковий рахунок «РБУ-12», всі рахунки в банках якого вже арештовані, ці кошти одразу ж перерахують йому в рахунок погашення боргу згідно рішення суду. Коли він дізнався, що гроші від «Атона» вже надійшли, одразу ж повідомив про це ОСОБА_4. Але, так і не дочекавшись їх, через деякий час він знову звернувся до Головного управління юстиції в Херсонській області з письмовою заявою, на яку його повідомили, що 30.04.2010 року, у відповідності із розпорядженням старшого виконавця ОСОБА_4, грошові кошти у розмірі 79200,78 грн. були перераховані з депозитного рахунку ВДВС ГУЮ в Херсонській області на розрахунковий рахунок ЗАТ «РБУ-12», але в подальшому на його користь вони так і не були стягнуті, оскільки з»ясувалось, що підсудний в своєму розпорядженні неправильно вказав код та ОКПО « РБУ №12», зазначивши розрахунковий рахунок приватного підприємця ОСОБА_14, в зв»язку з чим він звернувся до прокуратури з заявою про порушення відносно винних в цьому осіб кримінальної справи. Рішення суду на його користь так і залишилось невиконаним, а на теперішній час ЗАТ «РБУ № 12» визнано банкротом, розпочато його ліквідаційну процедура, а тому взагалі можливість отримати борг у нього є мінімальною.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснив, що з 2009 року ЗАТ «РБУ № 12», посаду директора якого він займає, мало заборгованість в сумі 79200,78 грн. перед приватним підприємцем ОСОБА_10 за виконання останнім ремонтно-будівельних робіт, яка була повністю погашена за рахунок коштів ЧНКП «Атон», отриманих на підставі наказу Господарського суду від 12.04.2010 року, в сумі 79200,78 грн. Ці кошти спочатку були перераховані на рахунок Головного управління юстиції в Херсонській області, але за його заявою державним виконавцем їх перераховано ОСОБА_10 згідно договору переуступки права вимоги від 15.12.2009 року. Саме ОСОБА_4 роз»яснив йому право вказати нового отримувача коштів, у відповідній заяві, на ім»я держвиконавця, він чітко зазначив, що вказаний рахунок належить ОСОБА_10 ОСОБА_4 було достовірно відомо, що у ЗАТ « РБУ № 12» існує великий борг перед ОСОБА_1, який і на теперішній час злишився непогашеним в зв»язку з банкрутством підприємства.

З пояснень в судовому засіданні свідка ОСОБА_10 вбачається, що він за свій рахунок виконав ремонт приміщень, які орендував у ЗАТ «РБУ № 12», за що вказане підприємство, згідно із відповідним договором від 01.06.2009 року, повинно було сплатити йому більше 180 тис. грн.. В зв»язку із наявністю заборгованості, що виникла, борг ЧНКП «Атон» на користь ЗАТ «РБУ-12» в сумі 79200,78 грн. був за договором про відступлення права вимоги переступлений йому , а тому ці кошти, що надійшли до ГУЮ в Херсонській області 30.04.2010 року, перераховані на його рахунок.

Свідок ОСОБА_8 в ході досудового слідства надала пояснення про те, що з 07.06.2009 року по 26.05.2010 року вона займала посаду заступника начальника Головного управління юстиції в Херсонській області - начальника відділу Державної виконавчої служби. Розпорядження старшого державного виконавця ОСОБА_4 від 29.04.2010 року про перерахунок грошових коштів в сумі 79200,78 грн. стягувачу - ЗАТ «РБУ № 12» на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 в ХФ «Кредитпромбанку» дійсно підписано нею, але обов»язок щодо правильного його заповнення, рівно як і ведення виконавчого провадження, покладений на начальника підрозділу примусового виконання рішень суда ВДВС Головного управління юстиції в Херсонській області (т.4 а.с. 169-171).

Суд не приймає до уваги доводи підсудного ОСОБА_4 про те, що він не зобов»язаний був перевіряти належність ЗАТ «РБУ № 12» розрахункового рахунку, на який перераховувались гроші, стягнуті з ПНВКП «Атон», та вважає їх необгрунтованими і безпідставними, оскільки надходження цих коштів на рахунок приватного підприємця ОСОБА_10, внаслідок чого не було виконано судове рішення на користь потерпілого ОСОБА_1, що заподіяло істотної шкоди його охоронюваним законом правам, свободам та інтересам, сталося саме через неналежне виконання підсудним своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, в зв»язку з тим, що ОСОБА_4, працюючи старшим державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ в Херсонській області, належним чином не перевірив та не впевнився у належності розрахункового рахунку ЗАТ «РБУ № 12», вказаного останнім для перерахунку грошових коштів, порушивши при цьому вимоги ст. 44-1 Закону України "Про виконавче провадеження", а саме: стягувачам - юридичним особам стягнуті суми перераховуються державним виконавцем в установленому порядку на вказані стягувачами рахунки, що належать їм. Виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами, не допускається. Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, які підлягають виплаті стягувачам, на інші, крім встановлених цією статтею, цілі, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами по виконавчим документам при примусовому виконанні яких ці суми стягнуто.

Посадовою інструкцією старшого державного виконавця ППВР ВДВС ГУЮ в Херсонській області, затвердженою наказом ГУЮ в Херсонській області від 26.02.2007 року № 05-04/5, також передбачено, що на старшого державного виконавця, окрім іншого, відповідно до вимог Конституції України, Закону України "Про державну службу", Закону України "Про державну виконавчу службу", Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про боротьбу з корупцією" і його посадової інструкції, покладений обов'язок реалізовувати державну політику у сфері своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень судів, третейських судів і інших органів, а також службових осіб відповідно до законів України.

Крім того, вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Національного банку України за № 22 від 21.01.2004 року, передбачено, що в платіжному дорученні обов'язковими реквізитами являються розрахунковий рахунок і назва банку з кодом МФО, а також ідентифікаційний податковий номер для фізичних осіб і код ЄДРПОУ для юридичних осіб.

Істотна шкода державним інтересам у данному випадку полягає в тому, що суспільство передало владні повноваження державі в особі його органів з метою захисту своїх прав і інтересів, а так само прав і інтересів його членів, з умовою їх належного і законного використання, а державний виконавець ОСОБА_4, як представник системи органів Міністерства юстиції України, виявивши халатність, підірвав тим самим авторитет і престиж Державної виконавчої служби України.

По ч.2 ст. 368 КК України вина підсудного ОСОБА_4 також підтверджується дослідженими та перевіреними в ході судового слідства доказами:

Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що 11.04.2011 року державні виконавці, в тому числі і ОСОБА_4, вилучили в нього із магазину товару приблизно на 300 000 грн., мотивуючи тим, що він не повністю виконав рішення Господарського суду про звільнення бетонних майданчиків ВАТ «Херсоноблагробуд», оскільки заборгував виконавчій службі, не сплативши два штрафи. Пізніше, повідомивши ОСОБА_4, що він всі необхідні платежі здійснив та, підтвердивши це відповідними квитанціями, він приблизно з десять разів просив повернути йому товар, але ОСОБА_4 зволікав з цим, не відповідав на дзвінки та ухилявся під різними приводами, натякаючи при розмові на необхідність віддячити йому, а в кінці квітня в особистій розмові показав недвозначний жест пальцями руки, з чого він зрозумів, що в нього вимагають гроші. В подальші його приїзди підсудний продовжував запевняти його, що майно поверне, але під різними приводами зволікав з цим, прямо почавши вимагати в нього сплатити за повернення майна спочатку 4000 грн., а потім 5000 грн. Зокрема, 06.05.2011 року він на його прохання приїхав в м. Херсон і там, під час розмови в кабінеті, який на той час займав підсудний, ОСОБА_4 повідомив, що для того, щоб повернути товар, він (ОСОБА_2) повинен заплатити 3000 грн ОСОБА_11, 500 грн. йому особисто та 500 грн. - начальнику підрозділу по примусовому виконаню рішень Головного управління юстиції в Херсонській області, оскільки вони зазнали витрат. Цю розмову він записав на належний йому диктофон «Олімпус» і того ж дня, приблизно о 16.00 год, звернувся офіційно до управління СБУ в Херсонській області та передав запис розмови із ОСОБА_4, надавши пояснення. В цей же день ввечері у телефонній розмові ОСОБА_4 суму збільшив до 5000 грн., мотивуючи тим, що так сказав начальник, та повідомив, що приїде в м.Нова Каховка о 09.00 годині 07.05.2011 року. Про даний телефонний дзвінок він повідомив співробітникам СБУ в Херсонській області, які передали йому за участю понятих грошові кошти в сумі чотири тисячі гривень та цифровий диктофон, про що склали відповідні протоколи.

07.05.2011 року ОСОБА_4 зателефонував йому та повідомив, що не зможе приїхати, бо ОСОБА_11 перебуває в нетверезому стані. Повідомив також, що зустріч переноситься на 09.00 годин 08.05.2011 року. 08.05.2011 року він телефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 з 09.00 години до 16.00 години, але той не відповідав, а на початку 17-00 год. зателефонував сам та повідомив, що через двадцять хвилин буде в м.Нова Каховка та віддасть товар. Про цей дзвінок ОСОБА_4 він повідомив співробітників СБУ в Херсонській області, вони надали йому техніку, з якою він поїхав на зустріч у визначеному місці: біля гаражного кооперативу «Славутич». Приїхавши, він зателефонував ОСОБА_4, але той повідомив, що вже поїхав назад в м.Херсон. На прохання повернутися ОСОБА_4 відповів, що чекатиме його біля газової автозаправки в с.Козацьке Бериславського району, а згодом передзвонив та повідомив, що знаходиться неподалік від ринку по напрямку в с.Веселе Бериславського району. Коли почали перевантажувати товар в його автомобіль, ОСОБА_4 відразу відвів його в сторону та повідомив, що доки він не віддасть йому гроші, ніхто майно перевантажувати не буде. Він сказав, що у нього лише чотири тисячі гривень, тоді ОСОБА_4 повідомив, що віддасть не весь товар, а решту та вилучене обладнання з магазину поверне в середу після передачі йому п»яти тисячи гривень. Також, ОСОБА_4 повідомив, що зараз гроші необхідно віддати водію на ім»я «Андрій», який був з ними.

Андрій в свою чергу сказав, щоб він поклав гроші в бардачок кабіни автобуса «Івеко». Він запитав, чи буде перелічувати гроші, але той, не відповівши на його запитання, сказав, щоб він поклав гроші на спальник, що він (ОСОБА_2) й зробив. Підійшовши до ОСОБА_4, поруч з яким знаходився ОСОБА_11, він запитав , чи закрито питання, і вони відповіли, що так .

Приблизно через хвилину відбулося затримання співробітниками СБУ, ОСОБА_4, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - водія автобуса. Потім його до свого автомобіля запросили працівники СБУ та відвезли в сторону, де він їм повернув техніку видану йому раніше.

Через хвилин 15-20 він повернувся до автобусів, а там вже проводився огляд слідчим прокуратури до, якого він не залучався.

Він не знав, що необхідно платити за перевезення товару, й ніхто ніколи про це питання не ставив, взагалі мова про відшкодуваня витрат на проведення виконавчих дій при його розмові з ОСОБА_4 не йшла, останній вимагав гроші для себе за повернення майна.

Свідок ОСОБА_11 в ході судового слідства пояснив, що він, як керівник спеціальної організації, яка займається зберіганням та торгівлею арештованого майна, в березні 2011 року був залучений заступником начальника примусового відділу виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області ОСОБА_4 до проведення виконавчих дій на ринку в м.Нова Каховка та згідно акту опису арештованого майна прийняв у ОСОБА_4 з магазину, що мав назву «Сумки» - чемодани, сумки, рюкзаки, кондиціонер та інші предмети, які належали потерпілому ОСОБА_2, на зберігання. Це майно він передав своєму знайомому - ОСОБА_17 в м. Нова Каховка. Після 03.05.2011 року, точного дня не пам»ятає, йому на мобільний зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що боржник із м. Нова Каховка погасив борги, а тому необхідно повернути вилучене з його магазину майно. Вони визначилися на 07.05.2011 року, однак в цей день поїхати не вийшло, передомовилися на 08.05.2011 року. До відшкодування йому підлягали витрати, пов»язані із вилученням майна у квітні 2011 року, перевезенням майна, його відвантаженням; законодавством передбачено винагороду не за зберігання, а за реалізацію арештованого майна, а зберігається воно безкоштовно. До 08.05.2011 року він цих витрат ще не підраховував, але на пальне для автомобілів, їх аренду витратив свої особисті кошти в сумі приблизно 2000 грн. або, навіть менше. ОСОБА_4 запевнив, що потім з ним розрахується. Він (ОСОБА_11) повинен був виставити рахунок Головному управлінню юстиції в Херсонській області, підтвердивши свої витрати відповідними документами, а ГУЮ у Херсонській області перераховує на рахунок підприємства, директором якого він є, витрачену ним суму.

В м.Нова Каховка 08.05.2011 року вони із ОСОБА_4 прибули близько 14.00 години, приїхали до Короля та завантажили в автобус марки «Івеко» під керуванням водія на ім»я «Андрій» майно ОСОБА_2, але не все, оскільки не вистачило для цього місця. Потім вони чекали боржника у гаражному кооперативі «Славутич», але той не приїхав, і вони вирушили в м. Херсон. По дорозі ОСОБА_4 зателефонував боржникё попросив його зачекати. Зупинились на узбіччі біля с. Козацьке. Хвилин через 15-20 на автобусі марки «Мерседес-ВИТО» білого кольру під»їхав боржник та поїхав за ними до автобуса «Івеко» синього кольру, також за ним підїхав мікроавтобус білого кольору та автомобіль «Таврія», яким керувала дружина ОСОБА_2. Коли почали перевантажувати майно, ОСОБА_4 сказав ОСОБА_2, щоб той спочатку розрахувався і на питання ОСОБА_2: кому віддавати гроші, вказав на водія ОСОБА_12. Чи передав ОСОБА_2 ОСОБА_12 гроші він не бачив, бо вони знаходилися з іншої сторони автобусу «Івеко». Коли ОСОБА_2 вийшов з-за автобуса «Івеко» й він (ОСОБА_11О.) його побачив, то він спитав у ОСОБА_4 чи тепер все в порядку, на що ОСОБА_4 повідомив, що так. Через одну-дві хвилини його повалили на асфальт, та затримали працівники СБУ.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що в квітні 2011 року він був залучений ОСОБА_11 в якості вантажника до проведення виконавчих дій на ринку в м.Нова Каховка, коли вилучали майно з магазину ОСОБА_2. Разом із собою він привіз трьох вантажників із м. Каховка. З ОСОБА_4 особисто знайомий не був. 08.05.2011 року близько 09.00-10.00 години йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_17 та сказав, що ОСОБА_11 необхідно допомогти перевезти товар, який знаходиться в м.Нова Каховка. Вони приїхали до приватного будинку, в якому зберігалось вилучене на ринку з магазина майно ОСОБА_2, завантажили його, а невдовзі приїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_4. Спочатку поїхали до гаражного кооперативу по вул.Щорса в м.Нова Каховка, але потім вирішили, що арештоване майно необхідно везти в м.Херсон. Він розгорнувся та поїхав в сторону м.Херсон та при виїзді із м.Нова Каховка йому знов зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, щоб він зупинився на автошляху поблизу с.Козацьке Бериславського району на узбіччі. ОСОБА_11 казав, що за його(ОСОБА_12) послуги будуть розраховуватися або вони з ОСОБА_4 або ОСОБА_2, раніше вони домовились, що плата за послуги по перевезенню буде складати три гривні за один километр, розрахував він в цілому на 300 грн. Хвилин через 3-5 на автобусі марки «Мерседес-ВИТО» білого кольру під»їхав ОСОБА_2 та мікроавтобус марки «Рено». Він запропонував ОСОБА_2 під»їхати до його автобуса «Івеко» їх автобусом «Рено», але заднім ходом, щоб легше було вивантажувати арештоване майно із одного авто в інше. Через одну-дві хвилини на автомобілі «Лексус» під»їхали ОСОБА_4 та ОСОБА_11. ОСОБА_4 почав відразу голосно казати, щоб зачекали та не вивантажували арештоване майно. Після того, як він заборонив його розвантажувати, ОСОБА_2, перебуваючи біля кабіни автобуса «Івеко», покликав його, а потім крикнув, щоб він (ОСОБА_12) поспілкувався з людиною, тобто з ОСОБА_2. Він підійшов та побачив, що ОСОБА_2, відчинив пасажирську дверь в кабіні автобуса «Івеко» та поставив свою барсетку на підлогу в кабіні. Після цього їх одразу ж затримали працівники СБУ.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він займає посаду начальника ППВР ВДВС ГУЮ у Херсонській області з 21.05.2010 року. На виконанні у заступника ППВР ВДВС ГУЮ у Херсонській області ОСОБА_4, окрім інших, перебувало виконавче провадження немайнового характеру з примусового виконання наказу про зобов»язання приватного підприємця ОСОБА_2 повернути ВАТ «Фірма «Херсоноблагробуд» бетоні майданчики виробничо-торгівельної бази АТ «Фірма «Херсоноблагробуд», які розташовані по вул. Промисловій, 7 у м.Нова Каховка Херсонської області. Майно ОСОБА_2 було описано та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_11 - керівнику Херсонської філії ПП «НИВА-В.Ш.». Витрати, пов»язані із цим, повинні бути відшкодовані боржником, сплачуються вони на депозитний рахунок підрозділу, а у випадку, якщо такий розрахунок проводиться готівкою, держвиконавець повинен видати відповідну квитанцію про отримання коштів, але тільки за умови закінчення виконавчого провадження, отримання бухгалтерського розрахунку витрат від зберігача майна. Згодом, після того, як майно почали зберігати, йому відомо, що до службового кабінету ОСОБА_4 неодноразово приходив боржник ОСОБА_2 та просив, щоб зняли арешт з належного йому майна. ОСОБА_4 повідомляв йому, що така виконавча дія буде проведена лише після виконання ним - ОСОБА_2 вимог рішення суду. Ці обставини йому відомі лише із розповідей ОСОБА_4 Він особисто також 2-3 раза бачив ОСОБА_2 у приміщенні Підрозділу та розмовляв з ним про повернення майна, пояснюючи, що це можна зробити тільки після повного виконання боржником рішення суду. 08.05.2011 року йому стало відомо, що ОСОБА_4 затримано за хабар. Жодних розмов з підсудним щодо сплати 500 грн. ОСОБА_2 йому особисто між ним та ОСОБА_4 не було.

Потерпілий ОСОБА_2, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та й сам підсудний ОСОБА_4 особисто в судовому засіданні підтвердили відповідність обставин подій 08.05.2011 року відеоматеріалам, проглянутим в судовому засіданні .

Свідок ОСОБА_19, яка є дружиною потерпілого ОСОБА_2 в ході судового слідства пояснила, що зі слів чоловіка знала про те, що ОСОБА_4 вимагає в нього гроші, спочатку - 4000 грн, потім збільшивши цю суму ще на 1000 грн., за повернення майна, арештованого у квітні 2011 року, хоча чоловік всі свої зобов»язання згідно з рішенням суду виконав, заборгованість погасив, надавши у виконавчу службу підтверджуючі документи. Він кілька разів їздив до підсудного в Херсон, телефонував на мобільний ОСОБА_4, але той під різними приводами все не передавав майно. Чоловік казав , що ОСОБА_4 своєю поведінкою дає йому зрозуміти та натякає на те, що повернув би його як найшвидче, але за певний інтерес, тобто за гроші, вимагаючи в нього хабар.Згодом чоловік її попередив, що можливо 06.05.2011 року ОСОБА_4 поверне товар, але в цей день з-за того, що щось не вийшло у ОСОБА_4, передачу було перенесено на 07.05.2011 року. 07.05.2011 року ОСОБА_4 знову на телефонні дзвінки її чоловіка повідомив, що зустріч переноситься на 08.05.2011 року з яких причин їй не відомо.

08.05.2011 року вона також приїхала за чоловіком на зустріч із ОСОБА_4. Після нетривалого проміжку часу після початку перевантаження товару, вона почула крики, шум та побачила, що працівники СБУ одягали наручники на кількох чоловіків.

Фонограма звукозапису та роздруківка розмови ОСОБА_2о. із ОСОБА_4 містять вимогу останнього про передачу чотирьох тисяч гривень за повернення арештованого майна (т.1 а.с.17-24)

З протоколу огляду та вручення грошей від 07.05.2011 року вбачається, що у приміщенні ВАТ «ПМК 157» в м. Нова Каховка по вул. Горького, 5-а було оглянуто , переписано, помічено та вручено ОСОБА_2 гроші в сумі 4000 грн. ( 10 купюр номінальною вартістю по 100 гривень кожна та 15 купюр номіналом по 200 грн. кожна) . В ході огляду дані грошові кошти оброблено спеціальним препаратом «Промінь -1 », сліди якого видно в ультрафіолетовому випроміненні (т.1 а.с.8-15).

Згідно із протоколом вручення технічних засобів від 07.05.2011 року ОСОБА_2 В,О. було вручено вказаний у протоколі записуючій пристрій, а саме: диктофон «Olimpus» №200182755 для фіксації факту і змісту розмови , що повинна відбутися 07.05.2011 року між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (т.1 а.с.16).

Вказаний документ підвтерджує , що фіксація факту і змісту розмов , які відбулись між підсудним а потерпілим, проводилась на законних підставах .

У відповідності із протоколом огляду місця події від 08.05.2011 року в ході його проведення вилучені грошові кошти в сумі 4000 гривень номіналом 100 гривень - 10 шт. та номіналом 200 гривень - 15 шт., кожна з яких при освітленні в ультрафіолетових променях (люмінісцентною лампою) має світло-жовто-зелене сяйво ( т.1 а.с. 29-35)

Крім того, і сам підсудний- ОСОБА_4, і потерпілий та свідки ОСОБА_11 ОСОБА_12 в судовому засіданні підтвердили відповідність обставин справи відео- та аудіоматеріалам, проглянутим в судовому засіданні (т. 1 а.с. а.с. 179, 189; а.с. а.с.83-85).

Обставини отримання ОСОБА_4 хабара підтверджуються також протоколом про результати здійснення візуального спостереження із застосуванням оперативно-технічних засобів по зняттю відеоінформації від 22.06.2011 року, а саме DVD-R диску №7/91 з фрагментом також дослідженого в ході судового слідства запису розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та інш., тривалістю 6 хвилин 38 секунд, щодо передачі грошових коштів (хабара) 08.05.2011 року ОСОБА_2 - ОСОБА_4 (т.1 а.с. 101-103).

У протоколі від 10.05.2011 року зафіксовано наслідки застосування технічних засобів від 10.05.2011 року, а саме диктофону «Olimpus» №200182755 із фонограмою звукозапису розмови по телефону між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 від 08.05.2011 року та розмови між ними 08.05.2011 року при передачі грошових коштів - хабара.(т.1 а.с. 104-106). В ході розмови ОСОБА_4 відмовляється повернути ОСОБА_2 всі його речі, доки останній не передасть йому 5000 грн. повністю, але потім погоджується та надає ОСОБА_2 вказівки про передачу цих грошей водію ОСОБА_12.

У відповідності із висновками технічної експертизи документів №1109 та ілюстрацією до них від 11.06.2011 року надані на дослідження 10 банкнот, вилучених 08.05.2011 року під час огляду місця події, відповідають банкнотам Національного банку України номіналом 100 гривень зразка 2005 року, що знаходяться в офіційному обігу та п»ятнадцять банкнот номіналом 200 гривень відповідають банкнотам Національного банку України номіналом 200 гривень зразка 2007 року, що знаходяться в офіційному обігу ( т.1 а.с. 122-128).

Відповідно до висновку експертизи спеціальних хімічних реовин №803-х та ілюстрацією до неї від 17.06.2011 року, на наданих на експертизу банкнотах Національного банку України номіналом 200 (двісті) гривень: ЕЯ 1161746, ЄЖ 0321337, ЄЄ 2997746, ЕЕ 8063437, ВБ 6155509, ЕЧ 7555536, АД 5766668, ЄЧ 7106642, ЄЧ 0147503, ЄШ 6218323, ВЗ 0634531, АВ 1474617, ЄЦ 8586574, ЕЩ 0054748, ВЗ 8643910, 100 (сто) гривень: ВЮ 2056471, ВВ 4654407, ГБ 7108296, ЕА 3876419, ГЙ 4011069, ЕД 0906132, ГГ 1057066, ВА 2201425, ЗЙ 7418666, ВЗ 7996697, вилучених в ході огляду міктоавтобуса «Івеко» синього кольору, д.н. НОМЕР_2 на спальнику, є нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), яка не має поширення у побуті. Спеціальні хімічні речовини (люмінофори) виявлені на поверхні банкнот Національного Банку України номіналом: 200 (двісті) гривень: ЕЯ 1161746, ЄЖ 0321337, ЄЄ 2997746, ЕЕ 8063437, ВБ 6155509, ЕЧ 7555536, АД 5766668, ЄЧ 7106642, ЄЧ 0147503, ЄШ 6218323, ВЗ 0634531, АВ 1474617, ЄЦ 8586574, ЕЩ 0054748, ВЗ 8643910, 100 (сто) гривень: ВЮ 2056471, ВВ 4654407, ГБ 7108296, ЕА 3876419, ГЙ 4011069, ЕД 0906132, ГГ 1057066, ВА 2201425, ЗЙ 7418666, ВЗ 7996697, вилучених в ході огляду міктоавтобуса «Івеко» синього кольору, д.н. НОМЕР_2 на спальнику, а також спеціальна хімічна речовина (люмінофор), надана як зразок порівняння мають спільну родову належність за хімічним складом. ( т.1 а.с. 134-144)

Також до справи у якості речових доказів долучено та досліджено судом в ході судового слідства: грошові кошти - українські гривні номіналом 100 (сто) гривень в кількості 10 (десять) штук та українські гривні номіналом 200 (двісті) гривень в кількості 15 (десять) штук; диктофон «Olympus» №200182755 із аудіозаписом записом розмови ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_11, яка відбулася 08.05.2011 року; DVD-R диск( реєстраційний номер №7/91) який містить фрагмент відеозапису зустрічі та розмови, яка відбулася між ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2 на узбіччі автошляху, неподалік від ринку с.Козацьке Бериславського району Херсонської області; СD-R диск, на якому міститься аудіозапис розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_4, яка відбулася 06.05.2011 року в робочому кабінеті ОСОБА_4; відеокасета марки «PANASONIC» 60 на якій міститься допит потерпілого ОСОБА_2, відеокасета марки «PANASONIC» 60 на якій міститься допит свідка ОСОБА_12(т.1 а.с.153)

З протоколу огляду від 20.06.2011 року вбачаться, що вилучені в ході огляду місця події від 08.05.2011 року грошові кошти номіналом 200 (двісті) гривень: ЕЯ 1161746, ЄЖ 0321337, ЄЄ 2997746, ЕЕ 8063437, ВБ 6155509, ЕЧ 7555536, АД 5766668, ЄЧ 7106642, ЄЧ 0147503, ЄШ 6218323, ВЗ 0634531, АВ 1474617, ЄЦ 8586574, ЕЩ 0054748, ВЗ 8643910, 100 (сто) гривень: ВЮ 2056471, ВВ 4654407, ГБ 7108296, ЕА 3876419, ГЙ 4011069, ЕД 0906132, ГГ 1057066, ВА 2201425, ЗЙ 7418666, ВЗ 7996697, які були виявлені в кабіні міктоавтобуса «Івеко» синього кольору, д.н. НОМЕР_2 на спальнику при їх просвіченні люмінісцентною лампою всі світяться жовто-зеленим кольором. (т.1 а.с. 154-61).

Номери та серії грошових купюр , які були вилучені при огляді місця події 08.05.2011 року відповідають номерам та серіям купюр , які перед цим були вручені ОСОБА_2 для подальшої передачі їх в якості хабара ОСОБА_4.

Крім того, до справи прєднано у якості речового доказу записну книжку червоного кольору, яка містить 161 аркуш На титульній стороні 35 аркушу є запис виконаний від руки: ОСОБА_2 +, на зворотній стороні 35 аркушу є запис виконаний від руки: ОСОБА_2 бабло + (т.1 а.с. 162).

До матеріалів кримінальної справи долучено також документи, складені ОСОБА_4, в ході проведення виконавчих дій та які мають відношення до виконавчого провадження, боржником по якому є ОСОБА_2, опису та арешту належного йому майна (т.1 а.с. 163-164).

У відповідності із протоколом очної ставки від 11.05.2011 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_2, останній повністю підтвердив свої показання щодо обставин вимагання і одержання від нього хабара ОСОБА_4.(т.2 а.с.20-23).

Суд критично оцінює показання ОСОБА_4 про те, що він вимагав у потерпілого не хабар, а оплату витрат, пов»язаних із проведенням виконавчих дій, вважає їх неправдивими і такими, що направлені на ухилення від відповідальності за вчинення інкримінованого злочину, оскільки вина підсудного знайшла своє підтвердження як в матеріалах справи, зібраних на досудовому слідстві, так і в доказах, здобутих під час судового розгляду справи по суті. Про неправдивість показань підсудного та відшуковування нм можливих шляхів уникнення від кримінального покарання за вчинення тяжкого злочину свідчить і той факт, що на протязі всього досудового слідства підсудний ОСОБА_4 змінював свої показання, зокрема, стверджуючи спочатку, що він домовлявся з ОСОБА_2 про 4-5 пляшки коньяку, відмовлявся від дачі показань, посилаючись на Конституцію України. Підтвердженням неправдивості його показань свідчить і той факт, що у вищезазначений період ОСОБА_4 кілька разів мав усні та телефонні розмови з ОСОБА_2, роздруківка яких об»єктивно підтверджує про вимагання ним хабара у потерпілого та факти отримання ним цього хабара 08.05.2011 року. Крім того, факт вимагання та одержання ОСОБА_4 грошей від ОСОБА_2підтверджується показаннями останнього, а також власними поясненнями в ході судового слідства самого підсудного, який не заперечував проти того, що вимагав у ОСОБА_2 гроші, показаннями вказаних у вироку свідків, даними, що містяться в протоколах слідчих дій. із відеозаписом від 08.05.2011 року, адже на ньому чітко видно як ОСОБА_4 посилається на гроші й на майно, в тому числі говорячи, що його решту буде повернуто після того, як ОСОБА_2 віддасть суму, якої не вистачає. Відображення подій на відеозаписі відповідає звуковому супроводу оточуючої обстановки, в тому числі й звукозаписам , а зміст розмови синхронно відображає розвиток подій та дії всіх осіб, які потрапили в обєктив відеокамери.

Одночасно у суду не викликають сумнівів показання потерпілого ОСОБА_2, інших свідків, допитаних як на досудовому слідстві, так і під час слухання справи в суді, оскільки на протязі досудового та й судового слідства вони були послідовними та об»єктивними, викладені ними обставини повністю відповідають зафіксованим на носіях зв»язку, включаючи як телефонні розмови, так і записи розмов на носії інформації. Всі ці особи в судовому засіданні підтвердили факт передачі ОСОБА_4 хабара за обставин, в час та в обсязі, встановленими у вироку, узгоджуються між собою та іншими доказами в справі, підстави вважати, що вони омовили підсудного чи ставити під сумнів їх показння відсутні.

Доводи про те, що він вимагав у потерпілого не хабар, а витрати, пов»язані із проведенням виконавчих дій суд до уваги не приймає ще й тому, оскільки підсудний не заперечував про існування визначеного чинним законодавством порядку стягнення таких витрат, своєї обізнаності щодо необхідності додержання такого порядку

З аналогічних міркувань суд не бере до уваги і доводи захисту, викладені як в ході судового розгляду справи так і зазначені у виступі захисника в судових дебатах, оскільки вважає їх такими, що направлені на уникнення підсудного від кримінальної відповідальності, а наведені ним порушення вимог кримінально-процесуального законодавства при проведенні досудового слідства є необгрунтованими, оскільки всі докази по справі визнаються судом об»єктивними та допустимими.

Доведено в суді і кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України, який вчинено підсудним ОСОБА_4.

Так, відповідно до п.4 примітки до ст.368 КК України вимаганням хабара визнається умисне створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабара з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. На ці ознаки вимагання звернув увагу і Пленум Верховного Суду України у п.17 постанови № 5 від 24 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво».

Відповідно до вимог кримінального закону вимагання може бути вчинене як у формі примушування, коли службова особа пред'являє вимогу дати хабар, погрожуючи у випадку невиконання цієї вимоги вчинити або не вчиняти з використанням влади чи службового становища дій, які можуть заподіяти шкоди правам і законним інтересам того, до кого звернута ця вимога, так і шляхом умисного створення службовою особою умов, за яких особа вимушена дати хабар з метою запобігти шкідливим наслідкам для своїх прав та

законних інтересів.

В ході судового слідства підсудний сам не заперечував того, що він дійсно неодноразово вимагав у потерпілого заплати гроші за повернення йому товару і останній, усвідомлючи, що у протилежному випадку може зазнати істотних збитків, змушений був погодитись знайти гроші та передати їх ОСОБА_4

Таким чином, оскільки судом встановлено, що діями підсудного зачіпаються саме законні інтереси ОСОБА_2, при цьому ініціатором давання - одержання хабара є ОСОБА_4, тобто має місце вимога (примус) у вигляді створення таких умов, які обумовлені службовим становищем і створили небезпеку законним інтересам потерпілого, а тому вимагання хабара з боку підсудного є доведеним.

Відповідно до пункту 2 примітки до ст.368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п.1 примітки до ст.364 КК України, посади яких згідно зі ст.25 Закону України "Про державну службу" віднесені до третьої, четвертої, пятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Відповідно до пункту 1 примітки 1 ст.364 КК України службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обовязків, або виконують такі обовязки за спеціальним повноваженням.

Матеріали справи підтверджують, що станом на 08.05.2011 року ОСОБА_4 при вчиненні злочину був службовою особою , яка займає відповідальне становище , оскільки він займав посаду заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, маючи 12 ранг та 5 категорію державного службовця, відповідно до ст.ст.4, 25 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 04.12.1990 року №509-ХІІ, здійснюючи функції представника влади.

Судом також встановлено, що дії ОСОБА_4 характеризуються прямим умислом та корисливими мотивами, між якими є тісний нерозривний звязок, оскільки він усвідомлював, не тільки те, що має місце давання-одержання хабара, а й те, що ОСОБА_2 усвідомлював вимогу незаконної винагороди, яку мав передати за повернення свого майна.

Отже, дослідивши та оцінивши всі зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку про доведеність винності ОСОБА_4 у інкримінованих йому злочинах та кваліфікує його дії по 1 епізоду за ч.1 ст. 367 КК України як службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, а по 2 епізоду - за ч. 2 ст. 368 КК України ( в редакції від 11 червня 2009 року, що діяла на момент вчинення злочину та до 01.07.2011 року) як одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище , в будь-якому вигляді хабара за виконання в інтересах того, хто дає хабара, дії з використанням наданої їй влади , поєднане з вимаганням хабара.

При цьому суд виключає з обвинувачення ознаку - невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дії з використанням наданої влади як зайво застосовану.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному ОСОБА_4, виходячи із завдань, поставлених перед кримінальним законом на реалізацію принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд враховує мотиви, характер, обставини та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу підсудного, його сімейний стан, а саме: наявність сім'ї в складі дружини, позитивні характеристики, як за місцем проживання, так і за місцем роботи, відсутність судимості, відсутність щирого каяття у скоєному та вважає, що йому слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства.

Із урахуванням характеру вчиненого, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України злочину ОСОБА_4 як службовою особою, державним службовцем, суд дійшов висновку про неможливість збереження за ним права обіймати посади посади в системі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби й наявність підстав призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення такого права, як передбачено санкцією цією статті та ч.1 ст. 367 КК України, з конфіскацією всього належного йому майна та позбавлення підсудного на підставі положень ст. 54 КК України 12 рангу 5 категорії державного службовця, присвоєного йому відповідно до Закону України «Про державну службу».

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_2, суд враховує наступне. Потерпілим у кримінальному судочинстві визнається особа, якій злочином, заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Оскільки заподіяння потерпілому збитків та моральної шкоди з підстав, наведених в його позовній заяві: незаконне заволодіння, знищення та пошкодження належного йому майна (т.1 а.с.89), не пов'язане із злочином, передбаченим ст.368 ч. 2 КК України, який вчинив ОСОБА_4, ці вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ч. 367 та ч.2 ст.368 КК України ( в редакції від 11 червня 2009 року, що діяла на момент вчинення злочину та до 01.07.2011 року) і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 367 КК України у виді двох років обмеження волі із позбавленням права займати посади в системі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби строком на два роки;

- за ч.2 ст. 368 КК України у виді пяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке належить засудженому на праві особистої власності, із позбавленням права займати посади в в системі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби строком на три роки та позбавленням 12 рангу 5 категорії державного службовця, присвоєного йому відповідно до Закону України «Про державну службу».

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді пяти років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі, з конфіскацією майна, яке належить засудженому на праві особистої власності, із позбавленням його права займати посади в системі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби строком на три роки та позбавленням 12 рангу 5 категорії державного службовця, присвоєного відповідно до Закону України «Про державну службу».

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 відраховувати з 09.05.2011 року, тобто з моменту його фактичного затримання.

Обраний запобіжний захід - утримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази: т.1 а.с. 153: грошові кошти у розмірі 4000 грн. передати у розпорядження УСБУ в Херсонській області; диктофон « Olimpus» № 200182755 - повернути управлінню СБУ України в Херсонській області; DVD-R диски , дві відеокасети «Panasonik»60, дві відеокасети марки «Soni» 60 - залишити в матеріалах справи; т.1 а.с.162: записну книжку - зберігати в матеріалах справи; т.4 а.с. 116-118: письмові документи - зберігати в матеріалах справи.

Арештоване майно засудженого ОСОБА_4 (т.1 ас.212, 221), яке належить йому на праві особистої власності, конфіскувати в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі за проведення криміналістичної експертиз: 676,80 грн. та 450,24 грн. (т.1 а.с.а.с. 121, 148) та за проведення судової експертизи спеціальних хімічних речовин в сумі 597,72 грн. (т.1 а.с.133).

Відмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_2

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

СУДДЯ М.Є. БОЙКО