Постанова № 24395789, 30.03.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30.03.2012 р. Справа № 2а-2464/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомпрокурора Ленінського району м. Миколаєва, вул. Південна, 52, м. Миколаїв, 54034

в інтересах держави в особіДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

доСПД ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54000 простягнення штрафних санкцій у сумі 9787,95 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9787,95 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив штрафні (фінансові) санкції в сумі 9787,95 грн. на підставі рішень від 09.02.2010 р. № 0000152303 та № 0000162303.

Прокурор та позивач в судове засідання не прибули, надали клопотання від 30.03.2012 р. про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Суд вважає, що в адміністративній справі достатньо матеріалів для її розгляду в письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач, як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 07.06.1994 р. та перебуває на обліку в податковій інспекції з 25.06.1994 р. (а. с. 6-7).

Відповідно до матеріалів справи 25.01.2010 р. позивачем було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, в результаті якої складено акт від 25.01.2010 р. № 0037/14/00/23/НОМЕР_4 (а.с. 10-11). Перевіркою встановлено порушення п. п. 1, 2, 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме: не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування та невидача відповідного розрахункового документа на повну суму покупки; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО; ; не оприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків; не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

За результатами перевірки позивачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 р. № 0000152303 на суму 8393,20 грн. та № 0000162303 на суму 1245,00 грн. Вказані рішення отримані відповідачем 09.02.2010 р. (а.с. 9).

Згідно ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідач з зазначеними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій не погодився та оскаржив їх у судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 р. у справі № 2а-1132/10/1470 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправним і скасував рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 р. № 0000162303 в повному обсязі, а також визнав протиправним і скасував рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 р. № 0000152303 частково в сумі 3678,20 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 р. постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.04.2010 р. у справі № 2а-1132/10/1470 залишено без змін.

Враховуючи викладене, задоволенню підлягають вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача фінансових санкцій, застосованих рішеннями від 09.02.2010 р. № 0000152303 частково в сумі 4715,00 грн.

Пункт 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", надає право позивачу не тільки застосовувати штрафні санкції, але й стягувати їх у судовому порядку, в тому числі і штрафні санкції за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ст. ст. 11, 71 ч. 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 94 ч. 4, 98, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54000, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь державного бюджету Ленінського району (р/р 3118104700005 в УДК в Миколаївській області, МФО 326643, ЄДРПОУ 34034404, код рахунку 21080900) штрафні (фінансові) санкції в сумі 4715,00 грн. згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.02.2010 р. № 0000152303.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз