Справа № 522/93/12
2/522/466/12
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
31 травня 2012 року
Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області в складі:
головуючої судді - Токарєвої Н.М.,
при секретарі - Даткової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 9133 гривні. У позовній заяві позивач посилався на те, що 7 листопада 2008 року в місті Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 11183-110-34, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ВАЗ 11183- 110-34, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 Згідно з довідкою ДАІ від 13 листопада 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.10.1 вимог Правил дорожнього руху України. На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, у ОСОБА_2, як у власника автомобіля, виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданого збитку як до особи, яка порушила Правила дорожнього руху та безпосередньо винної в дорожньо-транспортній пригоді. 15 квітня 2008 року між ЗАТ СК «ВУСО»та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 016171-02-05-01-01. Страховим випадком, відповідно до договору страхування, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку - матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування згідно з умовами договору страхування є рахунок станції технічного обслуговування (п. 5.2. Договору страхування). Відповідно до рахунку-фактури СПД ФО ОСОБА_4 №0273 від 13 листопада 2008 року, рахунку-фактури СПД ФО ОСОБА_5 №63 від 20 листопада 2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 8345 гривень. Так, з рахунку-фактури СПД ФО ОСОБА_4 №0273 від 13 листопада 2008 року була виключена вартість ремонту з пофарбуванням номерного знаку з сумі 210 гривень, вартість петель капота в сумі 58 гривень, решітки радіатора в сумі 88 гривень, датчика масової витрати повітря в сумі 350 гривень, так як дані деталі не мають пошкоджень, а також, вирахувана вартість тасолу в сумі 84 гривні. Таким чином, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за Договором страхування, становить 9133 гривні, про що було складено страховий акт № 8400-02 від 12 грудня 2008 року. Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 8400-02 від 12 грудня 2008 платіжними дорученнями №20341, 20342. На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Зазначене право також передбачене статтями 993, 1191 ЦК України. Згідно з договором відступлення права вимоги від 23 грудня 2009 року ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне ЗАТ СК «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищевказаних підставах. Таким чином, з моменту виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних затрат ЗАТ СК „ВУСО", що дорівнює 9133 гривні. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування заподіяної шкоди в порядку регресу суму в розмірі 9133 гривні, витрати, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 188,20 гривень.
У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив справу розглянути у відсутність представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, тому, суд вважає за можливим розглянути дану справу заочно у відсутність представника позивача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст.224 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяву про відкладення чи слухання справи за його відсутності суду не подавав. Згідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд доходе до висновку про можливість розглянути дану справу заочно у відсутність відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст.224 ЦПК України. Представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страховий збиток за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала збиток, заподіяний іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі відшкодування, що виплачено, якщо інший розмір не встановлений законом.
Як встановлено в судовому засіданні 7 листопада 2008 року в місті Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 11183-110-34, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3, та автомобіля Daewoo, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ВАЗ 11183-110-34, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2
Згідно з довідкою ДАІ від 13 листопада 2008 року дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п.10.1 вимог Правил дорожнього руху України.
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 27.11.2008 року водія ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави.
Таким чином, відповідно до вимог ст.ст. 1166, 1187 ЦК України у ОСОБА_2 як у власника автомобіля, виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданого збитку.
15 квітня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО»та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 016171-02-05-01-01.
Відповідно до п. 5.2 договору страхування страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП буде завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку - матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми. Підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.
Відповідно до рахунку-фактури СПД ФО ОСОБА_4 №0273 від 13 листопада 2008 року, рахунку-фактури СПД ФО ОСОБА_5 №63 від 20 листопада 2008 року вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 8345 гривень. Так, з рахунку-фактури СПД ФО ОСОБА_4 №0273 від 13 листопада 2008 року була виключена вартість ремонту з пофарбуванням номерного знаку з сумі 210 гривень, вартість петель капота в сумі 58 гривень, решітки радіатора в сумі 88 гривень, датчика масової витрати повітря в сумі 350 гривень, так як дані деталі не мають пошкоджень, а також, вирахувана вартість тасолу в сумі 84 гривні.
Таким чином, сума, що підлягає виплаті в якості страхового відшкодування за Договором страхування, становить 9133 гривні, про що було складено страховий акт № 8400-02 від 12 грудня 2008 року. Виплата страхового відшкодування була здійснена у відповідності до ст. 25 Закону України «Про страхування»на підставі заяви страхувальника, страхового акту № 8400-02 від 12 грудня 2008 платіжними дорученнями №20341, 20342.
Отже, з моменту виплати страхового відшкодування у Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»виникло право вимоги до ОСОБА_1, відповідального за завдання шкоди легковому автомобілю ВАЗ 11183-110-34, реєстраційний номер НОМЕР_1, щодо відшкодування спричиненого збитку в межах фактичних витрат Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», що становить 9133 гривні.
Згідно з договором відступлення прав вимоги від 23.12.2009 року Відкрите акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»набуло належне Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «ВУСО»право вимоги, яке виникло у останнього на вищезазначених підставах. З 28.04.2011 року Публічне акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг».
Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»як страховик виконало зобов'язання перед страхувальником у повному обсязі. Враховуючи ту обставину, що страхувальник отримав страхове відшкодування від страхувальника, з урахуванням відступлення прав вимоги, до позивача в порядку ст. 1191 ЦК України перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача ОСОБА_1 на суму 9133 гривні.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Потерпілим, які є юридичними особами, страховиком відшкодовується виключно шкода, заподіяна майну.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог ст.. 993, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", з урахуванням відступлення прав вимоги, Публічне акціонерне товариство «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»має право зворотної вимоги до ОСОБА_1 на суму заподіяної шкоди у розмірі 9133 гривні, яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому, сплачена позивачем сума судового збору в дохід держави у розмірі 188,20 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 80, 81, 88, 208-210, 212-216, 224-227 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг» (83054, м. Донецьк, вул. Економічна, 34, код ЄДРПОУ: 33792667) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 9133 гривні, судовий збір у сумі 188 гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Токарєва Н.М.
31.05.2012
Судове рішення № 24393388, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька) було прийнято 31.05.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/93/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: