Рішення № 24400311, 24.05.2012, Новоодеський районний суд Миколаївської області

24.05.2012

Справа № 1419/899/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

24 травня 2012 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді -Ітріна М.В.,

при секретарі Андреєвій Ю.В., за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (далі -Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2012 року Банк звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 18.04.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»»(далі - Товариство), правонаступником якого він є, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 170/ФКD-07, за яким боржнику надано кредит в сумі 15 170 доларів США, з процентною ставкою 14,60 річних, на строк до 17 квітня 2022 р.

Вказали, що відповідно до пунктів 2.4 і 2.5 Договору боржник повинен був сплачувати кредит у сумі по 84 долара США по 20 число кожного місяця, але свої зобов'язання не виконує, внаслідок чого станом на 22 березня 2012 р. існує заборгованість в сумі 148 409,13 грн, яку просили стягнути, а також судові витрати у справі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі.

Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги визнав і не заперечував проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, а в силу ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту положень ст. 1054 ЦК випливає, що Банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 квітня 2007 р. між Товариством та ОСОБА_1, укладено кредитний договір № 170/ФКD-07, відповідно до умов якого йому надано кредит в сумі 15 170 доларів США, з процентною ставкою 14,60 % річних, на строк 180 місяців, тобто з кінцевим терміном повернення 17 квітня 2022 р.

Згідно п. 2.4 Договору ОСОБА_1 зобов'язаний був до 20 числа кожного місяця погашати кредит, а також відсотки за його користування частинами в розмірі не менш як 84,28 доларів США.

Судом встановлено, що в день укладення спірного договору на виконання його п. 2.1, за заявою боржника (ОСОБА_1) Товариством перераховано на її картковий рахунок 15 170 доларів США.

30 червня 2010 р. між Товариством, Банком та Національним Банком України укладено договір, за яким Товариством передано свої активи та кредитні зобов'язання на користь Банку.

За таких умов Банк є правонаступником Товариства, отже належним позивачем, який має право пред'являти зазначені вимоги до боржника.

Судом з'ясовано, що відповідач отримав в Банку грошові кошти готівкою, але свої зобов'язання щодо укладеного договору не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 22 березня 2012 р. складає 148 409,13 грн, з яких:

заборгованість за тілом кредиту -108 344,47 грн;

заборгованість за відсотками -40 064,66 грн.

Ці обставини та нарахування боргової суми відповідач не спростовує, пояснив, що знаходиться в скрутному матеріальному становищі, а тому не має можливості сплачувати борг.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, умов пункту 6.2 Договору якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За такого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення у безспірному порядку з відповідача заборгованості за кредитним договором.

За правилами ст. 88 ЦПК з відповідача на користь Банку слід стягнути судовий збір сплачений при подачі позову до суду.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Банку задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (р/р 373980009, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 170/ФКD-07 від 18 квітня 2007 року в сумі 148 409,13 (сто сорок вісім тисяч чотириста дев'ять гривень 13 коп.) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (р/р 6499100199, МФО 380236, код за ЄДРПОУ 34047020) сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1 484,09 (одна тисяча чотириста вісімдесят чотири гривень 09 коп.) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий