Постанова № 24395863, 04.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

04.05.2012 р. Справа № 2а-876/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мороза А.О. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

доФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54030 простягнення заборгованості в сумі 390,00 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку в сумі 390,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем не сплачено суму єдиного податку, встановлену місцевою радою для обраного ним виду діяльності.

Сторони в судове засідання не прибули, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Повістка, направлена на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою поштової організації "Адресат вибув" (а. с. 24-26).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, адреса відповідача: АДРЕСА_1, 54030 (а. с. 7).

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач як фізична особа - підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 03.02.2009 р., перебуває на обліку в ДПІ з 05.02.2009 р. та є платником єдиного податку відповідно до Указу Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (а. с. 6-7).

Оскільки, відповідач є платником єдиного податку, то у відповідності з ст. 2 ч. 5 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", повинен сплачувати єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числі наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Нарахування належної до сплати суми єдиного податку в картках особових рахунків фізичних осіб здійснюється на підставі встановлених місцевими радами ставок єдиного податку та чисельності найманих працюючих або членів сімей фізичної особи, які приймають участь у здійсненні підприємницької діяльності.

9 лютого 2009 року відповідач подав заяву до державної податкової інспекції про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік та обрав такий вид діяльності, як роздрібна торгівля з лотків та на ринках (класифікатор виду економічної діяльності 52.62.0) (а.с. 8).

Додатком до рішення Миколаївської міської ради від 18.08.06 р. № 4/14 "Про затвердження ставок єдиного податку для об'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб", ставка єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, які займаються даним видом діяльності становить 130 грн. щомісяця (а. с. 10).

Відповідач, як свідчить наданий позивачем розрахунок, в порушення ст. 2 п. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", вчасно не сплачував єдиний податок з серпня по жовтень 2009 року. Утворилася заборгованість перед бюджетом у сумі 390,00 грн. (а. с. 5).

Відповідно до ст. 14 п.14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ст. 20 п.п. 20.1.18 Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи, що сума податкового зобов'язання, що є предметом судового розгляду, є узгодженою у розумінні Податкового кодексу України та станом на день розгляду справи заборгованість залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54030, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Центрального району м. Миколаєва (р/р 34217379700006 ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 23626096) податковий борг з єдиного податку за серпень-жовтень 2009 року в сумі 390,00 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя А. О. Мороз