Вирок № 24406494, 28.05.2012, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 1-258/11

28 травня 2012 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючої -судді Флоряк Д.В.,

секретаря Левкуна Д.Д.,

за участю прокурора Іроденко О.С.,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Надвірна кримінальну справу, в якій обвинувачується:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,українака, уродженка м. Тайшет, Іркутської області, а жителька АДРЕСА_1 із середньою технічною освітою, вдова, тимчасово не працює, не судима, громадянка України.

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Злочин вчинено нею при наступних обставинах.

13 березня 2011 року о 19,15 год. підсудна ОСОБА_3, керуючи автомобілем „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5, рухаючись зі швидкістю близько 40-45 км/год проїзною частиною автодороги Н-09 Мукачево-Львів, по вулиці О.Кобилянської у смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, у напрямку м. Львів, наближалась до ОСОБА_4, який перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в горизонтальному положенні на проїзній частині дороги, створюючи цим перешкоду для руху транспортних засобів. ОСОБА_3, проявивла неуважність, своєчасно не вжила заходів до зменшення швидкості та зупинки транспортного засобу, внаслідок чого вчинила наїзд на ОСОБА_4, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, під час якої ОСОБА_4 загинув від закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забоєм головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

ОСОБА_3 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.3., згідно якого учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими;

- п. 2.3. б), який вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі;

- п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним;

- п. 12.3., який зобов'язує водія в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Допитана в якості підсудної ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у пред'явленому їй обвинуваченні не визнала та ствердила суду, що з листопада 2002 року керує легковими транспортними засобами і по дорученню керує автомобілем марки „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5. 13 березня 2011 року приблизно о 19:00 год. на даному автомобілі вона виїхала із дому с. Заріччя Надвірнянського району і поїхала у м. Надвірна в особистих справах. Близько 19.15 год., рухалась по вул. Кобилянської у смт. Делятині Надвірнянського району, вона наближалась до заокруглення дороги вправо, за яким знаходиться підйом, і їхала по своїй смузі руху зі швидкістю в межах 40-45 км/год., рухалась із включеним ближнім світлом фар. Коли вона знаходилась на заокругленні дороги, то побачила, що у зустрічному напрямку, по своїй смузі зі швидкістю біля 60 км/год рухається автомобіль, який своїм світлом фар знизив її видимість. На її знаки фарами переключити світло своїх фар той водій не відреагував і в момент зближення з ним, коли відстань від передньої частини її автомобіля до передньої частини зустрічного автомобіля становила біля 2 метрів, вона відчула, що правими колесами на щось наїхала. Після цього вона вирішила зупинитись і подивитись, на що саме наїхала. В той момент до неї на мобільний телефон зателефонувала одна з її дочок ОСОБА_5, і розмовляючи з нею по мобільному телефону, вона вийшла зі свого автомобіля, обійшла його, оглянула праві колеса.Оскільки будь-яких пошкоджень на автомобілі не вона побачила, подумала, що наїхала на трубу або камінь і пройшла від автомобіля назад біля 4 метрів, однак нічого не виявивши, повернулась в салон свого автомобіля та поїхала у м. Надвірну. Вже в м.Надвірна їй на телефон зателефонувала її дочка ОСОБА_6 і повідомила про те, що її розшукують працівники міліції за підозрою у вчиненні ДТП. Через деякий час приїхав службовий автомобіль працівників ДАІ, після чого її було затримано і освідчено на предмет вживання алкоголю. На сьогоднішній день відшкодувала потерпілій матеріальні витрати, пов'язані з похованням ОСОБА_4 Провину свою не визнає, оскільки жодних перешкод на дорозі вона не бачила і тому не могла вчасно зупинитися перед потерпілим, щоб не вчинити на нього наїзд, в зв'язку з чим просить її виправдати.

Не зважаючи на не визнання підсудною ОСОБА_3 своєї вини у пред'явленому їй обвинуваченні, її вина доводиться зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_7 суду дала показання про те, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та трьома малолітніми дітьми проживала в с.Стримба Надвірнянського району і чоловік був годувальником їх сім'ї. 13 березня 2011 року її чоловік пішов з дому, повідомивши її, що їде із знайомими на відпочинок. Приблизно о 18 год. вона зателефонувала на його мобільний телефон, поцікавилася, де той знаходиться і чоловік відповів, що скоро буде вдома. Після цього вона більше не говорила з ним, а зранку наступного дня від працівників міліції довідалася про те, що чоловік у смт. Делятин потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, де отримав тілесні ушкодження, від яких загинув. Вже в ході розслідування даної справи вона дізналася, що до вчинення ДТП причетна ОСОБА_3 На даний час підсудною їй відшкодовано матеріальні витрати на поховання, однак має до ОСОБА_3 претензії морального характеру, оскільки залишилася одна з трьома малолітніми дітьми, яких змушена самостійно утримувати та виховувати, стверджує, що чоловік був для неї, дітей та своїх батьків важливою опорою у житті і дана втрата являється для всіх дуже вагомою, тому моральну шкоду оцінює в 150000 грн.

Вина підсудної ОСОБА_3 в скоєнні злочину також доводиться іншими доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 13.03.2011 року, схемою та фототаблицею до нього, в яких деталізовано місце вчинення ДТП, а саме ділянка автодороги сполученням Мукачеве-Львів, що по вул. О.Кобилянської у смт. Делятин Надвірнянського району, Івано-Франківської області і з яких вбачається, що проїзна частина має по одній смузі для руху в кожному напрямку, зустрічні потоки розділені розміткою 1.1, ширина смуги руху у напрямку м. Львів 3,45 м, зустрічної - 2,9 м., по ходу руху до м. Львів проїзна частина має заокруглення у праву сторону та підйом, до проїзної частини примикають узбіччя. На смузі руху у напрямку м. Львів знаходиться мобільний телефон марки „Sony Ericsson", кришка акумуляторного відсіку цього телефону, уламки пластмаси та уламки пінопласту, пляма речовини, схожа на кров та фрагмент лакофарбового покриття автомобіля. Пляма речовини, схожої на кров, знаходиться на смузі руху у бік с.Лоєва на відстані 2.2 м від осьової розділювальної смуги. Також зазначено, що проїзна частина в місці ДТП освітлюється вуличним освітленням. (а.с. 3-13);

- протоколом огляду місця події від 14.03.2011, з якого вбачається, що в автомобілі марки „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5 виявлено пошкодження: тріщину переднього вітрового скла, відсутність фрагменту лакофарбового покриття на передньому бампері, загнутий до середини гумовий фартух переднього бампера, тріщину правої частини переднього бампера, тріщина заднього бампера. На днищі автомобіля є потертості та відсутній бруд на деталях підвіски. (а.с.14);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 31.05.2011 року за участю понятих, підсудної ОСОБА_3, її захисника, потерпілої та її представника, в ході якого встановлено, що об'єктивна видимість перешкоди у вигляді манекена, який перебуває у горизонтальному положенні на проїзній частині дороги, наступає на відстані 37,5 м, а видимість дороги в напрямку руху з робочого місця водія автомобіля „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5 становить 38,4 м.(а.с. 81-83);

- з висновку № 27-Е від 12.04.2011 року судово-медичної експертизи вбачається, ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, закритої травми живота з розривом печінки та селезінки. Вказані тілесні ушкодження отримані від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну їх утворення і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливом під м'яку мозкову оболонку, забоєм головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку. Характер виявлених тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_4 та сліди на одязі потерпілого вказують на те, що вони були спричинені майже одномоментно в швидкій послідовності одне за другим і є характерними для дорожньо-транспортної травми, а саме переїзду і волочіння і не могли бути заподіяні під час бійки. Виходячи з характеру, локалізації виявлених тілесних ушкоджень, пошкоджень одягу, в якому перебував потерпілий під час спричинення йому тілесних ушкоджень, матеріалів кримінальної справи, слід вважати, що в даному випадку мала місце дорожньо-транспортна подія у вигляді переїзду колесом автомашини по передній поверхні тіла в напрямку стосовно нього знизу вверх та зліва направо та наступним волочінням. Тілесних ушкоджень, а також пошкоджень на одязі, характерних для первинного удару виступаючими частинами автомобіля при вертикальному положенні потерпілого чи падінні на поверхню дороги з висоти власного зросту, не виявлено. (а.с. 126-132);

- з висновку № 61 медико-криміналістичної експертизи від 08.04.2011 року, вбачається, що на одязі потерпілого ОСОБА_4 пошкоджень, характерних для первинного удару виступаючими частинами автомашини при вертикальному положенні потерпілого, чи падіння на поверхню дороги з висоти власного зросту, не виявлено. Судово-медичних даних, які б свідчили про переїзд потерпілого кількох транспортних засобів, не виявлено; описаних механізм утворення пошкоджень і слідів на одязі потерпілого свідчить, що вони характерні для дорожньо-транспортної травми, а саме переїзду і волочіння і не могли бути заподіяні під час бійки (а.с.137-148);

- висновок комісійної судово-медичної експертизи № 98 від 12.05.2011 року, з якого вбачається, що враховуючи характер, тяжкість тілесних ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_4 - закритої черепно-мозкової травми з переломом лобної кістки, крововиливами під м'які мозкові оболонки, в шлуночки головного мозку, забоєм головного мозку, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку, що стосовно до живих осіб має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, дає підставу рахувати, що смерть ОСОБА_4 могла настати і при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги. (а .с. 153-159);

- висновок № 195-Б від 14.04.2011 року судової трасологічної експертизи (цілого по частинам), з якого слідує, що уламки, вилучені 14.03.2011 року під час огляду місця події, утворені внаслідок механічної дії (удару) - розлому з наступним розділенням цілого на частини. Уламки пластмаси до розділення становили частину номерної підставки та частину бампера автомобіля автомобілем „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5. Уламки пінопласту до розділення становили частину внутрішньої стінки заднього бамперу автомобіля автомобілем „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5. (а. с. 165-172)

- висновок № 09/17-60 від 14.04.2011 року судової автотехнічної експертизи, з якого вбачається, що гальмівна система, рульове керування та ходова частина автомобіля марки автомобілем „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5 знаходяться у працездатному стані.(а. с. 189-193);

- з висновку експерта № 09/12-0429 від 10.05.2011 року вбачається, що частинка лакофарбового покриття, вилучена з місця події та частики лакофарбового покриття, вилучені в якості взірців з автомобіля „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5, подібні за комплексом ознак і мають спільну групову належність (а.с. 178-181);

- висновок № 09/17-87 від 02.02.2011 року судової автотехнічної експертизи, з якого вбачається водій автомобіля марки автомобілем „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5 ОСОБА_3, рухаючись із швидкістю 40-45 км/год, володіла технічною можливістю попередити дану ДТП шляхом застосування екстреного гальмування, та не володіла б такою можливістю, рухаючись із максимально-допустимою швидкістю руху для автомобіля за даних дорожніх умов 60 км/год (а.с. 199-202).

Експерт-автотехнік ОСОБА_8, будучи допитаним в ході судового слідства, дав покази про те, що при складенні ним висновку від 02.06.2011 року він брав до уваги об'єктивні вихідні дані, зазначені в постанові слідчого та керувався методичними рекомендаціями при проведенні вказаної експертизи і свій висновок експерта повністю підтримав. Також зазначив, що методом арифметичних обчислень, при виникненні небезпеки руху водію з моменту настання об'єктивної видимості горизонтальної перешкоди на проїздній частині на відставі 14-20 м. водій при інших незмінних даних не могла б уникнути наїзду на перешкоду.

Разом з тим суд бере в основу вироку показання допитаного в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9, який ствердив, що був запрошений як понятий під час проведення відтворення обстановки та обставин події як 19.05.2011 року так і 31.05.2011 року. Відтворення обстановки і обставин події відбувалося за участю всіх учасників справи -ОСОБА_3, її захисника, потерпілої, її представника і в ході проведення детально було зазначено різні варіанти видимості перешкоди на дорозі з врахуванням показів, які давала ОСОБА_3 і ці дані правдиво відображені в чернетці протоколу, а в подальшому і в самому протоколі, який був всіма підписаний і зауважень щодо якого ні в кого не було.

Дані показання свідка також підтвердила в судовому засідання потерпіла ОСОБА_7

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 ствердив, що він проводив досудове слідство по даній справі, в тому числі і відтворення обстановки і обставин події як 19.05.2011 року, так і 31.05.2011 року. Відтворення проводилося на місці ДТП за участю понятих, потерпілої, підсудної, захисника. Відтворення проводилося двічі, оскільки ОСОБА_3 під час першого відтворення заявила, що світло фар зустрічного автомобіля не відповідало тому світлу, яке було під час ДПТ. В ході проведення повторного відтворення ОСОБА_3 бачила перешкоду на дорозі з відстані 37,5 м., про що зазначено в протоколі, з яким всі присутні були ознайомленні і який всі учасники підписали.

З урахуванням наведеного у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість даних, викладених в протоколі відтворення обстановки і обставин події від 31.05.2011 року, які найбільш об'єктивно підтвердженими і такими, що не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази суд визнає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Таким чином, оцінюючи здобуті докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину, а її дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України оскільки вона, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Невизнання підсудною своєї вини у скоєнні злочину, зміну та доповнення показів в ході судового слідства, суд розцінює як обраний нею спосіб захисту з метою пом'якшити відповідальність за вчинене та ухилення від кримінальної відповідальності.

При обранні міри покарання підсудній, суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, що характеризується необережною формою вини, та дані про особу підсудної, її поведінку до і після вчинення злочину та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не знаходить.

Обставини, що пом'якшують покарання підсудної суд визнає сприяння розкриттю злочину, що вперше судиться, за місцем проживання характеризується позитивно, а також відшкодування потерпілій матеріальних збитків.

Враховуючи всі обставини справи, дані про особу підсудної, думку потерпілої щодо покарання згідно вимог закону, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах, встановлених в санкції частини статтей Кримінального кодексу у виді позбавлення волі. Також суд вважає за необхідне застосувати до підсудньої і додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати автотранспортними засобами, оскільки даний злочин пов'язаний з експлуатацією транспортного засобу та порушенням підсудною ПДР України.

Крім того, є підстави звільнити її від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, застосувавши ст.75 КК України і з врахуванням всіх обставин справи та особи винної суд прийшов до висновку, що підсудній слід визначити іспитовий строк 2 роки. Згідно ст.76 КК України на підсудню під час іспитового строку слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На думку суду, саме таке основне покарання у виді позбавлення волі, але з іспитовим строком, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння нею нових злочинів, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної.

Цивільні позови потерпілої ОСОБА_7 та ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково з таких підстав.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Згідно пунктів 6, 7, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»із змінами та доповненнями, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд враховує, що потерпілою ОСОБА_7 та матір'ю загиблого ОСОБА_12 перенесено глибину душевних страждань, що пов'язані зі смертю близької людини (чоловіка та сина), неможливості відновлення таких моральних втрат у майбутньому, вимушених змін у життєвих планах і стосунках. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди в даному випадку суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості і враховує майновий стан підсудної ОСОБА_3, яка не працює, утримує невелике підсобне господарство, інших доходів не має. Наведене свідчить про неспроможність підсудної ОСОБА_3 відшкодувати заявлену суму моральної шкоди, а тому суд вважає за можливе зменшити заявлену потерпілою та цивільним позивачем суму моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 75000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_12 -30000 грн. моральної шкоди. В позові до ОСОБА_13 слід відмовити.

Долю речових доказів по справі слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

По справі було проведено ряд судових експертиз, витрати за які в сумі 3699,36 грн. слід стягнути з підсудної ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 323, 324,327 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити їй покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік 6 місяців.

Застосувати до засудженої ОСОБА_3 ст.75 КК України і звільнити її від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Зобов"язати засуджену ОСОБА_3 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти орган кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи .

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обрану - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 та цивільний позов ОСОБА_11 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 75000 грн. на відшкодування моральної шкоди і 6984 грн. витрат на правову допомогу адвоката та на користь ОСОБА_11 30000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області на р/р 31255272210165, код 25574765, МФО 836014 УДК Івано-Франківської області: - 1406,40 грн. за проведення експертизи 09/13-219; - 1054,80 грн. за проведення експертизи №09/12-0429; - 562,80 грн. за проведення експертизи № 09/17-60; - 654,36 грн. за проведення експертизи №09/17-87, а всього 3699,36 грн.

Речові докази по справі -автомобіль „FORD MONDEO", д.н.з. НОМЕР_5, який зберігається на арешт майданчику ВДАІ Надвірнянського РВ УМВС повернути ОСОБА_3, одяг потерпілого ОСОБА_4 -куртку, сверт, сорочку, джинсові штани, черевики, ремінь, які знаходяться на зберіганні у потерпілої -повернути ОСОБА_7, уламки пластмаси, уламки пінопласту та частинки лакофарбового покриття автомобіля, що зберігаються в камері речових доказів суду -знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 днів з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Надвірнянський районний суд.

Суддя Флоряк Д.В.