Ухвала суду № 24395202, 13.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року справа №2а/0570/23003/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

при секретарі Сульженко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/23003/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції Волноваському районі Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2011р. задоволений позов Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000312320 від 24.10.2011р.

Скасоване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області від 24 жовтня 2011 року №0000312320, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 145387 грн 83 коп.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 28 грн 23 коп.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Внаслідок дослідження ланцюга по угоди позивача з ТОВ «ВІТТРЕЙД» відповідачем була встановлена відсутність можливості до вчинення дій, що становлять зміст спірної господарської операції, у зв'язку із чим відповідач вважає угоду між позивачем та його контрагентом ТОВ «ВІТТРЕЙД» нереальною.

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Волноваський комбінат хлібопродуктів», відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зареєстровано 26.02.1996 року за №12391200000000253.

Підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту та відповідно до довідки АБ №378106 є юридичною особою, видами діяльності якої за КВЕД є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, вирощування зернових та технічних культур, виробництво готових кормів для домашніх тварин, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, наказу начальника ДПІ у Волноваському районі від 21.09.2011 року №254, направлення на перевірку від 27.09.2011 року №170 та розпорядженнями ДПА України від 24.02.2011 року №48-р «Про відпрацювання підприємств» проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Віттрейд» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, про що було складено акт від 10.10.2011 року №1773/2330/00957376.

По результатам зазначеної перевірки податковим органом було встановлено порушення пп. «а» п.198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI із змінами, в результаті чого ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів» завищено податковий кредит у квітні 2011 року в сумі 145387,83 грн.

Акт перевірки від 10.10.2011 року №1773/2330/00957376 був підписаний позивачем із запереченнями від 12.10.2011 року №207, які рішенням ДПІ у Волноваському районі про розгляд заперечень №18754/10/23-30 від 19.10.2011 року висновки акту перевірки були залишені без змін.

По результатам перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення рішення від 24.10.2011 року №0000312320, яким, згідно із пп. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до пп. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20, п. 123.1 ст. 123, п.р. 10.7 розділу ХХ Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, на підставі акту перевірки від 10.10.2011 року №1773/2330/00957376, було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 145387,83 грн.

Не погодившись із висновками податкового органу, позивач звернувся до суду із позовом про скасування податкового повідомлення рішення від 24.10.2011 року за № 0000312320.

ТОВ «Віттрейд» на виконання умов договору поставки від 18.03.2011 року №18/03/2011 та специфікацій до договору від 18.03.2011 року №1 та від 19.04.2011 року №2 у квітні 2011 року відвантажено ПАТ «Волноваський КХП» жмих соняшниковий загальною вартістю 872326,98 грн, у тому числі ПДВ 145387,83 грн. В свою чергу, зазначений товар ТОВ «Віттрейд» було відвантажено Приватним підприємством «Ногайська олія» за договором поставки від 30.03.2011 року №30/03/2011 у квітні 2011 року загальною вартістю 872327,00 грн у тому числі ПДВ в сумі 145387,83 грн.

На виконання умов зазначеного договору продавцем товару було надано позивачу наступні податкові накладні: від 01.04.2011 року № 9, від 02.04.2011 року № 10, від 06.04.2011 року № 11, від 06.04.2011 року № 12, від 07.04.2011 року № 13, від 07.04.2011 року № 14, від 10.04.2011 року № 16, від 11.04.2011 року № 17, від 11.04.2011 року № 18, від 12.04.2011 року № 19, від 13.04.2011 року № 20, від 14.04.2011 року № 21, від 14.04.2011 року № 22, від 15.04.2011 року № 23, від 16.04.2011 року № 24, від 16.04.2011 року № 25, від 16.04.2011 року № 26, від 17.04.2011 року № 27, від 18.04.2011 року № 28, від 19.04.2011 року № 29, від 19.04.2011 року № 30, від 20.04.2011 року № 31, від 21.04.2011 року № 32, від 22.04.2011 року № 33, від 22.04.2011 року № 34, від 22.04.2011 року № 35, від 22.04.2011 року № 36, від 22.04.2011 року № 37, від 23.04.2011 року № 38, від 23.04.2011 року № 38, від 23.04.2011 року № 39, від 25.04.2011 року № 40, від 25.04.2011 року № 41, від 28.04.2011 року № 42, від 29.04.2011 року № 43, від 30.04.2011 року № 44, від 28.04.2011 року № 46 та видаткові накладні № РН-0000009 від 01.04.2011 року, № РН-0000010 від 02.04.2011 року, № РН-0000010 від 02.04.2011 року, № РН-0000011 від 06.04.2011 року, № РН-0000012 від 06.04.2011 року, № РН-0000013 від 07.04.2011 року, № РН-0000014 від 07.04.2011 року, РН-0000015 від 10.04.2011 року, № РН-0000016 від 11.04.2011 року, № РН-0000017 від 11.04.2011 року, № РН-0000018 від 12.04.2011 року, № РН-0000019 від 13.04.2011 року, № РН-0000019 від 13.04.2011 року, № РН-0000020 від 14.04.2011 року, № РН-0000021 від 14.04.2011 року, № РН-0000022 від 15.04.2011 року, № РН-0000023 від 16.04.2011 року, № РН-0000024 від 16.04.2011 року, № РН-0000025 від 16.04.2011 року, № РН-0000026 від 17.04.2011 року, № РН-0000027 від 18.04.2011 року, № РН-0000028 від 19.04.2011 року, № РН-0000029 від 19.04.2011 року, № РН-0000030 від 20.04.2011 року, № РН-0000031 від 21.04.2011 року, № РН-0000032 від 22.04.2011 року, № РН-0000033 від 22.04.2011 року, № РН-0000034 від 22.04.2011 року, № РН-0000035 від 22.04.2011 року, № РН-0000036 від 22.04.2011 року, № РН-0000037 від 23.04.2011 року, № РН-0000038 від 23.04.2011 року, № РН-0000039 від 25.04.2011 року, № РН-0000040 від 25.04.2011 року, № РН-0000040 від 25.04.2011 року, № РН-0000041 від 28.04.2011 року, № РН-0000042 від 29.04.2011 року, № РН-0000043 від 30.04.2011 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувалися у безготівковій формі, про що стверджують виписки банку по рахунку наявні в матеріалах справи.

Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом на умовах СРТ склад покупця: Україна, Донецька область, м. Волноваха, вул. 100 років Червоного Хреста, 2 відповідно до правил Інкотермс в редакції 2000 року за допомогою товарно-транспортних накладних наявних в матеріалах справи.

З спірного акту перевірки вбачається, що на думку податкового органу ПАТ «Волноваський КХП» у квітні 2011 року здійснив операцію по придбанню жмиху соняшникового у ТОВ «Віттрейд», яка має нереальний характер постачання на суму 872326,98 грн, у тому числі ПДВ на суму 145387,83 грн. Зазначена позиція ґрунтується на дослідженні податковим органом усього ланцюгу постачання вказаної продукції від ТОВ «Же-люкс» - до ТОВ «Бізнес-стандарт» - від ТОВ «Бізнес-стандарт» до ТОВ «ТД Фінпрофіль» - від ТОВ «ТД Фінпрофіль» до ПП «Ногайська олія» - від ПП «Ногайська олія» до ТОВ «Віттрейд» та в свою чергу від ТОВ «Віттрейд» до позивача.

Відповідно до даних акту перевірки від 10.10.2011 року №1773/2330/00957376, в результаті проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Ногайська олія» та згідно акту ДПІ у Приморському районі Запорізької області №185/2302/34385139 від 03.08.2011 року встановлено розбіжності у декларуванні податкових зобов'язань ПП «Ногайська олія» та ТОВ «ТД Фінпрофіль», основні засоби, нематеріальні активи, амортизаційні нарахування у ПП «Ногайська олія» відсутні. В порушення в порушення п. 198.6 та п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ПП «Ногайська олія» безпідставно включено до складу податкового кредиту до декларацій з податку на додану вартість за квітень 2011 року суми податку на додану вартість 282600,01 грн. не підтверджені оригіналом податкового накладної.

Крім того, операції ПП «Ногайська олія» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. У зв'язку із чим, податковий орган вважає, що посадові особи ПП «Ногайська олія» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операції, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

ДПА у Запорізькій області, в рамках відпрацювання Наказів ДПА України від 25.01.2010 року №34, від 18.01.2008 року № 266 було встановлено, що ТОВ «Же-люкс» зареєстровано платником ПДВ у жовтні 2009 року, проте реєстрацію платника ПДВ анульовано 31.05.2011 року, а остання декларація з ПДВ надана за листопад 2010 року. У зв'язку із чим було зроблено висновок, що за рахунок ТОВ «Же-люкс» через підприємства транзитери (ТОВ «Бізнес-стандарт» та ТОВ «ТД Фінпрофіль») Приватним підприємством «Ногайська олія» безпідставно сформовано податковий кредит в сумі 282600,01 грн.

В спірному акті перевірки відповідач посилається на відповідь ДПІ у Києво-Святошинському районі від 01.08.2011 року № 4092/7/23-319, відповідно до якої відносно ТОВ «ТД Фінпрофіль» розпочато ліквідаційну процедуру, загальна чисельність працюючих становить 1 особу, підприємство не знаходиться за юридичною адресою (акт незнаходження за адресою від 04.07.2011 року, акт перевірки місцезнаходження від 06.07.2011 року), директор зареєстрований за межами Київської області, у зв'язку із чим не надалось можливим отримати пояснення від ТОВ «ТД Фінпрофіль» з приводу фінансово-господарської діяльності підприємства. Відповідно до листа ВПМ Бердянської ОДПІ за № 9047/7/26-31, при виїзді на адресу реєстрації директора ТОВ «ТД Фінпрофіль» ОСОБА_2, він не зміг дати пояснення щодо фінансово-господарської діяльності підприємства, його фактичного розташування та найменування, кількості та способу доставки постачаємого товару, у зв'язку із чим, податковим органом було зроблено висновок про відсутність відношення директора до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, відповідно до листу ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі № 4306/10/26-012 при огляді не виявлено приміщення, де б могла здійснюватись фінансово-господарська діяльність, не встановлено наявність комп'ютерної техніки, обладнання, співробітників.

Згідно інформації ГВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі ТОВ «Бізнесстандарт» не знаходиться за місцем реєстрації (акт перевірки місцезнаходження ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі від 04.06.2011 року), жодних ознак фінансово-господарської діяльності не виявлено

В ході аналізу податкової звітності ТОВ «ТД Фінпрофіль» та ТОВ «Бізнес Стандарт» встановлено, що остання декларація з податку на прибуток подана до реєстрації податковому органу за 9 місяців 2010 року.

У зв'язку із відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, податковим органом було зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення ПП «Ногайська олія» господарських операцій з ТОВ «ТД Донпрофіль», направлених на настання реальних наслідків, відсутність як у ТОВ «ТД Донпрофіль» так і у ТОВ «Бізнес Стандарт» необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів. Тобто ТОВ «ТД Донпрофіль» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, тому усі операції купівлі продажу з ТОВ «ТД Донпрофіль» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, висновком податкового органу в спірному акті перевірки було те, що позивач - ПАТ «Волноваський КХП» у квітні 2011 року здійснив операцію по придбанню жмиху соняшникового у ТОВ «Віттрейд», яка має нереальний характер постачання на суму 872326,98 грн., у тому числі ПДВ в сумі 145387,83 грн., чим порушено вимоги пп. «а» п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI із змінами.

Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

При чому, згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Поняття правочину визначено статтею 202 Цивільного кодексу України, а саме правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальними вимогами чинного правочину є те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ст. 203 ЦК).

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, при чому відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Так, дійсно частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Доказів взаємозалежності або обізнаності Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» про порушення контрагентами свого постачальника податкового законодавства відповідачем не надано.

Аналіз норм Податкового кодексу вказує на той факт, що у його змісті не міститься норм, які б покладали відповідальність на платника податку покупця товару (послуг), тобто позивача за незнаходження контрагентів продавця за юридичною адресою (доказів щодо відсутності контрагентів на момент вчинення правовідносин суду не надано), як і не покладено відповідальності щодо обов'язку здійснювати контроль за дотриманням постачальниками вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, наявності у нього основних фондів, виробничих потужностей, або складських приміщень.

Суд першої інстанції правомірно не прийнів посилання представника відповідача на неможливість проведення перевірки у зв'язку із не знаходженням ТОВ «Бізнесстандарт» та ТОВ «ТД Фінпрофіль» за юридичною адресою, відсутності ознак фінансово-господарської діяльності у ТОВ «Же-люкс», ТОВ «Бізнес-стандарт», ТОВ «ТД Фінпрофіль», ПП «Ногайська олія» та сам факт недекларування свої податкових зобов'язань зазначеними продавцями товару по всьому ланцюгу до кінцевого виробника, у зв'язку із тим, що дані факти жодним чином не можуть залежати від позивача, оскільки обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений саме на платника податку покупця, в даному випадку на ПАТ «Волноваський комбінат хлібопродуктів».

Дана позиція викладена у ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звідність в Україні», де зазначено, що питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Негативні наслідки, які виникають при недекларуванні зобов'язань перед бюджетом, жодним чином не можуть впливати на добросовісного платника податків, який фіксує факти здійснення всіх господарських операцій у належно оформлених первинних документах.

Таким чином, посилання представника відповідача на недійсність правочинів по всьому ланцюгу до позивача, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження.

Зазначений факт також підтверджується тим, що безпосередньо правочин, укладений саме між ТОВ «Віттрейд» та позивачем фактично та документально не викликає жодних сумнівів ані у суду, ані у податкового органу (посилань на не дотриманість вимог податкового законодавства в акті перевірки не міститься) щодо існування фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств, здійснення операцій з урахуванням часу, оперативності їх проведення, місцезнаходження майна. Крім того, з акту перевірки вбачається, що до перевірки були надані всі необхідні документи, які в свою чергу, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.

Нікчемність укладених правочинів та безтоварність операцій, спростовуються, крім того, подальшим використанням товару з метою отримання прибутку, а саме укладанням позивачем договорів постачання із ТОВ «Птахофабрика Волноваська», ДП «Птахогосподарство «Волноваське» ТОВ «Птахофабрика Волноваська», Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Донецька птахофабрика», Агропромисловим сільськогосподарським ТОВ «Южная - Холдінг», що підтверджені податковими накладними, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортними накладними.

Частинами 1,2 ст. 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем доведений та матеріалами справи підтверджений факт здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову ознаку та спрямовані на отримання прибутку, як то передбачено ст. 3 Господарського кодексу України.

Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладання без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту, не знайшли свого підтвердження як і той факт, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» про скасування податкового повідомлення рішення №0000312320 від 24.10.2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Волноваському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/23003/2011 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а/0570/23003/2011 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 18 квітня 2012 року.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва